Ухвала

від 10.03.2009 по справі 11а-322/2009

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 11а-322/2009

Категорія КК: 121 ч.2

Головуючий у першій інстанції - Сержанюк А.С.

Доповідач - Мороз І.М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 березня 2009 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду м. Києва у складі:

головуючого - судді Бєлан Н.О.,

суддів - Балацької Г.О., Мороза І.М.,

за участю прокурора - Мінакової А.О.

захисника - ОСОБА_1

засудженого - ОСОБА_2

розглянула в відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу за апеляціями засудженого ОСОБА_2, його захисника ОСОБА_1, прокурора Сіденко О.І., який затвердив обвинувальний висновок на вирок Святошинського районного суду м. Києва від 06 листопада 2008 року.

Цим вироком

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Києва, громадянин України, проживаючий АДРЕСА_1, не судимий,

засуджений за ч. 2 ст. 121 КК України на 9 років позбавлення волі.

За вироком суду ОСОБА_2 засуджений за те, що 20.04.2007 року, в період часу з 17 години 30 хвилин до 18 години, знаходячись в квартирі АДРЕСА_2, перебуваючи в стані алкогольного спяніння, умисно заподіяв власнику даної квартири ОСОБА_3 тяжкі тілесні ушкодження, які спричинили смерть потерпілого, за наступних обставин.

Так, ОСОБА_2 20.04.2007 року, приблизно о 15 годині, за запрошенням ОСОБА_3, прийшов до нього додому, де у кухні разом вживали спиртні напої і між ними виникла сварка, під час якої, на грунті раптово виниклої неприязні, ОСОБА_2, безпричинно, умисно наніс ОСОБА_3, удар невстановленим тупим предметом, ймовірно, металевою підставкою для квітів, в район обличчя та потиличну частину голови. В подальшому, продовжуючи свої злочині дії, знову невстановленим тупим предметом умисно наніс удар в район обличчя ОСОБА_3. від чого останній впав на підлогу, а ОСОБА_2 відтягнув ОСОБА_3. на кухню і тупим предметом, ймовірно, - кавоваркою умисно наніс удар в область лівого вуха та по правій лобній частині ОСОБА_3, заподіявши тяжкі тілесні ушкодження, від чого ОСОБА_3 приблизно о 18 годині помер.

У своїй апеляції та доповненнях до неї, засуджений ОСОБА_2, стверджує, що він не скоював зазначеного злочину, суд постановив незаконний вирок, посилаючись на недостовірні докази та не взяв до уваги докази, які спростовують можливість скоєння ним цього злочину, вважає, що вирок ґрунтується на припущеннях. Також посилається на те, що в ході досудового слідства, порушувались його права, зокрема, було порушено його право на захист, оскільки при виконанні вимог ст. 218 КПК України матеріали справи були надані йому для ознайомлення не підшитими і не пронумерованими, знищені речові докази по справі, висновок судово-медичного експерта ОСОБА_15 не відповідає дійсності. Зазначає, що на його одежі крові не було, а кров потерпілого потрапила на його одяг внаслідок порушення порядку її вилучення.

Крім того, після останнього слова суддею була оголошена перерва і суд до нарадчої кімнати не видалявся, проголошення вироку відбулось 06.11.2008 року, але під час нібито знаходження в нарадчій кімнаті, суддя розглядав інші справи.

А тому просить скасувати вирок та закрити провадження у справі, постановити виправдувальний вирок.

