Рішення

від 06.09.2022 по справі 906/987/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" вересня 2022 р. м. Житомир Справа № 906/987/21

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Прядко О.В.,

секретар судового засідання: Васильєва Т.О.,

за участю представників сторін:

від позивача-1: не з`явився;

від позивача-2: Мошківська О.М., виписка з ЄДР;

від відповідача: Ситенок О.Д., ордер серія АІ №1149372 від 29.12.2021;

від третьої особи:не з`явився;

за участю прокурора Рудченка М.М., посвідчення №058865 від 21.12.2020,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Коростенської окружної прокуратури в інтересах держави в особі

1) Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області; 2) Чоповицької селищної ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Головки-Агро"

за участю у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Приватного (приватно-орендного) сільськогосподарського підприємства імені Ніни Сосніної

про витребування земельних ділянок з чужого незаконного володіння

Процесуальні дії по справі.

Керівник Коростенської окружної прокуратури Житомирської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області, Чоповицької селищної ради звернувся до Господарського суду Житомирської області з позовом до Приватного (приватно-орендного) сільськогосподарського підприємства імені Ніни Сосніної, Товариства з обмеженою відповідальністю "Головки-Агро", згідно з яким просить:

- скасувати державну реєстрацію права приватної власності за Приватним (приватно-орендним) сільськогосподарським підприємством імені Ніни Сосніної (Код ЄДРПОУ 02138381 ) на земельні ділянки:

- площею 39,3084 га з кадастровим номером 1823482800:14:000:0025;

- площею 22,1062 га з кадастровим номером 1823482800:14:000:0026;

- площею 1,3152 га з кадастровим номером 1823482800:10:000:0044;

- площею 1,8242 га з кадастровим номером 1823482800:10:000:0045;

- площею 81,3358га з кадастровим номером 1823482800:10:000:0043;

- площею 22,3575 га з кадастровим номером 1823482800:10:000:0042;

- площею 3,3641 га з кадастровим номером 1823482800:10:000:0041;

- площею 3,007 га з кадастровим номером 1823482800:10:000:0039;

- площею 8,804 га з кадастровим номером 1823482800:10:000:0037;

- площею 2,7974 га з кадастровим номером 1823482800:10:000:0035;

- площею 3,6944 га з кадастровим номером 1823482800:10:000:0034;

- площею 3,2154 га з кадастровим номером 1823482800:10:000:0036;

- площею 24,5045 га з кадастровим номером 1823482800:10:000:0038;

- площею 3,4254 га з кадастровим номером 1823482800:10:000:0040;

- площею 3,1628 га з кадастровим номером 1823482800:11:000:0159;

- площею 1,2816 га з кадастровим номером 1823482800:11:000:0155;

- площею 2,6620 га з кадастровим номером 1823482800:11:000:0152;

- площею 66,7127 га з кадастровим номером 1823482800:11:000:0153;

- площею 3,6838 га з кадастровим номером 1823482800:11:000:0154;

- площею 1,3326 га з кадастровим номером 1823482800:11:000:0156;

- площею 1,3845 га з кадастровим номером 1823482800:11:000:0157;

- площею 3,4393 га з кадастровим номером 1823482800:11:000:0158;

- площею 8,8567 га з кадастровим номером 1823482800:11:000:0160;

- площею 5,3146 га з кадастровим номером 1823482800:09:000:0071;

- площею 5,125 га з кадастровим номером 1823482800:08:000:0001;

- площею 3,7773 га з кадастровим номером 1823482800:08:000:0002;

- площею 5,5663 га з кадастровим номером 1823482800:08:000:0117;

- площею 3,8646 га з кадастровим номером 1823482800:09:000:0072;

- площею 7,8888 га з кадастровим номером 1823482800:09:000:0073;

- площею 3,1482 га з кадастровим номером 1823482800:09:000:0074;

- площею 40,8859 га з кадастровим номером 1823482800:12:000:0205;

- площею 3,0026 га з кадастровим номером 1823482800:12:000:0204;

- площею 33,8585 га з кадастровим номером 1823482800:12:000:0203;

- площею 8,6872 га з кадастровим номером 1823482800:12:000:0202;

- площею 4,1612 га з кадастровим номером 1823482800:12:000:0198;

- площею 3,7911 га з кадастровим номером 1823482800:12:000:0199;

- площею 12,9336 га з кадастровим номером 1823482800:12:000:0200;

- площею 6,7226 га з кадастровим номером 1823482800:12:000:0201;

- площею 1,464 га з кадастровим номером 1823482800:13:000:0130;

- площею 16,4144 га з кадастровим номером 1823482800:13:000:0132;

- площею 16,216 га з кадастровим номером 1823482800:13:000:0129;

- площею 17,6018 га з кадастровим номером 1823482800:13:000:0128;

- площею 21,8194 га з кадастровим номером 1823482800:13:000:0127;

- площею 8,9167 га з кадастровим номером 1823482800:13:000:0126;

- площею 1,2065 га з кадастровим номером 1823482800:13:000:0125;

- площею 103,5006 га з кадастровим номером 1823482800:13:000:0124;

- витребувати в Товариства з обмеженою відповідальністю "Головки-Агро" (код ЄДРПОУ 44190116) до комунальної власності територіальної громади Чоповицької селищної ради земельні ділянки:

- площею 39,3084 га з кадастровим номером 1823482800:14:000:0025;

- площею 22,1062 га з кадастровим номером 1823482800:14:000:0026;

- площею 1,3152 га з кадастровим номером 1823482800:10:000:0044;

- площею 1,8242 га з кадастровим номером 1823482800:10:000:0045;

- площею 81,3358га з кадастровим номером 1823482800:10:000:0043;

- площею 22,3575 га з кадастровим номером 1823482800:10:000:0042;

- площею 3,3641 га з кадастровим номером 1823482800:10:000:0041;

- площею 3,007 га з кадастровим номером 1823482800:10:000:0039;

- площею 8,804 га з кадастровим номером 1823482800:10:000:0037;

- площею 2,7974 га з кадастровим номером 1823482800:10:000:0035;

- площею 3,6944 га з кадастровим номером 1823482800:10:000:0034;

- площею 3,2154 га з кадастровим номером 1823482800:10:000:0036;

- площею 24,5045 га з кадастровим номером 1823482800:10:000:0038;

- площею 3,4254 га з кадастровим номером 1823482800:10:000:0040;

- площею 3,1628 га з кадастровим номером 1823482800:11:000:0159;

- площею 1,2816 га з кадастровим номером 1823482800:11:000:0155;

- площею 2,6620 га з кадастровим номером 1823482800:11:000:0152;

- площею 66,7127 га з кадастровим номером 1823482800:11:000:0153;

- площею 3,6838 га з кадастровим номером 1823482800:11:000:0154;

- площею 1,3326 га з кадастровим номером 1823482800:11:000:0156;

- площею 1,3845 га з кадастровим номером 1823482800:11:000:0157;

- площею 3,4393 га з кадастровим номером 1823482800:11:000:0158;

- площею 8,8567 га з кадастровим номером 1823482800:11:000:0160;

- площею 5,3146 га з кадастровим номером 1823482800:09:000:0071;

- площею 5,125 га з кадастровим номером 1823482800:08:000:0001;

- площею 3,7773 га з кадастровим номером 1823482800:08:000:0002;

- площею 5,5663 га з кадастровим номером 1823482800:08:000:0117;

- площею 3,8646 га з кадастровим номером 1823482800:09:000:0072;

- площею 7,8888 га з кадастровим номером 1823482800:09:000:0073;

- площею 3,1482 га з кадастровим номером 1823482800:09:000:0074;

- площею 40,8859 га з кадастровим номером 1823482800:12:000:0205;

- площею 3,0026 га з кадастровим номером 1823482800:12:000:0204;

- площею 33,8585 га з кадастровим номером 1823482800:12:000:0203;

- площею 8,6872 га з кадастровим номером 1823482800:12:000:0202;

- площею 4,1612 га з кадастровим номером 1823482800:12:000:0198;

- площею 3,7911 га з кадастровим номером 1823482800:12:000:0199;

- площею 12,9336 га з кадастровим номером 1823482800:12:000:0200;

- площею 6,7226 га з кадастровим номером 1823482800:12:000:0201;

- площею 1,464 га з кадастровим номером 1823482800:13:000:0130;

- площею 16,4144 га з кадастровим номером 1823482800:13:000:0132;

- площею 16,216 га з кадастровим номером 1823482800:13:000:0129;

- площею 17,6018 га з кадастровим номером 1823482800:13:000:0128;

- площею 21,8194 га з кадастровим номером 1823482800:13:000:0127;

- площею 8,9167 га з кадастровим номером 1823482800:13:000:0126;

- площею 1,2065 га з кадастровим номером 1823482800:13:000:0125;

- площею 103,5006 га з кадастровим номером 1823482800:13:000:0124.

