Постанова

від 29.09.2022 по справі 916/2254/17

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

(додаткова)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2022 рокум. ОдесаСправа № 916/2254/17Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Діброви Г.І.

суддів: Савицького Я.Ф., Ярош А.І.

секретар судового засідання, за дорученням головуючого судді: Іванов І.В.

за участю представників учасників справи:

від Сокальського відділу державної виконавчої служби у Червоноградському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) - не з`явився;

від Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «НІКО ТАЙС», м. Київ не з`явився;

від Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Угринів», с. Угринів, Сокальський район, Львівської обл. - не з`явився;

від Товариства з обмеженою відповідальністю «Совагро», м. Одеса - не з`явився.

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «НІКО ТАЙС», м. Київ від 16.09.2022 року вх. №1442/22 про розподіл судових витрат

за результатами розгляду апеляційної скарги Сокальського відділу державної виконавчої служби у Червоноградському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, м. Львів

на ухвалу Господарського суду Одеської області від 13.06.2022 року, про задоволення скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «НІКО ТАЙС», м. Київ (вх. №ГСОО 2-285/22) від 27.04.2022 року на бездіяльність державного виконавця Сокальського відділу державної виконавчої служби у Червоноградському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Костюк Тетяни Андріївни, м. Одеса, суддя Літвінов С.В. повний текст ухвали складено та підписано 20.06.2022 року

у справі № 916/2254/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «НІКО ТАЙС», м. Київ

до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю «Совагро», м. Одеса

до відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Угринів», с.Угринів, Сокальський район, Львівської обл.

за участю Сокальського відділу державної виконавчої служби у Червоноградському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів)

про стягнення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія "НІКО-ТАЙС" звернулося до Господарського суду Одеської області із позовом про солідарне стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "СОВАГРО" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Угринів" 126,23грн. заборгованості у вигляді дооцінки вартості товару (курсової різниці), 141,18 гривень - штрафу, 42грн. 3%річних, 171,93гривень - пені , 88 гривень інфляційних втрат згідно договору поруки №02-08-2016 від 09.08.2016 року, угоди про заміну кредитора у зобов`язання (відступлення права вимоги в порядку ст. 512-519 ЦК України) від 02.07.2012 року та згідно договору №ЗУФ-49/04/09 купівлі-продажу товару від 16.04.2009 року.

В подальшому, 09.10.2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія "НІКО-ТАЙС" звернулось до місцевого господарського суду із заявою про збільшення позовних вимог, в якій просило солідарно стягнути з відповідачів 130 грн. 87 коп. заборгованості у вигляді дооцінки вартості товару(курсової різниці), 3096 грн. 79 коп. штрафу, 2561 грн. 35 коп. 30% річних, 679 грн. 91 коп. інфляційних втрат, 1839 грн. 99 коп. пені.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 08.11.2017 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія "НІКО-ТАЙС", м. Київ було задоволено у повному обсязі; стягнуто солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю „СОВАГРО, м. Одеса та Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОФІРМА УГРИНІВ ", Львівська обл., с. Угринів на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія "Ніко-тайс", м. Київ заборгованість у вигляді дооцінки вартості товару (курсової різниці) 130 грн. 87коп., штраф в розмірі 3096 грн. 79 коп., 30% річних у розмірі 2561 грн. 35 коп., збитки від інфляції у розмірі 679 грн. 91 коп., пеню у розмірі 1839 грн. 99 коп., судовий збір у розмірі 1600 грн., витрати на правову допомогу адвоката у розмірі 700 грн.

