Ухвала

від 19.01.2024 по справі 160/10759/22

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

19 січня 2024 року

м. Київ

справа № 160/10759/22

адміністративне провадження № К/990/136/24

Суддя Верховного Суду у Касаційному адміністративному суді Мацедонська В. Е.,

перевіривши касаційну скаргу Державної аудиторської служби України

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2022 року

та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 12 жовтня 2023 року у справі за позовом Департаменту капітального будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації до Державної аудиторської служби України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Приватне підприємство "СПЕЦБУДМОНТАЖ-21" про визнання протиправним та скасування висновку, -

УСТАНОВИВ:

Департамент капітального будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації звернувся до суду з позовом до Державної аудиторської служби України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Приватне підприємство "СПЕЦБУДМОНТАЖ-21" про визнання протиправним та скасування висновку Державної аудиторської служби України від 06 липня 2022 року про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2021-10-26-008802-b.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2022 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 12 жовтня 2023 року, адміністративний позов Департаменту капітального будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації було задоволено.

Не погоджуючись з рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2022 року та постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 12 жовтня 2023 року Державна аудиторська служба України засобами поштового зв`язку 17 листопада 2023 року надіслала касаційну скаргу до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 11 грудня 2023 року касаційну скаргу Державної аудиторської служби України повернуто скаржнику.

02 січня 2024 року касаційна скарга Державної аудиторської служби України повторно надійшла до Верховного Суду.

За наслідками перевірки касаційної скарги на предмет відповідності вимогам, передбаченим статтями 328-330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддею-доповідачем встановлено, що у касаційній скарзі не викладені передбачені КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.

Згідно з частиною 1 статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Відповідно до частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

У касаційній скарзі міститься посилання на пункт 1 частини 4 статті 328 КАС України, як на підставу касаційного оскарження.

Щодо посилання на пункт 1 частини 4 статті 328 КАС України, скаржник зазначає, що суди попередніх інстанцій застосували норму права, а саме частину восьму статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі» у системному взаємозв`язку з положеннями Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України, без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 26 жовтня 2022 року у справі № 420/693/21, від 10 листопада 2022 року у справі № 200/10092/20, від 24 січня 2023 року у справі № 280/8475/20, від 31 січня 2023 року у справі № 260/2993/21 та від 02 березня 2023 року у справі № 160/4436/21.

Перевіривши зміст касаційної скарги та підставу, на яку посилається скаржник, Судом встановлено, що скаржник заявляв таку ж саму підставу при поданні попередньої касаційної скарги.

При цьому, ухвалою Верховного Суду від 11 грудня 2023 року надавались ґрунтовні роз`яснення щодо вказаної відповідачем підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини 4 статті 328 КАС України. Однак, такі зауваження не були враховані останнім при написанні вказаної касаційної скарги.

Верховний Суд повторно зазначає, що згідно з текстом рішення суду апеляційної інстанції частина восьма статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі» не була застосована цим судом для вирішення спору по суті у цій справі.

Касаційне оскарження за пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України можливо у разі, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку

Отже, з урахуванням викладеного, зазначення відповідачем в обґрунтуванні пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України про неправильне застосування, зокрема Третім апеляційним адміністративним судом частини восьмої статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі» без урахування висновків Верховного Суду є безпідставне та необґрунтоване.

Також Верховний Суд звертає увагу заявника, що недостатньо самого лише зазначення постанов Верховного Суду, в яких викладені висновки про застосування норми права, обов`язковою умовою є те, що правовідносини у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга) мають бути подібними.

Подібність правовідносин означає, зокрема, подібність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи.

Перевіривши викладені доводи скаржника Верховний Суд відхиляє посилання скаржника на постанови Верховного Суду від 26 жовтня 2022 року у справі №420/693/21, від 10 листопада 2022 року у справі № 200/10092/20, від 24 січня 2023 року у справі № 280/8475/20, від 31 січня 2023 року у справі № 260/2993/21 та від 02 березня 2023 року у справі № 160/4436/21, оскільки правовідносини у цих справах не є релевантними до правовідносин у цій справі у зв`язку з різними фактичними обставинами справи.

Так, у справах, на які посилається скаржник, предметом спору був висновок, який складений контролюючим органом за результатами перевірки, проведеної у розумні строки щодо публічних торгів, виходячи з безпосередньої оцінки тендерної документації.

Натомість у нашій справі позивачем застосовано переговорна процедура закупівлі, а підставою для складання за результатами перевірки, проведеної через 7 місяців після укладення договору контролюючим органом, висновку є ненадання замовником пояснень щодо підстав застосування переговорної процедури закупівлі.

З огляду на викладене, висновки Верховного Суду сформовані у справах №№ 420/693/21, 200/10092/20, 280/8475/20, 260/2993/21 160/4436/21 є незастосовними до спірних правовідносин.Суд зазначає, що необхідно виходити з того, що підставою для касаційного оскарження є неврахування висновку Верховного Суду саме щодо застосування норми права, а не будь-якого висновку, зробленого судом касаційної інстанції в обґрунтування мотивувальної частини постанови.

Посилання на практику Верховного Суду (без аналізу та врахування обставин справи, за яких судом касаційної інстанції було зроблено відповідні висновки, без доведення подібності правовідносин у справах) щодо оцінки того чи іншого аргументу, які зроблені на підставі встановлених фактичних обставин конкретної справи і наявних в матеріалах справи доказів, не є свідченням застосування судом попередньої інстанції у цій справі норм права без урахування висновків Верховного Суду щодо їх застосування.

Ураховуючи наведене, Суд уважає недоведеними наявність підстав касаційного оскарження, визначених пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України.

Інші аргументи касаційної скарги зводяться до часткового опису обставин справи, переоцінки доказів, з посиланням на неповне з`ясування обставин справи судами попередніх інстанцій. Суд зазначає, що за приписами частини другої статті 341 КАС України оцінка доказів, установлення обставин, що не були встановлені або відхилені судом та вирішення питання щодо переваги одних доказів над іншими, не є повноваженнями суду касаційної інстанції, а відповідач обґрунтовує свої доводи саме посиланням на обставини справи, що мають оціночний характер у сукупності з іншими обставинами, що не є підставою для відкриття касаційного провадження у справі.

З урахуванням змін до КАС України, внесених Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX і які набрали чинності 8 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття до розгляду і відкриття касаційного провадження.

Згідно з пунктом 4 частини 5 статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

За таких обставин касаційна скарга підлягає поверненню особі, що її подала.

Враховуючи, що касаційна скарга підлягає поверненню на підставі пункту 4 частини 5 статті 332 КАС України, клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження суд не вирішує.

Керуючись статтями 328, 330, 332 КАС України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної аудиторської служби України на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2022 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 12 жовтня 2023 року у справі за позовом Департаменту капітального будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації до Державної аудиторської служби України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Приватне підприємство "СПЕЦБУДМОНТАЖ-21" про визнання протиправним та скасування висновку - повернути особі, яка її подала.

Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя В. Е. Мацедонська