Ухвалою суду від 13.09.2021 заяву Керівника Коростенської окружної прокуратури залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.

04.10.2021 до суду надійшла заява від 01.10.2021 №52-87-4763вих-21 про усунення недоліків позовної заяви з додатками (т.2, а.с.237-251).

Ухвалою суду від 11.10.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 15.11.2021.

15.11.2021 на адресу суду від керівника Коростенської окружної прокуратури надійшла заява про забезпечення позову (т.3, а.с.16-57).

Ухвалою суду від 15.11.2021 вказану заяву про забезпечення позову (вх.№02-44/1944/21 від 15.11.2021) повернуто заявнику разом із доданими до неї документами на підставі ч.7 ст.140 ГПК України.

15.11.2021 представник відповідачів подав заяву щодо необхідності виконання вимог процесуального законодавства, у якій просив суд постановити ухвалу про залишення позовної заяви без руху з наданням прокурору строку для усунення недоліків позовної заяви (т.3, а.с.59-82).

Ухвалою суду від 15.11.2021 позовну заяву залишено без руху, керівнику Коростенської окружної прокуратури надано термін для усунення недоліків позовної заяви.

17.11.2021 на електронну пошту суду від прокурора надійшли заперечення на клопотання представника відповідачів про залишення позовної заяви без руху від 17.11.2021 №52-87-5949вих-21 (т.3, а.с.96-98).

19.11.2021 керівник Коростенської окружної прокуратури повторно подав заяву про забезпечення позову (вх.02-44/1982/21 від 19.11.2021), відповідно до якої просив застосувати заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельні ділянки, згідно зазначеного переліку, та заборони ТОВ «Головки-Агро», П(ПО)СП ім.Н.Сосніної та іншим особам до вирішення спору щодо права власності на спірні земельні ділянки вчиняти дії щодо вирубування лісових та багаторічних насаджень на земельних ділянках, згідно зазначеного переліку (т.3, а.с.100-181).

Ухвалою суду від 22.11.2021 вказану заяву про забезпечення позову у справі №906/987/21 задоволено частково: заборонено П(ПО)СП ім.Н.Сосніної та ТОВ "Головки-Агро", а також іншим особам вчиняти дії щодо вирубування лісових та багаторічних насаджень на вказаних земельних ділянках; в іншій частині у задоволенні заяви відмовлено.

06.12.2021 на електронну пошту суду від в.о.керівника Коростенської окружної прокуратури надійшла заява про залишення позову без розгляду в частині скасування державної реєстрації права приватної власності за П(ПО)СП ім.Н.Сосніної на земельні ділянки, згідно зазначеного переліку (т.3, а.с.194-196).

13.12.2021 на виконання вимог ухвали суду від 15.11.2021 від Коростенської окружної прокуратури надійшла заява про усунення недоліків від 10.12.2021, до якої додано заяву про залишення позову без розгляду в частині від 06.12.2021 №52-87-6393вих-21 та уточнену позовну заяву про витребування земельних ділянок з чужого незаконного володіння від 10.12.2021 №52-87-6559 вих-21 з доказами її направлення сторонам (т.3, а.с.222-256).

Ухвалою господарського суду від 16.12.2021 призначено судове засідання на 30.12.2021 для розгляду заяви про залишення позову без розгляду в частині від 06.12.2021.

Ухвалою суду від 30.12.2021 відкладено судове засідання на 21.01.2022.

Ухвалою суду від 21.01.2022 відкладено судове засідання на 08.02.2022.

Ухвалою господарського суду від 18.02.2022 судове засідання для розгляду заяви про залишення позову без розгляду в частині від 06.12.2021 перепризначено на 03.03.2022 у зв`язку з перебуванням судді Прядко О.В. на лікарняному (т.4, а.с.44).

Ухвалою суду від 23.03.2022 судове засідання перепризначено на 16.05.2022 у зв`язку з введенням воєнного стану в Україні та перебуванням судді Прядко О.В. у відпустці (т.4, а.с.48).

Ухвалою господарського суду від 16.05.2022 позовну заяву в.о. керівника Коростенської окружної прокуратури в інтересах держави в особі ГУ Держгеокадастру у Житомирській області та Чоповицької селищної ради до П(ПО)СП ім.Н.Сосніної та ТОВ "Головки-Агро" в частині скасування державної реєстрації права приватної власності за П(ПО)СП ім.Н.Сосніної на земельні ділянки залишено без розгляду.

Ухвалою суду від 23.05.2022 продовжено розгляд справи №906/987/21; призначено підготовче засідання на 13.06.2022.

06.06.2022 на адресу суду від прокуратури надійшла заява від 02.06.2022 №52-88-2426вих-22 про виконання вимог ухвали від 23.05.2022. До заяви додано клопотання від 02.06.2022 №52-88-2414вих-22 про залучення П(ПО)СП ім.Н.Сосніної до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ТОВ «Головки-Агро», посилаючись на те, що П(ПО)СП ім.Н.Сосніної втратило статус відповідача у зв`язку із залишенням без розгляду позовних вимог в частині скасування державної реєстрації права приватної власності за вказаною юридичною особою на відповідні земельні ділянки, а будь-яких інших вимог до останньої не висувалося; разом із цим рішення у даній справі може вплинути на її права та обов`язки (т.4, а.с.96-109).

Ухвалою господарського суду від 13.06.2022 П(ПО)СП ім.Н.Сосніної виключено зі складу відповідачів та залучено його до участі у справі в якості третьої особи; продовжено строк підготовчого провадження у справі до 30.06.2022 на підставі ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та відкладено підготовче засідання на 30.06.2022.

Ухвалою суду від 30.06.2022 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті, призначено судове засідання на 27.07.2022.

04.07.2022 до суду від представника відповідача - ТОВ "Головки-Агро" надійшов відзив на позовну заяву від 24.06.2022, у якому останній просив поновити строк на його подання, застосувати до позовних вимог наслідки спливу строку позовної давності та відмовити у задоволенні позову (т.4, а.с.155-169).

12.07.2022 до суду від Чоповицької селищної ради надійшла відповідь на відзив від 12.07.2022 вих. №392/02-20, у якій позивач-2 просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі (т.4, а.с.178-180).

15.07.2022 до суду від Коростенської окружної прокуратури надійшла відповідь на відзив від 14.07.2022 №52-88-3384вих-22, згідно з якою останній вважає відзив необґрунтованим і просив відмовити у поновленні строку на його подання, заперечив щодо застосування строку позовної давності (т.4, а.с.181-195).

Ухвалою суду від 27.07.2022 задоволено клопотання ТОВ "Головки-Агро" на поновлення строку на подачу відзиву та долучено поданий відзив до матеріалів справи, відкладено розгляд справи по суті на 25.08.2022.

25.08.2022 на поштову адресу суду від представника відповідача надійшли клопотання про відкладення розгляду справи від 23.08.2022 №23/2 та клопотання від 23.08.2022 №23/1 про витребування у Коростенської окружної прокуратури Житомирської області та/або архівного відділу Коростенської РДА для огляду оригіналу розпорядження голови Малинської РДА №203 від 28.04.2001 (т.4, а.с.209-213).

У судовому засіданні 25.08.2022 суд ухвалив залишити без розгляду клопотання представника відповідача про витребування оригіналу документа від 23.08.2022 №23/1 на підставі ч.2 ст.207 ГПК України.