27.04.2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «НІКО ТАЙС», м. Київ звернулося до Господарського суду Одеської області зі скаргою (вх. № ГСОО 2-285/22) від 27.04.2022 року на бездіяльність Державного виконавця Сокальського відділу державної виконавчої служби у Червоноградському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Костюк Тетяни Андріївни щодо примусового виконання наказу Господарського суду Одеської області від 24.11.2017 року, у якій просило суд першої інстанції визнати за період із 24.009.2021 року по 18.04.2022 року неправомірною бездіяльність державного виконавця Сокальського районного відділу державної виконавчої служби у Червоноградському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Костюк Тетяни Андріївни у виконавчому провадженні №55432979 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Одеської області по справі №916/2254/17 від 24.11.2017 року, котра виразилась у порушенні строків та порядку вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні №55432979 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Одеської області від 24.11.2017 року по справі №916/2254/17 із врахуванням норм та положень Закону України «Про виконавче провадження»; зобов`язати Державного виконавця Сокальського відділу державної виконавчої служби у Червоноградському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Костюк Тетяну Андріївну або іншу посадову особу Сокальського відділу державної виконавчої служби у Червоноградському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) усунути допущене порушення (поновити порушене право заявника) шляхом дотримання строків та порядку вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні №55432979 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Одеської області по справі №916/2254/17 від 24.11.2017 року із врахуванням норм Закону України «Про виконавче провадження».

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 13.06.2022 року у справі №916/2254/17 скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «НІКО ТАЙС», м. Київ задоволено, визнано за період із 24.009.2021 року по 18.04.2022 року неправомірною бездіяльність державного виконавця Сокальського районного відділу державної виконавчої служби у Червоноградському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Костюк Тетяни Андріївни у виконавчому провадженні №55432979 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Одеської області по справі №916/2254/17 від 24.11.2017 року, котра виразилась у порушенні строків та порядку вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні №55432979 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Одеської області від 24.11.2017 року по справі №916/2254/17 із врахуванням норм та положень Закону України «Про виконавче провадження»; зобов`язано Державного виконавця Сокальського відділу державної виконавчої служби у Червоноградському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Костюк Тетяну Андріївну або іншу посадову особу Сокальського відділу державної виконавчої служби у Червоноградському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) усунути допущене порушення (поновити порушене право заявника) шляхом дотримання строків та порядку вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні №55432979 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Одеської області по справі №916/2254/17 від 24.11.2017 року із врахуванням норм Закону України «Про виконавче провадження».

Сокальський відділ державної виконавчої служби у Червоноградському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) з ухвалою суду першої інстанції не погодився, тому звернувся до Південно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просив суд ухвалу Господарського суду Одеської області від 13.06.2022 року у справі №916/2254/17 скасувати повністю з мотивів порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права.

Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.09.2022 року у справі №916/2254/17 апеляційну скаргу Сокальського відділу державної виконавчої служби у Червоноградському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) на ухвалу Господарського суду Одеської області від 13.06.2022 року про задоволення скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «НІКО ТАЙС», м. Київ (вх. № ГСОО 2-285/22) від 27.04.2022 року на бездіяльність державного виконавця Сокальського відділу державної виконавчої служби у Червоноградському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) у справі №916/2254/17 залишено без задоволення, ухвалу Господарського суду Одеської області від 13.06.2022 року про задоволення скарги Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «НІКО ТАЙС», м. Київ на бездіяльність державного виконавця Сокальського відділу державної виконавчої служби у Червоноградському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) у справі №916/2254/17 залишено без змін.

16.09.2022 року до Південно-західного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «НІКО ТАЙС», м. Київ надійшла заява вх. №1442/22 про покладення на Сокальський відділ державної виконавчої служби у Червоноградському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) судових витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції, в порядку ст.ст. 123, 126, 124, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, в якій просив суд задовольнити зазначену заяву та стягнути з Сокальського відділу державної виконавчої служби у Червоноградському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «НІКО ТАЙС», м. Київ судові витрати на правничу допомогу, понесені під час та у зв`язку із апеляційним оскарженням ухвали Господарського суду Одеської області від 13.06.2022 року №916/2254/17 у розмірі 10400 грн. згідно договору про надання адвокатських послуг від 12.07.2022 року №12-07-2022/3.

В обґрунтування вказаної заяви Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «НІКО ТАЙС», м. Київ, посилаючись на вимоги ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, зазначає про те, що витрати, пов`язані із апеляційним розглядом апеляційної скарги Сокальського відділу державної виконавчої служби у Червоноградському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) та які заявник має понести сплативши за правову допомогу, згідно договору про надання правової допомоги є витратами на професійну правничу допомогу, а згідно ст. 129 Господарського процесуального кодексу України стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує за рахунок іншої сторони витрати на професійну правничу допомогу.

