Ухвала

від 07.09.2022 по справі 908/1730/18

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

08 вересня 2022 року

м. Київ

Справа № 908/1730/18 (908/3089/20)

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду Банаська О. О. - головуючого, Пєскова В. Г., Погребняка В. Я.

за участю секретаря судового засідання Солоненко А. В.

за участю представників:

заявника (Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Лісандра"): Литвиненко С. С.

позивача ( ОСОБА_1 ): Уланівський С. Є.

розглянув у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Лісандра"

про перегляд постанови Верховного Суду від 26.05.2021 у справі № 908/1730/18 (908/3089/20) за нововиявленими обставинами

у справі за позовом ОСОБА_1

до

1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім СЕВЕКО"

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія СЕВЕКО"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_2

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма "Лісандра"

про визнання договору недійсним

у межах справи № 908/1730/18

про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім СЕВЕКО"

ІСТОРІЯ СПРАВИ

(І) Короткий зміст рішень суду, ухвалених під час розгляду справи

(1.1) Короткий зміст рішення суду першої інстанції

1. 21.04.2021 Господарський суд Запорізької області прийняв рішення у справі № 908/1730/18 (908/3089/20), яким залишив без задоволення клопотання третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Лісандра" (далі - ТзОВ "Фірма "Лісандра") про залишення позову без розгляду; відмовив у задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім СЕВЕКО" (далі - ТзОВ "Торговий дім СЕВЕКО") до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія СЕВЕКО" (далі - ТзОВ "Компанія СЕВЕКО") про визнання договору про відступлення права вимоги від 08.11.2016 № 0811-16 та додаткової угоди до цього договору від 22.02.2017 недійсними.

(1.2) Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

2. Постановою від 20.10.2021 Центральний апеляційний господарський суд рішення Господарського суду Запорізької області від 21.04.2021 у справі № 908/1730/18 (908/3089/20) залишив без змін.

(1.3) Короткий зміст рішення суду касаційної інстанції

3. Постановою Верховного Суду від 26.05.2022 задоволено касаційну скаргу ОСОБА_1 повністю; постанову Центрального апеляційного господарського суду від 20.10.2021 та рішення Господарського суду Запорізької області від 21.04.2021 у справі № 908/1730/18 (908/3089/20) скасовано; ухвалено нове рішення, яким позов ОСОБА_1 у справі № 908/1730/18 (908/3089/20) задоволено; визнано недійсними договір про відступлення права вимоги від 08.11.2016 № 0811-16, укладений між ТзОВ "Компанія СЕВЕКО" (ідентифікаційний код - 35928398) та ТзОВ "Торговий дім СЕВЕКО" (ідентифікаційний код - 33575077), та додаткову угоду від 22.02.2017 № 1 до договору про відступлення права вимоги від 08.11.2016 № 0811-16, укладену між ТзОВ "Компанія СЕВЕКО" (ідентифікаційний код - 35928398) та ТзОВ "Торговий дім СЕВЕКО" (ідентифікаційний код - 33575077).

4. Суд касаційної інстанції, за сукупністю обставин у цій справі встановив, що укладення ТзОВ "Торговий Дім СЕВЕКО" (відповідач 1) у період наявності спору про стягнення з нього вартості частки у статутному капіталі товариства договору із юридичною особою (ТзОВ "Компанія СЕВЕКО"), в якій керівником є та ж сама особа, що і відповідача 1, про безоплатне відчуження права вимоги до ОСОБА_1 штучно створило неможливість зарахування зустрічних однорідних вимог для ОСОБА_1 є спрямованим на завдання шкоди кредитору та ухилення задоволення відповідачем 1 наявних в нього кредиторських вимог перед позивачем, а отже дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову та визнання недійсними оспорюваних правочинів.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

ІІ. Узагальнені доводи та вимоги особи, яка подала заяву

5. 13.07.2022 ТзОВ "Фірма "Лісандра" звернулось до Верховного Суду із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Верховного Суду від 26.05.2022 у справі № 908/1730/18 (908/3089/20) у порядку пункту 1 частини другої статті 320 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) відповідно до якого підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою на час розгляду справи.

6. У зазначеній заяві ТзОВ "Фірма "Лісандра" просить скасувати постанову Верховного Суду від 26.05.2022 у справі № 908/1730/18 (908/3089/20) та постановити нове рішення, яким касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, рішення судів попередніх інстанцій залишити без змін.