Ухвалою господарського суду від 25.08.2022 продовжено строк розгляду справи по суті на підставі ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та відкладено розгляд справи по суті на 07.09.2022.

Представники позивача-1 і третьої особи у засідання не з`явилися, хоча про дату, час та місце його проведення повідомлялися завчасно і належним чином (т.4, а.с.220).

Сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження, та зобов`язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами (рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України").

У ході розгляду справи господарським судом, відповідно до п.4 ч.5 ст.13 ГПК України, сторонам було створено всі умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

З огляду на те, що явка учасників в судове засідання обов`язковою не визнавалась, а їх неявка не перешкоджає розгляду справи, зважаючи на відсутність підстав для відкладення розгляду справи та наявність необхідних і достатніх для вирішення спору по суті доказів, суд дійшов висновку розглянути справу за наявними матеріалами за відсутності представників позивача-1 і третьої особи, відповідно до ст.202 ГПК України.

У засіданні 07.09.2022 оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до ст.240 ГПК України.

Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.

Позовні вимоги обгрунтовано тим, що П(ПО)СП ім.Н.Сосніної протиправно зареєструвало за собою право приватної власностi на cпipнi земельнi дiлянки у порядку правонаступництва за КСП ім.Н.Сосніної, а у подальшому незаконно передало їх за розподільчим балансом у власнiсть ТОВ «Головки-Агро», що призвело до порушення інтересів держави в особі територіальної громади (т.3, а.с.229-249).

Як правову підставу позову про повернення майна з чужого незаконного володіння прокурор зазначив ст.ст.387, 388 ЦК України, оскільки земля вибула з володіння власника не з його волі за відсутності будь-яких рішень про передачу у приватну власність цих земельних ділянок.

У відзиві на позовну заяву від 24.06.2022 відповідач зазначив, що вважає позов безпідставним, необгрунтованим і таким, що не підлягає задоволенню, оскільки, вiдповiдно до ст.8 Закону України «Про підприємництво» (в редакції вiд 25.01.2000) та постанови КМУ вiд 25.05.1998 №740 «Про порядок державної реєстрації суб`єктів підприємницької діяльності» (в редакції вiд 01.10.1999), відбулася перереєстрація КСП ім.Н.Сосніної в П(ПО)СП ім.Н.Сосніної; при цьому перереєстрація пiдприємств, яка визначалася чинними на той момент нормативними актами, не є реорганізацією у значенні, визначеному діючими нормативними актами. Відповідач наголосив, що у разі перереєстрації (створення) суб`єкта господарської дiяльностi, що є правонаступником прав i майнових зобов`язань свого попередника, за ним зберігається ідентифікаційний код попередника. Відповідач не погодився з твердженням прокурора про те, що перетворення не відбулося, оскільки кількість учасників нової юридичної особи не відповідає кількості членів КСП, наголосивши на можливості реорганізації КСП навіть у приватне (з одним власником) підприємство. Також відповідач зазначив про відсутність у матеріалах справи рiшення власника про ліквідацію КСП ім.Н.Сосніної, адже розпорядження Малинської РДА, на яке посилається прокурор, є нікчемним, остання не є власником КСП ім.Н.Сосніної та відповідно не має прав приймати рiшення про її ліквідацію; окрім того відсутній ліквідаційний баланс КСП ім.Н.Сосніної, а вказане розпорядження не містить у coбi необхідних ідентифікаційних реквізитів, які дали б можливості ідентифікувати ліквідовану юридичну особу.

Окрім того, у відзиві на позовну заяву відповідач заявив про пропущення прокуратурою строку позовної давності, оскільки вважає, що відколи Головківська сільська рада за погодженням із Малинською РДА у 2006 році віднесла спірні земельні ділянки до земель запасу, відтоді у них і виникло право на витребування останніх від тогочасного користувача - П(ПО)СП ім.Н.Сосніної (т.4, а.с.155-161).

У відповіді на відзив від 12.07.2022 №392/02-20 позивач-2 зазначив, що відповідач безпідставно набув права приватної власностi на земельні ділянки, якi, відповідно до положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирiшення питання колективної власностi на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні», перейшли до комунальної власності, а тому належать Чоповицькій територіальній громаді. Також позивач-2 заперечив щодо спливу строку позовної давності, посилаючись на те, що спірні правовідносини виникли з часу, коли відповідачем у березні - червні 2021 року було зареєстровано право приватної власності на всі 46 земельних ділянок загальною площею 649,4466 га, а тому строк позовної давності не минув (т.4, а.с.178-180).

Прокурор у своїй відповіді на відзив від 14.07.2022 №52-88-33вих-22 вказав, що строки позовної давностi у цьому спорі не сплинули, позаяк спірними земельними ділянками ТОВ «Головки-Агро» заволоділо на підставі розподільчого балансу від 25.03.2021 вiд П(ПО)СП ім.Н.Сосніної, а вказане підприємство заволоділо правом приватної власностi на них 09.03.2021 після реєстрації державним реєстратором Iгнатпільської сільської ради Овруцького району Неліпою В.В. на підставі документів, які вказаним юридичним особам не належать. Прокурор також заперечив проти позиції відповідача щодо правонаступництва права колективної власностi на землю П(ПО)СП ім.Н.Сосніної припиненого КСП ім.Н.Сосніної, вказуючи на те, що посилання в статутних документах на перереєстрацію КСП ім.Н.Сосніної і правонаступництво не свідчать про таке, адже кількісний склад засновників правонаступника не відповідає кількісному складу припиненого попередника (т.4, а.с.181-186).

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі рiшення 4-ої cecii 22-го скликання Головківської сільської ради від 26.05.1995 колективному сільськогосподарському підприємству імені Ніни Сосніної видано державний акт II-ЖТ №000104 про право колективної власностi на землю площею 2736,80 га, у тому числі 2378,80 га сільськогосподарських угідь. Державний акт зареєстровано у Книзі записів державних актiв на право колективної власностi на землю за ЖТ №17-07-000001 від 26.05.1995 (т.1, а.с.133, 51-55).

Протоколом №1 зборів уповноважених колгоспників КСП ім.Н.Сосніної вiд 12.02.2000 вирішено згідно Указу Президента України «Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектору економіки» від 03.12.1999 №1529/99 реформувати КСП ім.Н.Сосніної в приватне (приватно-орендне) підприємство ім.Н.Сосніної (т.1, а.с.142).

Вiдповiдно до розпорядження голови Малинської РДА №203 вiд 28.04.2001, скасовано реєстрацію колективних сiльськогосподарських підприємств у зв`язку з їх ліквідацією, у тому числi КСП ім.Сосніної (т.1, а.с.137).

Розпорядженням Малинської РДА від 04.06.2004 №272 надано дозвіл науково-впроваджувальній фірмі «Нові технології» на розробку проекту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) реформованих КСП, у тому числi i КСП ім.Н.Сосніної, та складання державних актів на право власності на земельні ділянки громадянам із земель реформованого КСП ім.Н.Сосніної (т.1, а.с.61-65).

Протоколом загальних зборів власників земельних часток (паїв) реформованого КСП ім.Н.Сосніної від 28.07.2005 затверджено акт обстеження сiльськогосподарських угідь реформованого КСП ім.Н.Сосніної, відповідно до якого прийнято до розпаювання загальну площу сiльськогосподарських угідь 1613,36 га, вилучено із земель, переданих у колективну власність, земельні ділянки площею 760,25 га, у тому числі чагарники - 693,07 га, болота - 67,18 га, і передано вилучені земельні ділянки до земель запасу Головківської сільської ради (т.1, а.с.69-70, 71-73).

Протоколом №2 загальних зборів власників земельних часток (паїв) реформованого КСП ім.Н.Сосніної від 06.04.2006 затверджено проектно-технічну документацію із землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) та складання державних актiв на право власностi на земельнi дiлянки громадянам із земель реформованого КСП ім.Н.Сосніної Головківської сiльської ради, якою передбачено, що розпаюванню підлягає 1607,55 га с/г угідь (т.1, а.с.74-76, 56-131).

