Вирок

від 22.09.2022 по справі 935/399/21

КОРОСТИШІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Коростишівський районний суд Житомирської області

Справа № 935/399/21

Провадження № 1-кп/935/91/22

ВИРОК

Іменем України

22 вересня 2022 року м.Коростишів

Коростишівський районний Житомирської області у складі: головуючого судді Рибнікової М.М., за участю: секретаря судового засідання Бондаренко Н.С., прокурора Уланського М.С., потерпілої ОСОБА_1 , представника потерпілої адвоката Єсіна П.С., обвинуваченого ОСОБА_2 , захисника Києнка Д.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду в м.Коростишів Житомирської області, кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021060420000015 за обвинуваченням:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець станиці Тбіліської, Краснодарського краю, РФ, українець, громадянин України, з базовою середньою освітою, не одружений, не маючий утриманців, не працюючий, який депутатом та інвалідом не являється, зареєстрований та проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.299 КК України,

встановив:

15 лютого 2021 близько 20 години 00 хвилин ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебуваючи по місцю свого проживання та реєстрації, що за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на території домоволодіння помітив, що по вулиці неподалік його домоволодіння бігає собака породи «Німецька вівчарка», віком близько 5 років, на прізвисько « ОСОБА_3 », власницею якої являється ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , а також безпритульна, безпородна собака, сіро-чорної масті.

У цей час та місці, за вказаних обставин, у ОСОБА_2 виник прямий злочинний умисел спрямований на жорстоке поводження щодо двох тварин, які відносяться до хребетних, у тому числі безпритульними тваринами, що призведе до загибелі вказаних тварини, з особливою жорстокістю, з метою подальшого вживання їх м`яса.

Реалізуючи свій злочинний умисел, усвідомлюючи протиправних характер своїх дій, грубо порушуючи суспільні норми, що забезпечують загальноприйняті моральні принципи щодо поводження з тваринам, зневажаючи охоронювані законом права тварин, у порушення ст. 4 та ч. 2 ст. 18 Закону України «Про захист тварин від жорсткого поводження» № 3447-ІУ від 21.02.2006 р., яка передбачає заборону вчинення дій, що суперечать принципам захисту тварин від жорстокого поводження, з метою подальшого вживання м`яса собак, ОСОБА_2 заманив даних собак на територію свого подвір`я, де спіймав собаку на прізвисько « ОСОБА_3 » та затягнув її до господарського приміщення, яке також розташоване на території його домоволодіння. У той час, як ОСОБА_2 намагався впіймати вказану собаку, остання вкусила його за фалангу 5-го пальця лівої кисті, з якого пішла кров. Таким же чином ОСОБА_2 спіймав та затягнув безпородну, безпритульну собаку до того ж господарського приміщення.

У подальшому, продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, перебуваючи у господарському приміщенні розташованому на території свого домоволодіння ОСОБА_2 усвідомлюючи настання суспільно небезпечних наслідків та бажаючи їх настання, діючи з прямим умислом, особливою жорстокістю та безжалісно, нехтуючи моральними засадами суспільства, у частині ставлення до тварин, із застосуванням жорстоких методів, вчинив знущання над твариною, яка відноситься до хребетних, а саме, використовуючи господарський ніж, який взяв у своєму будинку, проявляючи особливу жорстокість, винятковий цинізм та безжалісність, перерізав горло собаці породи «Німецька вівчарка» на прізвисько « ОСОБА_3 », завдаючи тварині істотного болю та страждання. З урахуванням сильної кровотечі внаслідок розрізу яремної артерії та вени, до моменту настання зупинки центра дихання та серця, тобто до моменту її смерті, собака на прізвисько « ОСОБА_3 » відчувала особливо фізичні страждання та нестерпну біль тривалістю від 2 хвилин до 5 хвилин, а ОСОБА_2 в цей час спостерігав за її стражданнями.

Не зупиняючись на вчиненому, продовжуючи жорстоке поводження з твариною, із застосуванням особливо жорстоких методів нелюдського поводження з твариною, ОСОБА_2 з використанням вищевказаного знаряддя вчинення кримінального правопорушення - господарського ножа, зробив надрізи у лапах вбитої собаки на прізвисько « ОСОБА_3 » та підвісив її на металеві гачки, які були зафіксовані на металевому ломі, розташованому на стелі господарського приміщення.

У подальшому ОСОБА_2 , за допомогою господарського ножа відділив шкуру від тушки, відрізав голову вказаній собаці та за допомогою металевої пилки відрізав останній лапи. Після цього ОСОБА_2 заніс внутрішні органи та тушку щойно вбитої собаки до будинку, з метою подальшого приготування їжі.