Також, у вказаній заяві Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «НІКО ТАЙС», м. Київ зазначило, що у відзиві на апеляційну скаргу Сокальського відділу державної виконавчої служби у Червоноградському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), заявником зроблено відповідну заяву щодо розподілу судових витрат та завчасно подано її до суду через службу документального діловодства.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу, Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «НІКО ТАЙС», м. Київ надало суду копії наступних документів: договору про надання адвокатських послуг від 12.07.2022 року №12-07-2022/3; акту від 12.09.2022 року здачі-приймання виконаних робіт щодо надання адвокатських послуг відповідно до договору від 12.07.2022 року №12-07-2022/3; довіреності від 24.08.2022 року.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.09.2022 року призначено розгляд заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «НІКО ТАЙС», м. Київ, вх.№1442/22 до судового розгляду у відкритому судовому засіданні з викликом сторін.

21.09.2022 року електронною поштою до Південно-західного апеляційного господарського суду від Сокальського відділу державної виконавчої служби у Червоноградському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, м. Львів надійшли заперечення (вх. №1026/22) на заяву позивача у справі щодо розподілу судових витрат, у якій Відділ державної виконавчої служби просив суд апеляційної інстанції відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Компанія «НІКО ТАЙС», м. Київ у її задоволенні у повному обсязі. Вказане заперечення колегією суддів долучено до матеріалів справи.

Зокрема, у вказаному запереченні, Відділ державної виконавчої служби, посилаючись на вимоги процесуального закону щодо розподілу судових витрат та низку правових позицій Верховного Суду, зазначив, що судові витрати, які поніс позивач, ніяким чином не відносяться до витрат на професійну правничу допомогу, у зв`язку із чим заява позивача має ознаки завідомо безпідставної або інші ознаки зловживання правом на позов, оскільки Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «НІКО ТАЙС», м. Київ Відділу Державної виконавчої служби не надано жодного документального обґрунтування суми забезпечення витрат на професійну правничу допомогу, а саме: детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

З огляду на вказане, Сокальський відділ державної виконавчої служби у Червоноградському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, м. Львів вважає, що у даному випадку відсутні правові підстави для відшкодування позивачу за його рахунок судових витрат на правничу допомогу адвоката.

В судове засідання представник заявника не з`явився, про дату, час та місце розгляду заяви був повідомлений належним чином. У резолютивній частині заяви про покладення на Сокальський відділ державної виконавчої служби у Червоноградському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, м. Львів судових витрат на професійну правничу допомогу просив суд апеляційної інстанції здійснити її розгляд по суті за відсутності представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «НІКО ТАЙС», м. Київ.

Розглянувши вказане клопотання, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для його задоволення, з огляду на що, заяву про розподіл судових витрат у справі №916/2254/17 вирішено розглядати за відсутності представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «НІКО ТАЙС», м. Київ.

Представники інших учасників справи в судове засідання також не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, про що свідчать наявні у матеріалах справи роздруківки про направлення ухвали апеляційного суду про призначення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «НІКО ТАЙС», м. Київ про розподіл судових витрат до судового розгляду на електронні адреси учасників справи. Про причини своєї неявки не повідомили.

Згідно з ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

За змістом ч. 1-4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

При цьому, стаття 6 Конвенції гарантує не право бути особисто присутнім у судовому засіданні під час розгляду цивільної справи, а більш загальне право ефективно представляти свою справу в суді та нарівні з протилежною стороною користуватися правами, передбаченими принципом рівності сторін. Пункт 1 ст. 6 Конвенції надає Державам можливість на власний розсуд обирати засоби гарантування цих прав сторонам провадження. Отже, питання особистої присутності, форми здійснення судового розгляду, усної чи письмової, а також представництва у суді є взаємопов`язаними та мають аналізуватися у більш ширшому контексті "справедливого суду", гарантованого ст. 6 Конвенції. Суд повинен встановити, чи було надано заявнику, стороні цивільного провадження, розумну можливість ознайомитися з зауваженнями або доказами, наданими іншою стороною, та представити свою справу в умовах, що не ставлять його у явно гірше становище порівняно з опонентом протилежною стороною (рішення у справі "Лопушанський проти України").