Рішенням 1-ої ceciї 5-го скликання Головківської сільської ради від 11.04.2006 затверджено протокол загальних зборів від 06.04.2006 «Про розподіл земельних ділянок власників земельних часток (паїв) щодо виділення їх в натурі (на місцевості)» (т.1, а.с.77).

Рішенням 21-ої ceciї 4-го скликання Головківської сільської ради від 20.01.2006 (зі змінами, внесеними рішеннями 28-ої сесії 5-го скликання та 16-ої сесії 6-го скликання Головківської сільської ради від 19.02.2010 та 24.02.2012) погоджено проектно-технічну документацію щодо організації території земельних часток (паїв) та складання державних актів на право власності на земельні ділянки громадян із земель реформованого КСП ім.Н.Сосніної, якою передбачено, що розпаюванню підлягає 1607,55 га с/г угідь; із сiльськогосподарського обігу виведено 766,06 га земель, у тому числi 352,31 га ріллі, 186,42 га сiножаті, 227,33 га пасовищ, з яких передано до земель запасу Головківської сільської ради земельнi ділянки площею 760,25 га, у тому числi чагарники 693,07 га, болота 67,18 га (згідно акта обстеження), вiднесено до загального користування запроектовані під`їзні дороги площею 5,81 га, з ріллі - 5,81 га (т.1, а.с.83-84, 85, 86).

Розпорядженням голови Малинської РДА від 23.03.2006 №68 (зі змiнами, внесеними розпорядженнями голови Малинської РДА вiд 06.04.2012 №116 та від 29.05.2012 №181) погоджено проектно-технічну документацію із землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) та складання державних актiв на право власностi на земельнi ділянки громадянам із земель реформованого КСП ім.Н.Сосніної та вирішено вивести із сiльськогосподарського обігу землі реформованого КСП ім.Н.Сосніної згідно додатку 1.

Додатком 1 до вказаного розпорядження (у редакції, викладеній розпорядженням голови Малинської РДА вiд 06.04.2012 №116) визначено припинити право колективної власності на земельні ділянки по реформованому КСП ім.Н.Сосніної загальною площею 766,06 га земель, у тому числi 352,31 га ріллі, 186,42 га сіножаті, 227,33 га пасовищ, з яких зарахувати до земель запасу Головківської сiльської ради земельнi ділянки площею 760,25 га, у тому числi чагарники 693,07 га, болота 67,18 га (згідно акта обстеження), зарахувати до земель загального користування запроектовані під`їзні дороги площею 5,81 га, у тому числі з ріллі - 5,81 га (т.1, 78-79, 80-81, 82).

Розпорядженням голови Малинської РДА від 24.05.2006 №133 затверджено протокол про розподіл земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв) реформованого КСП ім.Н.Сосніної; виділено земельні частки (паї) в натурі (на місцевості) та видано державні акти на право власності на земельну ділянку, відповідно до затвердженого розподілу, власникам земельних часток (паїв) реформованого КСП ім.Н.Сосніної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (т.1, а.с.87).

Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, державним реєстратором Iгнатпільської сільської ради Овруцького району Неліпою В.В. 09.03.2021 зареєстровано право приватної власності за П(ПО)СП ім.Н.Сосніної на 46 спірних земельних дiлянок сiльськогосподарського призначення загальною площею 649,4466 га на території Чоповицької селищної ради (ОТГ) Коростенського району. Підставою реєстрації права приватної власностi є державний акт на право колективної власностi на землю вiд 26.05.1995 серії II-ЖТ №000104 (т.1, а.с.29-43).

У подальшому протоколом №23-02 загальних зборів учасників П(ПО)СП ім.Н.Сосніної від 18.03.2021 вирішено створити нове підприємство ТОВ «Головки-Агро» шляхом виділу з П(ПО)СП ім.Н.Сосніної, створити комісію з виділу, уповноважити комісію з виділу на підготовку необхідних документів для проведення виділу, у тому числі проведення оцінки (переоцінки) та інвентаризації активів П(ПО)СП ім.Н.Сосніної, складання переліку активів і зобов`язань, які будуть передані ТОВ «Головки-Агро» за розподільчим балансом, складання та затвердження розподільчого балансу П(ПО)СП ім.Н.Сосніної; визначити строк для затвердження розподільчого балансу П(ПО)СП ім.Н.Сосніної - 5 робочих днів з дня прийняття цього рішення загальних зборів (т.1, а.с.263-264).

Протоколом №24-02 загальних зборів учасників П(ПО)СП ім.Н.Сосніної від 25.03.2021 (т.1, а.с.284) затверджено розподільчий баланс, на підставі якого П(ПО)СП ім.Н.Сосніної передано всі 46 спірних земельних ділянок загальною площею 649,4466 га новоствореному підприємству ТОВ «Головки-Агро» (т.2, а.с.110-113).

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, державним реєстратором Корнинської селищної ради Попільнянського району Житомирської області Байдюком С.В. 02.06.2021 та 08.06.2021 зареєстроване право приватної власності за ТОВ «Головки-Агро» на спірні земельні ділянки (т.2, а.с.21-109).

При цьому, згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, єдиним засновником та членом ТОВ «Головки-Агро» та П(ПО)СП ім.Н.Сосніної є Тугучова В.В. (т.2, а.с.9-14).

У матеріалах справи міститься копія технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) П(ПО)СП ім.Н.Сосніної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Головківської сільської ради Малинського району Житомирської області, затверджена 25.02.2021 П(ПО)СП ім.Н.Сосніної Тугучовою В.В. (т.2, а.с.123-168).

Відтак прокурор вважає, що П(ПО)СП ім.Н.Сосніної та ТОВ «Головки-Агро» без будь-яких правових підстав набули права приватної власностi на земельнi дiлянки площею 649,4466 га, якi, вiдповідно до положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирiшення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сiльськогосподарського призначення, запобiгання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні», передані у комунальну власність.

Як повідомив прокурор, за фактом заволодіння П(ПО)СП ім.Н.Сосніної земельними ділянками державної власності 17.02.2020 до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено запис №12020060080000167 за правовою кваліфікацією кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.190 КК України (т.1, а.с.45-46).

Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, невизнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

Згідно з п.3 ч.1 ст.131-1 Конституції України, в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до ч.3 ст.23 Закону України "Про прокуратуру", прокуратура здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Згідно з ч.4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Відповідно до ч.ч.3-5 ст.53 ГПК України, у визначених законом випадках прокурор, зокрема, звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених ст.174 цього Кодексу.

Так, Конституційний Суд України у своєму рішенні від 08.04.1999 № 3-рп/99 визначив, що прокурор у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах

Разом із тим, участь прокурора в судовому процесі можлива за умови, крім іншого, обґрунтування підстав для звернення до суду, а саме має бути доведено нездійснення або неналежне здійснення захисту інтересів держави у спірних правовідносинах суб`єктом влади, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, або підтверджено відсутність такого органу (ч.ч.3, 4 ст.53 ГПК України, ч.3 ст.23 Закону України "Про прокуратуру").

Так, захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду. Сама по собі обставина незвернення позивача/позивачів з позовом протягом певного періоду, без з`ясування фактичного стану правовідносин між сторонами спору, не свідчить про неналежне виконання таким органом/органами своїх функцій із захисту інтересів держави.

При цьому прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень для захисту інтересів держави.

У кожному такому випадку прокурор повинен навести, а суд перевірити причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом і які є підставами для звернення прокурора до суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 наведено такі правові висновки: "Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк. Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення. Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави ), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо. Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст.23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим".

Позивачем-1 у цій справі визначено ГУ Держгеокадастру у Житомирській області.

Відповідно до Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 №15 (далі - Положення), Держгеокадастр є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства і який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру.

Держгеокадастр відповідно до покладених на нього завдань організовує та здійснює державний контроль за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності у частині додержання вимог земельного законодавства щодо використання та охорони земель, у частині родючості ґрунтів, у частині проведення планових та позапланових перевірок (пп.33 п.4 Положення).

Наведеним підтверджується, що органи Держгеокадастру можуть виконувати: 1) функції розпорядника земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності від імені власника, яким є держава Україна, з усіма повноваженнями власника на захист права власності; 2) функції органу державного нагляду (контролю) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності.

