Ухвала

від 11.09.2022 по справі 752/11631/22

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 752/11631/22

Провадження № 2/752/7204/22

У Х В А Л А

І М Е Н Е МУ К Р А Ї Н И

12 вересня 2022 року суддя Голосіївського районного суду м. Києва Машкевич К.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ТОВ «Ковальська нерухомість» про стягнення невиплаченої заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку та компенсації, суддя

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до суду з зазначеним позовом до відповідача.

Разом з позовною заявою до суду було подано клопотання про відстрочення сплати судового збору, в якому позивач посилається на свій майновий стан та просить суд звільнити його від сплати судового збору.

Підстави для задоволення клопотання та відстрочення або розстроченнясплати судового збору відсутні, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 136 ЦПК Українита ч.1 ст.8 Закону України « Про судовий збір» суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.

З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

В пункті 29 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №10 від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» роз`яснено, що відповідно до статті 8 Закону України«Про судовий збір» та ЦПК України єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо).

Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Таким чином, єдиною підставою для відстрочення позивачу строку сплати судового збору є врахування ним майнового стану сторони.

Конституційний Суд України у рішенні від 28.11.2013 N 12-рп/2013 звертав увагу на те, що гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду.

Це відповідає Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо заходів, що полегшують доступ до правосуддя від 14.05.1981 N R (81) 7, а саме: «В тій мірі, в якій судові витрати становлять явну перешкоду доступові до правосуддя, їх треба, якщо це можливо, скоротити або скасувати" (пп. 12 п. D).»

Відповідно до практики Європейського суду обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із п. 1 ст. 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти (рішення суду від 10.07.1998 року у справі компанії «Тіннеллі та сини, Лтд. та ін.» , «Мак-Елдуф та інші проти Сполученого Королівства», Reports 1998-IV, с. 1660, п. 72).

При цьому, ЄСПЛ в якості «законної мети» визнає, зокрема, фінансування функціонування органів судової влади та дія в якості стримуючого фактору від легковажних позовів (рішення суду від 12.06.2007 у справі «Станков проти Болгарії» (Case of Stankov v. Bulgaria, заява N 68490/01, п. 57).

Верховний Суд у справі № 761/12145/17 / провадження № 61-11495ск19 /40 зазначив, що чинне законодавство України надає судам дискреційні повноваження вирішувати питання про звільнення від сплати судового збору, зменшення його розміру або надання відстрочки (розстрочки) його сплати.

Однак, такі повноваження не є необмеженими.

Від судів вимагається вказувати вагомі підстави відмови у задоволенні відповідних заяв (клопотань), оскільки відсутність обґрунтування, так само як і безпідставна відмова, може стати перешкодою в реалізації права на доступ до суду, гарантованого у п. 1 ст. 6 Конвенції.

Обґрунтування пов`язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, згідно зі статтями 12, 81 ЦПК України покладається, на заінтересовану сторону, тобто в даному випадку на позивача.

Звертаючись до суду з зазначеним клопотанням, позивач посилається на те, що він в зв`язку з неотриманням своєчасного розрахунку при звільненні опинився у скрутному матеріальному становищі, яке ускладилося військовими діями, а тому не має можливості сплатити судовий збір.

На підтвердження цьому, послався на докази, що підтверджують невиплату йому заробітної плати та інших виплат при звільненні, які додані до позовної заяви.

На думку суду зазначені документи не можуть слугувати підставою для звільнення позивача від сплати судового збору, оскільки ці документи не можуть бути належним доказом його майнового стану.

Таким чином, будь-яких доказів, як це зазначено вище, які б свідчили про неможливість сплатити судовий збір в повному обсязі при зверненні до суду із позовною заявою, позивач до суду не надав.

Враховуючи викладене вище, підстави для задоволення заяви відсутні.

Керуючисьст. 136 ЦПК України, суддя

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя:К.В.Машкевич