7. В обґрунтування поданої заяви ТзОВ "Фірма "Лісандра" посилається, що після винесення Верховним Судом постанови від 26.05.2022 у справі № 908/1730/18 (908/3089/20), на електронну адресу представника заявника 07.07.2022 надійшов лист від ОСОБА_3 , яка повідомила, що є співзасновником ТзОВ "Компанія СЕВЕКО", а також заступником директора товариства в 2014-2016 роках, яка після ознайомлення з повним текстом постанови зрозуміла, що вона винесена без врахування істотних обставин які їй відомі та які ґрунтуються на відповідних первинних документах.

8. Так, заявник зазначає, що 08.07.2022 ним, як представником ТзОВ "Фірма "Лісандра" отримано від ОСОБА_3 оригінали документів (додаткова угода від 15.11.2016 до договору про відступлення права вимоги № 0811-16 від 08.11.2016; акт зарахування зустрічних однорідних вимог від 15.11.2016; акт звірки взаємних розрахунків за період з 01.12.2014 по 15.11.2016 за договором № 17/14 від 24.12.2014; акт звірки взаємних розрахунків за період з 01.01.2015 по 15.11.2016 за договором № 7/15 від 01.07.2015; банківські виписки), що на його думку свідчать про оплатність оспорюваних договорів, оскільки відповідні зобов`язання були погашені по номінальній вартості зобов`язань, що були відступлені, шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог.

ІІІ. Узагальнений виклад позицій інших учасників справи

( ОСОБА_1 )

9. ОСОБА_1 у запереченнях проти заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами з посиланням на судову практику Верховного Суду та Європейського Суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) вважає її необґрунтованою, а тому просить залишити заяву без задоволення, а відповідне судове рішення в силі з огляду на таке:

- обставини, на які посилається заявник не відповідають ключовим критеріям одночасної наявності ознак нововиявлених обставин, зокрема:

1 - наявність нововиявлених обставин на час розгляду справи;

2 - вказані обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи;

3- істотність таких обставин для розгляду справи;

- під час розгляду позову судом першої інстанції неодноразово витребовувались (ухвалами від 24.12.2020, від 26.01.2021) від відповідачів та третьої особи - ОСОБА_2 оригінали (для огляду) та належним чином завірені копії договору про відступлення права від 08.11.2016 № 0811-16, додаткової угоди від 22.02.207 до вказаного договору, а також докази оплати за відступлення права вимоги за вказаними договорами, однак зазначені вимоги суду виконані не були;

- у процесі розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій ТзОВ "Фірма "Лісандра" та її представник не заявляли клопотань про витребування у сторін оспорюваних правочинів чи інших осіб доказів їх оплатності, не заперечували проти доводів позивача про безоплатність правочинів, як цього і не вчиняли ТзОВ "Компанія СЕВЕКО" при тому, що доводи про безоплатність оспорюваних правочинів були наведені в позовній заяві;

- намагання представника заявника залучити на стадії касаційного розгляду справи докази, які двічі до того витребовувались судом першої інстанції, з посиланням на ту обставину, що заявнику не було відомо і не могло бути відомо про їх існування на час розгляду справи без вжиття, як учасником процесу самостійних активних процесуальних дій, спрямованих на їх отримання в межах встановлених процесуальних строків для подання доказів, є порушенням приписів, зокрема, статей 13, 14, 16, 42, 80, 81 ГПК України тощо.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

IV. Оцінка аргументів учасників справи та висновків судів попередніх інстанцій

10. Відповідно до частини першої статті 320 ГПК України рішення, постанови та ухвали господарського суду, Вищого суду з питань інтелектуальної власності, якими закінчено розгляд справи, а також ухвали у справах про банкрутство (неплатоспроможність), які підлягають оскарженню у випадках, передбачених Законом про банкрутство, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

11. Відповідно до частин четвертої та п`ятої статті 321 ГПК України заява про перегляд судового рішення суду першої інстанції з підстав, визначених частиною другою, пунктами 1, 3 частини третьої статті 320 цього Кодексу, подається до суду, який ухвалив судове рішення. Заява про перегляд судових рішень судів апеляційної і касаційної інстанцій з підстав, зазначених у частині четвертій цієї статті, якими змінено або скасовано судове рішення, подається до суду тієї інстанції, яким змінено або ухвалено нове судове рішення.