Після цього, продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, ОСОБА_2 перебуваючи у господарському приміщенні, спіймав безпритульну, безпородну собаку та усвідомлюючи настання суспільно небезпечних наслідків та бажаючи їх настання, діючи з прямим умислом, особливою жорстокістю та безжалісно, нехтуючи моральними засадами суспільства, у частині ставлення до тварин, із застосуванням жорстоких методів, вчинив знущання над твариною, яка відноситься до хребетних, у тому числі безпритульними тваринами, а саме, використовуючи господарський ніж, проявляючи особливу жорстокість, винятковий цинізм та безжалісність, перерізав горло безпородній, безпритульній собаці, завдаючи тварині істотного болю та страждання. З урахуванням сильної кровотечі внаслідок розрізу яремної артерії та вени, до моменту настання зупинки центра дихання та серця тобто до моменту її смерті, безпородна, безпритульна собака відчувала особливо фізичні страждання та нестерпну біль тривалістю від 2 хвилин до 5хвилин, а ОСОБА_2 в цей час спостерігав за її стражданнями.

Не зупиняючись на вчиненому, продовжуючи жорстоке поводження з твариною, із застосуванням особливо жорстоких методів нелюдського поводження з твариною, ОСОБА_2 з використанням вищевказаного знаряддя вчинення кримінального правопорушення - господарського ножа, здійснив розріз грудної клітини розміром 15см., з якого проглядалися внутрішні органи - легені.

Усудовому засіданніобвинувачений ОСОБА_2 свою винувизнав частково,посилаючись,що захищався відсобак.Цивільний позоввизнав уповному обсязі,показав,що уйого двірзабігла собака,яку вінраніше небачив,та віннамагався їївигнати,але вонайого вкусилаза палець,тому вінзлякався,побіг ухату,узяв ножаі перерізавсобаці горло.Він незнав,що цесобака йогохрещеної потерпілої ОСОБА_1 .Після того,як перерізавсобаці горло,він підвісивїї нагачки,зняв шкурута відрізавм`ясо.Потім шкурута внутрішніоргани поклаву мішок.Не боявсяцього робити,оскільки ранішерізав домашніхтварин.М`ясо собакивживав уїжу.Пізніше,коли потерпілашукала свогособаку,сказав їй,що собакуне бачив.Другу собакувін бачивчасто,вона забігладо ньогоу двіру тойже день, вона була чахлою, хворою і могла вкусити його чи сусідських дітей. Його двір не має огороджень у задній частині. Він зловив собаку рукою за шию, у руці тримаючи ніж, затягнув її у сарай і там вбив, коли вбивав собака сковчала. У сараї мав лом та гачки. Надалі він розрізав собаку, робив надрізи по суглобах, відділяючи лапи та хвіст. Собак вбив з метою вживання в їжу, зазначивши, що оскільки собаки це тварини, тому створені для людей, а отже вважає нормальним вживати їх у їжу.

Захисник адвокат Києнко Д.О. вказав, що будь-яких доказів на підтвердження вини ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.299 КК України прокурором не надано, залишки собак знищено, судово ветеринарна експертиза не проведена, а тому просить його виправдати.

Суд критично відноситься до показань обвинуваченого ОСОБА_2 щодо часткового визнання своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення, яке йому інкримінуються, оскільки це спростовуються сукупністю наданих і досліджених, у відповідності до положень ст.358 КПК України, доказів, зокрема:

-показаннями потерпілої ОСОБА_1 , яка показала, що 15.02.2021 близько 16.00 год. прийшла до сусідки за молоком із своєю собакою, яку залишила біля воріт, а коли вийшла через 5-7 хвилин, то її вже не було. Почали шукати собаку і знайомий ОСОБА_4 сказав, що бачив обвинуваченого із її собакою. Однак, коли вона запитала в обвинуваченого чи бачив він її собаку, він сказав, що не бачив. Вони шукали до ночі і зранку також, але так і не знайшли. Наступного дня коли перебувала на подвір`ї в обвинуваченого, побачила краплі крові і викликала працівників поліції. Коли приїхала поліція, мати обвинуваченого надала дозвіл на проведення огляду території. У сараї виявили залишки вбитих собак. У хаті на кухні знаходились нутрощі з кількох тварин. Вказала також, що обвинувачений її хресник, у гостях ніколи не був, їй не відомо чи він бачив у неї собаку. ЇЇ собака була дресирована, ніколи не кидалась на людей, не кусала, не була агресивною, вона забрала її з притулку, це був член її родини, втрату якого вона дуже переживала. Цивільний позов підтримує у повному обсязі, щодо міри покарання просить призначити суворе покарання, пов`язане з позбавленням волі;

-показаннями свідка ОСОБА_5 , яка показала, що проживає із родиною у с.Харитонівка, у домогосподарстві проживає п`ять собак. У неї був собака дрібної породи, дуже добра тварина, не агресивна, який у листопаді 2020 року пропав. У грудні цього ж року її знайома повідомила, що до зникнення собаки може бути причетний обвинувачений. ЇЇ чоловік був понятим під час проведення обшуку у домоволодінні обвинуваченого;