Захисник ОСОБА_1 в своїй апеляції, посилається на незаконність та необґрунтованість вироку у звязку з однобічністю та неповнотою досудового та судового слідства, та невідповідністю висновків суду, викладених у вироку, фактичним обставинам справи. Зазначає, що при постановленні вироку суд не дослідив належним чином документи, речові та інші докази, які мають істотне значення для правильного вирішення справи. Висновки суду не підтверджуються доказами, дослідженими в судовому засіданні, суд не взяв до уваги докази, які могли істотно вплинути на його висновки, ґрунтовно не зазначив, чому суд взяв до уваги одні докази і відкинув інші, а самі висновки суду, викладені у вироку, містять істотні суперечності. Посилається на відсутність достатніх обєктивних, допустимих доказів, які б безперечно доводили б участь ОСОБА_2 у вчиненні тяжкого злочину відносно потерпілого ОСОБА_3. Просить вирок скасувати, а справу відносно ОСОБА_2 закрити.

Прокурор, який затвердив обвинувальний висновок, не оспорюючи встановлені судом фактичні обставини справи, доведеність вини ОСОБА_2 у скоєному та правильність кваліфікації його дій, в своїй апеляції просить вирок суду змінити виключити з мотивувальної частини вироку кваліфікуючу ознаку тяжке тілесне ушкодження " небезпечне для життя в момент їх спричинення" та кваліфікувати дії ОСОБА_2, як "умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілого".

В запереченні, засуджений ОСОБА_2 просить апеляцію прокурора залишити без задоволення, оскільки вважає її доводи безпідставними.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, яка вважає вирок суду законним і обгрунтованим, але підтримала доводи про необхідність змін наведених в апеляції прокурора, який затвердив обвинувальний висновок, пояснення засудженого ОСОБА_2, який підтримав доводи своєї апеляції та апеляції захисника і просив вирок суду скасувати, справу відносно нього закрити, а апеляцію прокурора, в якій зазначено про його винність у скоєнні злочину, не підтримав, пояснення захисника ОСОБА_1, яка підтримала подану апеляцію та апеляцію засудженого, а апеляцію прокурора, в якій зазначено про винність ОСОБА_2 у скоєнні злочину, не підтримала, провівши судові дебати та надавши засудженому останнє слово, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що подані апеляції задоволенню не підлягають.

Винність ОСОБА_2 у вчиненні злочину за який він засуджений вироком районного суду, підтверджена дослідженими судом першої інстанції доказами, яким дана належна оцінка.

Так, ОСОБА_2 пояснив, що по запрошенню ОСОБА_3, він прийшов до нього в гості. До цього, він вживав алкогольні напої. Вдвох вони сиділи на кухні пили коньяк, де він приблизно о 16 годині, сидячи на стільці, заснув. Коли проснувся, приблизно через 4 години, то надворі було темно, в квартирі горіло світло і двері в помешкання були відчиненими, а біля столу лежав ОСОБА_3. Він підійшов і хвилин 5 дивився чи подає він ознаки життя. Впевнившись, що він мертвий, зателефонував його сину ОСОБА_4, повідомивши цю обставину і сказав щоб він приїхав. Вважає, що злочин вчинила інша особа, коли він спав.( т. 3 а.с. 15-17,35).

Однак, доводи засудженого про те, що до злочину причетні інші особи, спростовуються обєктивними доказами у справі.

Так за показаннями свідка ОСОБА_4, він 20.04.2007 року, вдень за проханням підсудного, телефонував батьку, щоб він зустрів ОСОБА_2 оскільки той не міг додзвонитись. Ввечері, цього ж дня, ОСОБА_2 декілька разів йому телефонував і просив терміново приїхати, пізніше, сказав, що батько вбив себе сам. Коли приїхав, то не побачив слідів проникнення в квартиру. ОСОБА_2 говорив, що все сталось, коли він спав, але при цьому, вів себе цинічно, нетактовно шуткував. В кухні на підлозі розкидані кухонні речі, що свідчило про наявність боротьби. Батько ОСОБА_2 характеризував як підступну людину, говорив, що той заздрить йому. Ключі від квартири були тільки у батька і він завжди закривав двері. Непоміченим пройти до нього в квартиру було неможливо, оскільки в будинку хороша охорона. 27.04.2007 р. працівникам міліції давали ключі від квартири і звідти вилучались якісь речі, при цьому обстановка в жилому приміщенні не змінювалась.(т.З а.с. 31-35).

