Ухвала

від 12.12.2024 по справі 752/11631/22

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

справа № 752/11631/22

провадження № 22-ц/824/14287/2024

12 грудня 2024 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів:

судді - доповідача Кирилюк Г. М.

суддів: Рейнарт І. М., Ящук Т. І.,

розглянувши заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Бортнічука Леоніда Вікторовича про відвід судді Кирилюк Г. М., в справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ковальська нерухомість» про стягнення невиплаченої заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку та компенсації, за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Бортнічука Леоніда Вікторовича на рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 24 травня 2024 року в складі судді Машкевич К.В.,

встановив:

Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 24 травня 2024 року вказаний позов залишено без задоволення.

04.07.2024 представник ОСОБА_1 - адвокат Бортнічук Л. В. через систему «Електронний суд» подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 24 травня 2024 року та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.07.2024, справу призначено судді-доповідачу: Кирилюк Г. М., судді, які входять до складу колегії: Кирилюк Г. М. - головуючий суддя, Рейнарт І. М., Ящук Т. І.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 26 липня 2024 року відкрито апеляційне провадження у вказаній справі.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 30 серпня 2024 року справу призначено до розгляду.

12.12.2024 представник ОСОБА_1 - адвокат Бортнічук Л. В. через підсистему «Електронний суд» звернувся до суду з заявою про відвід судді Кирилюк Г. М.

Посилається на ті підстави, що однією з підстав оскарження судового рішення стало порушення судом першої інстанції ч. 6 ст. 96 ЦПК України, а саме взяття судом до уваги наданої відповідачем копії заяви про надання відпустки без збереження заробітної плати у березні 2022 року в якості достовірного доказу, при тому, що позивач поставив під сумнів відповідність поданої копії оригіналу і подав клопотання про витребування у відповідача оригіналу такої заяви, заявивши, що позивач таку заяву не подавав.

При ознайомленні 11.12.2024 із технічним записом судового засідання Київського апеляційного суду 29.10.2024, адвокатом ОСОБА_1 було встановлено факт, що головуючий суддя-доповідач Кирилюк Г. М. пропонувала представникам відповідача надати в наступне судове засідання оригінал такої заяви про надання відпустки та інші докази, які підтверджують її отримання або її копії, при чому в конкретному вигляді, а саме у вигляді «журналу, де знаходиться ця заява».

Тобто суддя-доповідач Кирилюк Г. М. проявила свою заінтересованість у підтримці позиції відповідача та вчинила дії, які свідчать про відсутність її неупередженості або об`єктивності як судді.

На протязі двох років розгляду справи відповідача жодним чином не згадував про наявність у нього "журналу, де знаходиться ця заява", і не подав до матеріалів справи жодні докази, які підтверджують яким чином ця копія заяви потрапила до відповідача.

Таким чином суддя-доповідач Кирилюк Г. М. фактично надала відповідачу перевагу стосовно того, який доказ йому потрібно надати суду для підтвердження його позиції,що є неприпустимим та порушує принципи змагальності сторін та рівності учасників судового процесу.

Крім того, суддя-доповідач Кирилюк Г.М. пропонувала відповідачу надати в матеріали справи інший доказ ( копію заяви кращої якості) на заміну копії неналежної якості, який раніше надавав відповідач до справи.

З огляду на викладене вважає, що суддя Кирилюк Г. М. фактично надала відповідачу перевагу стосовно того, який доказ йому потрібно надати суду для підтвердження його позиції та вийшла за межі повноважень.

Дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи заявленого відводу, колегіясуддів дійшла висновку про необґрунтованість заявленого відводу.

Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені статтею 36 ЦПК України, згідно з якою суддя підлягає відводу (самовідводу), зокрема, за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.

До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя.

Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Згідно з частинами другою та третьою статті 40 ЦПК України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У такому випадку вирішення питання про відвід судді здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу.

У рішенні ЄСПЛ у справі «Білуха проти України» (№ 33949/02, § 49-52, від 09 листопада 2006 року) зазначено, що наявність безсторонності відповідно до пункту першого статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд, як такий, та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, допоки не надано доказів протилежного. Стосовно об`єктивного критерію, то це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими.

Оцінюючи наявність підстав для відводу за суб`єктивним критерієм, суд дійшов висновку, що відсутні підстави стверджувати, що суддя Кирилюк Г. М. виявляє особисту упередженість у даній справі. Презумпція особистої неупередженості судді діє, допоки не з`являться докази на користь протилежного.

За об`єктивним критерієм необхідно встановити, чи існують факти, які можна встановити та які можуть ставити під сумнів безсторонність судді. Вирішальним при цьому є те, чи можуть бути побоювання учасників справи щодо відсутності безсторонності у певного судді об`єктивно виправдані.

Та обставина, що суддя Кирилюк Г. М. звернула увагу на те, що наявна в матеріалах справи копія заяви позивача від 28.02.2022 про надання відпустки (а. с. 135 т.1) є неналежної якості, затемнена та запропонувала надати копію вказаного документа належної якості або його оригінал, не свідчить про існування обставин, які б давали підстави для висновку про необ`єктивність або упередженість судді.

Натомість незгода заявника із процесуальними рішеннями суду, що прийняті в межах його повноважень, реалізованих згідно з вимогами процесуального закону, не може слугувати підставою для його відводу та свідчити про наявність сумнівів в неупередженості судді у справі.

Необґрунтоване усунення судді від участі у розгляді певної справи є так само порушенням права на справедливий суд, як і незадоволення обґрунтованої заяви про відвід судді.

Оскільки колегія суддів дійшла висновку про необґрунтованість заявленого відводу, тому відповідно до ч. 1, 3 ст. 40 ЦПК України питання про відвід судді підлягає передачі на розгляд іншому судді, визначеному у порядку, встановленому частиною першою статті 33 ЦПК України.

Керуючись ст. 36, 39-40, 252, 253 ЦПК України суд

ухвалив:

Заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Бортнічука Леоніда Вікторовича про відвід судді Кирилюк Г. М. в справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ковальська нерухомість» про стягнення невиплаченої заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку та компенсації, за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Бортнічука Леоніда Вікторовича на рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 24 травня 2024 року, визнати необґрунтованою.

Вирішення питання про відвід передати судді, який визначається у порядку, передбаченому ч. 1 ст. 33 ЦПК України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, оскарженню у касаційному порядку не підлягає.

Суддя - доповідач Г. М. Кирилюк

Судді: І. М. Рейнарт

Т. І. Ящук