Рішення

від 05.09.2022 по справі 308/11746/19

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/11746/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 вересня 2022 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в особі:

головуючого судді Придачук О.А.

за участю секретаря судового засідання Бомбушкар В.П.

представника відповідача адвоката Цебрика Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгороді цивільну справу за позовом ТОВ «МОЕКОТАКСІ» до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди завданої працівником підприємству

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся в суд з даним позовом, в якому зазначає, що 12.07.2019 року о 03 год. 15 хв. в м. Ужгороді на перехресті вул. Заньковецької та вул.. Грушевського в м. Ужгороді за участі двох автомобілів «Chevrolet» та «Renault Zoe», д.н.з. НОМЕР_1 , який за договором оренди легкового автомобіля знаходиться у користуванні ТОВ «МОЕКОТАКСІ» За кермом вказаного автомобіля перебував відповідач ОСОБА_1 з вини якого і було спричинено ДТП, що підтверджено постановою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області у справі № 308/8296/19 від 07.08.2019 року, який на момент ДТП був працівником ТОВ «МОЕКОТАКСІ» і виконував трудові обов`язки водія. В результаті ДТП були завдані механічні пошкодження автомобілю марки «Renault Zoe», д.н.з. НОМЕР_1 , який знаходиться у користуванні ТОВ «МОЕКОТАКСІ», що спричинили збитки у розмірі 116051,67 грн., з яких 114551,67 грн. вартість відновлювального ремонту з урахуванням зносу, 1500,00 грн. вартість послуг експерта згідно рахунку № 89 від 19.09.2019 року за договором про проведення оцінки автомобіля № 1/09-19. ОСОБА_1 працював водієм таксі ТОВ «Моекотаксі» на підставі трудового договору від 02.05.2019 року, згідно з умовами якого у ОСОБА_1 була повна індивідуальна матеріальна відповідальність за ввірений йому автомобіль. Згідно з посадовою інструкцією, з якою ОСОБА_1 ознайомився 02.05.2019 року, на нього покладено обов`язок дотримання правил дорожнього руху, контроль за збереженням і цілісністю самого автомобіля, дбайливе ставлення до ввіреного автомобіля, інформування старшого водія при настанні нештатної ситуації (порушення ПДР, настання ДТП, конфліктні ситуації з пасажирами і т.п.). У зв`язку подією від 12.07.2019 року керівництвом ТОВ «МОЕКОТАКСІ» було прийнято рішення провести службове розслідування у відношенні ОСОБА_1 . За результатами розгляду всіх обставин, що передували ДТП за участі автомобіля ТОВ «МОЕКОТАКСІ» комісією з службового розслідування було вирішено відсторонити ОСОБА_1 від виконання трудових обов`язків водія таксі, а в подальшому звільнити його із займаної посади. Станом на 26.08.2019 року ОСОБА_1 звільнений з посади водія ТОВ «МОЕКОТАКСІ», оскільки трудовий договір було розірвано згідно з наказом директора ТОВ «МОЕКОТАКСІ2 № 93/К від 22.08.2019 року, з підстави передбаченої п.2 ч.1 ст. 41 КЗпП України. Позивач зазначає, що ТОВ «МОЕКОТАКСІ» було вжито заходи в рамках досудового врегулювання спору з метою досягнення згоди сторін з приводу компенсації шкоди, заподіяної ОСОБА_1 товариству, а також власнику транспортного засобу. В результаті переговорів сторонами не було досягнуто згоди щодо відшкодування матеріальної шкоди, оскільки ОСОБА_1 відмовився від сплати суми заподіяних збитків у розмірі, запропонованому ТОВ «МОЕКОТАКСІ». А тому посилаючись на положення ч.1 ст. 130 КЗпП України просив суд стягнути з ОСОБА_1 матеріальну шкоду в розмірі 116051,67 грн., а також сплачений судовий збір.

В подальшому позивач зменшив позовні вимоги та просив суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «МОЕКОТАКСІ» суму заподіяних збитків в межах середнього заробітку, а саме: 2049,20 грн., а також судові витрати.

Позивач та представник позивача в судове засідання не з`явилися, хоча про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. У матеріалах справи наявна заява представника позивача адвоката Машики В.В. про розгляд справи без участі представника позивача.

Представник відповідача адвокат Цебрик Л.В. в судовому засіданні заперечив проти задоволення позовних вимог. Визнав, що позивач має право на стягнення з відповідача суми у розмірі 2049,20 грн., але заперечив проти стягнення такої з відповідача, посилаючись на те, що позивач боргує відповідачу більшу суму. Зазначив, що керуючись ст. 601 ЦК України відповідач надіслав позивачу заяву про зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 2049,20 грн., а тому вважає , що суд має зарахувати ці зустрічні вимоги відповідача та відмовити у задоволенні стягнення.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд доходить наступного.

