Ухвала

від 18.09.2022 по справі 336/3340/21

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

Справа № 336/3340/21

Провадження №2-п/336/49/2022

УХВАЛА

про відмову у прийнятті заяви

19 вересня 2022 року суддя Шевченківського районного суду м. Запоріжжя Звєздова Н.С., ознайомившись з заявою ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 28.12.2021 у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: Обслуговуючий садово-городній кооператив «№3 Дружба» про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, -

ВСТАНОВИВ:

Заочним рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 28.12.2021 (справа №336/3340/21) задоволено позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: Обслуговуючий садово-городній кооператив «№3 Дружба» про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою.

04.08.2022відповідачка ОСОБА_1 звернулася досуду ззаявою проперегляд вказаногозаочного рішення,в якійпросила:1)переглянути заочнерішення Шевченківськогорайонного судум.Запоріжжя від28грудня 2021року,яке ухваленепо цивільнійсправі запозовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 ,третя особа:Обслуговуючий садово-городнійкооператив «№3Дружба» проусунення перешкоду користуванніземельною;2)Скасувати заочнерішення Шевченківськогорайонного судум.Запоріжжя від28грудня 2021року,яке ухваленепо цивільнійсправі запозовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: Обслуговуючий садово-городній кооператив «№3 Дружба» про усунення перешкод у користуванні земельною та призначити справ у до розгляду за правилами загального позовного повадження.

Перевіривши заяву відповідачки, суд приходить до висновку, що вона підлягає поверненню, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, та підтверджується особисто заявницею, що заочне рішення суду було проголошено 28.12.2021, а його копію представником відповідачки отримано 28.06.2022.

Згідно з частинами 3, 4 статті 284 ЦПК України, учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Тобто, ЦПК України передбачено, що поновлення пропущеного строку на подання заяви про перегляд заочного рішення може мати місце за умови, якщо відповідач не отримав наявний текст заочного рішення у день його проголошення і звернувся із заявою протягом 20 днів після його отримання, або з інших причин, визнаних судом поважними.

Відповідно до частини 1 статті 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Проте,подана відповідачкою ОСОБА_1 заява проперегляд заочногорішення немістить вимогпро поновленняпропущеного строку на подання заяви про перегляд заочного рішення, що є обов`язковою вимогою передбаченою положеннями ч. 3 ст.284 ЦПК України.

Правова природа строку звернення до суду, дозволяє констатувати, що запровадження строку, у межах якого фізична особа може звернутися до суду з позовом чи відповідною заявою, обумовлено, передусім, необхідністю дотримання принципу правової визначеності, що є невід`ємною складовою верховенства права.

Крім того, чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи. Однак, для цього має бути також виконано умову щодо недопустимості безпідставного та необмеженого поновлення судами пропущеного строку, оскільки національним законодавством вирішення цього питання віднесено до дискреційних повноважень суду.

Так, у низці рішень ЄСПЛ принцип правової визначеності трактується у світлі дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (справи «Рябих проти Росії», п. п. 51, 52, «Брумареску проти Румунії», п. 61).

Обґрунтовуючи важливість дотримання принципу правової визначеності, ЄСПЛ сформовано практику, відповідно до якої національними судами пріоритетність має надаватися дотриманню встановлених процесуальним законом строків звернення до суду, а поновлення пропущеного строку допускається лише у виняткових випадках, коли мають місце не формальні та суб`єктивні, а об`єктивні та непереборні причини їх пропуску.

Зокрема, ЄСПЛ у справах «Світлана Науменко проти України», «Трегубенко проти України», «Праведна проти Росії», «Желтяков проти України» зазначає, що у випадках перегляду судових рішень, як у порядку нагляду, так і у зв`язку з нововиявленими обставинами, національним судам необхідно забезпечувати дотримання учасниками справи встановлених строків та не допускати того, щоб за допомогою таких процесуальних механізмів як продовження строку на оскарження, було порушено принцип правової визначеності.

Отже, не заперечуючи наявності дискреційних повноважень національних судів щодо вирішення питання про поновлення строку на звернення до суду, ЄСПЛ підкреслює, що останні повинні визначити, чи виправдовують підстави для подібного продовження строків втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує межі розсуду суду ні в тривалості, ні в підставах для визначеності подовжених строків (справа «Безруков проти Росії», п. 34).

Загалом, згідно з практикою ЄСПЛ при застосуванні процедурних правил варто уникати як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом, та порушення принципу правової визначеності (справи «Волчлі проти Франції»], «ТОВ «Фріда» проти України»).

Забезпечення дотримання принципу правової визначеності потребує чіткого виконання сторонами та іншими учасниками справи вимог щодо строків звернення до суду, а від судів вимагається дотримуватися певних правил у процесі прийняття рішення про поновлення строку та оцінювати поважність причин пропуску строку, виходячи із критеріїв розумності, об`єктивності та непереборності обставин, що спричинили пропуск, значимості справи для сторін, наявності фундаментальної судової помилки.

Аналіз практики ЄСПЛ свідчить про те, що у процесі прийняття рішень стосовно поновлення строків звернення до суду, ЄСПЛ виходить із наступного: 1) поновлення пропущеного строку звернення до суду є порушенням принципу правової визначеності, відтак, у кожному випадку таке поновлення має бути достатньо виправданим та обґрунтованим; 2) поновленню підлягає лише той строк, який пропущений з поважних, об`єктивних, непереборних, не залежних від волі та поведінки особи обставин; 3) оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі; 4) будь-які поважні причини пропуску строку не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення строку; 5) необхідно враховувати тривалість пропуску строку, а також можливі наслідки його відновлення для інших осіб.

Таким чином, вивчивши матеріали заяви та виходячи із вищенаведеного, суд приходить до висновку про відмову у прийнятті вказаної заяви.

Керуючись ст. ст.127, 284-286, ЦПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити в прийнятті заяви ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 28.12.2021 у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: Обслуговуючий садово-городній кооператив «№3 Дружба» про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою.

Разом з тим, роз`яснити заявнику, що відмова у прийнятті вказаної заяви не перешкоджає у повторному зверненні з заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для відмови в її прийнятті.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Запоріжжя. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повної ухвали. Учасник справи, якому повна ухвала не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.

Суддя: Н.С. Звєздова