Згідно зі ст.28 Закону України "Про центральні органи виконавчої влади", міністерства, інші центральні органи виконавчої влади та їх територіальні органи звертаються до суду, якщо це необхідно для здійснення їхніх повноважень у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 01.06.2021 року у справі №925/929/19 зробила висновок про те, що органи Держгеокадастру можуть звертатись до суду, якщо це необхідно для здійснення їхніх повноважень з нагляду (контролю) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, у тому числі з позовами щодо відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також повернення самовільно зайнятих чи тимчасово зайнятих земельних ділянок, строк користування якими закінчився. Таку позицію підтримано і у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.07.2022 у справі №910/5201/19.

Коростенська окружна прокуратура листом №52-87-2635вих-21 від 02.07.2021 проінформувала ГУ Держгеокадастру у Житомирськiй областi про виявлений факт неправомірного набуття П(ПО)СП ім.Н.Сосніної та ТОВ «Головки-Агро» права власностi на спірнi земельнi дiлянки та наявність підстав для вжиття заходів до поновлення інтересів держави в особi Чоповицької територіальної громади (т.2, а.с.177-180).

Однак ГУ Держгеокадастру у Житомирськiй областi не повідомило прокуратуру про вжиті заходи до поновлення порушених прав.

Позивачем-2 у цій справі визначено Чоповицьку селищну раду як орган місцевого самоврядування, на якого покладено обов`язки щодо захисту земельних прав територіальної громади.

Рішенням Чоповицької селищної ради вiд 16.12.2020 №16 «Про початок реорганізації Владівської, Головківської, Скуратівської сільських рад Малинського району Житомирської області шляхом приєднання до Чоповицької селищної ради» Головківську сільську раду приєднано до Чоповицької територіальної громади та встановлено, що Чоповицька селищна рада є правонаступником Головківської сільської ради, відповідно до неї перейшли всі права і обов`язки на cпipнi земельнi ділянки (т.2, а.с.169-171).

Чоповицька селищна рада зверталася до Коростенської окружної прокуратури листом від 24.03.2021 №348/02-20 про проведення перевірки законності приватизації у березні 2021 року П(ПО)СП ім.Н.Сосніної земель сільськогосподарського призначення, розташованих на території Чоповицької територіальної громади (т.2, а.с.229).

Коростенська окружна прокуратура листом №52-87-2536вих-21 вiд 30.06.2021 проінформувала Чоповицьку селищну раду про виявлений факт неправомірного набуття П(ПО)СП ім.Н.Сосніної та ТОВ «Головки-Агро» права власностi на спірнi земельнi дiлянки та наявність підстав для вжиття заходів до поновлення інтересів держави в особi територіальної громади (т.2, а.с.172-175).

У відповідь на повідомлення прокуратури Чоповицька селищна рада надіслала лист №764/02-20 вiд 27.07.2021, у якому повністю погодилася із викладеними прокурором обставинами, однак зазначила, що не має змоги звернутися до суду через відсутність у місцевому бюджеті призначень на сплату судового збору (т.2, а.с.176).

Зважаючи на викладене, з огляду на те, що прокурор у позовній заяві навів підставу для представництва інтересів держави, обґрунтував, у чому полягає порушення цих інтересів, визначив органи, уповноважені державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, та дотримав порядку звернення, передбаченого ст.23 Закону України "Про прокуратуру", оскільки ГУ Держгеокадастру в Житомирській області та Чоповицька селищна рада, будучи обізнаними з виявленими порушеннями, не вжили жодних заходів щодо їх усунення, суд дійшов висновку про наявність законних підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді у цій справі.

Частинами 1 і 4 ст.41 Конституції України, зокрема, встановлено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

Положення цього конституційного принципу кореспондуються із нормами ст.ст.317, 319, 321 ЦК України, згідно з якими власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Приписами ч.1 ст.15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорення.

Частиною 2 ст.152 ЗК України передбачено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані із позбавленням права володіння земельною ділянкою. Захист прав на земельні ділянки здійснюється у передбачений законом спосіб

Статтею 387 ЦК України встановлено, що власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

При цьому, відповідно до ст.330 ЦК України, якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо згідно зі ст.388 цього Кодексу майно не може бути витребуване в нього.

Згідно зі ст.388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом. Майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо воно було продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень. Якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках.

Зі змісту вказаних норм вбачається, що власник майна, який фактично позбавлений можливості володіти й користуватися майном в результаті його незаконного вибуття з володіння за наявності певних умов має право витребувати таке майно із чужого володіння.

Витребування майна шляхом віндикації застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема, якщо між власником і володільцем майна немає договірних відносин і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору.

Позивачем за віндикаційним позовом може бути неволодіючий власник, а відповідачем має бути незаконний володілець майна власника, який може і не знати про неправомірність свого володіння та утримання такого майна. При цьому незаконними володільцями вважаються як особи, які безпосередньо неправомірно заволоділи чужим майном, так і особи, які придбали майно не у власника, тобто у особи, яка не мала права ним розпоряджатися.

Також суд бере до уваги те, що метою віндикаційного позову є забезпечення введення власника у володіння майном, якого він був незаконно позбавлений (принцип реєстраційного підтвердження володіння нерухомістю у п.89 постанови Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі №653/1096/16-ц).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що власник з дотриманням вимог ст.388 ЦК України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача. Для такого витребування оспорювання рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, ланцюга договорів, інших правочинів щодо спірного майна не є ефективним способом захисту прав (постанови Великої Палати Верховного Суду від 15.10.2019 у справі №911/3749/17, від 14.11.2018 у справі №183/1617/16, від 21.11.2018 у справі №444/1786/15).

Предмет доказування у таких справах становлять обставини, які підтверджують правомірність вимог позивача про повернення йому майна з чужого незаконного володіння, як-от: факти, що підтверджують його право власності або інше суб`єктивне право титульного володільця на витребуване майно, факт вибуття майна з володіння позивача, наявність майна в натурі у незаконному володінні відповідача, відсутність у відповідача правових підстав для володіння майном.

Верховним Судом також викладено правову позицiю про те, що для задоволення чи вiдмови у позові про витребування майна з чужого незаконного володіння, в першу чергу, необхідно встановити наявність чи вiдсутнiсть правових підстав для набуття права власностi на спірну земельну дiлянку у першого власника, а не наявність чи вiдсутнiсть скасування реєстрації права на земельну дiлянку (постанова колегiї суддів Касацiйного господарського суду Верховного Суду вiд 09.07.2018 у справі №910/3513/17).

На думку відповідача, П(ПО)СП ім.Н.Сосніної є правонаступником реорганізованого КСП ім.Н.Сосніної, тому до нього перейшли усі майнові права і обов`язки колишнього підприємства, в тому числі і право власності на спірні земельні ділянки.

Відповідно до ст.3 ЗК України (тут і далі в редакції, чинній на час видачі державного акта на право колективної власності на землю), власність на землю в Україні мала такі форми: державну, колективну, приватну. Усі форми власності визнавались рівноправними. Власник землі міг вільно володіти, користуватись та розпоряджатись нею.

Суб`єктами права колективної власності на землю були колективні сільськогосподарські підприємства, сільськогосподарські кооперативи, садівницькі товариства, сільськогосподарські акціонерні товариства, у тому числі створені на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств (ст.5 ЗК України).

Згідно зі ст.60 ЗК України, землі, передані колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам у колективну власність, поділялися на землі загального несільськогосподарського використання і землі сільськогосподарського використання.

Відповідно до ст.ст.22, 23 ЗК України, право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право. Право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів. Державний акт на право колективної власності на землю видається колективному сільськогосподарському підприємству, сільськогосподарському кооперативу, сільськогосподарському акціонерному товариству із зазначенням розмірів земель, що перебувають у власності підприємства, кооперативу, товариства і у колективній власності громадян.

Згідно з положеннями ст.10 Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство", земля може належати підприємству на праві колективної власності, право власності на землю посвідчується державним актом.