12. Згідно з пунктом 1 частини другої статті 320 ГПК України, яким і обґрунтована заява ТзОВ "Фірма "Лісандра", підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

13. За приписами частин четвертої, п`ятої статті 320 ГПК України не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом. При перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову.

14. До того ж під час розгляду заяв про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами слід врахувати, що одним із суттєвих елементів принципу верховенства права є принцип юридичної визначеності. В його основі лежить положення "res judicata", відповідно до якого остаточне рішення правомочного суду, яке вступило в силу, є обов`язковим для сторін і не може переглядатися. Іншими словами, цей принцип гарантує остаточність рішень, які після їх прийняття не мають переглядатися до безмежності.

15. Згідно із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

16. Згідно з частиною четвертою статті 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

17. Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

18. ЄСПЛ наголошує, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, потрібно тлумачити в світлі Преамбули до Конвенції, яка проголошує принцип верховенства права як частину спільної спадщини держав-учасниць. Одним із аспектів принципу верховенства права є принцип правової певності, який, окрім іншого, вимагає, щоб ухвалене судами остаточне рішення не могло бути скасованим (рішення ЄСПЛ від 28.11.1999 у справі "Брумареску проти Румунії").

19. Цей принцип встановлює, що жодна сторона не вправі ставити питання про перегляд остаточного судового рішення, яке набрало чинності, лише задля нового судового розгляду й нового рішення по суті. Перегляд судового рішення не повинен бути замаскованою апеляційною процедурою, а саме лише існування двох позицій щодо способу вирішення спору не є підставою для повторного судового розгляду. Відхилення від цього принципу допустимі лише за наявності виняткових обставин (пункти 51- 52 рішення ЄСПЛ від 24.07.2003 у справі "Рябих проти Росі", ухвала ЄСПЛ щодо прийнятності заяви № 62608/00 "Агротехсервіс проти України"; пункти 42- 44 рішення ЄСПЛ від 09.06.2011 у справі "Желтяков проти України").

20. Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ процедура поновлення розгляду справи за нововиявленими обставинами на вимогу сторони провадження для виправлення помилок правосуддя, як така, не суперечить положенням Конвенції за умови відсутності зловживання. У цьому контексті ЄСПЛ неодноразово наголошував, що сама по собі наявність у національних законодавствах процедури перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами не суперечить праву на справедливий судовий розгляд та принципу правової визначеності, якщо зазначений вид перегляду використовується для виправлення помилок правосуддя. Також така процедура має бути використана у спосіб, сумісний із пунктом 1 статті 6 Конвенції (пункти 27-28 рішення ЄСПЛ від 18.11.2004 у справі "Правєдная проти Росії", пункт 46 рішення ЄСПЛ від 06.12.2005 у справі "Попов проти Молдови").

21. Процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні, а також те, що цей доказ є вирішальним (пункти 27-34 рішення ЄСПЛ від 18.11.2004 у справі "Праведная проти Росії").

22. Ключовим для розуміння природи зазначеного виду перегляду судових рішень є тлумачення поняття "нововиявлені обставини". ЄСПЛ зауважує, що процедура скасування судового рішення за нововиявленими обставинами передбачає, що наявні докази, які раніше не були об`єктивно доступними та які можуть призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка вимагає скасування судового рішення, має довести, що вона не мала можливості надати суду докази до закінчення судового розгляду і що такі докази мають вирішальне значення для справи.

23. Системний аналіз практики ЄСПЛ щодо перегляду судових рішень дозволяє зробити висновок, що нововиявленими обставинами можуть бути визнані обставини, які: а) існували під час розгляду справи судом; б) не були відомими суду та учасникам справи під час розгляду справи судом; в) мають істотне значення для справи і можуть призвести до іншого результату судового розгляду (тобто, коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте) (рішення ЄСПЛ від 26.06.2018 у справі "Industrial Financial Consortium Investment Metallurgical Union проти України", рішення ЄСПЛ від 09.06.2011 у справі "Желтяков проти України").

24. Тож, враховуючи викладене вище, як за чинним процесуальним законодавством, так і за сталою практикою ЄСПЛ до нововиявлених обставин належать матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство.

25. Визначені законодавчо як нововиявлені, ці обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами.

26. Крім того, нововиявлена обставина - це юридичний факт:

- який передбачений нормами права і тягне виникнення, зміну або припинення правовідносин;

- що має істотне значення для правильного вирішення даної конкретної справи; - який існував на момент звернення заявника до суду з позовом і під час розгляду справи судом;

- який не міг бути відомий ані особі, яка заявила про це в подальшому, ані суду, що розглядав справу.

27. Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже було оцінено господарським судом у процесі розгляду справи. Не можуть бути визнані нововиявленими викладені в іншій справі висновки суду щодо обставин справи (оцінка доказів), юридична оцінка обставин справи в іншій справі та правові підстави рішення суду або його мотиви на предмет застосування норм права в іншій справі. Не вважаються нововиявленими обставинами нові докази, виявлені після постановлення рішення суду, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах (аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 21.05.2019 у справі № 904/5511/16, від 10.12.2020 у справі № 914/2964/13).

28. Обставини, що виникли чи змінилися після ухвалення судом рішення, а також обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях, касаційній скарзі, або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, теж не можуть визнаватися нововиявленими (висновок викладений у постановах Верховного Суду від 13.05.2021 у справі № 910/12465/18, від 01.04.2022 у справі № 905/1926/18).

29. Суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

30. Тобто нововиявленими можуть бути визнані лише істотно значимі, суттєві обставини, тобто такі обставини, обізнаність суду стосовно яких у розгляді справи забезпечила б прийняття цим судом іншого рішення, а звідси якби нововиявлена обставина була відома суду під час винесення судового акта, то вона обов`язково вплинула б на остаточні висновки суду.

31. Отже, процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку із нововиявленими обставинами передбачає існування доказу або факту, який має значення для з`ясування обставин справи, раніше не був та не міг бути відомий, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду.

32. Процедура перегляду остаточного судового рішення за нововиявленими обставинами, визначена ГПК України, є окремою формою судового процесу, що має свої особливості. Вона не є тотожною новому розгляду справи та не передбачає повторної оцінки всіх доводів сторін. Суд має переглянути раніше ухвалене рішення лише в межах нововиявлених обставин.

33. Слід враховувати, що підставою такого перегляду є не недоліки розгляду справи судом (незаконність та (або) необґрунтованість судового рішення, постанови чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки учасники розгляду справи не знали про неї та, відповідно, не могли надати суду дані про неї. Тобто перегляд справи у зв`язку з нововиявленими обставинами має на меті не усунення судових помилок, а лише перегляд вже розглянутої справи з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення судового рішення.

34. Не можуть вважатися нововиявленими обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами, прокурором чи іншими особами, які беруть участь у справі або які ґрунтуються на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися господарським судом у процесі розгляду справи. Також, не можуть визнаватися нововиявленими обставини, на які посилався учасник судового процесу в своїх поясненнях в суді будь-якої з інстанцій, або які могли бути встановлені судом в разі виконання вимог процесуального закону (відповідну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 19.03.2019 у справі № 910/17944/15, від 14.05.2019 у справі № 905/1502/15, від 10.03.2020 у справі № 910/10784/18, від 24.09.2020 у справі № 922/1141/19, від 15.07.2021 у справі № 910/12490/18

35. Необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами (висновок викладений у постановах Верховного Суду від 17.01.2019 у справі № 924/377/16, від 13.05.2021 у справі № 910/12465/18, від 19.08.2019 у справі № 910/12487/18).

36. Водночас, як зазначалось вище ТзОВ "Фірма "Лісандра" у заяві як на нововиявлену обставину посилається на докази, що спростовують висновок Верховного Суду в постанові від 26.05.2022 у справі № 908/1730/18 (908/3089/20) щодо безоплатності оспорюваних правочинів, які отримані після прийняття зазначеної постанови від співзасновника та заступника директора ТзОВ "Компанія СЕВЕКО" в 2014-2016 роках Мамедової Айни Алімівни.

37. Приймаючи до уваги викладене вище мотивування Верховний Суд приходить до висновку про те, що обставини, на які у своїй заяві посилається ТзОВ "Фірма "Лісандра" не мають ознак нововиявлених у розумінні пункту 1 частини другої статті 320 ГПК України.

38. Так, необхідними ознаками існування нововиявлених обставин у розумінні частини першої статті 320 ГПК України є одночасна наявність таких трьох умов:

- по-перше, їх існування на час розгляду справи;

- по-друге, ці обставини не були та не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи;

по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

39. За відсутності принаймні однієї з цих ознак обставини не можуть вважатися нововиявленими та, відповідно, бути підставою для перегляду прийнятого у справі судового рішення (близька за змістом правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.08.2018 у справі № 19/5009/1481/11, постановах Верховного Суду від 03.04.2018 у справі № 910/6052/16, від 07.08.2018 у справі № 915/1708/14, від 19.05.2020 у справі № 910/19793/14, від 14.07.2020 у справі № Б8/065-12).

