Рішення

від 15.09.2022 по справі 564/1979/21

КОСТОПІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 564/1979/21

16 вересня 2022 року

Костопільський районний суд Рівненської області в складі:

головуюча суддя Грипіч Л. А.

з участю секретаря Вознюк Ю.В.

за участі учасників справи: позивача ОСОБА_1

представника позивача - адвоката Євгеюка О.Є., представника відповідача Державного підприємства "Костопільський військовий лісгосп" - адвоката Таргонія В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Костопіль за правилами спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства"Костопільськийвійськовий лісгосп" про поновлення нароботі тастягнення заробітноїплати зачас вимушеногопрогулу ,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Костопільського районного суду Рівненської області з цивільним позовом до Державного підприємства"Костопільськийвійськовий лісгосп" про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що позивач працював у Костопільському військовому лісгоспі з 01.08.2011 на посаді лісника, майстра лісу. 07.11.2013 був переведений на посаду майстра лісу в Костопільський лісгосп ДП «Львівський військовий лісгосп», 11.08.2015 переведений на посаду головного інженера на цьому ж підприємстві, а з 30.09.2019 звільнений за переведенням на ДП «Костопільський військовий лісгосп». У подальшому з 01.10.2019 працював на ДП «Костопільський військовий лісгосп» механіком. Згідно наказу №65-к від 18.06.2021 позивача звільнено з 22.06.2021 з посади механіка у зв`язку зі скороченням чисельності та штату на підставі п.1 ст.40 КЗпП України.

Вважає, що його звільнення не відповідає вимогам чинного законодавства.

Вказує, що відповідач 20.04.2021 попередив позивача про наступне звільнення з 21.06.2021 у зв`язку із проведення організаційних заходів при реорганізації ДП «Костопільський військовий лісгосп» шляхом приєднання до ВП «Волинський військовий лісгосп» на підставі наказу №43 від 20.04.2021, але не запропонував при цьому позивачу жодної вакансії для переведення, які були вільними на ДП «Костопільський військовий лісгосп» та/або на ВП «Волинський військовий лісгосп» станом на 20.04.2021 або з`явилися в період з 20.04 по 22.06.2021.

Також вказує, що являється членом первинної профспілкової організації Збройних Сил України ДП «Костопільський військовий лісгосп», але відповідач не звертався до профспілкової організації з письмовим поданням про надання згоди на його звільнення.

Просить визнати незаконним та скасувати наказ №65-к від 18.06.2021 про звільнення ОСОБА_1 з 22.06.2021 у зв`язку із скороченням чисельності та штату, поновити його на роботі в ДП «Костопільський військовий лісгосп» на посаді механіка з 22.06.2021, стягнути з ДП «Костопільський військовий лісгосп» на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу з дати звільнення до дня поновлення на роботі, допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення позивача на роботі та стягнення середньої заробітної плати за дин місяць, стягнути судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5600 грн.

Ухвалою Костопільського районного суду Рівненської області від 26.07.2021 року відкрито провадження у справі та вирішено розглянути справу за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, про що повідомлено сторони.

Відповідачу було надано 15-ти денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження подати відзив на позов, позивачу у 5-ти денний строк з дня отримання відзиву на позов подати відповідь на відзив, відповідачу у строк не пізніше 5-ти днів з дня отримання відповіді на відзив подати свої заперечення на відповідь на відзив.

Відповідачем Державним підприємством «Костопільський військовий лісгосп», подано відзив на позов.

Відзив мотивований тим, що згідно п.1 наказу Міністерства оборони України №93 від 13.04.2021 «Про реорганізацію державного підприємства «Волинський військовий лісгосп» припинено юридичну особу Державне підприємство «Костопільський військовий лісгосп», реорганізувавши його шляхом приєднання до Державного підприємства «Волинський військовий лісгосп». На підставі вказаного наказу було призначено комісію для проведення реорганізації. 20.04.2021 головою комісії з реорганізації ДП «Костопільський військовий лісгосп» видано наказ №43 «Про попередження про майбутнє вивільнення», відповідно до якого попереджено 58 працівників ДП «Костопільський військовий лісгосп» про наступне вивільнення, у тому числі позивача ОСОБА_1 .