Отже, у зв`язку із тим, що судом апеляційної інстанції створено всі необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, вжито заходи для належного повідомлення сторін про час та місце розгляду заяви, враховуючи, що участь в засіданні суду є правом, а не обов`язком сторін, явка учасників судового процесу ухвалою суду не визнана обов`язковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути заяву про розподіл судових витрат за відсутності представників учасників процесу.

Розглянувши доводи та вимоги заяви позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу адвоката, надану в суді апеляційної інстанції, колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду дійшла висновку про часткову обґрунтованість заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «НІКО ТАЙС», м. Київ, вх.№1442/22 про ухвалення додаткового рішення у справі №916/2254/17, виходячи з наступного.

Приписами ст. 244 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд, який ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Згідно зі ст. 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Відповідно до ст. 16 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду;

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частинами 3, 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Разом з тим, ч. 5 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно ч. 6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Частиною 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно з ст. 344 Господарського процесуального кодексу України судові витрати, пов`язані з розглядом скарги, покладаються судом на заявника, якщо було постановлено рішення про відмову в задоволенні його скарги, або на орган державної виконавчої служби чи приватного виконавця, якщо було постановлено ухвалу про задоволення скарги заявника.

Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Статтею 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

За ч. 1 ст. 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат (у даному випадку, за наявності заперечень учасника справи), що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Враховуючи викладене, в силу приписів наведених вище норм, для вирішення питання про розподіл судових витрат суд має враховувати: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.

Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 126 цього Кодексу).

Положеннями п. 2 ч. 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України регламентовано порядок компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги (витрати на проїзд, проживання, поштові послуги тощо), для розподілу яких необхідною умовою є надання відповідних доказів, які підтверджують здійснення таких витрат (така ж правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі об`єднаної палати від 03.10.2019 зі справи № 922/445/19).

Проте, згідно з висновком, викладеним у постановах Верховного Суду від 01.08.2019 року у справі №915/237/18, від 03.10.2019 року у справі №922/445/19 і від 24.10.2019 року у справі №905/1795/18, від 16.06.2020 року у справі №922/2875/18, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі її витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним стосовно іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним порівняно з ринковими цінами на адвокатські послуги.

Згідно з ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Подані на підтвердження таких витрат докази мають окремо та у сукупності відповідати вимогам ст.75-79 Господарського процесуального кодексу України.

Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «НІКО ТАЙС», м. Київ до суду апеляційної інстанції направило відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначило, що орієнтовний розмір понесених судових витрат у зв`язку із переглядом ухвали Господарського суду Одеської області від 13.06.2022 року у справі №916/2254/17 на час подання відзиву визначити неможливо, адже невідомо, коли спір за даною скаргою остаточно буде вирішено та який розмір витрат змушений буде додатково понести заявник позивач по справі.

Проте, останній зазначив, що орієнтовний розмір понесених судових витрат у зв`язку із апеляційним оскарженням ухвали суду першої інстанції про визнання бездіяльності Державного виконавця у визначений період, не буде перевищувати вартості аналогічного роду здійснення комплексу правових послуг та робіт в регіонах України, так і рекомендовані ставки аналогічного роду здійснення комплексу правових послуг та робіт, котрі пропонуються Радами адвокатів відповідного регіону, найближчого до місця надання послуг.

При цьому, заявник зазначає, що вартість однієї години надання правової допомоги виконавця правничої допомоги складає від 900 грн. до 950 грн. (в залежності від різних умов та чинників), вартість участі у судовому засіданні складає від 1800,00 грн. до 2000,00 грн., а також додаткова оплата за прийняття позитивного для позивача судового рішення , яка не перевищуватиме двох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Також, 16.09.2022 року до Південно-західного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «НІКО ТАЙС», м. Київ надійшла заява вх. №1442/22 про покладення на Сокальський відділ державної виконавчої служби у Червоноградському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) судових витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції, в порядку ст.ст. 123, 126, 124, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, в якій просив суд задовольнити зазначену заяву та стягнути з Сокальського відділу державної виконавчої служби у Червоноградському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «НІКО ТАЙС», м. Київ судові витрати на правничу допомогу, понесені під час та у зв`язку із апеляційним оскарженням ухвали Господарського суду Одеської області від 13.06.2022 року №916/2254/17 у розмірі 10400 грн. згідно договору про надання адвокатських послуг від 12.07.2022 року №12-07-2022/3.