Згідно ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що з 05.05.2019 року ОСОБА_1 , на підставі трудового договору, працював у ТОВ «Моекотаксі» на посаді водія.

Частиною першою статті 130 КЗпП України передбачено, що працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обов`язків.

Відповідно до посадової інструкції водія таксі, затвердженої директором ТОВ «Моекотаксі», з якою ОСОБА_1 ознайомився 02.05.2019 року, до посадових обов`язків водія, зокрема, входить: керування автомобілем, дотримання правил дорожнього руху, дотримання вимог всіх дорожніх знаків, своєчасне ознайомлення з усіма змінами в законодавстві, що стосуються ПДР, контроль за збереженням і цілісністю самого автомобіля, дбайливе ставлення до ввіреного автомобіля тощо. Заподіяння навмисних чи ненавмисних пошкоджень ввіреного йому автотранспорту тягне за собою відповідальність водія.

Частиною другою статті 130 КЗпП України передбачено, що при покладенні матеріальної відповідальності права і законні інтереси працівників гарантуються шляхом встановлення відповідальності тільки за пряму дійсну шкоду, лише в межах і порядку, передбачених законодавством, і за умови, коли така шкода заподіяна підприємству, установі, організації винними протиправними діями (бездіяльністю) працівника. Ця відповідальність, як правило, обмежується певною частиною заробітку працівника і не повинна перевищувати повного розміру заподіяної шкоди, за винятком випадків, передбачених законодавством.

Під прямою дійсною шкодою необхідно розуміти, зокрема втрату, погіршення або зниження цінності майна, необхідність для підприємства, установи, організації провести затрати на відновлення, придбання майна чи інших цінностей або провести зайві, тобто викликані внаслідок порушення працівником трудових обов`язків, грошові виплати.

Згідно постанови Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 17.08.2019 року у справі № 308/8296/19 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП, а саме як встановлено 12.07.2019 року о 03 год. 15 хв. ОСОБА_1 по вул. Заньковецькій, 27 в м. Ужгороді керував автомобілем марки Renault Zoe», д.н.з. НОМЕР_1 , та при виїзді на регульоване перехрестя з вул.. Грушевського, не надав переваги у русі транспортному засобу марки «Chevrolet», д.н.з. НОМЕР_1 , який рухався по головній дорозі та скоїв з ним зіткнення, внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження.

Відповідно до звіту № 19100 про оцінку вартості (розміру) збитків, заподіяних пошкодженням колісного транспортного засобу від 16.09.2019 року, виконаного суб`єктом оціночної діяльності ФОП ОСОБА_2 , вартість відновлювального ремонту автомобіля марки «Renault Zoe», д.н.з. НОМЕР_1 , становить 114551,67 грн.

Як убачається з свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 , автомобіль марки Renault Zoe», д.н.з. НОМЕР_1 , належить на праві власності ОСОБА_3 .

Згідно договору оренди легкового автомобіля № 14/01/19-2 від 14.01.2019 року ОСОБА_3 передала вказаний автомобіль в оренду ТОВ «Моекоаксі» строком до 01.01.2022 року.

Відповідно п. 7.1 вказаного договору оренди орендар зобов`язався усувати пошкодження автомобіля, що орендується, або відшкодовувати збитки, завдані у зв`язку із втратою автомобіля, що орендується, якщо такі пошкодження або втрата сталися з вини орендаря, у разі припинення дії договору оренди повернути орендареві транспортний засіб у стані не гіршому, ніж на час передачі його в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу.

Статтею 132 КЗпП України, передбачає, що за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації при виконанні трудових обов`язків, працівники, крім працівників, що є посадовими особами, з вини яких заподіяно шкоду, несуть матеріальну відповідальність у розмірі прямої дійсної шкоди, але не більше свого середнього місячного заробітку . Матеріальна відповідальність понад середній місячний заробіток допускається лише у випадках, зазначених у законодавстві.

Випадки повноїматеріальної відповідальностіпередбачені ст.134КЗпП України, зокрема,пунктом першимчастини першоївказаної статівстановлено,що відповіднодо законодавствапрацівники несутьматеріальну відповідальністьу повномурозмірі шкоди,заподіяної зїх винипідприємству,установі,організації,у випадкуколи між працівником і підприємством, установою, організацією відповідно достатті 135-1цього Кодексу укладено письмовий договір про взяття на себе працівником повної матеріальної відповідальності за незабезпечення цілості майна та інших цінностей, переданих йому для зберігання або для інших цілей.

Згідно п. 4.2.4 трудового договору ОСОБА_1 зобов`язався нести повну матеріальну відповідальність за надані йому матеріально-технічні цінності, на умовах передбачених чинним законодавством України.