-показаннями свідка ОСОБА_6 , яка показала, що 15.02.2021 до неї на хвилинку зайшла потерпіла ОСОБА_7 , а коли уходила, то не змогла знайти свою собаку на прізвисько ОСОБА_3 . Собаку шукали до ночі і вранці, але так і не знайшли. Бачили обвинуваченого, в якого запитували про зниклу собаку, але він сказав, що не знає. Тоді вони зайшли до сестри обвинуваченого, яка сказала, щоб подивились на подвір`ї в обвинуваченого, де виявили краплі крові. Вони заглянули у вікно сараю та побачили багато крові. Викликали працівників поліції, які з дозволу матері обвинуваченого відкрили сарай, в якому виявили трупи двох собак : Альфи та іншої. У неї раніше пропадали коти і обвинувачений говорив, що не знав, що це її коти і більше чіпати не буде. Під час проведення обшуку у домоволодінні обвинуваченого вона була присутня в якості пойнятої : у сараї було багато крові на полу та стінах, останки собак на підлозі, а також у мішку труп собаки; у будинку на кухні стояла миска з печінкою, у холодильнику лежало м`ясо, а на холодильнику тушонка. Обвинувачений поводив себе спокійно та самовпевнено, щось коментував, сорому та жалю у нього не було. Мешканці села говорили і раніше про те, що обвинувачений вбиває собак;

- показаннями свідка ОСОБА_8 , яка показала, що являється головою громадської організації по захисту тварин. Після дзвінка потерпілої про зникнення її собаки ОСОБА_3 , вона зателефонувала до поліції. Під час проведення огляду у домоволодінні обвинуваченого вона також була присутня. Там вона бачила знаряддя вбивства: топори, ножі, мішок з рештками вбитих собак: відрізані лапи, хвіст, вухо, голова, було багато свіжої крові. У будинку на холодильнику стояла у банках тушонка, миска з свіжою печінкою також все з вбитих собак, обвинувачений це не заперечував, у відрі також знаходилось свіже м`ясо обвинувачений сказав, що це собака ОСОБА_3 . Усі приладдя у сараї були для жорстокого поводження з тваринами. Обвинувачений поводив себе впевнено і після спілкування з ним вона відчула страх, свою вину він не визнавав;

-показаннями свідка ОСОБА_9 , яка показала, що поряд з обвинуваченим проживає близько 9 років: мають одну межу на двох між будинками. У день подій вона була на роботі та не бачила всього, що відбувалось. Вона чула, як на його подвір`ї скулили собаки;

-показаннями свідка ОСОБА_10 , який показав, що 15 лютого 2021 року перебував вдома, коли прийшла мама та сказала, що зникла їх собака. Вони її шукали, але не знайшли. Наступного дня мама шукала собаку разом із сусідами, але марно, але ввечері того дня брат обвинуваченого ОСОБА_11 сказав, що бачив, як їх собака йшла за обвинуваченим, а тому можна її не шукати. Під час проведення огляду у домоволодінні обвинуваченого, зокрема у сараї, все було у крові: сокира, ножовка, пол., стіна. Там був мішок, у якому була шкура собаки, лапи та вуха. У домоволодінні, в яке їх запросив сам обвинувачений, на холодильнику стояла банка з тушонкою, миска з тілом їх собаки, а в інший кімнаті миска з печінками кількох собак. Від односельців він чув неодноразово, що обвинувачений їсть собак. Під час огляду домоволодіння обвинуваченого були працівники поліції, сусіди, сестра обвинуваченого з чоловіком;

- показаннями свідка ОСОБА_12 , яка показала, що є сільським головою, близько двох років тому до неї на прийом прийшла мати обвинуваченого та сказала, що знайшла у сина сокири, черепа та думала, що він вживає наркотики. Під час проведення огляду у домоволодінні обвинуваченого присутньою не була. Раніше від мешканців села надходила інформація, що обвинувачений вбив собаку рідної тітки та запропонував їм її з`їсти. Обвинуваченого характеризує, як дуже агресивну людину;

-показаннями свідка ОСОБА_13 , який показав, що 15.02.2021 повертаючись додому зустрів потерпілу з односельцями, які повідомили, що в домоволодінні обвинуваченого виявлено багато крові. Зателефонували у поліцію та матері обвинуваченого, яка дозволила зайти до сараю. Він же у будинок не заходив, чув лише, як під ногами людей чвакала кров, коли вони ходили в сараї обвинуваченого. Бачив пилки та сокири, у мішку рештки собак, миску з печінкою собак. Обвинувачений особисто запросив усіх в дім, але розмовляти хотів лише з начальником поліції У нього особисто пропав кіт і обвинувачений сказав йому, що з`їв його, тому, що тварина перетнула його двір, а він за своєю природою є хижак. Взагалі чутки про обвинуваченого ходили селом давно, що він їсть собак. Він бачив, як обвинувачений знущався на своїм собакою: закидував її на плече разом із цепком та бив її. За останній рік в обвинуваченого постійно мінялись собаки, він просив його знайти йому цуценя. Він також бачив, як обвинувачений вживав наркотики курив марихуану;