Як вбачається з матеріалів справи, 12.07.2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «НІКО ТАЙС», м. Київ, (клієнт) та Адвокатом Грищенком Олександром Миколаайовичем (виконавець) було укладено договір про надання адвокатських послуг №12-07-2022/3, згідно умов п. 1.1. якого адвокат зобов`язався надати замовнику правову допомогу щодо аналізу правовідносин між Замовником, ТОВ «Агрофірма Угринів» та Сокальським ВДВС у Червоноградському районі Львівської області Західного МРУ Міністерства юстиції, м. Львів; написання апеляційної скарги, заперечень, клопотань, пояснень, тощо.

За вимогами п. 1.2. вказаного договору, правова допомога за договором вважається наданою та виконаною з моменту підписання уповноваженими представниками сторін Акту здачі приймання виконаних робіт щодо надання правової допомоги.

Пунктом 3.1. сторони погодили, що вартість виконання комплексу правових послуг та робіт визначається в актах здачі приймання виконаних робіт (наданих послуг) щодо надання адвокатських послуг, виходячи із того, що вартість однієї години виконавця складає 950 грн.

Окремо сторони дійшли згоди, що вартість послуг та роботи виконавця, зокрема, та не обмежуючись, становить: ознайомлення з матеріалами справи, отриманими у суді відповідної судової інстанції 1000 грн., судові засідання 1800 грн. (судове засідання у суді апеляційної інстанції); у випадку затримки судового засідання, відповідна участь у судовому засіданні становитиме 2000 грн.; побудова правової позиції, аналіз судової практики, вивчення первинної документації, складання процесуальних документів, надсилання їх та документів до них сторонам та до суду; інші види правової допомоги у межах судового розгляду справи із розрахунку 950 грн. /год.; витрати (квитки, добові тощо) згідно підтверджуючих документів.

Вказаний договір підписано та скріплено печатками сторін без застережень та зауважень.

З акту прийому-передачі документів від 12.07.2022 року вбачається, що замовник передав, а виконавець прийняв для виконання умов договору про надання адвокатських послуг наступні документи: копію ухвали Господарського суду Одеської області від 13.06.2022 року у справі №916/2254/17; копію апеляційної скарги Сокальського ВДВС у Червоноградському районі Львівської області Західного МРУ Міністерства юстиції, м. Львів на ухвалу Господарського суду Одеської області від 13.06.2022 року.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу, позивач надав суду апеляційної інстанції акт здачі приймання виконаних робіт щодо надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 12.09.2022 року вбачається, що за період з 12.07.2022 року по 12.09.2022 року виконавець передав, а замовник прийняв наступні роботи та надані послуги: ознайомлення зі змістом вказаної вище ухвали суду першої інстанції про задоволення скарги позивача та апеляційної скарги Відділу ДВС 1 година; процесуально правовий супровід, належне процесуальне розроблення, підготовка тексту відзиву/заперечення на апеляційну скаргу Сокальського ВДВС у Червоноградському районі та наповнення її правовим змістом, належним обґрунтуванням правомірності доводів/посилань відзиву/заперечення на апеляційну скаргу, організація, технічне підготування та проведення роботи/послуг щодо направлення на вимогу норм ГПК України на адреси всіх учасників спору у справі № 916/2254/17 за апеляційною скаргою Сокальського ВДВС 3 години; за участь у судовому засіданні від 12.09.2022 року 1800 грн.; додаткова оплата адвоката у відповідності до вимог п. 3.8 договору про надання адвокатських послуг від 12.07.2022 року 4800 грн.

Відтак, загальна вартість вказаних послуг адвоката у суді апеляційної інстанції під час розгляду апеляційним судом оскаржуваної ухвали місцевого господарського суду складає 10400 грн.

Вказаний акт підписано сторонами без заперечень та зауважень, скріплено їх печатками.