Свідок ОСОБА_6 пояснила, що ОСОБА_3. сторонніх до себе не пускав, а двері завжди зачиняв у будь-якому стані. ОСОБА_2 ремонтував ОСОБА_3 машину.(т.З а.с. 18-19).

Свідок ОСОБА_5, консєржка у підїзді буд. 89-А по пр. Перемоги в м. Києві, де знаходиться квартира ОСОБА_3, пояснила, що 20.04.2007 р. до помешкання ОСОБА_3, між 14 та 15 годиною, зайшов ОСОБА_2, якого той чекав. До приїзду працівників міліції більше ніхто не заходив. ОСОБА_4 прийшов тоді, коли там знаходились працівники міліції. Тільки він міг безперешкодно зайти в квартиру потерпілого, а решта - тільки за дозволом ОСОБА_3. І цього разу, ОСОБА_3. попередив її про прихід ОСОБА_2, просив його пропустити. В цей день її чергування непоміченим пройти в квартиру потерпілого ніхто не міг. З 20 по 27 квітня 2007 р. в це жиле приміщення, без працівників міліції, ніхто не заходив.( т. 3 а.с. 40-44).

Свідок ОСОБА_7, пояснив, що 20.04.2007 р. виїжджав на місце пригоди в складі оперативно-слідчої групи. В квартирі знаходився ОСОБА_2, який представився знайомим господаря, з яким розпивав спиртне, а потім заснув. А коли проснувся то побачив труп ОСОБА_3. Він ОСОБА_2 не повірив, оскільки в квартирі елідів перебування третьої особи не було, а на кухні була сильно порушена обстановка, були сліди боротьби. Кухня невелика, труп лежав у 50 см від місця де, як показував ОСОБА_2, він спав, а тому спати там, при таких обставинах, неможливо. Поряд лежала пошкоджена металева підставка із вмятинами та слідами крові, яка була вилучена, так як він вважав її знаряддям вбивства. (т.З а.с. 52-56).

Свідок ОСОБА_8, пояснив, що також приймав участь в огляді місця події 20.04.2007 р., та підтвердив, що ОСОБА_2, який посміхався, шуткував, без ніякого співчуття. У ОСОБА_2 були лише великі пальці ніг не в крові, а все інше, по кісточки, знаходилось в крові. її сліди також були у ванній кімнаті, коридорі і кухні. У ОСОБА_2 була вилучена частина речей зі слідами крові.( т. З а.с. 66-70).

Такі ж показання надав свідок ОСОБА_9 (т.З а.с. 70-72).

Пояснення свідків відповідають обставинам зафіксованим в протоколах огляду місця події від 20.04.2007 року (т.2 а.с. 11-20) та фототаблицях (т.2 а.с. 21-44), та вказують на необєктивність пояснень ОСОБА_2 про те, що він спав, бо саме на кухні невеликих розмірів, де він перебував удвох з ОСОБА_3, на відміну від інших приміщень квартири, розкидані речі, в тому числі і кухонного вжитку зі слідами крові, які містяться і на стінах. За протоколом додаткового огляду місця події з фототаблицями ( т.2 а.с. 49-61), який проводився після пояснень ОСОБА_2, та у якому зафіксовано незмінність обстановки після попереднього огляду, крім того на стільці, на якому нібито заснув ОСОБА_2, виявлені краплини бурого кольору, а на стіні, біля якої знаходився цей стілець виявлені краплини бурого кольору схожі на кров.

Також з показів свідків вбачається, що ОСОБА_2 не зазначав про можливе знаходження в квартирі інших осіб, а ОСОБА_4 сказав, що його батько вбив себе сам. А покази самого ОСОБА_2 щодо сну після вживання алкоголю, суперечать його ж поясненням щодо того, що алкоголь його активізує (т. З а.с. 35 об).