Вказує, що правила п.1 ст.40 КЗпП України можуть застосовуватись і в тих випадках, коли після при припинення підприємства одночасно утворюється нове підприємство і в таких випадках працівник не вправі вимагати поновлення його на роботі на новоутвореному підприємстві, якщо він не був переведений туди у встановленому порядку, а тому посилання позивача на те, що йому не було запропоновано вільних вакантних посад є безпідставним, оскільки позивач не працював у ДП «Волинський військовий лісгосп» та навіть не звертався до відповідача із заявою про його прийняття на роботу та на яку саме посаду і тому трудовий договір з позивачем був припинений в зв`язку із скороченням чисельності штату працівників. При цьому, при ліквідації ДП «Костопільський військовий лісгосп» жоден з працівників не був переведений у ДП «Волинський військовий лісгосп», що доводить безпідставність вимог позивача.

Просить відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 за безпідставністю позовних вимог.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримав заявлені позовні вимоги з підстав, наведених у позовній заяві, а також додатково пояснив, що частину працівників після попередження про вивільнення було працевлаштовано у ДП «Волинський військовий лісгосп», а його ні, що свідчить про наявність вакантних посад і тим самим це ще раз доводить неправомірність його звільнення. Також пояснив, що йому фактично не дали допрацювати 42 дні до отримання стажу 35 років, що дало б йому змогу піти на пенсію на загальних підставах. Просить позов задоволити.

Представник позивача адвокат Євгеюк О.Є., в судовому засіданні позов підтримав та пояснив, що незважаючи на те, що ДП «Костопільський військовий лісгосп» ліквідовувалось шляхом приєднання, відповідач зобов`язаний був дотримати вимог законодавства про працю та запропонувати позивачу іншу роботу, але не зробив цього, чим порушив вимоги законодавства про правцю, що є підставою для скасування наказу про звільнення позивача та поновлення останнього на роботі з виплатою середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Представник відповідача адвокат Таргоній В.О., в судовому засіданні проти задоволення позову заперечив та пояснив, що звільнення позивача відбулось з дотриманням вимог Кодексу законів про працю України, позивача було попереджено про звільнення і що останньому не пропонувалась посада, оскільки у ДП «Волинський військовий лісгосп» позивач не працював, а тому не міг там бути працевлаштований, а заяви на його переведення чи прийняття до ДП «Волинський військовий лісгосп» позивач не писав.

Просить відмовити у задоволенні позову.

Суд, заслухавши позивача та його представника, представника відповідача, повно, всебічно та об`єктивно дослідивши наявні в матеріалах справи докази, встановив наступне.

Так, ОСОБА_1 , з 01.08.2011 прийнятий на посаду лісника в Костопільський військовий лісгосп, 06.01.2012 переведений на посаду майстра лісу, 07.11.2013 переведений на посаду майстра лісу в Костопільський лісгосп ДП «Львівський військовий лісокомбінат», 11.08.2015 переведений на посаду головного інженера, після чого, 30.09.2019 ОСОБА_1 звільнений у зв`язку з переведенням на ДП «Костопільський військовий лісгосп» на підставі п.5 ст.36 КЗпП України, а 01.10.2019 прийнятий механіком в ДП «Костопільський військовий лісгосп» в порядку переведення з Костопільського військового лісгоспу ДП «Львівський військовий лісокомбінат».

Вказані обставини підтверджуються записами №9-14 у трудовій книжці позивача серії НОМЕР_1 , виданій 20.07.1976.

13 квітня 2021 року Міністерством оборони України видано наказ №93 «Про реорганізацію державного підприємства «Костопільський військовий лісгосп», яким, у зв`язку із проведенням у Міністерстві оборони України організаційних заходів, наказано припинити юридичну особу державне підприємство «Костопільський військовий лісгосп», реорганізувавши його шляхом приєднання до державного підприємства «Волинський військовий лісгосп».

Згідно вказаного наказу, визначено державне підприємство «Волинський військовий лісгосп» правонаступником усіх прав та обов`язків державного підприємства «Костопільський військовий лісгосп», призначено комісію для проведення реорганізації державного підприємства «Костопільський військовий лісгосп» голова комісії - тимчасово виконуючий обов`язки директора державного підприємства «Волинський військовий лісгосп» Панасюк Сергій Миколайович.