Також, у матеріалах справи наявна довіреність від 24.08.2022 року, видана Грищенку Олександру Миколайовичу, який є адвокатом, на представництво інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «НІКО- ТАЙС».

Разом з тим, 21.09.2022 року електронною поштою до Південно-західного апеляційного господарського суду від Сокальського відділу державної виконавчої служби у Червоноградському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, м. Львів надійшли заперечення (вх. №1026/22) на заяву позивача у справі щодо розподілу судових витрат, у якій Відділ державної виконавчої служби просив суд апеляційної інстанції відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Компанія «НІКО ТАЙС», м. Київ у її задоволенні у повному обсязі.

Зокрема, у вказаному запереченні, Відділ державної виконавчої служби, посилаючись на вимоги процесуального закону щодо розподілу судових витрат та низку правових позицій Верховного Суду, зазначив, що судові витрати, які поніс позивач, ніяким чином не відносяться до витрат на професійну правничу допомогу, у зв`язку із чим, заява позивача має ознаки завідомо безпідставної або інші ознаки зловживання правом на позов, оскільки Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «НІКО ТАЙС», м. Київ Відділу Державної виконавчої служби не надано жодного документального обґрунтування суми забезпечення витрат на професійну правничу допомогу, а саме: детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

З огляду на вказане, Сокальський відділ державної виконавчої служби у Червоноградському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, м. Львів вважає, що у даному випадку відсутні правові підстави для відшкодування позивачу за його рахунок судових витрат на правничу допомогу адвоката.

Розглянувши вказану вище заяву про відшкодування витрат на правничу допомогу адвоката та заперечення на неї, колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду зазначає, що у застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який водночас повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині четвертій ст. 126 Господарського процесуального кодексу України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.

Так, у постанові від 03.10.2019 року у справі № 922/445/19 Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду сформулювала висновок щодо застосування норм права при вирішенні питання про розподіл судових витрат на правову допомогу, зокрема, зазначивши, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені ч. 5-7, 9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. У такому випадку суд, керуючись ч. 5-7, 9 ст. 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Надалі об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду підтвердила цей висновок у постанові від 22.11.2019 року по справі № 902/347/18 та у постанові від 22.11.2019 року у справі № 910/906/18, зазначивши, що у разі недотримання вимог ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони. При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (ч. 5-6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України). У постанові від 22.11.2019 року у справі № 902/347/18 об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду зауважила, що викладена в постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 правова позиція має враховуватись при вирішенні усіх наступних спорів у подібних правовідносинах.

У додатковій постанові від 19.02.2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження №14-382цс19) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони. Принцип змагальності знайшов своє втілення, зокрема, у положеннях ч. 5 та 6 ст. 137 Цивільного процесуального кодексу України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтувати наявність підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності.

Отже, відповідно до ч. 5 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України суд має право за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, але лише у разі недотримання вимог частини 4 цієї статті, яка, зокрема встановлює, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справ. При цьому, для зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката недостатньо лише клопотання сторони. У такому разі на сторону покладається також обов`язок доведення неспівмірності витрат.

Водночас, беручи до уваги принцип змагальності, який знайшов своє втілення, зокрема, у положеннях ч. 6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, суд, який вирішує питання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, має надавати оцінку тим обставинам, щодо яких є заперечення у клопотанні іншої сторони, а також її доказам невідповідності заявлених до відшкодування витрат критеріям співмірності. Окрім того, суд, виконуючи вимоги щодо законності і обґрунтованості судового рішення, має чітко зазначити, яка з вимог ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України була не дотримана при визначенні розміру витрат на оплату послуг адвоката, оскільки лише з цих підстав можна зменшити розмір витрат, який підлягає розподілу між сторонами.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 13.05.2020 року у справі № 922/2749/19.

Так, розглядаючи заяву щодо розподілу судових витрат у даній справі, колегія суддів зауважує, що при визначенні сум, які підлягають відшкодуванню, слід виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру. Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у своїй постанові від 24.01.2019 року у справі №910/15944/17.

