Ухвала

від 07.03.2024 по справі 160/10759/22

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

07 березня 2024 року

м. Київ

справа №160/10759/22

адміністративне провадження №К/990/6068/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Мацедонської В.Е.,

суддів - Білак М.В., Губської О.А.,

перевіривши касаційну скаргу Державної аудиторської служби України

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2022 року

та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 12 жовтня 2023 року у справі за позовом Департаменту капітального будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації до Державної аудиторської служби України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Приватне підприємство "СПЕЦБУДМОНТАЖ-21" про визнання протиправним та скасування висновку, -

УСТАНОВИВ:

Департамент капітального будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації звернувся до суду з позовом до Державної аудиторської служби України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Приватне підприємство "СПЕЦБУДМОНТАЖ-21" про визнання протиправним та скасування висновку Державної аудиторської служби України від 06 липня 2022 року про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2021-10-26-008802-b.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2022 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 12 жовтня 2023 року, адміністративний позов Департаменту капітального будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації було задоволено.

Не погоджуючись з рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2022 року та постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 12 жовтня 2023 року Державна аудиторська служба України засобами поштового зв`язку 17 листопада 2023 року надіслала касаційну скаргу до Верховного Суду.

Ухвалами Верховного Суду від 11 грудня 2023 року та від 19 січня 2024 року касаційні скарги Державної аудиторської служби України повернуто скаржнику.

16 лютого 2024 року касаційна скарга Державної аудиторської служби України повторно надійшла до Верховного Суду разом із заявою про поновлення строку на касаційне оскарження.

В обгрунтування зазначено, що вперше із касаційною скаргою Державна аудиторська служба України звернулась у межах строку, передбаченого на касаційне оскарження, а саме - 17 листопада 2023 року. Проте ухвалою Верховного Суду від 11 грудня 2023 року касаційну скаргу повернуто скаржнику. Копію вказаної ухвали відповідачем отримано 18 грудня 2023 року. У стислі строки Державна аудиторська служба України повторно подала касаційну скаргу до Верховного Суду, однак ухвалою від 19 січня 2023 року касаційну скаргу знову повернуто скаржнику у зв`язку із відсутністю підстав касаційного оскарження. При цьому вказує, що копію указаної ухвали отримав поштою 30 січня 2024 року, що підтверджується копією супровідного листа.

Відповідно до частин першої, другої статті 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з поважних причин, крім випадків, визначених частиною п`ятою статті 333 цього Кодексу (частина третя статті 329 КАС України).

Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень 12 жовтня 2023 року Третім апеляційним адміністративним судом розглянуто справу та ухвалено постанову в порядку письмового провадження. Повний текст оскаржуваної постанови відповідачем отримано 18 жовтня 2023 року.

Разом з тим із Діловодства спеціалізованого суду вбачається, що вперше із касаційною скаргою Державна аудиторська служба України звернулась 17 листопада 2023 року, однак ухвалою Верховного Суду від 11 грудня 2023 року касаційну скаргу повернуто скаржнику. Копію вказаної ухвали відповідачем отримано 18 грудня 2023 року. 29 грудня 2023 року Державна аудиторська служба України повторно подала касаційну скаргу до Верховного Суду, однак ухвалою від 19 січня 2023 року касаційну скаргу знову повернуто скаржнику у зв`язку із відсутністю підстав касаційного оскарження. Копію указаної ухвали доставлено до Електронного кабінету скаржника 20 січня 2024 року, а також отримано поштою 30 січня 2024 року. При цьому із повторною касаційною скаргою відповідач звернувся 15 лютого 2024 року до Верховного Суду.

Частиною п`ятою статті 251 КАС України встановлено, що учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено в порядку письмового провадження, копія судового рішення в електронній формі надсилається протягом двох днів із дня його складення у повному обсязі у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Верховний Суд зазначає, що повернення касаційної скарги не є безумовною підставою для поновлення строку на касаційне оскарження і обставини, за яких Верховний Суд вже повертав попередні касаційні скарги, безпосередньо пов`язані саме з діями заявника щодо належного оформлення касаційної скарги протягом тривалого періоду.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що вказані підстави пропуску строку на касаційне оскарження не можуть бути визнані поважними.

Крім того, з матеріалів касаційної скарги встановлено, що вони оформлені без дотримання вимог пункту 4 частини другої статті 330 КАС України.

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України в касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

У касаційній скарзі міститься посилання на пункт 1 частини 4 статті 328 КАС України, як на підставу касаційного оскарження.

В обгрунтування скаржник зазначає, що суди попередніх інстанцій застосували норму права, а саме пункту 5 частини сьомої статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі» та частини 2 КАС України без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 24 січня 2023 року у справі № 280/8475/20, від 26 жовтня 2022 року у справі № 420/693/21, від 10 листопада 2022 року у справі № 200/10092/20, від 31 січня 2023 року у справі № 260/2993/21 та від 02 березня 2023 року у справі № 160/4436/21, від 28 вересня 2023 року у справі №140/13717/21.