20 квітня 2021 року ДП «Костопільський військовий лісгосп» видано наказ №43 «Про попередження про майбутнє вивільнення», відповідно до якого, у зв`язку з проведенням організаційних заходів при реорганізації ДП «Костопільський військовий лісгосп» шляхом приєднання до ДП «Волинський військовий лісгосп» на підставі наказу Міністерства оборони України від 13.04.2021 №93, наказано попередити 58 /п`ятдесят вісім/ працівників ДП «Костопільський військовий лісгосп» про майбутнє вивільнення з 21.06.2021 за п.1 ст.40 КЗпП України згідно зі списком, в тому числі позивача ОСОБА_1 №9 у списку.

Також 20.04.2021 на підставі наказу №43 від 20.04.2021, відповідно до ст.49-2 КЗпП України, було складено попередження механіку ДП «Костопільський військовий лісгосп» ОСОБА_1 про майбутнє звільнення із займаної посади за пунктом 1 статті 40 КЗпП України з 21 червня 2021 року.

З наказом №43 від 20.04.2021 «Про попередження про майбутнє вивільнення» ОСОБА_1 ознайомився, про що свідчить підпис останнього.

18 червня 2021 року ДП «Костопільський військовий лісгосп» видано наказ №65-к «Про звільнення ОСОБА_1 », відповідно до якого звільнено ОСОБА_1 , механіка, 22.06.2021 року у зв`язку з скороченням штату працівників п.1 ст.40 КЗпП України.

З вказаним наказом ОСОБА_1 ознайомлений, про що свідчить підпис останнього у наказі.

Із довідки ДП «Костопільський військовий лісгосп» від 24.06.2021 №25 вбачається, що дохід ОСОБА_1 у ДП «Костопільський військовий лісгосп» за період з 01.01.2021 по 22.06.2021 склав 123939,76 грн, з яких за січень 2021 нараховано 11615,30 грн до виплати 9234,17 грн., за лютий 2021 нараховано 14143,50 грн до виплати 11244,08 грн., за березень 2021 нараховано 14143,50 грн до виплати 11244,08 грн., за квітень 2021 нараховано 23641,88 грн до виплати 18795,29 грн., за травень 2021 нараховано 14143,50 грн до виплати 11244,08 грн., за червень 2021 нараховано 46252,08 грн до виплати 37232,93 грн.

Із довідки Первинної профспілкової організації працівників Збройних Сил України ДП «Костопільський військовий лісгосп» від 29.06.2021 №10 вбачається, що ОСОБА_1 являється членом Первинної профспілкової організації працівників Збройних Сил України ДП «Костопільський військовий лісгосп» з 19.09.2014.

Із листа Головного управління ДПС у Рівненській області №12242/6/17-00-12-01-03 від 07.10.2021 вбачається, що в період квітень-червень 2021 року ДП «Костопільський військовий лісгосп» подане одне повідомлення про прийняття працівника на роботу про працевлаштування, наказ від 27.04.2021 №50-к, категорія наймані працівники без трудової книжки.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Згідно вимог п.1 ч.1 ст.40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Відповідно до ч.1, 3 ст.49-2 КЗпП України, про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. Одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган, фізична особа, яка використовує найману працю, пропонує працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації, у фізичної особи. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації, у фізичної особи працівник, на власний розсуд, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно.

Під час розгляду трудових спорів, пов`язаних зі звільненням відповідно п.1 ч.1 ст.40 КЗпП України, слід з`ясовувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджався він за два місяці про наступне вивільнення.

Так судом встановлено, що наказом Міністерством оборони України №93 від 13 квітня 2021 року припинено юридичну особу державне підприємство «Костопільський військовий лісгосп», реорганізувавши його шляхом приєднання до державного підприємства «Волинський військовий лісгосп», яке, відповідно до наказу, визначено правонаступником усіх прав та обов`язків державного підприємства «Костопільський військовий лісгосп».