Посилання засудженого в апеляції про недостовірність показань свідка ОСОБА_7 та їх невідповідність протоколу огляду місця події від 20.04.2007 року є безпідставними, оскільки вони є обєктивними та підтверджуються Іншими доказами по справі, зокрема протоколом огляду місця події від 20.04.2007 року ( т.1 а.с. 11-17). Достовірність цього протоколу, а також протоколу додаткового огляду місця події від 27.04.2007 року ( т.1 а.с. 49-61) відносно зафіксованих у ньому обставин, належно посвідчена як понятими так і спеціалістом, який приймав участь в огляді та зафіксована фототаблицями, що також вказує і на відсутність підстав для сумнівів щодо повноти зафіксованих в протоколах обставин, виявлених та вилучених предметів. А тому доводи апеляцій засудженого та захисника з цього приводу є необгрунтованими.

Безпідставними є доводи апеляцій засудженого та захисника на порушення вимог закону при огляді та вилученні речей ОСОБА_2 та щодо недостовірності цих доказів, оскільки обєктивні обставини зафіксовані в протоколі огляду та вилучення (т.1 а.с. 70| підтверджені показаннями наведених вище свідків, а також показаннями понятих цієї слідчої дії. Так, свідок ОСОБА_10 пояснив, що був присутнім понятим при вилученні у ОСОБА_2 одежі із слідами крові, яку помістили в кульок. Працівники міліції говорили, що проводяться ці дії у звязку з підозрою його у вбивстві. На протоколі огляду та вилучення стоїть його підпис. Підтвердив, що оглянуті в суді шкарпетки, вилучались у ОСОБА_2 як речові докази.( т.4 а.с. 84-85,88 об.).

Свідок ОСОБА_11 дав аналогічні пояснення і, окрім цього, зазначив, що при вилученні підсудний говорив про наявність на одежі плям кетчупу чи варення, а не крові. (т. 4 а.с. 87-88).

Правильність опечатування вилучених у засудженого речей посвідчується і у висновку експерта № 159 від 31.05.2007 року (т.2 а.с. 61).

Не можуть бути прийняті і посилання засудженого на те, що ОСОБА_10 та ОСОБА_11, які залучались понятими при вилученні у нього речей одягу (т.1 а.с. 70), під час вилучення у нього речей знаходились в стані алкогольного спяніння, оскільки не ґрунтуються на матеріалах справи. Показання цих свідків послідовні, підтверджуються іншими обєктивними доказами. Крім того, сам засуджений не оспорював правильність їх показів в судовому засіданні, а під проведення слідчої дії та їх допиті в судовому засіданні на це не посилався.

В кухні були виявлені сліди рук засудженого ( т.1 а.с. 114-124), а згідно дослідженого судом висновку експертизи №164 від 31 травня 2007 р.( т. 1 а.с. 200-204) речовина бурого кольору (об.№1 ) вилучена з місця події є кров людини, яка могла походити від потерпілого ОСОБА_3. та не могла походити від ОСОБА_2

Згідно дослідженого судом висновку експертизи №157-1672 від 4.06.2007 року (т.2 а.с. 81-84) смерть ОСОБА_3. наступила в результаті відкритої черепно-мозкової травми з переломом кісток зводу та основи черепа розвитком субарахноїдального крововиливу та забою головного мозку що підтверджується наявністю перелому кісток зводу і основи черепа крововиливом під мякі мозкові оболонки головного мозку, його забоєм, які кваліфікуються як тяжкі тілесні ушкодження, по критерію небезпечності для життя. Місцем прикладення травмуючої сили була лобова область з права. Виявлені ушкодження у вигляді перелому кісток носа, розмозження лівої вушної раковини, відносяться до легких тілесних ушкоджень, що потягли за собою короткочасний розлад здоровя, а крововилив в мякі тканини потиличної області голови, садна в лобної області, крововиливі на повіках очей, крововиливи та садна на кінцівках, відносяться до легких тілесних ушкоджень, що потягли за собою короткочасний розлад здоровя. Виявлені тілесні ушкодження на трупі виникли від дії не менш ніж 6-7 травмуючих дій тупими предметами і по своєму характеру мають ознаки завданих за життя потерпілого та не могли виникнути при падінні потерпілого з вертикального положення на підлогу.