-показаннями свідка ОСОБА_14 , яка показала, що обвинувачений є її сином, був добрим хлопцем. У шкільному віці отримав травму голови, у 2010 році тяжко переніс смерть батька, з вітчимом був у дружніх відносинах. 15.02.2021 їй зателефонувала дочка та сказала, що на подвір`ї люди шукають собаку, біля сараю побачили кров, та заглядають у сарай. Раніше скарг на її сина до неї не надходило. Працівникам поліції та потерпілій вона сказала, що якщо її син у чомусь є винуватий, то нехай відповідає. Син розповідав їй, що собаки забігли на його подвір`я та вкусили його, тому він з ним розправився, а м`ясо він їв, бо має хронічний бронхіт, з метою недопущення туберкульозу для профілактики. Будинок, де проживає обвинувачений, належить їй. Дозволу працівникам поліції на огляд приміщення не давала, в той день їй телефонувала лише дочка. Їй відомо, що на території домоволодіння знаходились працівники поліції, але у зв`язку з поганим самопочуттям вона не приїхала;

-показаннями свідка ОСОБА_15 , яка показала, що являється сестрою обвинуваченого. 15.02.2021 їй зателефонувала ОСОБА_16 і запитала, чи не бачила вона собаку потерпілої, остання також приходила та запитувала про зниклу собаку. Пізніше приїхали працівники поліції та запитали, хто власник будинку, вона сказала, що матір, якій сама зателефонувала, мама дозволу не дала на огляд приміщення. Що відбувалось потім не знає, у приміщення сараю не заходила, спілкувалась з працівниками поліції за хвірткою. Мати приїжджає один-два рази на місяць. Ні вона, ні матір не мають ключів від помешкання брата. У той вечір потерпіла розмовляла з матір`ю по телефону. Територія подвір`я не загороджена, собаки на подвір`я не забігають;

- показаннями спеціаліста - лікаря ветеринарної медицини, начальника Державної районної лікарні ветеринарної медицини ОСОБА_17 , що має стаж роботи лікарем ветеринарної медицини 25 років, який показав, що йому було передано на огляд тварини, а саме собаки, в яких було перерізана артерія. За таких ушкоджень безперечно собака відчуває істотний біль та страждання, адже не поступає кисень, вмирає поступово від крововтрати, життя ще продовжується від 2 до 5 хвилин, це є знущанням над собаками та нелюдським поводженням з ними. Собаки мали також інші ушкодження: переломи кінцівок. В якому порядку було завдано ушкодження сказати не може. За дозволом поліції трупи собак було утилізовано шляхом спалювання;

-протоколом огляду місця події від 16.02.2021 з відповідною фототаблицею, згідно з яким у домоволодінні за місцем проживання обвинуваченого виявлено та вилучено дві сокири, пилка, труп собаки, залишки собаки, комбінезон, в якому за поясненнями обвинуваченого, останній вбивав собак, під час проведення слідчої дії обвинувачений показував та розповідав де саме вбивав собак, де зберігав м`ясо останніх, пояснював, що вбивав собак, бо любить їх м`ясо їсти;

-ухвалою слідчого судді Коростишівського районного суду Житомирської області від 17.02.2021 про визнання огляду місця події від 16.02.2021 таким, що проведений на законних підставах відповідно до вимог КПК України;

-протоколом затримання підозрюваного від 16.02.2021;

- протоколом огляду від 17.02.2021, що проводився у приміщенні Коростишівської районної державної лікарні ветеринарної медицини, предметом якого були трупи собак, їх внутрішні органи;

-протоколом розтину трупів тварин від 17.02.2021, згідно з яким причиною смерті собак є сильна кровотеча внаслідок розрізу яремної артерії та вени та, як наслідок, зупинка центра дихання та серця;

-витягом з ЄДР юридичних осіб серії АА №168997 щодо державної реєстрації Коростишівської районної державної лікарні ветеринарної медицини та ліцензія від 28.11.2011 на право провадження ветеринарної практики;

-наказом №3 від 02.01.2003 про призначення ОСОБА_17 на посаду начальника Коростишівської районної державної лікарні ветеринарної медицини;

-розпискою начальника Коростишівської РДЛВМ від 17.02.2021 про отримання двох трупів собак для утилізації останніх шляхом спалювання;

-висновком експерта №64/ц від 15.03.2021, згідно з яким при судово-медичній експертизі наданої на дослідження металевої ножовки виявлено кров собаки;

-висновком експерта №65/ц від 24.03.2021, згідно з яким при судово-медичній експертизі наданої на дослідження сокири (об.1,2) виявлено кров собаки;

-висновком експерта №63/ц від 15.03.2021, згідно з яким при судово-медичній експертизі сокири з дерев`яним руків`ям (об.1), яка була виявлена та вилучена під час проведеного ОМП від 16.02.2021 за адресою: АДРЕСА_1 , а саме у господарському приміщенні, знайдена кров тварини, а саме собаки;

-заявою ОСОБА_2 від 18.02.2021, в якій останній зазначає, що добровільно видає ніж, за допомогою якого вбивав собак;

-висновком експерта №57-ц від 15.03.2021, згідно якого на ножі виявлено кров собаки;

-висновком експерта №СЕ-19/21/7557-БД від 24.03.2021, згідно якого встановлено генетичні ознаки (ДНК-профіль) зразка букального епітелію ОСОБА_2 ;