У свою чергу, 20 квітня 2021 року ДП «Костопільський військовий лісгосп» видано наказ №43 «Про попередження про майбутнє вивільнення» на підставі наказу Міністерства оборони України від 13.04.2021 №93, яким наказано попередити 58 /п`ятдесят вісім/ працівників ДП «Костопільський військовий лісгосп» про майбутнє вивільнення з 21.06.2021 за п.1 ст.40 КЗпП України. Позивач з вказаним наказом та попередженням, як механік, ознайомлений, що останній підтвердив, зокрема в судовому засіданні.

Судом також встановлено, що наказом ДП «Костопільський військовий лісгосп» від 18 червня 2021 року №65-к звільнено ОСОБА_1 , механіка, 22.06.2021 року у зв`язку з скороченням штату працівників на підставі п.1 ст.40 КЗпП України.

Суд враховує і що не заперечував представник відповідача, що ОСОБА_1 не було запропоновано іншу роботу у ДП «Волинський військовий лісгосп».

При цьому суд не приймає до уваги доводи відповідача про те, що ОСОБА_1 не працював на ДП «Волинський військовий лісгосп» і тому не було підстав пропонувати йому роботу на вказаному підприємстві, оскільки припинення юридичної особи ДП «Костопільський військовий лісгосп» відбулось шляхом приєднання його до ДП «Волинський військовий лісгосп», який є правонаступником відповідача, що вбачається із наказу Міністерства оборони України №93 від 13 квітня 2021.

Суд також враховує, що наказу про скорочення чисельності та штату працівників у зв`язку із припиненням юридичної особи ДП «Костопільський військовий лісгосп» не було і з врахуванням того, що припинення ДП «Костопільський військовий лісгосп» відбулось шляхом приєднання його до ДП «Волинський військовий лісгосп», то в силу вимог ч.3 ст.49-2 КЗпП України відповідач був зобов`язаний запропонувати ОСОБА_1 іншу роботу за відповідною професією чи спеціальністю.

Крім того, із наданих відповідачем штатних розписів по ДП «Волинський військовий лісгосп» вбачається, що станом на 01.04.2021 штатний розпис нараховував всього по лісгоспу промислового персоналу 74,5 посад, станом на 01.06.2021 76,5 посад, станом на 22.06.2021 99 посад.

З вказаних штатних розписів по ДП «Волинський військовий лісгосп» також вбачається, що станом на 01.04.2021 була наявна 1 посада водія, станом на 01.06.2021 1 посада водія, станом на 22.06.2021 2 посади водія.

При цьому судом також встановлено, що зокрема працівника ДП «Костопільський військовий лісгосп» водія автотранспортного засобу легкового авто УАЗ-3151 ОСОБА_2 звільнено 22.06.2021 з посади у зв`язку з переведенням в ДП «Волинський військовий лісгосп», що підтверджується записом №8 у трудовій книжці останнього серії НОМЕР_2 .

Також суд враховує, що позивач ОСОБА_1 починаючи з 01.08.2011 останній працював на посадах майстра лісу, головного інженера, механіка.

У свою чергу, згідно наданих відповідачем штатних розписів, станом на 01.04.2021 по ДП «Волинський військовий лісгосп» було наявних 30 посад майстра лісу, станом на 01.06.2021 30 посад майстра лісу, станом на 22.06.2021 41 посада майстра лісу.

Відтак, враховуючи, що позивач ОСОБА_1 в період з 06.01.2012 по 11.08.2015 працював у лісництві на посаді майстра лісу і станом на 22.06.2021 у ДП «Волинський військовий лісгосп» кількість посад майстра лісу збільшилась з 30 одиниць до 41, то відповідач був зобов`язаний на підставі ч.3 ст.49-2 КЗпП України запропонувати ОСОБА_1 відповідну посаду за відповідною професією чи спеціальністю, обов`язки за якою за своєю спеціальністю позивач міг би виконувати.

Відтак суд дійшов переконливого висновку, що відповідачем не дотримано вимог ч.3 ст. 49-2 КЗПП України при звільненні позивача, що є підставою для визнання незаконним та скасування наказу ДП «Костопільський військовий лісгосп» №65-к від 18.06.2021 року про звільнення ОСОБА_1 механіка з 22.06.2021 у зв`язку з скороченням чисельності та поновлення останнього на роботі в ДП "Костопільський військовий лісгосп" на посаді механіка, а тому позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими та підлягають до задоволення.