Як вбачається з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, підставою реєстрації права приватної власностi за П(ПО)СП ім.Н.Сосніної є державний акт на право колективної власностi на землю серії II-ЖТ №000104, виданий 26.05.1995 Головківською сільською Радою народних депутатів Малинського району Житомирської області.

Досліджуючи питання правонаступництва П(ПО)СП ім.Н.Сосніної за КСП ім.Н.Сосніної, яким обґрунтовується наявність права на спірні земельні ділянки, суд встановив таке.

За приписами ст.37 ЦК Української РСР (у редакції станом на час припинення КСП ім.Н.Сосніної), юридична особа припиняється шляхом ліквідації або реорганізації (злиття, поділу або приєднання); при злитті і поділі юридичних осіб майно (права і обов`язки) переходять до новостворених юридичних осіб; при приєднанні юридичної особи до іншої юридичної особи її майно (права і обов`язки) переходить до останньої; майно переходить в день підписання передаточного балансу, якщо інше не передбачене законом або постановою про реорганізацію.

Законом України "Про підприємства в Україні" (у редакції до 01.01.2004) передбачено, що колективне підприємство визначено як вид підприємств в Україні; ліквідація та реорганізація яких, відповідно до ст.34 (злиття, приєднання, поділ, виділення, перетворення), здійснюється за рішенням власника з дотриманням вимог антимонопольного законодавства, а у випадках, передбачених цим Законом, - за рішенням власника та за участю трудового колективу або органу, уповноваженого створювати такі підприємства, чи за рішенням суду або арбітражного суду. Підприємство вважається реорганізованим або ліквідованим з моменту виключення його з державного реєстру України. При перетворенні одного підприємства в інше до підприємства, яке щойно виникло, переходять усі майнові права і обов`язки колишнього підприємства.

Аналогічно були врегульовані питання реорганізації та ліквідації підприємств приписами ст.31 Закону України «Про колективне сільськогосподарське підприємство», зокрема, у разі поділу до новостворених підприємств переходять права і обов`язки реорганізованого підприємства за розподільчим актом у відповідних частках.

Отже з наведених норм слідує, що розподіл між підприємствами-правонаступниками реорганізованого підприємства його майнових прав та зобов`язань оформлюється розподільним актом (балансом) при виділенні чи поділі підприємства або передавальним актом (балансом) - при злитті, приєднанні чи перетворенні підприємства. Правонаступник реорганізованого підприємства отримує за передавальним балансом його зобов`язання та майно під їх забезпечення. Перелік майна, яке виділяється під забезпечення зобов`язань підприємства, визначається і затверджується вищим органом управління підприємства.

Однак, як встановлено судом, розподільчі та передавальні акти в матеріалах справи відсутні.

За наявною інформацією, КСП ім.Сосніної припинено у зв`язку з ліквідацією на підставі розпорядження голови Малинської РДА №203 вiд 28.04.2001 «Про скасування державної реєстрації колективних сiльськогосподарських підприємств» (т.1, а.с.137). Відповідно, користування землею КСП ім.Н.Сосніної, що посвідчене державним актом на право колективної власностi на землю вiд 28.05.1995 серiї II-ЖТ №000104, припинене внаслiдок ліквідації КСП, тобто внаслiдок припинення дiяльностi підприємства.

При цьому законодавство України, чинне на момент реєстрації П(ПО)СП ім.Н.Сосніної і на даний час, не передбачає можливості набуття права приватної власностi на земельнi дiлянки, право колективної власностi на якi припинено, у тому числі у порядку правонаступництва на підставі державного акта на право колективної власностi на землю.

Суд відхиляє доводи відповідача з приводу того, що відсутність у вищевказаному розпорядженні №203 вiд 28.04.2001 «Про скасування державної реєстрації колективних сiльськогосподарських підприємств» ідентифікаційних реквізитів, як то назва, не дає можливості ідентифікувати ліквідовану юридичну особу.

Відповідно до ст.79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

Верховний Суд неодноразово звертався до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18, від 31.03.2021 у справі №923/875/19, від 13.10.2021 №923/1379/20).

Враховуючи викладене та оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що зазначення у розпорядженні №203 вiд 28.04.2001 лише КСП ім.Сосніної без будь-яких додаткових відомостей не дає підстав стверджувати, що було ліквідовано будь-яке інше підприємство, а не КСП імені Ніни Сосніної. Докази протилежного в матеріалах справи відсутні.

Разом із тим суд критично ставиться до наявних у справі документів, які на думку відповідача, підтверджують факт законної перереєстрації КСП ім. Н.Сосніної, а саме реєстраційна картка суб`єкта підприємницької діяльності юридичної особи П(ПО)СП ім.Н.Сосніної та Статут останнього з огляду на таке.

Реєстраційна картка - це документ, встановленого зразка, який підтверджує волевиявлення особи щодо внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру, але жодним чином не доводить наявність правонаступництва (т.1, а.с.19, 140).

У статуті П(ПО)СП ім.Н.Сосніної (у редакції 2000 року), який зареєстрований розпорядженням голови Малинської РДА №112 вiд 03.03.2000, зокрема статті 1, визначено, що підприємство засноване за рішенням засновника, створене на базі власних земель i майна засновника для виробництва сільськогосподарської продукції та товарів i діє на засадах підприємства.

Згідно з п.2.2 Статуту, засновник одноосібно здійснює право власностi на майно та інші активи підприємства в тому числі через призначених ним осiб.

За п.4.4 Статуту, підприємство є правонаступником КСП ім. Н.Сосніної.

Підприємство є власником майна, земельних угідь, коштів, майнових та інших прав, переданих йому засновником; майна, земельних угідь, коштів, одержаних у результаті його фінансово-господарської діяльності; інших майна, коштів та прав, набутих на підставах не заборонених законом (п.4.6 Статуту).

За п.4.7 Статуту, майно i земля, передані в оренду підприємству при реструктуризації КСП бувшими його членами, знаходиться в строковому договірному платному сільськогосподарському користуванні i володінні.

Статутний фонд підприємства формується за рахунок разової передачі засновником майна, землі і коштів, що є його власністю (п.5.2 Статуту).

Згідно зі статутом П(ПО)СП ім.Н.Сосніної (нова редакція, 2018 рік), підприємство в процесі своєї діяльності та у відповідності до чинного законодавства України використовує земельні ділянки, відповідно до державного акта на право колективної власності на землю від 26.05.1995 згідно з рішенням Головківської сільської ради народних депутатів Малинського району Житомирської області, а саме про передачу у колективну власність для сільськогосподарського використання 2736,8 га землі в межах згідно з планом (акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право колективної власності на землю за ЖТ №17-07-00000I, II-ЖТ-000104 від 26.05.1995) (стаття 7 Статуту) (т.1, а.с.189-196).

За змістом статутів (у редакції 2019, 2020, 2021 років), П(ПО)СП ім.Н.Сосніної є правонаступником основних і оборотних фондів та майнових прав, що передалися йому в результаті реорганізації «Колективного сільськогосподарського підприємства ім.Ніни Сосніної», яке знаходилось в с.Головки Малинського району Житомирської області, згідно розподільчого балансу (т.1, а.с.205-212. 229-236, 250-257, 277-284).

Суд звертає увагу, що посилання в Статуті П(ПО)СП ім.Н.Сосніної на те, що останнє є правонаступником КСП ім. Н.Сосніної, не може слугувати належним та допустимим доказом, оскільки статут юридичної особи є її одностороннім актом, який не є підставою правонаступництва щодо іншої юридичної особи, якщо таке правонаступництво не виникло відповідно до закону.

Окрім того, суд зазначає, що статут КСП ім.Н.Сосніної сторонами не надано.

Відповідно до наявних у справі статутів, засновником (учасником) П(ПО)СП ім.Н.Сосніної була 1 особа, у той час, коли, згідно протоколів зборів власників земельних часток (паїв) реформованого КСП ім.Н.Сосніної, членами КСП були 554 особи (т.1, а.с.69-70, 74-76).

Суд вважає за необхідне зазначити, що навіть у випадку прийняття рішення про реорганізацію КСП ім.Н.Сосніної шляхом перетворення в іншу юридичну особу колишні члени КСП ім.Н.Сосніної автоматично повинні були б стати учасниками цієї юридичної особи, позаяк перетворенням юридичної особи є саме зміна її організаційно-правової форми, а не складу її учасників.