40. Виходячи із змісту заяви ТзОВ "Фірма "Лісандра" та долучених в її обґрунтування доказів (додаткова угода від 15.11.2016 до договору про відступлення права вимоги № 0811-16 від 08.11.2016; акт зарахування зустрічних однорідних вимог від 15.11.2016; акт звірки взаємних розрахунків за період з 01.12.2014 по 15.11.2016 за договором № 17/14 від 24.12.2014; акт звірки взаємних розрахунків за період з 01.01.2015 по 15.11.2016 за договором № 7/15 від 01.07.2015; банківські виписки) з огляду на дату їх складання є цілком очевидним існування таких доказів як на момент прийняття постанови Верховного Суду від 26.05.2022, так і на момент прийняття судових рішень судами першої та апеляційної інстанції (21.04.2021 та 20.10.2021 відповідно) .

41. Водночас, як стверджує ТзОВ "Фірма "Лісандра" про обставину оплатності оспорюваних правочинів, яку підтверджують наведені вище докази воно не знало, оскільки відповідні докази отримало вже після прийняття постанови Верховного Суду від 26.05.2022, однак на переконання колегії суддів заявник про таку обставину міг знати.

42. У контексті наведеного висновку Верховний Суд звертається до рішень ЄСПЛ від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України", від 26.04.2007 у справі "Олександр Шевченко проти України" та від 14.10.2007 у справі "Трух проти України" за якими сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження, та зобов`язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами.

43. На зацікавлену сторону покладається обов`язок проявляти належну увагу в захисті своїх інтересів та вживати необхідних заходів, щоб ознайомитись з подіями процесу (рішення ЄСПЛ від 05.02.2004 у справі "Богонос проти Росії" ).

44. У цьому випадку є абсолютно слушними та правомірними заперечення ОСОБА_1 на подану заяву про те, що під час розгляду позову судом першої інстанції неодноразово витребовувались, з поміж іншого, докази оплати за відступлення права вимоги за оспорюваними правочинами, однак зазначені вимоги суду виконані не були, а заявником, як учасником справи не вживалось самостійних активних процесуальних дій, спрямованих на їх отримання в межах встановлених процесуальних строків для подання доказів, що є порушенням приписів, зокрема, статей 13, 14, 16, 42, 80, 81 ГПК України тощо.

45. З огляду на викладене, враховуючи, що в розумінні наведених вище приписів ГПК України не можуть бути визнані нововиявленими несвоєчасно подані докази про які заявник дізнався після прийняття судового рішення, колегія суддів відхиляє твердження останнього про надання обставині оплатності оспорюваних правочинів, яка грунтується на таких доказах статусу нововиявлених.

V. Висновки за результатами розгляду заяви

46. Згідно з приписами частин третьої, четвертої статті 325 ГПК України, за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд може, зокрема, відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі. У разі відмови в задоволенні заяви про перегляд рішення, ухвали, постанови за нововиявленими або виключними обставинами суд постановляє ухвалу.

47. З огляду на викладене, встановивши відсутність в сукупності всіх ознак, що надають зазначеним заявником обставинам статусу нововиявлених, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви ТзОВ "Фірма "Лісандра" про перегляд постанови Верховного Суду від 26.05.2022 у справі № 908/1730/18 (908/3089/20) за нововиявленими обставинами, а тому підставним є застосування до неї приписів наведених положень ГПК України у вигляді відмови у задоволенні поданої заяви та залишенні зазначеної постанови Верховного Суду від 26.05.2022 в силі.

VI. Щодо розподілу судових витрат

48. Зважаючи на висновок Верховного Суду про відмову у задоволенні заяви, судові витрати, понесені за її розгляд, у відповідності до приписів статті 129 ГПК України покладаються на заявника.

На підставі викладеного та керуючись статтями 233, 234, 235, 301, 320, 325 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Лісандра" про перегляд постанови Верховного Суду від 26.05.2022 у справі № 908/1730/18 (908/3089/20) за нововиявленими обставинами.

2. Постанову Верховного Суду від 26.05.2022 у справі № 908/1730/18 (908/3089/20) залишити в силі.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий О. О. Банасько

Судді В. Г. Пєсков

В. Я. Погребняк