Згідно даних судово-гістологічного дослідження, одним із перших ушкоджень, ОСОБА_3 було заподіяно в область обличчя і, після отримання якого, до настання смерті, потерпілий прожив приблизно 20 хвилин. Після черепно-мозкової травми потерпілий прожив короткий проміжок часу (хвилини), тобто вона була заподіяна останньою і призвела до його смерті. Характер ушкоджень у лобній області може свідчити, про дію на цю область тупого предмета з обмеженою травмуючою поверхнею, можливо кавоваркою. Крововилив у потиличній частині - від дії предмета з подовженою травмуючою поверхнею, можливо підставка для квітів чи ребро тостера. На інших ушкодженнях не відобразились індивідуальні особливості предметів. За даними протоколу огляду місця події, тіло потерпілого після нанесення ушкоджень змінювалось (наявність крові на підлозі коридору, бризки крові на стінах коридору, сліди волочіння на підлозі, наявність крові на підлозі кухні і бризки на обстановці і стінах. За даними протоколу огляду трупа на місці виявлення, даними судово-медичного дослідження трупа, смерть ОСОБА_3. наступила приблизно за 6 годин до огляду.

В судовому засіданні експерт ОСОБА_15, підтримав ці висновки та зазначив, що на внутрішній частині одягу підсудного були виявлені плями крові, які утворились від близького контакту з джерелом кровотечі, а саме під час пересовування тіла потерпілого з коридору в кухню, шляхом доторкання. Твердження підсудного про його розташування під час сну не відповідають дійсності, оскільки кров таким чином на шкарпетки не могла потрапити, а на стільці виявлені плями крові. Перше тілесне ушкодження потерпілому було заподіяно в коридорі квартири, вірогідно рукою, потерпілий був у вертикальному положенні, а після удару впав на підлогу, від заподіяних ушкоджень можлива була втрата свідомості на деякий час і він не міг чинити опір і можливо його перетягли на кухню, де він прийшов до свідомості і йому заподіяли інші травми. (т. З а.с. 58-66).

Підстав піддавати сумніву висновки експерта судовою колегією не встановлено.

На правильність висновків експерта щодо характеру та обставин заподіяння ОСОБА_3 тілесних ушкоджень вказують і інші докази а саме: висновки експерта №84/ц від 31.05.2007 р. про наявність слідів на ножі, як результат можливої суміші крові та поту потерпілого ( т.1 а.с. 132-135); №86/ц від 31.05.2007 р. про наявність слідів на фрагментах металевої підставки для квітів, які могли виникнути за рахунок суміші поту та крові ОСОБА_3. (т. 1, а.с. 143-147); №90/ц від 25.05.2007 р. про наявність слідів на кавоварці, які могли утворитись при змішуванні поту з кровю ОСОБА_3. (т.1, а.с. 235-240); №167 від 1.06.2007 р. про наявність на жмуті волосся, вилученого з кавоварки крові, походження якої від ОСОБА_3. не виключається (т.1, а.с. 246-248); №91/ц від 7.06.2007 р. про можливість походження слідів ОСОБА_3. на електричному тостері, які ймовірно утворились при змішуванні поту та крові (т. 1, а.с. 266-269); №168 від 8.06.2007 р. про можливе походження крові від ОСОБА_3. на двох кусках тюлі, вилучених із кв. АДРЕСА_2 (т. 1, а.с. 299-302); №161 від 4.06.2007 р. про можливе походження крові потерпілого на пластмасовій пластині (т. 1, а.с. 313-316), №160 від 1.06.2007 р. - на ніжці від скляного фужеру (т. 1 а.с. 326-329), №169 від 4.06.2007 р. - на сидінні від стільця (т. 2, а.с. 40-43); №159 від 31.05.2007 р., згідно якої виявлена кров на куртці, светрі, штанях, парі шкарпеток, кросівок, вилучених у ОСОБА_2, не виключає походження від ОСОБА_3. (т. 2, а.с. 60-65).

