Постанова

від 19.09.2022 по справі 199/3741/19

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/6351/22 Справа № 199/3741/19 Суддя у 1-й інстанції - БОГУН О. О. Суддя у 2-й інстанції - Демченко Е. Л.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 вересня 2022 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого - судді Демченко Е.Л.

суддів - Куценко Т.Р., Макарова М.О.

при секретарі - Кругман А.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпро апеляційні скарги ОСОБА_1 на рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 06 липня 2022 року та додаткове рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 19 липня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування майнової та моральної шкоди, -

в с т а н о в и л а:

У травні 2019 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування майнової та моральної шкоди, мотивуючи його тим, що їй на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_1 , виданого 14 січня 2017 року, належить транспортний засіб, автомобіль марки «Ford Focus 1.6і», 2010 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 , сірого кольору. В даному автомобілі, на час придбання, в якості палива використовувався бензин. Через деякий час вона вирішила переобладнати автомобіль шляхом встановлення газобалонного обладнання. Через мережі Інтернет, на сайті «Всі СТО», була розміщена реклама сторінки СТО ГБО СЕРВІС за адресою: вул.Академіка Образцова,45-а м.Дніпро, директором якого є відповідач по справі ОСОБА_2 . Ознайомившись з послугами, які надаються, вона довідалася, що СТО ГБО СЕРВІС займається також продажем, встановленням та обслуговуванням ГБО в м.Дніпро.

Зазначала, що ОСОБА_2 було оглянуто автомобіль та він погодився на установку ГБО. Вартість виконання замовлення, з урахуванням обладнання та виконання робіт, складала 10 500 грн. 18 травня 2017 року вона привезла свій автомобіль на СТО ОСОБА_2 , який повідомив, що до кінця дня роботи щодо встановлення газобалонного обладнання будуть виконанні. ОСОБА_2 продемонстрував встановлене обладнання, роз`яснив як проводиться заправка та перемикання із одного виду пального на інший. Однак, комплект документів для реєстрації обладнання не надав. Після початку експлуатації автомобіля, вона протягом травня-червня 2017 року приїздила до СТО для регулювання обладнання. З боку ОСОБА_2 ніяких зауважень не було. Проте, через два тижні виникла проблема, а саме не відбувалося належним чином переключення з бензину на газ, а також при закритих вікнах, дверцях, включеному працюючому двигуні, включаючи кондиціонер, в салоні відчувався запах газу. Вона з цього приводу звернулася до відповідача, який повідомив, що це не недолік, а нормальне явище, це відпрацьовані гази, які через пічку та кондиціонер можуть потрапляти в салон автомобіля.

В липні 2017 року вона полетіла на відпочинок до Тунісу. До м.Києва та назад її на даному автомобілі відвозив ОСОБА_3 . Під час поїздки знову виникли неполадки із газобалонним обладнання. В телефонному режимі вона неодноразово зверталася до відповідача з приводу вирішення даного питання, однак позитивних результатів не було. Після повернення з м.Києва, ОСОБА_3 , для усунення недоліків роботи газобалонного обладнання, узгодив із ОСОБА_2 огляд її автомобіля. Проблема була усунена шляхом заміни двох фільтруючих елементів. Після цього транспортний засіб не експлуатувався до жовтня 2017 року. В кінці жовтня 2017 року знову виникла проблема із запахом в салоні автомобіля, після чого вона вкотре звернулася до відповідача, який повідомив, що витоку газу не виявлено. В цей же період ОСОБА_2 передав їй необхідні для реєстрації встановлення газобалонного обладнання документи, стягнувши додатково 250 грн. за видачу документів. Однак, документи були видані не від СТО ГБО СЕРВІС, втім ОСОБА_2 завірив її, що для реєстрації дане питання не має значення.

13 березня 2018 року близько 08-00 годин, вона на своєму автомобілі рухалася по вул.Марії Лисиченко в м.Дніпрі, під час руху раптово виникло загорання автомобіля, після чого вона зупинилася на узбіччі будинку №33 по вул.Петра Бикова та вийшла із автомобіля, при цьому викликавши підрозділ ДСНС України в Дніпропетровській області, які усунули наслідки пожежі. Згідно із актом про пожежу, пожежею знищено: моторний відсік та салон автомобіля, колеса автомобіля та кузов. Загальна площа пожежі склала близько 5 кв.м. Загиблі та травмовані внаслідок пожежі відсутні. Матеріальні збитки від пожежі та причини пожежі встановлюються. Оскільки, автомобіль було пошкоджено, ОСОБА_3 викликав евакуатор та автомобіль було перевезено на територію гаражно-будівельного кооперативу «Темп».

