ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
про повернення позовної заяви
26 вересня 2022 року м. Тернопільсправа № 921/672/21(921/446/22) Господарський суд Тернопільської області
Суддя Боровець Я.Я., ознайомившись з позовною заявою №12-09/22-1 від 12.09.2022 (вх.№503 від 20.09.2022) та доданими до неї матеріалами Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінсоле" до відповідача ОСОБА_1 про визнання недійсними: договору дарування земельної ділянки з кадастровим номером 6125286900:02:001:0844 від 25.06.2019, договору дарування земельної ділянки з кадастровим номером 6125286900:02:001:2470 від 25.06.2019, договору дарування житлового будинку від 26.06.2019, договору дарування квартири від 26.04.2019, договору купівлі продажу квартири від 18.02.2020; скасування державних реєстрацій права власності та припинення прав власності.
Встановив:
Господарський процесуальний кодекс України у частині 1 статті 4 гарантує право на звернення до господарського суду в установленому цим кодексом порядку.
Відповідно до статті 173 Господарського процесуального кодексу України в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).
Під вимогою треба розуміти матеріально-правову вимогу, тобто предмет позову, який являє собою одночасно спосіб захисту порушеного права.
Підставою позову є фактичні обставини, на яких ґрунтується вимога позивача.
Отже, з наведеного вище вбачається, що вимоги повинні випливати з тих самих фактичних обставин, на яких ґрунтуються ці вимоги.
За своїм процесуальним призначенням інститут об`єднання позовних вимог забезпечує правильність і одностайність розгляду та вирішення окремих позовних вимог, які можуть бути розглянуті як самостійні справи, але об`єднуються однорідністю вимог, тобто вимог, які випливають з одних і тих же правовідносин.
Крім того, об`єднання позовних вимог дає можливість досягти процесуальної економії, ефективніше використати процесуальні засоби для відновлення порушеного права, а також унеможливити винесення різних рішень за однакових обставин.
Отже, порушенням правила об`єднання вимог, є об`єднання неоднорідних вимог, тобто таких, які не пов`язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги.
Так, підставою позову є обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги і докази, що стверджують позов, зокрема факти матеріально-правового характеру, що визначаються нормами матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, їх виникнення, зміну, припинення.
Доказами в господарському судочинстві є будь-які відомості, отримані у визначеному законом порядку, на підставі яких суд установлює наявність або відсутність обставин, на яких обґрунтовуються вимоги і заперечення осіб, що беруть участь у справі, та інші обставини, які мають значення для правильного розгляду справи.
Предмет і підстава позову сприяють з`ясуванню наявності і характеру спірних правовідносин між сторонами, застосуванню необхідного способу захисту права, визначенню кола доказів, необхідних для підтвердження наявності конкретного цивільного права і обов`язку.
Таким чином, нормою процесуального права закріплене право позивача об`єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.
Однак, в поданій позовній заяві заявлено вимоги про визнання недійсними договору дарування земельної ділянки з кадастровим номером 6125286900:02:001:0844 від 25.06.2019, договір дарування земельної ділянки з кадастровим номером 6125286900:02:001:2470 від 25.06.2019, договір дарування житлового будинку від 26.06.2019, договір дарування квартири від 26.04.2019 та договір купівлі продажу квартири від 18.02.2020 - п"ятьма різними договорами.
Крім того, ці договори укладені між різними сторонами, регулювали правовідносини в різний час, мають різний предмет та відповідно різні умови.
Тобто, позивачем в одній позовній заяві об`єднано вимоги, які не пов`язані між собою ні підставами виникнення, ні доказами, на яких вони ґрунтуються, що є порушенням вимог статті 173 ГПК України.
Отже, сумісний розгляд заявлених позовних вимог перешкоджатиме з`ясуванню прав і взаємовідносин сторін та суттєво утруднить вирішення спору, оскільки заявлені позовні вимоги виникають з різних правових підстав (п"ятьох окремих договорів) і тягнуть за собою різні правові наслідки, що суттєво утруднить вирішення спору.
Крім того, похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).
Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не пов`язані ані підставами виникнення, ані поданими доказами, не співвідносяться одна з одною як основна та похідна.
За таких обставин, заявлені позовні вимоги є різними спорами окремих судових проваджень - окремо за кожним договором.
Пунктом 2 частиною 5 статті 174 ГПК України встановлено, що суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи також у разі, якщо порушено правила об`єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 173 цього Кодексу).
Враховуючи положення наведених статей, зазначений позов підлягає поверненню без розгляду з огляду на те, що джерелом і підставами виникнення спірних правовідносин сторін є господарські договори, кожен із яких, має різний суб`єктний склад, породжує різні взаємні права та обов`язки, що обумовлено відмінністю у предметах їх регулювання.