Суд належним чином оцінив зібрані по справі докази в їх взаємозвязку і сукупності та встановив на їх підставі фактичні обставини вчинення злочину засудженим, дійшов до правильного висновку, що ці докази безсумнівно вказують, що саме ОСОБА_2 вчинив злочинні дії по відношенню до потерпілого ОСОБА_12, що призвело до смерті останнього.

При цьому суд повно і всебічно перевірив у судовому засіданні доводи ОСОБА_2 про непричетність до вчинення злочину та обгрунтовано визнав їх такими, що не відповідають дійсності та спростовуються обєктивними доказами у справі.

Також, не знайшли свого підтвердження доводи засудженого про порушення вимог закону при проведенні слідчих дій та експертом ОСОБА_15 що перевірялось як судом, так і прокуратурою Святошинського району м. Києва, якою постановами від 6 травня та 1 серпня 2008 р. відмовлено у порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 (наглядові провадження №№35 пр/08,206 пр/08 ). А доводи засудженого в апеляції" щодо порушення його права на захист при виконанні вимог ст. 218 КПК України наданням йому матеріалів справи для ознайомлення не підшитими і не пронумерованими, є без підставними, оскільки спростовуються протоколом предявлення йому та його захиснику матеріалів справи від 17.07.2007 року (т.2 а.с. 277), за яким ОСОБА_2 особисто зазначив про ознайомлення з матеріалами справи в повному обсязі в присутності захисника і зауважень з цього приводу не робив, що посвідчено і підписом захисника.

Зазначені обставини вказують, що доводи апеляцій засудженого та його захисника' про недоведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні злочину, проведення судового слідства неповно і необєктивно, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи і ґрунтуються на недостовірних доказах, є безпідставними.

Так, є безпідставними доводи щодо знищення речових доказів, оскільки вони не ґрунтуються на матеріалах справи, а знищення одягу ОСОБА_3., який не визнавався речовим доказом по справі, не вплинув на повноту та обєктивність досудового і судового слідства та правильність висновків суду про винність ОСОБА_2, крім того зазначений одяг був оглянутий судово-медичним експертом при судово-медичному дослідженні трупа (т.2 а.с. 86).

Посилання в апеляції засудженого щодо протоколу огляду і вилучення одежі підсудного від 20 квітня 2007 р. (т. 1, а.с. 70) не спростовують його законність та достовірність, оскільки зазначені речі одягу на той час мали плями бурого кольору, схожі на кров, походження яких ОСОБА_2 пояснити не зміг. Ці речі було поміщено в пакет та відповідно опечатано. А експерт ОСОБА_15 утворення плям крові на цих речах, пояснив як результат контактування ОСОБА_2 з джерелом кровотечі - тілом ОСОБА_3.

Наявність плям крові на одежі ОСОБА_2, на той момент підтвердили в судовому засіданні свідки ОСОБА_10 та ОСОБА_16, які залучались понятими, правдивість їх показів не заперечувались засудженим ( т.4 а.с. 85,88,89).

Зазначені обставини спростовують посилання засудженого в апеляції, . що кров на речах могла утворитися через те, що всі його речі помістили в один пакет, що знайшло належне обгрунтування у вироку суду.

