Постанова

від 20.09.2007 по справі 8/57-07

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

8/57-07

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

20 вересня 2007 р.                                                                                   № 8/57-07  

Вищий  господарський суд  України у складі колегії  суддів:

головуючого      Остапенка М.І.

суддів :Борденюк Є.М.Вовка І.В.

розглянувши касаційну скаргу  ТОВ "Спецтехнологія"

на постанову

Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 09.07.2007 року

у справі за позовомТОВ "Спецтехнологія"

доКП "Новомосковське виробниче водопровідно-каналізаційне господарство"

простягнення коштів

              В С Т А Н О В И В:

у березні 2007 року ТОВ "Спецтехнологія" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з комунального підприємства "Новомосковське виробниче водопровідно-каналізаційне господарство" 42061,31 грн. на відшкодування понесених ним у 2004-2005 роках витрат на капітальний ремонт майна, орендованого ним на умовах договору від 15.12.2003 року.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 11.04.2007  року позов задоволено.

За наслідками перегляду справи в апеляційному порядку, постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду   від 09.07.2007 року рішення господарського суду першої інстанції скасовано. Постановлено нове рішення про відмову у позові.

Постанова апеляційного господарського суду оскаржена у касаційному порядку і  ухвалою Вищого господарського суду України  від 04.09.2007 року порушено касаційне провадження у справі за касаційною скаргою позивача, у якій він посилається на неправильну правову оцінку апеляційним господарським судом обставин справи, помилковість висновків щодо відсутності у нього права вимоги і просить постанову апеляційного господарського суду скасувати, а рішення господарського суду першої інстанції залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та обговоривши наведені у касаційній скарзі доводи судова колегія вважає, що постановлені у справі судові рішення не можуть залишатись без змін і підлягають скасуванню з направленням матеріалів справи на новий судовий розгляд, з огляду на наступне.

Постановляючи про задоволення позову, господарський суд першої інстанції послався на норми Закону України "Про оренду державного та комунального майна", які на його думку надають орендарю беззаперечне право на відшкодування витрат з капітального ремонту об'єкта оренди на підставі ст. 776 ЦК України.

Скасовуючи рішення господарського суду першої інстанції, і відмовляючи у позові, апеляційний господарський суд зазначив про відсутність підстав для виконання робіт з капітального ремонту майна і вчинення позивачем цих дій на свій розсуд, за відсутності у договорі обов'язку відповідача відшкодувати витрати, виключає право вимоги до останнього.

Проте, повністю погодитись з наведеними судами висновками не можна, оскільки, зроблені вони без повного та всебічного з'ясування дійсних обставин справи та їх належної правової оцінки.

Об'єктом оренди по договору від 15.12.2003 року є комунальне майно і відносини щодо нього, окрім договору, регулюються і Законом України "Про оренду державного та комунального майна".

Відповідно до ст.23 цього Закону, у редакції на час укладення спірного договору, орендар має право, за погодженням з орендодавцем, якщо інше не передбачено договором оренди, за рахунок власних коштів здійснювати реконструкцію, технічне переоснащення, поліпшення орендованого майна.

Право орендаря  на покращення орендованого майна сторони передбачили і договором (п.4.2.2).

З 01.01.2004 року, набрав чинності Цивільний кодекс України, прийнятий 16.01.2003 року, положення якого необхідно враховувати щодо відносин з ремонту орендованого майна у 2004-2005 роках і яким, зокрема, передбачено (ст.776), що капітальний ремонт речі переданої у найм проводиться наймодавцем за його рахунок, якщо інше не встановлено договором або законом.

Якщо наймодавець не провів капітального  ремонту речі, що перешкоджає її використанню відповідно до призначення та умов договору наймач має право:1)відремонтувати річ, зарахувавши вартість ремонту, в рахунок плати за користування річчю, або відшкодування вартості ремонту; 2)вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.

Орендодавець за спірним договором  не заперечував проти виконання робіт з капітального ремонту орендованих приміщень.

Але, обсяги таких робіт погоджено не було, орендодавець не є власником майна та діяв за дорученням територіальної громади в особі Дніпропетровської обласної ради.

Специфіка орендованого майна зобов'язувала суд з'ясувати не лише наявність нагальної необхідності у проведенні позивачем ремонтних робіт, а і погодження таких робіт з власником майна, визначення останнім джерел фінансування та чи складалась проектно-кошторисна документація, чи пройшла вона експертну оцінку на предмет відповідності чинному законодавству щодо будівництва за кошти місцевого бюджету.

Окрім того, підлягало з'ясуванню дотримання орендарем  покладеного на нього законодавством обов'язку здійснювати амортизаційні нарахування та використовувати їх на відновлення орендованих основних фондів.

Проте, наведені обставини судами не з'ясовувались, а тому їх висновки щодо прав та обов'язків сторін, обсяг взаємних зобов'язань не можна визнати обгрунтованими, а судові рішення - законними.

Під час нового розгляду справи суду необхідно повно та всебічно з'ясувати дійсні обставини справи, дати їм належну правову оцінку і, в залежності від встановленого, постановити законне та обґрунтоване рішення.

Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України, -

              П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу задовольнити частково.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 11.04.2007 року та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 09.07.2007 року скасувати, а справу передати на новий судовий розгляд в іншому складі суддів.

Головуючий                                                                          М.І. Остапенко

Судді                                                                                    Є.М. Борденюк

                                                                                     І.В. Вовк