Суд звертає увагу заявника на наступне.
Відповідно до пункту 2 частини1 статті 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Закон України "Про судовий збір" визначає правові засади справляння судового збору, платників, об"єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.
Відповідно до частини 1 статті 3 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Частина 1 стаття 4 Закону України "Про судовий збір" зазначає, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Ставки судового збору встановлені частиною 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір", зокрема, за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
При цьому до позовних заяв немайнового характеру відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці.
Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб на одну особу в розрахунку на місяць з 1 січня 2022 року складає 2481 грн 00 коп.
У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру (ст. 6 Закону України "Про судовий збір").
Зі змісту прохальної частини позову вбачається, що позивач просить суд, зокрема:
П.1 - визнати недійсними: договір дарування земельної ділянки з кадастровим номером 6125286900:02:001:0844 від 25.06.2019, договір дарування земельної ділянки з кадастровим номером 6125286900:02:001:2470 від 25.06.2019, договір дарування житлового будинку від 26.06.2019, договір дарування квартири від 26.04.2019, договір купівлі продажу квартири від 18.02.2020;
П.2 - скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на земельну ділянку з кадастровим номером 6125286900:02:001:0844 та припинити право власності ОСОБА_2 на земельну ділянку з кадастровим номером 6125286900:02:001:0844; скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на земельну ділянку з кадастровим номером 6125286900:02:001:2470 та припинити право власності ОСОБА_2 на земельну ділянку з кадастровим номером 6125286900:02:001:2470; скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на житловий будинок та припинити право власності ОСОБА_2 на житловий будинок ; скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_3 на квартиру та припинити право власності ОСОБА_3 на квартиру; скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_4 на квартиру та припинити право власності ОСОБА_4 на квартиру.
У пункті 1 прохальної частини позовної заяви заявником об`єднано 5 вимог немайнового характеру та у пункті 2 прохальної частини позовної заяви заявником об`єднано 10 вимог немайнового характеру (щодо скасування державної реєстрації права власності - 5 вимог ) та (щодо припинення права власності - 5 вимог).
Таким чином, у вказаному позові заявником об"єднано 15 вимог немайнового характеру, за які належить сплатити судовий збір у загальній сумі 37 215,00 грн. (2 481,00 грн - розмір судового збору за одну немайнову вимогу * 15 - немайнові вимоги вказані у прохальній частині позовної заяви).
В якості доказу сплати судового збору заявником до позову долучено квитанції № 99 від 13.09.2022 про сплату судового збору в сумі 4962,00 грн.
Наведене свідчить про те, що позивачем не виконано приписів чинного законодавства щодо сплати судового збору у встановленому законом порядку та розмірі.
Судовий збір сплачено лише за дві вимоги немайнового характеру замість дванадцяти вимог немайнового характеру, зокрема у сумі 4962,00 грн замість необхідних 37 215,00 грн.
Отже, заявником до позовної заяви не додано належних доказів сплати судового збору у встановленому розмірі.
Суд враховує практику Касаційного господарського суду, зокрема, викладену в ухвалах від 28.07.2021 у справі №640/3023/19, від 14.07.2021 у справі № 826/6717/16, від 19.04.2021 у справі № 910/9026/19, від 05.04.2021 у справі № 911/796/20, від 15.09.2020 у справі № 915/1736/19, в яких суд виходив з того, що предмет позову про скасування реєстраційної дії є вимогою немайнового характеру, за яку сплачується судовий збір.
Відповідно до частини 4 статті 236 ГПК України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Згідно з частини 8 статті 174 ГПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір", в разі повернення заяви або скарги сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду.
Отже, для повернення сплаченого судового збору заявнику необхідно звернутись до суду із відповідним клопотанням.
Керуючись статями 173, 174, 232, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суддя, -
УХВАЛИВ:
Позовну заяву №12-09/22-1 від 12.09.2022 (вх.№503 від 20.09.2022) та додані до неї документи (в т. ч. оригінал квитанції № 99 від 13.09.2022 про сплату судового збору в сумі 4962,00 грн), всього на 43-х аркушах ( в тому числі конверт), повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінсоле", вул. Київська, 4 Л, офіс 3, м. Вишневе, Бучанський район, Київська область.
Ухвала набирає законної сили відповідно до ч.2 ст.235 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена окремо від рішення суду (ч.7 ст.174, п.6 ч.1 ст.255 ГПК України).
Ухвалу підписано "29" вересня 2022 року .
Суддя Я.Я. Боровець
Суд | Господарський суд Тернопільської області |
Дата ухвалення рішення | 26.09.2022 |
Оприлюднено | 03.10.2022 |
Номер документу | 106506437 |
Судочинство | Господарське |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні