Ухвала

від 23.09.2022 по справі 160/10759/22

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УХВАЛА

23 вересня 2022 р.Справа №160/10759/22

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Царікова О.В., розглянувши клопотання представника Державної аудиторської служби України про забезпечення позову у справі №160/10759/22 за позовною заявою Департаменту капітального будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації до Державної аудиторської служби України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Приватне підприємство «Спецбудмонтаж-21», про визнання протиправним та скасування висновку, -

ВСТАНОВИВ:

20.07.2022 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Департаменту капітального будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації до Державної аудиторської служби України про визнання протиправним та скасування висновку, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати висновок Державної аудиторської служби України від 06.07.2022 про результати моніторингу процедури закупівлі UА-2021-10-26-008802-b "Капітальний ремонт з утепленням фасаду будівлі КСНЗСП "ДВУФК" ДОР" за адресою: вулиця Гладкова, 39, м. Дніпро, 49033 (ДК 021:2015:45453000-7 Капітальний ремонт і реставрація)" (ID моніторингу: UA-М-2022-06-14-000088).

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.07.2022 позовну заяву прийнято до розгляду за правилами загального позовного провадження та відкрито провадження у справі №160/10759/22. Цією ж ухвалою залучено до участі у справі №160/10759/22 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Приватне підприємство "СПЕЦБУДМОНТАЖ-21".

23.09.2022 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду через систему "Електронний суд" від представника Державної аудиторської служби України надійшло клопотання про забезпечення позову у справі №160/10759/22 (вх. № 5566/22), в якій заявник останній просить суд зобов`язати позивача припинити платежі за договором від 08.11.2021 №378/11-21.

В обґрунтування означеної заяви представник відповідача зазначив, що порушення, виявлені під час моніторингу процедури закупівлі UА-2021-10-26-008802-b зафіксовані у висновку від 06.07.2022. У зобов`язальній частині означеного висновку Держаудитслужба, з огляду на встановлені порушення законодавства у сфері публічних закупівель, керуючись ст. ст. 5, 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» та ст. 8 Закону №922, зобов`язала позивача здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень шляхом припинення зобов`язань за договором, в тому числі із застосуванням відповідних наслідків недійсності/нікчемності договору та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів. Відповідно до п. 16.1 договору від 08.11.2021 №378/11-21, укладеного за результатами процедури закупівлі UА-2021-10-26-008802-b, цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 30.12.2022, а у частині розрахунків до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим Договором. Відповідно до п. 1.4 договору від 08.11.2021 генпідрядник (ПП «Спецбудмонтаж-21») розпочне виконання робіт у строк, що не перевищує 10 днів з дня укладання договору і завершить виконання робіт до 30.12.2022. Водночас, пункт 1.6 договору від 08.11.2021 встановлює, що генпідрядник може забезпечити дострокове завершення виконання робіт і здачу їх замовнику. Відповідач наголошує, що повне виконання сторонами (позивачем і третьою особою) договору від 08.11.2021 в подальшому унеможливить виконання позивачем рішення суду, яке набере законної сили, у разі відмови в задоволенні позову та залишенні в силі висновку від 06.07.2022, відповідно до якого Держаудитслужба зобов`язала замовника припинити зобов`язання за договором від 08.11.2011. З огляду на зазначене, у відповідача виникла необхідність у поданні клопотання про забезпечення позову шляхом припинення платежів за договором від 08.11.2021, оскільки саме такий захід забезпечення позову унеможливить дострокове виконання договору, що гарантуватиме в подальшому, у разі відмови в задоволенні позову, можливість виконання зобов`язальної частини Висновку від 06.07.2022.

Розглянувши клопотання представника Державної аудиторської служби України про забезпечення позову у справі №160/10759/22 та додані до нього документи, суд вважає, що означене клопотання не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

За положеннями ч. 1, ч. 3 ст. 154 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи. У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з повідомленням заінтересованих сторін у встановлений судом строк.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Відповідно до ч. ч. 1, 2, 5 ст. 151 КАС України, позов може бути забезпечено: зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Зупинення дії нормативно-правового акта як захід забезпечення позову допускається лише у разі очевидних ознак протиправності такого акта та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду з позовом щодо такого акта.

Положеннями процесуального закону передбачено конкретні умови і підстави для застосування судом заходів забезпечення позову, при цьому, суд, вирішуючи це питання, повинен враховувати інтереси усіх учасників справи, а також оцінити можливі наслідки і їх вплив на права заінтересованих осіб.

Заходи забезпечення позову повинні бути нерозривно пов`язані з предметом позову і правами, про судовий захист яких іде мова, а заява, подана в порядку вказаних статей КАС України, повинна містити належні обґрунтування необхідності застосування таких процесуальних повноважень з поданням на їх підтвердження належних, допустимих, достовірних і достатніх доказів.

Заходи забезпечення позову застосовуються з метою гарантування реального виконання в майбутньому судового рішення, у випадку його ухвалення на користь позивача. Водночас для виконання таких заходів потрібно додержуватися щонайменше однієї з умов, визначених у частині 2 статті 150 КАС України.

Як наслідок, уможливлюється виконання судового рішення на підставі принципу обов`язковості судових рішень, регламентованого в ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод, п. 9 ч. 2 ст. 129 Конституції України, ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" №1402-VIII від 02.06.2016, п. 5 ч. 3 ст. КАС України, рішеннях Європейського суду з прав людини у справах "Рябих проти Росії" (§§ 51, 52), "Горнсбі проти Греції" (§40).

Зупинення дії індивідуального акта або нормативно-правового акта є винятковим заходом забезпечення позову виключно у випадку очевидних ознак протиправності такого акта та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду з позовом щодо такого акта.

Поряд із цим, суд зазначає, що згідно із п. 17 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ №2 від 06.03.2008, в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

Частиною 1 статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Під час вирішення питання про наявність підстав для забезпечення позову, суд звертає увагу, що обов`язок по доведенню та обґрунтуванню наявності очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача, обґрунтованості та невідворотності додаткових зусиль і витрат у майбутньому покладається саме на позивача.

Проаналізувавши обставини, викладені відповідачем у клопотанні про забезпечення позову у справі №160/10759/22, суд зазначає, що вжиття заходів забезпечення адміністративного позову шляхом зобов`язання позивача припинити платежі за договором від 08.11.2021 №378/11-21 не пов`язане з предметом позову у цій справі. Окрім того, спосіб вжиття заходів забезпечення позову, обраний відповідачем, не відповідає приписам ст. 151 КАС України.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" №9 від 22.12.2006, в тій частині, яка стосується загальних положень застосування забезпечення позову, а також постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства під час розгляду адміністративних справ" №2 від 06.03.2008 при розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, у тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Також, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси інших осіб, права яких можуть бути порушені, у зв`язку із застосуванням відповідних заходів, а також має враховувати співрозмірність вимог заяви про забезпечення позову заявленим позовним вимогам, та обставинам справи.

Суд зауважує, що забезпечення позову можливе лише у випадку існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам учасника справи до ухвалення рішення в адміністративній справі, або якщо захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також наявність ознак, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

Заявником не наведено жодних обставин та аргументів, які б підтверджували існування вказаних вище підстав для забезпечення позову.

В матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що невжиття заходів забезпечення позову якимось чином може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Отже, заявником не доведено існування обставин, вказаних у ч.2 ст.150 КАС України.

З огляду на приписи статті 150 КАС України, за відсутності обґрунтованих підстав та доказів на підтвердження доводів, викладених у клопотанні про забезпечення адміністративного позову, суд дійшов висновку, що клопотання представника Державної аудиторської служби України про забезпечення позову у справі №160/10759/22 є необґрунтованим та не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 150, 154, 241, 243, 248, 256, 295, 297 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання представника Державної аудиторської служби України про забезпечення позову у справі №160/10759/22 за позовною заявою Департаменту капітального будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації до Державної аудиторської служби України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Приватне підприємство «Спецбудмонтаж-21», про визнання протиправним та скасування висновку відмовити повністю.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до статті 256 КАС України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтями 295 та 297 КАС України.

Повний текст ухвали суду складений 23.09.2022.

Суддя О.В. Царікова