Також між ТОВ «Моекотаксі» та ОСОБА_1 окремо було укладено договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність водія автотранспортних засобів від 02.05.2019 року.

Водночас, суд констатує, що посада водія не включена доПереліку від 28 грудня 1977 року № 447/24, і відповідно водій не належить до категорії працівників, з якими згідно зістаттею 135-1 КЗпП Україниможе бути укладений договір про повну матеріальну відповідальність, на що неодноразово вказував Верховий Суд у постановах від 29.10.2020 року у справі № 264/2076/17, від 15 серпня 2019 року у справі № 303/3693/15-ц, від 29.01.2018 року у справі № 743/1641/15-ц.

Згідно довідки про доходи від 21.10.2021 року виданої ТОВ «Моекотаксі» середній заробіток ОСОБА_1 за період з травня по серпень 2019 року становить 2049,20 грн.

Згідно заявипро зменшенняпозовних вимогпозивач у відшкодуванняматеріальної шкодипросить стягнутиз ОСОБА_1 саме сумув межахсереднього заробіткув розмірі2049,20грн.,і право на стягнення з нього позивачем зазначеної суми визнається відповідачем.

Що стосується заяви представника позивача про зарахування зустрічних однорідних вимог та припинення зобов`язання зарахуванням суд зазначає, що з наданих відповідачем документів убачається, що 02.01.2020 року ОСОБА_1 направив до ТОВ «Моекотаксі» вимогу згідно якої просив виплатити йому шляхом поштового переказу на його адресу за рахунок ТОВ «Моекотаксі» усі суми, що належать йому від ТОВ «Моекотаксі», в т.ч. заробітну плату та компенсацію за дні невикористаної щорічної відпустки.

У відповідь на вказану вимогу ОСОБА_1 ТОВ «Моекотаксі» згідно листа від 14.01.2020 року вих. № 14/01-20 повідомило ОСОБА_1 про те, що ТОВ «Моекотаксі» листом від 23.08.2019 року повідомляло ОСОБА_1 про його звільнення з підстави передбаченої п. 2 ч.1 ст. 41 КЗпП України, а також про суму нараховану до виплати у розмірі 2515,86 грн., яку можна було отримати протягом трьох робочих днів, але яку ОСОБА_1 не отримав. Також ТОВ «Моекотаксі» повідомило ОСОБА_1 про те, що нараховану йому суму до виплати у розмірі 2515,86 грн. він може повторно забрати протягом трьох робочих днів з дати отримання даного листа за адресою: АДРЕСА_1 (офіс ТОВ «Моекотаксі»), зазначивши, що у випадку неявки особисто товариством вказану суму буде надіслано шляхом поштового переказу за допомогою засобів зв`язку АТ «Укрпошта».

Питання щодо зарахування належної ОСОБА_1 заробітної плати в рахунок відшкодування шкоди не ставилося.

В подальшому позивачем було зменшено позовні вимоги згідно з якими позивач просить стягнути з відповідача на його користь суму заподіяних збитків в межах середнього заробітку, а саме: 2049,20 грн.

11.01.2022 року ОСОБА_1 надіслав на адресу ТОВ «Моекотаксі» у якій зазначив про те, що визнає наявність у нього перед ТОВ «Моекотаксі» боргу у сумі 2049,20 грн., а товариство частково визнає борг перед ним принаймні в розмірі 2515,86 грн., тому керуючись ст. 601 ЦК України просить зарахувати зустрічні однорідні вимоги на суму 2049 грн.

Водночас, у суду відсутні дані про наявність у ТОВ «Моекотаксі» на час розгляду справи заборгованості перед ОСОБА_1 з виплати заробітної плати.

А тому суд позбавлений можливості вирішення питання щодо зарахування зустрічних вимог.

Відповідно до статтей 12,13,81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданих відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно положеньст.77ЦПКУкраїни, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

На підставі вищенаведеного оцінивши належність, допустимість, достовірність та достатність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів суд приходить до висновку, що зменшений позов є обґрунтованим і підлягає до задоволення.

У відповідності до вимог ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений судовий збір у розмірі 1921,00 грн.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 130,132,134 КЗпП України, ст. 601 ЦК України, ст. ст. 10, 12, 13, 18, 77, 81, 258, 259, 263-265,352,354,355 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Зменшений позов ТОВ «МОЕКОТАКСІ» до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди завданої працівником підприємству задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , мешканця АДРЕСА_2 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Моекотаксі», код ЄДРПОУ: 42424267, місцезнаходження: м. Ужгород, вул. Собранецька, 158Б, суму заподіяних збитків в розмірі 2049,20 (дві тисячі сорок дев`ять грн.) грн.., а також сплачений судовий збір в розмірі 1921,00 (одна тисяча дев`ятсот двадцять ода грн. 00 коп.) грн.

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Закарпатського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду: О.А. Придачук