Вказувала, що 14 березня 2018 року вона звернулася до дослідно-випробувальної лабораторії аварійно рятувального загону спеціального призначення Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області для встановлення причини пожежі. Технічним висновком №31/2018 щодо ймовірності причини виникнення пожежі, яка сталася 13 березня 2018 року, у легковому автомобілі марки «Ford Focus 1.6і», 2010 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 , встановлено: осередок пожежі, що сталася 13 березня 2018 року, знаходиться у правій частині внутрішнього простору моторного відсіку автомобіля у місці розташування газового редуктора; найбільш вірогідна причина пожежі - виникнення горіння внаслідок розгерметизації газової паливної системи автомобіля. Після чого вона звернулася до Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз із заявою про проведення експертизи. Висновком №1375-18 від 11 квітня 2018 року встановлено, що на вищезазначеному автомобілі було встановлено газове обладнання, в якості палива використовувався зріджений нафтовий газ - пропан-бутан. Осередок пожежі-горіння виникло у внутрішньому просторі моторного відсіку автомобіля у місці розташування газового редуктора. Викладене свідчить, що роботи по встановленню газобалонного обладнання на належний позивачу автомобіль були виконані з істотними недоліками - при неналежній установці газобалонного обладнання з неналежним від регулюванням переключення виду палива, що привело до розгерметизації газової паливної системи автомобіля, виникнення пожежі, пошкодження автомобіля та завдання позивачу матеріальної шкоди.

Після пожежі та пошкодження автомобіля, для вирішення питання про направлення претензії про відшкодування шкоди, їй стало відомо, що СТО ГБО СЕРВІС, за адресою: м.Дніпро вул.Академіка Образцова,45-а, взагалі не існує, а відповідач ОСОБА_2 не є директором СТО ГБО СЕРВІС та не зареєстрований як фізична особа-підприємець. Після пожежі виявилося, що вона фактично укладала договір на установку газобалонного обладнання з фізичною особою ОСОБА_2 , тому відповідальність в даному випадку покладається на відповідача.

Посилаючись на те, що для визначення розміру завданої шкоди, вона звернулася із заявою про проведення судової експертизи до судового експерта Пилипенко А.І., висновком експерта №04/18 від 20 березня 2018 року встановлено, що матеріальна шкода завдана власнику автомобіля марки «Ford Focus 1.6і», 2010 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 , в результаті його пошкодження складає 201 334,10 грн. Крім того, даними діями відповідача їй завдано моральної шкоди, а тому просила стягнути з відповідача моральну шкоду у розмірі 100 000 грн. та матеріальну шкоду у розмірі 201 334,10 грн., а всього 301 334,10 грн. та судові витрати по справі.

Рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 06 липня 2022 року у задоволенні позову відмовлено. Скасовано заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 08 травня 2019 року, якою накладено заборону на відчуження, реалізацію, передачі іншим особам та переоформленню документів на нерухоме майно, а саме: квартиру, що розташована в АДРЕСА_1 , яка на праві власності належить ОСОБА_2 .

Додатковим рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 19 липня 2022 року стягнуто з позивачки витрати на правничу допомогу у розмірі 38 000 грн. та витрати на проведення судової пожежно-технічної експертизи у розмірі 5 275,20 грн.

В апеляційній скарзі позивачка ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким задовольнити її позов.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції не встановив дійсних обставин справи, безпідставно відмовив у задоволенні позову. Вказувала, що її вимоги є доведеними належними та допустимими доказами. Саме ОСОБА_2 своїми незаконними діями завдав їй збитків, які підлягають до відшкодування.

Також ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу на додаткове рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 19 липня 2022 року, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати додаткове рішення суду та залишити заяву без розгляду.

Апеляційна скарга мотивована тим, що заява про відшкодування судових витрат надійшла до суду тільки на п`ятий день після ухвалення рішення.

01 вересня 2022 року відповідач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому, зазначаючи про законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, просив залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Відповідно до положень статті 2 ЦПК України, одним із основних засад (принципів) цивільного судочинства є диспозитивність, визначення якого наведено у частині першій статті 13 цього Кодексу, відповідно до якої суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Положення цього принципу мають вираження і у частині першій статті 367 ЦПК України, за змістом якої суд апеляційної інстанції перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Розглянувши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів не находить підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду.

Статтями 12,81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Розглядаючи позов, суд має встановити фактичні обставини справи виходячи з фактичних правовідносин сторін, але в межах заявлених вимог.