З викладеного вбачається, що перетворення КСП ім.Н.Сосніної у П(ПО)СП ім.Н.Сосніної не відбулося, оскільки склад засновників (учасникiв) вказаних суб`єктів не співпадає, члени колективного сільськогосподарського підприємства не стали автоматично членами приватного (приватно-орендного) підприємства. Отже П(ПО)СП ім.Н.Сосніної є новоствореною юридичною особою.

За відсутності розподільчого балансу, з якого можливо було б встановити, які частки могли перейти до новоствореного підприємства, враховуючи зменшення кількісного складу вищевказаних суб`єктів з невідомих причин, суд вважає недоведеним той факт, що спірні земельні ділянки могли перейти у власність П(ПО)СП ім.Н.Сосніної. Разом із тим, до статутного фонду П(ПО)СП ім.Н.Сосніної не увійшли i не могли увійти земельнi дiлянки, приватними власниками яких стали інші колишні члени КСП ім.Н.Сосніної.

Суд зауважує, що у відзиві на позовну заяву відповідач наголосив, що у разі перереєстрації (створення) суб`єкта господарської діяльності, що є правонаступником прав і майнових зобов`язань свого попередника, за ним зберігається ідентифікаційний код попередника.

Суд встановив, що П(ПО)СП ім.Н.Сосніної має код ЄДРПОУ 02138381, натомість відомості про ідентифікаційний код КСП ім.Н.Сосніної в матеріалах справи відсутні.

Відповідно до п.15 Положення про Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України, затвердженого постановою КМУ від 22.01.1996 №118 (у редакції від 25.08.1998), у разі включення суб`єкта господарської діяльності до Державного реєстру йому присвоюються ідентифікаційний код і коди класифікаційних ознак. Суб`єктам підприємницької діяльності ідентифікаційний код присвоюється органами державної реєстрації під час реєстрації. Ідентифікаційний код є єдиним для всього інформаційного простору України і зберігається за суб`єктом протягом усього періоду його існування. У разі перереєстрації (створення) суб`єкта господарської діяльності, що є правонаступником прав і майнових зобов`язань свого попередника, за ним зберігається ідентифікаційний код попередника.

Отже, відповідно до наведених норм, ідентифікаційний код юридичної особи має бути унікальним, а присвоєння новоствореній юридичній особі ідентифікаційного коду іншої юридичної особи, яка не є правопопередником новоствореної юридичної особи, не допускається. Водночас помилкове присвоєння новоствореній юридичній особі ідентифікаційного коду іншої юридичної особи, яка не є правопопередником цієї новоствореної юридичної особи, свідчить про порушення законодавства, але така помилка не є підставою правонаступництва (такий висновок викладено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 01.09.2020 у справі №907/29/19).

Таким чином, викладені вище обставини свідчать, що реорганізація КСП ім.Н.Сосніної шляхом перетворення у П(ПО)СП ім.Н.Сосніної не відбувалась.

Указом Президента України "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям" від 08.08.1995 №720/95 встановлено, що паюванню підлягають сільськогосподарські угіддя, передані у колективну власність колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам, у тому числі створеним на базі майна радгоспів. Право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства відповідно до списку, який додається до державного акта на право колективної власності на землю.

Також необхідно зазначити, що Указом Президента України "Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектору економіки" від 03.12.1999 №1529/99 передбачалося реформування протягом грудня 1999 року - квітня 2000 року колективних сільськогосподарських підприємств на засадах приватної власності на землю та майно шляхом: забезпечення всім членам колективних сільськогосподарських підприємств права вільного виходу з цих підприємств із земельними частками (паями) і майновими паями та створення на їх основі приватних (приватно-орендних) підприємств, селянських фермерських господарств, господарських товариств, сільськогосподарських кооперативів, інших суб`єктів господарювання, заснованих на приватній власності.

Отже, відповідно до зазначених указів, паюванню підлягають сільськогосподарські угіддя, передані у колективну власність, зокрема колективним сільськогосподарським підприємствам. При цьому передання сільськогосподарських угідь від колективного сільськогосподарського підприємства до власності юридичної особи, землі якої не підлягають розпаюванню відповідно до вказаних указів, спричинило б порушення прав членів колективного сільськогосподарського підприємства на одержання відповідних земельних ділянок.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.09.2020 у справі № 907/29/19.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні» від 10.07.2018 №2498-VIII, розділ Х «Перехідні положення» ЗК України доповнено пунктом 21, яким встановлено, що з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні» землі колективних сільськогосподарських підприємств, що припинені (крім земельних ділянок, які на день набрання чинності зазначеним Законом перебували у приватній власності), вважаються власністю територіальних громад, на території яких вони розташовані. Зазначений Закон є підставою для державної реєстрації права комунальної власності на земельні ділянки, сформовані за рахунок земель, які в силу зазначеного Закону переходять до комунальної власності.

Враховуючи те, що члени КСП ім.Н.Сосніної застосували процедуру паювання до вiдповідної частини земель, що перебували у КСП на праві колективної власностi, то наслідком реалізації цієї процедури є припинення права колективної власностi на розпайовані землi, що зумовлює припинення й інших правомочностей щодо спірних земельних ділянок (постанова Верховного Суду від 17.12.2019 у справі №917/258/19).

Крiм того, вiдповiдно до акта обстеження сiльськогосподарських угiдь реформованого КСП ім.Н.Сосніної вiд 28.07.2005, до розпаювання прийнято загальну площу сiльськогосподарських угідь 1613,36 га; із земель, переданих у колективну власність, вилучено земельні ділянки площею 760,25 га, у тому числі чагарники - 693,07 га, болота - 67,18 га, і передано їх до земель запасу Головківської сільської ради (т.1, а.с.71-73).

Відповідно до ч.4 ст.7 Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв), із площі земельних ділянок, що підлягають розподілу між власниками земельних часток (паїв), виключаються землі, що підлягають передачі у комунальну власність територіальної громади села, селища, міста, на території якої вони розташовані, зокрема: деградовані, малопродуктивні, техногенно забруднені сільськогосподарські угіддя, що підлягають консервації; заболочені землі; землі, які передаються до запасу та резервного фонду.

Таким чином, cпipнi земельнi дiлянки були переданi власниками до земель запасу Головківської сільської ради (правонаступником якої є Чоповицька селищна рада) та земель загального користування, паюванню та розподілу не підлягали, у колективній власностi не залишалися, вiдповiдно на вказані земельні дiлянки не могло бути зареєстровано право приватної власностi на підставі державного акта на право колективної власностi на землю.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що П(ПО)СП ім.Н.Сосніної неправомірно зареєструвало право приватної власностi на cпipнi земельнi дiлянки, а в подальшому передало їх за розподільчим балансом у власнiсть ТОВ «Головки-Агро», що призвело до порушення інтересів держави в особі територіальної громади.

Відповідно до ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного прав. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Суд відзначає, що у практиці ЄСПЛ напрацьовані три критерії, що їх слід оцінювати з тим, щоб зробити висновок, чи відповідає певний захід втручання у право власності принципу правомірного і допустимого втручання, сумісного з гарантіями ст.1 Першого протоколу Конвенції, а саме: втручання має бути законним, відповідати суспільним інтересам та бути пропорційним переслідуваним цілям.

У справі, яка розглядається, з огляду на характер спірних правовідносин, встановлені судом обставини та застосовані правові норми, не вбачається невідповідності втручання держави у право власності відповідача критеріям правомірного втручання у право на мирне володіння майном.

Витребування спірних земельних ділянок, які незаконно вибули з комунальної власності, спрямоване на досягнення легітимної мети захисту "суспільного інтересу", який полягає у відновленні законності та у поверненні у власність територіальної громади комунального майна - земельних ділянок, які відповідно до Конституції України належать народу та щодо яких законами України встановлено спеціальний режим набуття у власність, що не є непропорційним втручанням у право на мирне володіння майном та не покладає на відповідача надмірний індивідуальний тягар, з огляду на доведену незаконність і безпідставність вибуття земельних ділянок із комунальної власності, недоведеність факту правомірного набуття відповідачем права власності на земельні ділянки.