-протоколом проведення слідчого експерименту від 06.04.2021, проведеного за участю обвинуваченого, його захисника та двох понятих, згідно якого ОСОБА_2 розповів та відтворив обставини вчинення ним кримінального правопорушення за ч.3 ст.299 КК України;

-висновком експерта №243 від 17.02.2021, згідно якого у ОСОБА_2 виявлено тілесні ушкодження у вигляді поверхневої рани на основній фаланзі 5 го пальця лівої кисті та садна на тильній поверхні в проекції 2-4 п`ясних кісток. Вказані тілесні ушкодження виникли від дії тупо-загостреного предмету, яким могли б бути кігті собаки тощо, могли утворитись 15.02.2021 при обставинах, вказаних ОСОБА_2 та відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень;

-висновком судово-психіатричного експерта №90-2021 від 30.03.2021, згідно якого ОСОБА_2 виявляє клінічні ознаки змішаного розладу особистості органічного змішаного (перинатального, після травматичного) ґенезу, стан компенсації. Даний діагноз відповідає критеріям шифру F 07.8 МКХ-10. Однак вищевказані зміни зі сторони психіки у ОСОБА_2 не досягають ступеню психічного захворювання, лежать у межах патології особистості та не позбавляють його здатності на даний час усвідомлювати значення своїх дій і керувати ними. ОСОБА_2 у період часу, до якого відносяться інкриміновані йому протиправні вчинки, в тимчасовому хворобливому розладі психічної діяльності, який би позбавляв його здатності усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними не перебував. Виявляв вищевказаний змішаний розлад особистості органічного змішаного (перинатального , післятравматичного) ґенезу, стан компенсації, який не досягав ступеню психічного захворювання і не позбавляв його здатності усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. ОСОБА_2 міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними у період часу, до якого відносяться інкриміновані йому протиправні вчинки, може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними на даний час. По своєму психічному стану ОСОБА_2 не потребує застосування щодо нього примусових заходів медичного характеру;

- відтворено, у відповідності до положень ст.359 КПК України, флеш-накопичувач з відеозаписом проведення слідчого експерименту за участю обвинуваченого ОСОБА_2 та його захисника, а також понятих, під час якого обвинувачений детально розповів та відтворив обставини вчинення ним злочину;

- відтворено, у відповідності до положень ст.359 КПК України, DVD-диск з відеозаписом від 16.02.2021 під час проведення огляду працівниками поліції за місцем проживання ОСОБА_2 , наданий потерпілою ОСОБА_1 , який визнаний постановою слідчого речовим доказом.

В судовому засіданні прокурор відмовився від клопотання про проведення судової ветеринарної експертизи в зв`язку з неможливістю її проведення .

У відповідності до ст.22 КПК Україниодна із засад кримінального провадження - змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне відстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими КПК України.

Згідно вимог ч. 1 ст. 94 КПК України, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожен доказ з точки зору його належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Відповідно до ст. 85 КПК України, належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність, чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.

Згідно з приписами ч. 1 ст.86КПК України доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку встановленому цим Кодексом.

Згідно практики Європейський Суд з прав людини, останнім наголошується, що відповідно до його прецедентної практики при оцінці доказів він керується критерієм доведення вини поза розумним сумнівом (Avsar v.Turkey), п. 282). Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.

Отжесуд,забезпечивши принципзмагальності сторінта свободив поданніними судусвоїх доказів,передбачений ч.2ст.22КПК України,згідно якоїсторони кримінальногопровадження маютьрівні правана збираннята поданнядо судуречей,документів,інших доказів,клопотань,скарг,а такожна реалізаціюінших процесуальнихправ,передбаченихКПК України, дійшов обґрунтованого висновку, що стороною обвинувачення надано достатньо доказів вини ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.299 КК України, тобто, жорстокого поводження з тваринами, а саме собаками, які відносяться до хребетних, що вчинене умисно та призвело до загибелі двох тварин, вчинене з особливою жорстокістю щодо них.

Відповідно до положень Закону України «Про тваринний світ», тваринний світ є одним з компонентів навколишнього природного середовища, національним багатством України, джерелом духовного та естетичного збагачення і виховання людей.

Згідно з ч.1 ст.1 Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження» /далі Закон/, домашніми тваринами є - собаки, коти та інші тварини, що протягом тривалого історичного періоду традиційно утримуються і розводяться людиною, а також тварини видів чи порід, штучно виведених людиною для задоволення естетичних потреб і потреб у спілкуванні, що, як правило, не мають життєздатних диких популяцій, які складаються з особин з аналогічними морфологічними ознаками, та існують тривалий час у їх природному ареалі.

Згідно положень Закону жорстоким поводженням з тваринами визнається знущання над тваринами, у тому числі безпритульними, що спричинило їх мучення, завдало їм фізичного болю, страждань, у тому числі спричинило тілесні ушкодження, каліцтво чи загибель, нацьковування тварин одна на одну та на інших тварин, вчинене з хуліганських чи корисливих мотивів, залишення тварин напризволяще, а також інші порушення правил утримання, поводження та транспортування тварин.