Встановлено судом, що позивачка вирішила переобладнати належний їй на праві власності автомобіль шляхом встановлення газобалонного обладнання.

Через мережі Інтернет, на сайті «Всі СТО», була розміщена реклама сторінки СТО ГБО СЕРВІС за адресою: вул.Академіка Образцова,45-а м.Дніпро, директор якого є відповідач по справі ОСОБА_2 , яким нібито було встановлено газобалонного обладнання 18 травня 2017 року, однак будь-яких доказів з цього приводу позивачем суду не надано.

Встановлено судом і це підтверджується матеріалами справи, що 13 березня 2018 року під час руху на автомобілі марки «Ford Focus 1.6і», 2010 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 в моторному відсіку автомобіля виникла пожежа, яка була усунута ДНСН у Дніпропетровській області.

Ухвалами суду від 17 липня 2019 по справі призначено судово-медичну та судову пожежно-технічну експертизи.

У висновку №3371-19 від 23 грудня 2019 року судової пожежно-технічної експертизи зазначено, що в результаті проведених досліджень встановлено, що на автомобілі «Ford Focus», реєстраційний номер НОМЕР_2 , було встановлено газове обладнання, в якості палива використовувався зріджений нафтовий газ - пропан-бутан. «Осередок» пожежі-горіння виникло у внутрішньому просторі моторного відсіку автомобіля у місці розташування газового редуктора. Згідно проведених обстежень та наданих матеріалів встановлено: на місці виникнення пожежі відсутні ознаки короткого замикання електропроводки. Тому версія виникнення пожежі від короткого замикання електропроводки не знайшли підтвердження. Враховуючи вищевикладене, обставини, що передували виникненню пожежі та її розвиток у просторі і часі, можливо зробити висновок, що найбільш вірогідною причиною виникнення горіння є розгерметизація газової паливної системи автомобіля. Газова суміш загорається легше ніж бензинова. Витік газу привів до загорання газоповітряної суміші та виникнення пожежі (т.2 а.с.13-37).

У висновку експерта судово-медичної експертизи №234 від 15 січня 2020 встановлено, що 13 березня 2018 року, після дорожньо-транспортної події, викликаної горінням (пожежею) автомобіля, в якому знаходилась потерпіла ОСОБА_1 , спостерігається різке зниження рівня хор іонічного гонадотропного гормону людини, що посприяла стресова ситуація, що призвело до мимовільного аборту; за даними медичної документації видно, що в подальшому та на момент проведення даної комісійної судово-медичної експертизи, ОСОБА_1 , перебуває під лікарським наглядом з діагнозом «Змішана тривожно-депресивна реакція, обумовлена розладом адаптації» (т.2 а.с.41-50).

Тобто, відповідно до висновку №3371-19 від 23 грудня 2019 року судової пожежно-технічної експертизи та висновку комісійної судово-медичної експертизи №234 від 15 січня 2020 року не вбачається, що саме відповідачем спричинено матеріальні та моральні збитки позивачу.

Відмовляючи у задоволенні позову місцевий суд виходив з того, що позивачка не довела тих обставин, на які вона посилається у позові.

Колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції.

Частина 3 ст.3 ЦПК України передбачає, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з ч.ч.1,2 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. (ч.1 ст.13 ЦПК України).

Частина 3 ст.12 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з положеннями ч.ч.1-4 ст.77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Частина 1 ст.81 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, а відповідно до ч.6 ст.81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч.1 ст.89 ЦПК України).

З досліджених матеріалів справи та позовної заяви вбачається, що позивач позовні вимоги обґрунтовувала тим, що саме відповідач ОСОБА_2 здійснив переобладнання належного їй автомобіля шляхом встановлення газобалонного обладнання в автомобілі.

В той же час, жодних доказів цьому нею не надано.

Відповідно до підпункту «а» пункту 31.3 ПДР забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством у разі їх виготовлення або переобладнання з порушенням вимог стандартів, правил і нормативів, що стосуються безпеки дорожнього руху.

Згідно з підпунктом «б» пункту 32.2 ПДР з територіальними органами з надання сервісних послуг МВС узгоджуються переобладнання транспортних засобів.

Частиною 1 статті 32 Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року №3353-XII (з відповідними змінами та доповненнями) встановлено, що переобладнання транспортних засобів, тобто зміна типу або марки (моделі), призначення чи параметрів конструкції транспортних засобів, що перебувають в експлуатації, шляхом установки кабіни, кузова чи їх деталей, спеціального обладнання і номерних агрегатів, не передбачених нормативно-технічною документацією на даний транспортний засіб, повинно відповідати правилам, нормативам і стандартам України.