З огляду на викладене, позовні вимоги про витребування спірних земельних ділянок не порушують §1 ст.1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод через дотримання принципу законності втручання у право власності, відповідності такого втручання суспільному інтересу, його пропорційності.

Що стосується заяви відповідача про застосування строку позовної давності, суд зазначає таке.

Відповідно до ст.ст.256, 257 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч.1 ст.261 ЦК України).

Якщо позовні вимоги господарським судом визнано обґрунтованими, а стороною у справі заявлено про сплив позовної давності, суд зобов`язаний застосувати до спірних правовідносин положення ст.267 ЦК України і вирішити питання про наслідки такого спливу (або відмовити у позові у зв`язку зі спливом позовної давності, або за наявності поважних причин її пропущення - захистити порушене право, але в будь-якому разі вирішити спір з посиланням на зазначену норму).

Для визначення моменту виникнення права на позов важливими є як об`єктивні (сам факт порушення права), так і суб`єктивні (особа дізналася або повинна була дізнатися про це порушення) чинники.

Як зазначив Європейський Суд з прав людини у рішенні від 22.10.1996 у справі "Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства", позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Термін позовної давності, що є звичайним явищем у національних законодавствах держав - учасників Конвенції, виконує кілька завдань, у тому числі забезпечує юридичну визначеність та остаточність, запобігаючи порушенню прав відповідачів, які можуть трапитись у разі прийняття судом рішення на підставі доказів, що стали неповними через сплив часу.

Проаналізувавши наведені обставини, враховуючи, що спірні земельні ділянки вибули із володіння власника у зв`язку з протиправним набуттям 25.03.2021 за ТОВ «Головки-Агро» і 09.03.2021 за П(ПО)СП ім.Н.Сосніної права приватної власності на них, а також те, що прокурор звернувся з даним позовом до суду 06.09.2021, суд дійшов висновку, що правові підстави для застосування строку позовної давності до заявленої вимоги відсутні.

Відповідно до ч.1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Докази, надані сторонами на підтвердження своїх вимог і заперечень, повинні відповідати критеріям належності, допустимості, достовірності та достатності, встановленим ст.ст.76-79 ГПК України.

Згідно з приписами ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи наведені положення законодавства та встановлені обставини справи, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, такими, що підтверджуються наявними у справі доказами і підлягають задоволенню у повному обсязі.

Щодо розподілу судових витрат.

Судові витрати у вигляді сплати судового збору, відповідно до ст.129 ГПК України, покладаються на відповідача у розмірі 88809,67 грн.

Суд роз`яснює, що сума судового збору у розмірі 2270,00 грн, сплачена прокурором за вимогу про скасування державної реєстрації права приватної власності на земельні ділянки, останньому не повертається, відповідно до ст.7 Закону України "Про судовий збір".

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Витребувати у Товариства з обмеженою відповідальністю "Головки-Агро" (с.Головки, Малинський р-н, Житомирська обл., 11640, код ЄДРПОУ 44190116) до комунальної власності територіальної громади Чоповицької селищної ради (вул. Вайсера, 1А, смт. Чоповичі, Коростенський р-н, Житомирська обл., 11620, код ЄДРПОУ 04346250) земельні ділянки:

- площею 39,3084 га з кадастровим номером 1823482800:14:000:0025;

- площею 22,1062 га з кадастровим номером 1823482800:14:000:0026;

- площею 1,3152 га з кадастровим номером 1823482800:10:000:0044;

- площею 1,8242 га з кадастровим номером 1823482800:10:000:0045;

- площею 81,3358га з кадастровим номером 1823482800:10:000:0043;

- площею 22,3575 га з кадастровим номером 1823482800:10:000:0042;

- площею 3,3641 га з кадастровим номером 1823482800:10:000:0041;

- площею 3,007 га з кадастровим номером 1823482800:10:000:0039;

- площею 8,804 га з кадастровим номером 1823482800:10:000:0037;

- площею 2,7974 га з кадастровим номером 1823482800:10:000:0035;

- площею 3,6944 га з кадастровим номером 1823482800:10:000:0034;

- площею 3,2154 га з кадастровим номером 1823482800:10:000:0036;

- площею 24,5045 га з кадастровим номером 1823482800:10:000:0038;

- площею 3,4254 га з кадастровим номером 1823482800:10:000:0040;

- площею 3,1628 га з кадастровим номером 1823482800:11:000:0159;

- площею 1,2816 га з кадастровим номером 1823482800:11:000:0155;

- площею 2,6620 га з кадастровим номером 1823482800:11:000:0152;

- площею 66,7127 га з кадастровим номером 1823482800:11:000:0153;

- площею 3,6838 га з кадастровим номером 1823482800:11:000:0154;

- площею 1,3326 га з кадастровим номером 1823482800:11:000:0156;

- площею 1,3845 га з кадастровим номером 1823482800:11:000:0157;

- площею 3,4393 га з кадастровим номером 1823482800:11:000:0158;

- площею 8,8567 га з кадастровим номером 1823482800:11:000:0160;

- площею 5,3146 га з кадастровим номером 1823482800:09:000:0071;

- площею 5,125 га з кадастровим номером 1823482800:08:000:0001;

- площею 3,7773 га з кадастровим номером 1823482800:08:000:0002;

- площею 5,5663 га з кадастровим номером 1823482800:08:000:0117;

- площею 3,8646 га з кадастровим номером 1823482800:09:000:0072;

- площею 7,8888 га з кадастровим номером 1823482800:09:000:0073;

- площею 3,1482 га з кадастровим номером 1823482800:09:000:0074;

- площею 40,8859 га з кадастровим номером 1823482800:12:000:0205;

- площею 3,0026 га з кадастровим номером 1823482800:12:000:0204;

- площею 33,8585 га з кадастровим номером 1823482800:12:000:0203;

- площею 8,6872 га з кадастровим номером 1823482800:12:000:0202;

- площею 4,1612 га з кадастровим номером 1823482800:12:000:0198;

- площею 3,7911 га з кадастровим номером 1823482800:12:000:0199;

- площею 12,9336 га з кадастровим номером 1823482800:12:000:0200;

- площею 6,7226 га з кадастровим номером 1823482800:12:000:0201;

- площею 1,464 га з кадастровим номером 1823482800:13:000:0130;

- площею 16,4144 га з кадастровим номером 1823482800:13:000:0132;

- площею 16,216 га з кадастровим номером 1823482800:13:000:0129;

- площею 17,6018 га з кадастровим номером 1823482800:13:000:0128;

- площею 21,8194 га з кадастровим номером 1823482800:13:000:0127;

- площею 8,9167 га з кадастровим номером 1823482800:13:000:0126;

- площею 1,2065 га з кадастровим номером 1823482800:13:000:0125;

- площею 103,5006 га з кадастровим номером 1823482800:13:000:0124.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Головки-Агро" (с.Головки, Малинський р-н, Житомирська обл., 11640, код ЄДРПОУ 44190116) на користь Житомирської обласної прокуратури (10002, м. Житомир, вулиця Святослава Ріхтера, буд. 11, код ЄДРПОУ 02909950, р/р UA598201720343110001000011049 Державна казначейська служба України) 88809,67 грн судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 19.09.22

Суддя Прядко О.В.

Друк:

1 - у справу;

2,3 - позивачам (рек.)

+ на ел.пошту: zemagentstvo.zt@ukr.net;

+ на ел.пошту: chopovychi_sr@ukr.net;

4 - відповідачу ТОВ "Головки-Агро" (рек.);

5 - третій особі - П(ПО)СП імені Ніни Сосніної (рек.) (11640, Житомирська обл., Малинський р-н, село Головки)

+ на ел.пошту: tov_niny_sosninoi@ukr.net;

+ представнику на ел.пошту: attorney.biloholovyi@gmail.com; sit1982@outlook.com

6 - Коростенській окружній прокуратурі (рек.) та на ел.пошту: malyn.pro@ukr.net;

+ Житомирській обласній прокуратурі на ел.пошту: prokzt@zhit.gp.gov.ua.