Факт смерті тварин, окрім його об`єктивного існування, підтверджений протоколом огляду від 17.02.2021, що проводився у приміщенні Коростишівської районної державної лікарні ветеринарної медицини, предметом якого були трупи собак та їх внутрішні органи, а також протоколом розтину трупів тварин від 17.02.2021, згідно з яким причиною смерті собак є сильна кровотеча внаслідок розрізу яремної артерії та вени та, як наслідок, зупинка центра дихання та серця.

Положеннями Закону України «Про ветеринарну медицину» визначається, що ветеринарна медицина - галузь науки та практичних знань про фізіологію і хвороби тварин, їх профілактику, діагностику та лікування, визначення безпечності продуктів тваринного, а на агропродовольчих ринках - і рослинного походження; діяльність, спрямована на збереження здоров`я і продуктивності тварин, запобігання їхнім хворобам та на захист людей від зоонозів і пріонних хвороб.

Ветеринарною практикою визнається діяльність з надання послуг, пов`язаних з профілактикою, клінічною діагностикою та лікуванням хвороб тварин і консультуванням з питань ветеринарної медицини, яка провадиться закладами ветеринарної медицини, у тому числі ліцензованими лікарями ветеринарної медицини, державними установами ветеринарної медицини.

Юридичні або фізичні особи (громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які проживають/перебувають на території України) можуть провадити ветеринарну практику на підставі ліцензії, що видається відповідно до закону.

Відповідно до ліцензії №583896 від 28.11.2011, виданий Головним управлінням ветеринарної медицини в Житомирській області, строк якої необмежений, Коростишівська районна державна лікарня ветеринарної медицини має право на провадження ветеринарної практики.

Згідно витягу з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №168997, Коростишівська районна державна лікарня ветеринарної медицини зареєстрована в ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, ідентифікаційний код 00698667, вид діяльності : ветеринарна, керівник : ОСОБА_17 .

Згідно наказу №3 від 02.01.2003 начальника управління державної ветеринарної медицини, ОСОБА_17 призначено на посаду начальника Коростишівської районної державної лікарні ветеринарної медицини по переводу з посади провідного лікарія ветмедицини районного підприємства державної ветмедицини.

Під час судового розгляду ОСОБА_17 був допитаний в якості спеціаліста, оскільки під час досудового розслідування проводив розтин собак, вбитих обвинуваченим, надавав свій висновок (п.4) щодо причин смерті тварин шляхом складання відповідних протоколів розтину від 17.02.2021 (а.с.214-215 Т.1).

При цьому суд звертає увагу, що проведенню розтину тварин начальник Державної районної лікарні ветеринарної медицини ОСОБА_17 , у присутності слідчого ВП №2 Житомирського РУП та спеціаліста криміналіста ВП №2 Житомирського РУП, передувало огляд трупів тварин, їх решток, що оформлено з дотриманням норм кримінального процесуального законодавства , а саме складанням протоколом огляду від 17.02.2021 з відповідною фото таблицею (а.с.202-213 Т.1).

У судовому засіданні спеціаліст - лікар ветеринарної медицини, начальник Державної районної лікарні ветеринарної медицини ОСОБА_17 , маючи стаж роботи лікарем ветеринарної медицини 25 років, показав, що йому було передано на огляд собак, в яких було перерізана яремна артерія та вени. Спеціаліст обгрунтовано вважає, що за таких ушкоджень безперечно собака відчуває істотний біль та страждання, оскільки не отримує кисень, вмирає поступово від крововтрати протягом 2 - 5 хвилин, і це є знущанням над собаками та нелюдським поводженням з ними. Крім того, зазначив, що собаки мали також переломи кінцівок, однак, чи були ці ушкодження завдані до пере різання артерій, чи після , не визначав.

Враховуючи вищевикладене, та беручи до уваги, що розтин трупів тварин проведено лікарем ветеринарної медицини, начальником Державної районної лікарні ветеринарної медицини ОСОБА_17 , який має великий досвід роботи у сфері провадження ветеринарної практики, суд вважає протоколи розтину трупів тварин від 17.02.2021, в яких вказана причина загибелі собак, належним та допустимим доказом, тому проведення судово-ветеринарної експертизи не є необхідним.

Факти нанесення обвинуваченим ОСОБА_2 ушкоджень собакам, а саме, розрізання яремної артерії та вени, під час судового розгляду не оспорювались стороною захисту та підтверджені також не лише матеріалами кримінального провадження (протоколом огляду місця події, протоколом слідчого експерименту, протоколами розтину тварин, висновками експертиз, заявою обвинуваченого про видачу ножа, в який останній власноруч зазначив, що цим ножем вбивав собак), показаннями свідків, але також і безпосередньо показаннями обвинуваченого, який відповідно до висновку судово-психіатричної експертизи міг і може розуміти значення своїх дій та керувати ними, застосуванням примусових заходів медичного характеру не потребує.