Відповідно до частини 4 статті 32 Закону №3353-XII переобладнання, що призвело до зміни облікових даних механічного транспортного засобу, повинно бути відображено у його реєстраційних документах.

Постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 1992 року №47 затверджено зразки національних та міжнародного посвідчень водіїв і документів, необхідних для реєстрації транспортних засобів, у тому числі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, де передбачено графа «Тип пального» «Р.2».

У Порядку переобладнання транспортних засобів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2010 року №607, зазначено, що переобладнання транспортного засобу для роботи на газовому моторному паливі та альтернативних видах рідкого і газового палива проводиться суб`єктом господарювання, який має свідоцтво про погодження конструкції транспортного засобу щодо забезпечення безпеки дорожнього руху на відповідний вид переобладнання.

Таким чином, встановлення газобалонного обладнання на машину вважається переобладнанням і повинно бути узгоджено з сервісним центром МВС відповідно до встановленої процедури, така повинні бути вписана у свідоцтво про реєстрацію автомобіля.

До переобладнання транспортного засобу власник або його представник подає транспортний засіб за місцем реєстрації такого засобу для проведення огляду територіальним органом з надання сервісних послуг МВС, за результатами якого отримує відповідний акт, складений за формою, установленою МВС.

Для переобладнання транспортного засобу в індивідуальному порядку власник або його представник подає до спеціально уповноваженої організації заяву про погодження переобладнання транспортного засобу (далі - заява про погодження), в якій зазначаються відомості про транспортний засіб, вид переобладнання, а також технічна та інша інформація, необхідна для проведення

переобладнання.

До заяви про погодження додаються копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу та акта проведення його огляду.

Спеціально уповноважена організація розглядає заяву про погодження і визначає технічну можливість та умови (вимоги) переобладнання транспортного засобу з урахуваннямтого, що його конструкція повинна відповідати вимогам щодо забезпечення безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього природного середовища. Строк розгляду заяви про погодження не повинен перевищувати 10 робочих днів за умови подання документів, передбачених пунктом 5 цього Порядку. У разі коли подані документи оформлені неналежним чином або містять недостовірну інформацію, власник або його представник має право після усунення зазначених недоліків повторно подати заяву про погодження, яка розглядається в установленому порядку.

За результатами розгляду заяви про погодження спеціально уповноважена організація видає документ про погодження або надає обґрунтовану відмову в погодженні переобладнання транспортного засобу.

До спеціально уповноважених організацій належать: державне підприємство "ДержавтотрансНДІпроект"; Головний сервісний центр МВС.

У документі про погодження зазначаються відомості про транспортний засіб і його власника, вид та умови (вимоги) переобладнання транспортного засобу з урахуванням того, що

конструкція переобладнаного транспортного засобу повинна відповідати вимогам правил, нормативів і стандартів України.

Відповідно до п.37 постанови Кабінету Міністрів України від 07 вересня 1998 року №1388 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2009 року №1371) «Про затвердження Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів», зазначено, що Державна реєстрація (перереєстрація) переобладнаних транспортних засобів проводиться на підставі документів про відповідність їх вимогам безпеки дорожнього руху та документів, що підтверджують правомірність придбання встановлених кузовів (рам), які мають ідентифікаційні номери (у разі їх заміни). Документами про відповідність переобладнаних транспортних засобів вимогам безпеки дорожнього руху є: для транспортних засобів, переобладнаних на підприємствах, - свідоцтво про погодження конструкції транспортного засобу щодо забезпечення безпеки дорожнього руху, видане згідно з пунктом 22 цього Порядку на відповідний вид переобладнання, що подається разом з актом приймання-передачі транспортного засобу за формою згідно з додатками 3, 4 і 6; для транспортних засобів, переобладнаних в індивідуальному порядку, - акт технічної експертизи за формою згідно з додатком 5 або сертифікат відповідності, виданий випробувальною лабораторією (центром), що має атестат акредитації відповідної галузі та повноваження щодо проведення перевірки технічного стану транспортних засобів, органом з оцінки відповідності, що визнаний та призначений в установленому порядку проводити процедуру сертифікації транспортних засобів, чи підприємством, що має сертифікат відповідності державної системи сертифікації УкрСЕПРО з установлення відповідності конструкції переобладнаного транспортного засобу умовам (вимогам), викладеним у документі про погодження переобладнання. Переобладнання транспортних засобів для роботи на газових паливах здійснюється виключно суб`єктами господарювання, які мають свідоцтво про погодження конструкції транспортного засобу на відповідний вид переобладнання. Зазначені суб`єкти можуть проводити перевірку відповідності таких засобів вимогам технічних умов і технічної документації підприємства-виробника газобалонного обладнання.