Проаналізувавши вказану скаржником підставу, Судом встановлено, що згідно з текстом рішення суду апеляційної інстанції пункт 5 частини сьомої статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі» не був застосований цим судом для вирішення спору по суті у цій справі.

Крім того, зазначена скаржником норма (стаття 2 КАС України) є загальною нормою, яка визначає завдання та основні засади адміністративного судочинства.

Разом з тим, постанови у справах № 160/4436/21, №140/13717/21 не містять висновків щодо застосування пункту 5 частини сьомої статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі».

Касаційне оскарження за пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України можливо у разі, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку

Верховний Суд звертає увагу заявника, що недостатньо самого лише зазначення постанов Верховного Суду, в яких викладені висновки про застосування норми права, обов`язковою умовою є те, що правовідносини у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга) мають бути подібними.

Подібність правовідносин означає, зокрема, подібність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи.

В ухвалах Верховного Суду від 11 грудня 2023 року та від 19 січня 2024 року скаржнику надавались пояснення, що у справах №420/693/21, № 200/10092/20, № 280/8475/20, № 260/2993/21, №160/4436/21, на які посилається скаржник, предметом спору був висновок, який складений контролюючим органом за результатами перевірки, проведеної у розумні строки щодо публічних торгів, виходячи з безпосередньої оцінки тендерної документації.

Натомість у нашій справі позивачем застосовано переговорна процедура закупівлі, а підставою для складання за результатами перевірки, проведеної через 7 місяців після укладення договору контролюючим органом, висновку є ненадання замовником пояснень щодо підстав застосування переговорної процедури закупівлі.

З огляду на викладене, висновки Верховного Суду сформовані у справах №№ 420/693/21, 200/10092/20, 280/8475/20, 260/2993/21 160/4436/21 є незастосовними до спірних правовідносин.

Суд зазначає, що необхідно виходити з того, що підставою для касаційного оскарження є неврахування висновку Верховного Суду саме щодо застосування норми права, а не будь-якого висновку, зробленого судом касаційної інстанції в обґрунтування мотивувальної частини постанови.

Посилання на практику Верховного Суду (без аналізу та врахування обставин справи, за яких судом касаційної інстанції було зроблено відповідні висновки, без доведення подібності правовідносин у справах) щодо оцінки того чи іншого аргументу, які зроблені на підставі встановлених фактичних обставин конкретної справи і наявних в матеріалах справи доказів, не є свідченням застосування судом попередньої інстанції у цій справі норм права без урахування висновків Верховного Суду щодо їх застосування.

Ураховуючи наведене, Суд уважає недоведеними наявність підстав касаційного оскарження, визначених пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України.

Касаційна скарга містить лише виклад обставин справи, цитати нормативних актів, посилання на постанови Верховного Суду та незгоду з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій з підстав неправильного застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Згідно з вимогами частини третьої статті 334 КАС України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження, а за змістом частини першої статті 341 КАС України, за винятком частини третьої цієї статті КАС України, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.

Таким чином межі касаційного перегляду судових рішень обмежено підставами, на яких подається касаційна скарга, зазначеними скаржником, та викладеними в ухвалі суду підставами для відкриття касаційного провадження.

Згідно із частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Частинами першою і другою статті 169 КАС України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи викладене, відповідно до правил статей 169, 332 КАС України касаційна скарга підлягає залишенню без руху з установленням відповідачу строку для усунення її недоліків шляхом надання до суду касаційної інстанції:

- обґрунтованої заяви про поновлення строку на касаційне оскарження та надання відповідних доказів на обґрунтування вказаної заяви;

- уточненої касаційної скарги із належним обґрунтуванням зазначеної відповідачем підстави касаційного оскарження судових рішень, визначеної пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України, на якій подається касаційна скарга.

Керуючись статтями 3, 169, 328, 329, 330, 332 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Визнати неповажними підстави пропуску Державною аудиторською службою України строку на касаційне оскарження рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2022 року та постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 12 жовтня 2023 року.

Касаційну скаргу Державної аудиторської служби України на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2022 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 12 жовтня 2023 року у справі за позовом Департаменту капітального будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації до Державної аудиторської служби України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Приватне підприємство "СПЕЦБУДМОНТАЖ-21" про визнання протиправним та скасування висновку - залишити без руху.

Надати заявнику касаційної скарги строк для усунення виявлених недоліків касаційної скарги тривалістю десять днів з моменту отримання копії цієї ухвали.

Роз`яснити, що невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк є підставою для повернення касаційної скарги, а неподання заяви про поновлення строку на касаційне оскарження або визнання судом наведених підстав неповажними - для відмови у відкритті касаційного провадження.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач В. Е. Мацедонська

Судді М. В. Білак

О. А. Губська