Відповідно до ч.2 ст.235 КЗпП України, при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Розмір такогостягнення визначаєтьсявідповідно доПорядку обчисленнясередньої заробітноїплати,затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року N100.

При цьому, вирішуючи питання про поновлення позивача на роботі суд враховує, що наказ про скорочення чисельності і штату працівників у зв`язку із припиненням юридичної особи ДП «Костопільський військовий лісгосп» відсутній, а станом на 15.09.2022, Державне підприємство «Костопільський військовий лісгосп» перебуває в стані припинення, проте відомості про його правонаступника відсутні, що вбачається із Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 15.09.2022 №159800135826.

Так середньоденна заробітна плата позивача, з урахуванням заробітної плати позивача за останні два місяці перед звільненням, згідно довідки ДП «Костопільський військовийлісгосп» від 24.06.2021 №25 склала 944,63 грн (23641,88 грн+14143,50 грн=37785,38 грн / 40 робочих днів за останні два місяці перед звільненням).

Враховуючи задоволення позову та враховуючи, що позивача було звільнено з 22.06.2021, з врахуванням кількості днів вимушеного прогулу до моменту ухвалення судом рішення у справі, то середній заробіток позивача за час вимушеного прогулу за період з 22.06.2021 по 16.09.2022 включно становить 280555 грн., які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що позивач звільнений від сплати судового збору, суд дійшов висновку, що з відповідача в дохід держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 4621 грн.

Щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу, то суд враховує наступне.

Відповідно до п.1 ч.3 ст.133 Цивільного процесуального кодексу України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Згідно з ч.ч.2, 3 ст.137 Цивільного процесуального кодексу України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16 (провадження №11-562ас18) зроблено висновок, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Вирішуючи питання про стягнення понесених ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить з того, що наявні у матеріалах справи: договір №57/21 від 02.07.2021 про надання правничої допомоги з адвокатським бюро «Євгеюка Олександра», квитанція до прибуткового касового ордера №21/21 від 05.07.2021 на суму 5600 грн є підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу.

При цьому суд враховує, що заперечень щодо розміру таких витрат зі сторони відповідача не надходило.

Відтак, враховуючи критерій розумності розміру таких витрат, виходячи з конкретних обставин справи, суд дійшов висновку, що вказана сума витрат на правничу допомогу підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.141, 211, 258, 259, 263-265, 268, 273, 289, 352, 354 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Державного підприємства "Костопільський військовий лісгосп" про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу- задовольнити.

Визнати незаконним та скасувати наказ №65-к від 18.06.2021 року про звільнення ОСОБА_1 механіка з 22.06.2021 у зв`язку з скороченням чисельності та штату, п.1 ст.40 КЗпП України

Поновити ОСОБА_1 на роботі в ДП "Костопільський військовий лісгосп" на посаді механіка з 22 червня 2021 року.

Стягнути з ДП "Костопільський військовий лісгосп" на користь позивача ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 280555 (двісті вісімдесят тисяч п`ятсот п`ятдесят п`ять) грн. за мінусом вирахувань податку на доходи фізичних осіб та військового збору .

Стягнути з ДП "Костопільський військовий лісгосп" на користь позивача ОСОБА_1 судові витрати в сумі 5600 (п`ять тисяч шістсот) грн.

Стягнути з ДП "Костопільський військовий лісгосп" на користь держави судовий збір в сумі 4621 (чотири тисячі шістсот двадцять одна) грн.

Допустити негайневиконання рішеннясуду вчастині поновленняна роботіта стягненнясереднього заробіткуза одинмісяць.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Рівненського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги.

Апеляційна скаргана рішеннясуду подаєтьсяпротягом тридцятиднів здня йогопроголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач:

ОСОБА_1 (житель АДРЕСА_1 ), РНОКПП: НОМЕР_3 .

Відповідач:

Державне підприємство «Костопільський військовий лісгосп» (місце знаходження: м.Костопіль Рівненської області, вул.Рівненська 70), код ЄДРПОУ 43251937.

Повне рішення складено

20 вересня 2022 року

СуддяЛ. А. Грипіч