Відповідно дост. 4 Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження», поводження з тваринами ґрунтується на таких принципах: жорстоке поводження з тваринами є несумісним з вимогами моральності та гуманності, спричиняє моральну шкоду людині; заборона жорстоких методів умертвіння тварин; відповідальність за жорстоке поводження з тваринами.

Суд вважає, що з урахуванням обставин справи, а саме способу завдання травми собаці потерпілої на прізвисько « ОСОБА_3 », а також безпритульній собаці, локалізації травм, враховуючи розміри собак, активні дії обвинуваченого, які призвели до загибелі тварин, суд приходить до висновку про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч.3ст. 299 КК України, і його дії слід кваліфікувати саме за зазначеною правовою нормою, як жорстоке поводження з тваринами, що відносяться до хребетних, що вчинене умисно та призвело до загибелі двох тварини з особливою жорстокістю.

При призначенні міри покарання обвинуваченому ОСОБА_2 суд враховує обставини кримінального провадження, ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, що відноситься до категорії тяжких злочинів, дані про особу обвинуваченого, його ставлення до вчиненого злочину, обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання.

Обвинувачений ОСОБА_2 неодружений, не працює, утриманців не має, раніше не судимий.

Обвинувачений ОСОБА_2 на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває. Згідно висновку судово-психіатричного експерта №90-2021 від 30.03.2021, ОСОБА_2 виявляє клінічні ознаки змішаного розладу особистості органічного змішаного ґенезу, стан компенсації, що відповідає критеріям шифру F 07.8 МКХ-10. Але разом з тим, вищевказані зміни зі сторони психіки не досягають ступеню психічного захворювання, лежать у межах патології особистості та не позбавляли його здатності усвідомлювати значення своїх дій і керувати ними на час вчинення ним злочину, а також і на даний час. По своєму психічному стану ОСОБА_2 не потребує застосування щодо нього примусових заходів медичного характеру.

За місцем проживання обвинуваченого ОСОБА_2 характеризують як агресивну у спілкуванні особу, яка не сприймає критики, на зауваження реагує нестримано, замкнений, не користується авторитетом серед односельців. При цьому, необхідно зазначити, що під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_2 також поводив себе вкрай нестримано, а навіть агресивно,зухвало, особливо стосовно потерпілої і свідків.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого не встановлено.

Статтею66КК Українивизначено обставини,які пом`якшуютьпокарання прийого призначенні,зокрема,п.1-з`явленняіз зізнанням,щире каяттяабо активнесприяння розкриттюкримінального правопорушення;п.2 - добровільне відшкодування завданого збитку або усунення заподіяної шкоди.

А разом з тим, суд виключає наявність пом`якшуючих покарання обставин, передбачених п.1,2 ч.1 ст.66 КПК України.

Так, щире каяття цене формальнавказівка навизнання своївини,а відповіднеставлення доскоєного,яке передбачаєналежну критичнуоцінку виннимсвоєї протиправноїповедінки,її осудта бажаннязалагодити провину,що маєпідтверджуватися конкретнимидіями,спрямованими навиправлення зумовленоїкримінальним правопорушеннямситуації.Факт щирогокаяття особиу вчиненнізлочину повинензнайти своєвідображення уматеріалах кримінальногопровадження. (постанова ВСУ від 15.11.2021 справа №199/6365/19, постанова ВСУ від 27.04.2021 справа №520/16394/16-к)

Однак, під час судового засідання ОСОБА_2 не переконав суд у наявності щирого жалю з приводу вчинення тяжкого злочину, не надав критичної оцінки своїй протиправній поведінці та її осуду, неодноразово зазначаючи, що має право так вчиняти, адже собаки це тварини, а тому створені для людини, у тому числі і для їжі, висловлював агресивне ставлення щодо свідків, які давали показання під присягою, а також показуючи своє справжнє ставлення до суду, покинувши судове засідання, яке відбувалось у режимі відеоконференції з відповідним приміщенням ДУ «Житомирська УВП №8», без дозволу суду не пояснивши своїх дій, 22.09.2022 запізнився в судове засідання майже на 20 хвилин, не вибачився перед учасниками судового розгляду , які чекали його в залі судових засідань та пояснюючи своє запізнення, відсутністю власного транспорту.

Тому, на переконання суду, обвинувачений ОСОБА_2 формально зазначає про визнання своєї винуватості, що не узгоджується з вищевказаними мотивами стосовно визначення щирого каяття.

Крім того, обвинувачений ОСОБА_2 не сприяв розкриттю кримінального правопорушення, оскільки факт злочину було виявлено під час проведення огляду помешкання, в якому він проживає, після повідомлення мешканцями с.Харитонівка поліції про можливе вчинення ним злочину. А разом з тим, ще до вчинення процесуальних дій працівниками поліції, потерпіла разом із сусідами розшукувала свою зниклу собаку на прізвисько « ОСОБА_3 » протягом доби, розпитувала з даного приводу також і обвинуваченого, однак, останній сказав, що не бачив собаки, тобто жодних активних дій для розкриття злочину він не вчиняв.