Перевірялись судом і доводи ОСОБА_2 щодо можливості проникнення в квартиру третіх осіб, проте, жодних доказів, які б вказували на те, що в момент скоєння злочину в квартирі потерпілого, крім ОСОБА_2 та ОСОБА_3, знаходились інші особи, не встановлено, а наведені вище докази вказують, що саме ОСОБА_2 заподіяв потерпілому тілесні ушкодження, від яких наступила смерть останнього, чому суд дав відповідну оцінку та належно мотивував.

Всупереч міркуванням викладених в апеляціях засудженого та його захисника, суд першої інстанції з достатньою повнотою, всебічно, обєктивно та неупереджено дослідив усі надані докази, в тому числі й ті, на які вони посилаються в апеляції. Як видно зі справи та апеляцій, ці докази стосуються відсутності, на думку апелянтів, прямих свідчень причетності ОСОБА_2 до злочину.

Між тим, суд достеменно встановив, ОСОБА_2 умисно знищив сліди відбитків пальців, та обгрунтовано, в сукупності з іншими доказами, поклав їх в основу своїх висновків.

Не знайшли свого підтвердження посилання а апеляції засудженого на порушення норм Кримінально-процесуального кодексу України при розгляді справи в суді, а саме неоголошення про видалення суду до нарадчої кімнати та порушення таємниці наради суддів, оскільки його зауваження на протокол судового засідання з цього приводу розглянуті та постановами від 18.12.2008 року та від 05.01.2009 року ( т.5 а.с. 212,241) відхилені, а з самого протоколу судового засідання та технічного запису судових засідань, такі порушення не вбачаються.

Не заслуговують на увагу й доводи засудженого щодо розгляду суддею інших справ під час перебування у нарадчій кімнаті, оскільки проведеною службовою перевіркою такі обставини не встановлені.

Будь-яких суттєвих порушень вимог кримінального та кримінально-процесуального закону, які б були безумовними підставами для скасування постановленого судом першої інстанції по цій справі судового рішення, колегією суддів не встановлено.

Таким чином, всупереч доводам апеляцій засудженого ОСОБА_2 та захисника ОСОБА_1, суд першої інстанції повно, всебічно та обєктивно дослідивши матеріали справи, ретельно перевіривши усі доводи засудженого, висунуті ним на свій захист, дійшов до правильного висновку про доведеність винуватості ОСОБА_2 у заподіянні ОСОБА_3, тяжких тілесних ушкоджень, що спричинили смерть потерпілого, та правильно кваліфікував дії ОСОБА_2 за ст. 121 ч.2 КК України.

Доводи апеляції прокурора про помилкове, при кваліфікації за ч.2 ст. 121 КК України, посилання судом першої інстанції у вироку на те, що тяжкі тілесні ушкодження, які спричинили смерть потерпілого є небезпечними для життя в момент заподіяння, колегією суддів визнаються безпідставними, оскільки таке визначення вказує на критерій за яким суд першої інстанції визначив заподіяні потерплому тілесні ушкодження як тяжкі, а тому таке посилання не суперечить кваліфікації дій засудженого за ч.2 ст. 121 КК України.

При призначенні покарання ОСОБА_2 суд першої інстанції правильно врахував характер та ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та всі обставини по справі і призначив йому справедливе покарання, яке за своїм видом і розміром відповідає вимогам закону. Таке покарання відповідає вимогам ст. 65 КК України і за своїм видом та розміром є необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_2 та попередження нових злочинів.

З уваги на викладене, колегія суддів вважає, що підстави для задоволення апеляцій відсутні, а вирок суду підлягає залишенню без зміни.

Керуючись ст. ст. 365,366 КПК України, судова колегія

УХВАЛИЛА:

Вирок Святошинського районного суду м. Києва від 06 листопада 2008 року щодо ОСОБА_2 залишити без зміни, а апеляції засудженого ОСОБА_2, захисника ОСОБА_1, прокурора, який затвердив обвинувальний висновок - без задоволення.