Однак, позивачкою до матеріалів справи не надано жодного доказу того, що нею виконані всі необхідні умови, передбачені чинним законодавством, щодо встановлення газобалонного обладнання в автомобілі марки «Ford Focus», реєстраційний номер НОМЕР_2 .

Відповідно до частин 1,2,3 статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); відшкодування збитків є однією із форм або заходів цивільно-правової відповідальності, яка вважається загальною або універсальною саме в силу правил статті 22 ЦК України, оскільки частиною 1 визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Тобто, порушення цивільного права, яке потягнуло за собою завдання особі майнових збитків, саме по собі є основною підставою для їх відшкодування.

Особа, яка вимагає відшкодування збитків, має довести: неправомірність поведінки особи; наявність шкоди; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою, що є обов`язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди; вину завдавача шкоди, за виключенням випадків, коли в силу прямої вказівки закону обов`язок відшкодування завданої шкоди покладається на відповідальну особу незалежно від вини.

Причинний зв`язок між протиправною поведінкою та наслідками полягає в тому, що шкідливий результат є наслідком саме цієї протиправної поведінки, тобто не існує будь-яких інших обставин, які вплинули на ці події (опосередкований причинний зв`язок).

Вина, тобто психічне ставлення особи до вчиненого нею протиправного діяння, а також до негативних наслідків, що настали в результаті такої поведінки або діяння, можлива у формі умислу або необережності.

Умисел полягає в тому, що особа розуміє значення своїх дій, передбачає настання негативних наслідків і свідомо їх допускає.

Необережність полягає в тому, що особа не передбачає можливості завдання шкоди при обов`язку її передбачити.

Частинами 1,2 статті 1166 ЦК України визначено,що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування якщо вона доведе, що шкоду завдано не з її вини (ч.2 ст.1166 ЦК України).

Пленум Верховного Суду України у пункті 2 постанови від 27 березня 1992 року №6 "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" роз`яснив, розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи. Для наявності деліктної відповідальності необхідна наявність складу правопорушення: а) наявність шкоди, б) протиправна поведінка заподіювача шкоди, в) причинний зв`язок між шкодою та поведінкою заподіювача, г) вина.

Статтею 23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Позивачка посилаючись на те, що діями відповідача їй завдано матеріальної та моральної шкоди, не довела належними та допустимими доказами того, що саме відповідач спричинив дану шкоду.

Доводи приведені в апеляційній скарзі даних висновків не спростовують.

Інші доводи не можуть бути взяті до уваги колегією суддів, оскільки вони фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою з висновками суду по їх оцінці. Проте відповідно до вимог ст.89 ЦПК України оцінка доказів є виключною компетенцією суду, переоцінка доказів діючим законодавством не передбачена.

Вирішуючи даний спір, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права і обов`язки сторін, обставини по справі, перевірив доводи і дав їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду обґрунтовані і підтверджені письмовими матеріалами справи.

Додатковим рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 19 липня 2022 року стягнуто з позивачки на користь відповідача витрати на правничу допомогу у розмірі 38 000 грн, та витрати на проведення судової пожежно-технічної експертизи у розмірі 5 275,20 грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати додаткове рішення та залишити заяву про відшкодування судових витрат без розгляду, зазначаючи про те, що заява подана до суду на п`ятий день після ухвалення рішення суду по суті спору.

Відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Тобто положення вказаної статті мають імперативний характер та зобов`язують суд залишити без розгляду заяву про розподіл судових витрат по справі, подану після визначеного ч.8 ст.141 ЦПК України граничного строку для її подання, тобто після закінчення судових дебатів та після ухвалення рішення по справі.

Згідно зі ст.126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідна заява з доказами була подана до суду на п`ятий день, а тому підстави для скасування додаткового рішення та залишення заяви без розгляду відсутні.

Крім того, відповідні заяви про відшкодування понесених судових витрат подавались стороною відповідача до ухвалення рішення.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду та додаткове рішення суду постановлені з дотриманням норм матеріального і процесуального права, тому апеляційні скарги підлягають залишенню без задоволення, а рішення мають бути залишені без змін.

Керуючись ст.ст.367,374,375,381-383 ЦПК України, колегія суддів, -

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 06 липня 2022 року та додаткове рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 19 липня 2022 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Головуючий: Демченко Е.Л.

Судді: Куценко Т.Р.

Макаров М.О.