З огляду на зазначене, судова колегія Південно-західного апеляційного господарського суду вказує, що як вбачається з акту від 12.09.2022 року здачі-приймання виконаних робіт щодо надання адвокатських послуг відповідно до договору від 12.07.2022 року №12-07-2022/3, а саме, з детального опису робіт (послуг), наданих адвокатом клієнту у суді апеляційної інстанції у справі №916/2254/17, представником скаржника фактично було складено лише відзив на апеляційну скаргу Сокальського відділу ДВС, оскільки перелічені в акті окремими пунктами такі види послуг як аналіз апеляційної скарги, підготовка відзиву, аналіз оскаржуваної ДВС ухвали є фактично складовими однієї послуги адвоката - підготовка відзиву, та прийнято участь в одному судовому засіданні в режимі відеоконференції під час перегляду ухвали Господарського суду Одеської області від 13.06.2022 року у справі №916/2254/17.

При цьому, як встановлено колегією суддів, представник скаржника адвокат Грищенко О.М. вже достатньо тривалий час представляє інтереси Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія НІКО - ТАЙС, м. Київ, а тому цілком обізнаний з обставинами у справі та особливостями правовідносин, які виникли між сторонами у даній справі, правова позиція позивача у справі фактично вже була сформована на час подання ним скарги на бездіяльність державного виконавця, а справа, ухвала у якій була предметом апеляційного перегляду, з огляду на предмет апеляційного розгляду не є складною, судова колегія частково погоджується із твердженням Сокальського відділу ДВС, що заявлена до стягнення сума, яка складає 5600 грн. за підготовку відзиву на апеляційну скаргу та участь представника позивача в судовому засіданні в режимі відеоконференції є неспівмірною із виконаною адвокатом роботою у суді апеляційної інстанції, не відповідає критерію реальності адвокатських витрат та критерію розумності їхнього розміру.

Отже витрачений час на такі послуги як аналіз оскаржуваної ухвали, аналіз апеляційної скарги ДВС із документами, підготовка та направлення відзиву учасникам справи та апеляційному суду, які надавалися протягом 4 годин не може визнаватися таким, що відповідає критеріям розумності, оскільки правова позиція формувалася на стадії підготовки скарги на бездіяльність виконавця, а тому, навіть з урахуванням подання апеляційної скарги, така правова позиція не змінювалася, а підготовка відзиву на апеляційну скаргу у даній справі не вимагала багато часу та роботи з її підготовки.

Таким чином, враховуючи викладене, колегія зазначає, що час, зазначений адвокатом у Акті здачі-приймання виконаної правової допомоги, який було витрачено останнім для підготовки відзиву на апеляційну скаргу у справі, з огляду на обставини справи, її складність, предмет та підстави, а також стягувана сума у розмірі 1800 грн. за участь адвоката в одному судовому засіданні не відповідає критеріям розумності та є дещо завищеною, з огляду на що, та на обставини у справі, надаючи оцінку наведеному заявником переліку витрат на правову допомогу, з урахуванням наданих доказів та фактичного обсягу наданих послуг правничої допомоги у суді апеляційної інстанції, у відповідності до принципу диспозитивності та змагальності, колегія суддів, вважає обґрунтованою суму витрат на правничу допомогу в цій частині у розмірі 2000 грн.

Щодо здійснення розподілу гонорару адвоката у зв`язку із прийняттям позитивного рішення для клієнта відмови апеляційним судом в задоволенні апеляційної скарги Сокальського відділу державної виконавчої служби у Червоноградському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, м. Львів на ухвалу Господарського суду Одеської області від 13.06.2022 року, про задоволення скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «НІКО ТАЙС», м. Київ на бездіяльність державного виконавця Сокальського відділу ДВС у справі №916/2254/17, колегія суддів зазначає таке.

За умовами пункту 2.1 акту здачі-приймання виконаних робіт щодо надання адвокатських послуг від 12.09.2022 року розмір такого гонорару фіксований та становить 4800 грн. Таким чином, відповідна сума, обумовлена сторонами до сплати у твердому розмірі під відкладальною умовою та є складовою частиною гонорару адвоката, а тому належить до судових витрат та підлягає розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Така правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 року у справі №904/4507/18.