Наявність інших, передбачених ст.66 КК України пом`якшуючих покарання обставин суд обґрунтовано виключає.

Відповідно до вимог ч.2ст. 65 КК України, особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для виправлення та попередження нових злочинів, виходячи із принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації - покарання має бути відповідним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу.

Відповідно до положень ст.50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню інших злочинів.

Потерпіла під час судового розгляду наголошувала про її побоювання та односельців щодо безпеки їх життя зі сторони обвинуваченого, оскільки останній поводить себе самовпевнено і жодних ознак каяття не має . Звертала увагу суду, що після звільнення обвинуваченого під заставу, ОСОБА_2 спосіб життя не змінив, завів на подвір`ї маленьке собача, яке скавчала п«ять днів, поки сусіди не звернулись до поліції з заявою на ОСОБА_2 .

З огляду на вищезазначене, суд не вбачає застосування до обвинуваченого ст.75 КК України оскільки звільнення від відбування покарання з випробуванням не буде сприяти меті покарання, тобто, виправленню обвинуваченого і попередженню нових злочинів та є невиправдано м`яким заходом примусу, який не можна вважати справедливим, пропорційним і спів розмірним, як ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, так і особі винного.

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку, що достатнім для перевиховання та виправленняобвинуваченого ОСОБА_2 , а також для запобігання вчиненню ним нових злочинів в майбутньому , слід призначити покарання у виді позбавлення волі на строк в межах санкцій ч.3ст. 299 КК України, врахувавши, що обвинувачений раніше не судимий та має молодий вік.

Початок строку покарання ОСОБА_2 обраховувати з часу приведення вироку до виконання, врахувавши строк попереднього ув`язнення.

Питання заявленого потерпілою цивільного позову суд вирішує відповідно до вимог ст.ст. 128, 129 КПК України, з урахуванням положень ст.91 КПК України, згідно якої вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, підлягає доказуванню.

Потерпіла просить стягнути з обвинуваченого моральну шкоду, яку оцінює в 50000 гривень. В обґрунтування позовних вимог зазначила, що в наслідок злочинних дій ОСОБА_2 , в зв`язку з вбивстом її улюбленої собаки, яка врятувала їй життя, коли вона в лісі втратила свідомість та в результаті втрати собаки, побачивши її розчленоване тіло, понесла значні моральні страждання, погіршення стану здоров`я, загострення наявних хвороб, які до цього перебували у стадіях стійкої ремісії .

Відповідно до ст.23 ЦК України потерпілий має право на відшкодування моральної шкоди у зв`язку з порушенням його прав.

Оцінюючи грошовий розмір моральної шкоди, суд враховує характер кримінального правопорушення, глибину душевних страждань потерпілої та стресу, завданого останній, а також вимоги розумності та справедливості.

Запобіжний захід у вигляді застави залишити без змін.

Питання про скасування арешту майна необхідно вирішити в порядку ч.4 ст.174 КПК України.

Питанняпроцесуальних витратсуд вирішуєу відповідностідо положеньст.ст.100,124КПК України.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 12, 50, 66, 67, 72, 85, 94, 369-376 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Визнати винуватим ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.299 КК України та призначити покарання у вигляді позбавлення волі на строк 5(п`ять ) років.

Строк покарання ОСОБА_2 обчислювати з дня приведення вироку до виконання, зарахувавши в строк відбування покарання за даним вироком строк попереднього ув`язнення, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі за період з 20.05.2021 по 08.07.2022.

До набрання вироком законної сили, залишити без змін запобіжний захід у вигляді застави.

Цивільний позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 50 000(п`ятдесят тисяч) грн. моральної шкоди.

Скасувати, накладений ухвалою слідчого судді Коростишівського районного суду Житомирської області від 24.02.2021, арешт у виді заборони права на відчуження, розпорядження та користування на ніж та знищити.

Стягнути з ОСОБА_2 процесуальні витрати за проведення судової молекулярно- генетичної експертизи (висновок №СЕ-19-21/7557-БД від 24.03.2021) у розмірі 4580 грн.98 коп.

Речові докази по справі: заморожені шматки м`яса, декілька шматків печінки; частини тіла тварини, шкури з головою, лапами та нутрощами собаки, труп собаки, дві сокири, металеву пилку, ніж виданий ОСОБА_2 , зразки букального епітелію, дактилокарти, зіскоби слідів бурого кольору з шерстю знищити;чоловічий комбінезон сірогокольору знакладанням плямбурого кольору , чоловічий шкіряний ремінь, чорного кольору, чоловічий годинник марки «Радо», чоловічу сумку у виді папки чорного кольору, мобільний телефон марки Xiomi Redmi 9А моделі`М2006С326» ЕМЕІ НОМЕР_1 із сім карткою мобільного оператора зв`язку ПрАТ`ВФ Україна» у чохлі з полімерного матеріалу, чорного кольору - повернути власнику; відеозаписи на оптичних дисках DVD+R - залишити в матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Житомирської області через Коростишівський районний суд Житомирської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

СуддяМ.М.Рибнікова