Апеляційний суд звертає увагу, що втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях ст. 627 Цивільного кодексу України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у ст. 43 Конституції України.

Оцінивши розмір заявленого до стягнення позивачем «гонорару успіху», за відсутності обґрунтованих доводів скаржника по справі щодо неспівмірності таких витрат, з урахуванням положень ч.6 ст.126 Господарського процесуального кодексу України, колегією суддів встановлено, що розмір таких витрат є розумним, співмірним зі складністю справи та її значенням для позивача, а тому підлягає відшкодуванню на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «НІКО ТАЙС», м. Київ у розмірі 4800 грн.

Таким чином, з огляду на наведене вище, враховуючи фактичний обсяг наданих адвокатом Грищенком Олександром Миколайовичем Товариству з обмеженою відповідальністю «Компанія «НІКО ТАЙС», м. Київ юридичних послуг, складність справи, а також те, що постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.09.2022 року у справі №916/2254/17 апеляційну скаргу Сокальського відділу державної виконавчої служби у Червоноградському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) на ухвалу Господарського суду Одеської області від 13.06.2022 року про задоволення скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «НІКО ТАЙС», м. Київ (вх. № ГСОО 2-285/22) від 27.04.2022 року на бездіяльність державного виконавця Сокальського відділу державної виконавчої служби у Червоноградському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) у справі №916/2254/17 залишено без задоволення, ухвалу Господарського суду Одеської області від 13.06.2022 року про задоволення скарги Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «НІКО ТАЙС», м. Київ на бездіяльність державного виконавця Сокальського відділу державної виконавчої служби у Червоноградському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) у справі №916/2254/17 залишено без змін, виходячи з критеріїв реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та розумності їхнього розміру, керуючись принципами верховенства права, справедливості та пропорційності, колегія суддів, з урахуванням положень статей 126, 129 Господарського процесуального кодексу України, дійшла висновку, що заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «НІКО ТАЙС», м. Київ від 16.09.2022 року вх. №1442/22 про розподіл судових витрат підлягає задоволенню частково із стягненням на користь заявника 6800 грн. витрат на оплату професійної правничої допомоги у суді апеляційної інстанції, з відмовою у задоволенні заяви в іншій частині.

Керуючись ст. 123, 126, 129, 244, 281-284, 344 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «НІКО ТАЙС», м. Київ від 16.09.2022 року вх. №1442/22 про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу понесених в суді апеляційної інстанції у справі №916/2254/17 під час розгляду апеляційної скарги Сокальського відділу державної виконавчої служби у Червоноградському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) на ухвалу Господарського суду Одеської області від 13.06.2022 року про задоволення скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «НІКО ТАЙС», м.Київ (вх. №ГСОО 2-285/22) від 27.04.2022 року на бездіяльність державного виконавця Сокальського відділу державної виконавчої служби у Червоноградському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) у справі №916/2254/17 задовольнити частково.

Стягнути з Сокальського відділу державної виконавчої служби у Червоноградському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) (80000, Львівська область, місто Сокаль, вулиця Міцкевича, будинок 5, ЄДРПОУ 34721466) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «НІКО ТАЙС» (03187, місто Київ, проспект Академіка Глушкова, будинок 40, офіс 315, ЄДРПОУ 38039872) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6800 грн.

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Компанія «НІКО ТАЙС», м.Київ у задоволенні заяви про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу понесених в суді апеляційної інстанції у справі №916/2254/17 під час розгляду апеляційної скарги Сокальського відділу державної виконавчої служби у Червоноградському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) на ухвалу Господарського суду Одеської області від 13.06.2022 року про задоволення скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «НІКО ТАЙС», м. Київ (вх. № ГСОО 2-285/22) від 27.04.2022 року на бездіяльність державного виконавця Сокальського відділу державної виконавчої служби у Червоноградському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) у справі №916/2254/17 в частині заявлених вимог у розмірі 3600 грн.

Доручити Господарському суду Одеської області видати відповідний наказ.

Додаткова постанова в порядку ст. 244 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття згідно ст. 284 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення згідно положень ст. 286, 287 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя Г.І. ДіброваСудді Я.Ф. Савицький А.І. Ярош