Ухвала

від 29.09.2022 по справі 274/1515/19

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

29 вересня 2022 року

м. Київ

справа № 274/1515/19

провадження № 61-9249ск22

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Гулейкова І. Ю., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою Бердичівського медичного фахового коледжу Житомирської області на постанову Житомирського апеляційного суду від 29 червня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Бердичівського медичного фахового коледжу Житомирської області про визнання звільнення незаконним та поновлення на роботі,

ВСТАНОВИВ:

22 вересня 2022 року через засоби поштового зв`язку до Верховного Суду надійшла касаційна скарга від Бердичівського медичного фахового коледжу Житомирської області на постанову Житомирського апеляційного суду від 29 червня 2022 року у вищевказаній справі.

Відповідно до частини третьої статті 392 ЦПК України, касаційна скарга підписується особою, яка її подає, або представником такої особи. До касаційної скарги, поданої представником, повинна бути додана довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника.

Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 393 ЦПК України, касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом також, якщо: касаційна скарга подана особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписана, підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.

Подана касаційна скарга не може бути прийнята до провадження судом касаційної інстанції, з урахуванням наступного.

Касаційна скарга підписана та подана юристконсультом Бердичівського медичного фахового коледжу Житомирської області Корягіним І. С., до касаційної скарги заявник додав довіреність від 13 вересня 2022 року № 188.

Відповідно до частини першої та третьої статті 58 ЦПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Згідно з частиною першою статті 60 ЦПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник

Представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов`язки (частина перша статті 64 ЦПК України).

30 вересня 2016 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», яким внесено зміни до Конституції України та доповнено Основний Закон окремими статтями.

Конституцію України доповнено статтею 131-2, за змістом частин першої, третьої та четвертої якої для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура та виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення; законом можуть бути визначені винятки щодо представництва в суді у трудових спорах, спорах щодо захисту соціальних прав, щодо виборів та референдумів, у малозначних спорах, а також стосовно представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.

Відповідно до підпункту 11 пункту 16-1 розділу ХV «Перехідні положення» Конституції України представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 та статті 131-2 цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 01 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції - з 01 січня 2018 року; у судах першої інстанції - з 01 січня 2019 року. Представництво органів державної влади та органів місцевого самоврядування в судах виключно прокурорами або адвокатами здійснюється з 01 січня 2020 року.

Тлумачення наведених норм права дає підстави для висновку, що в процесуальному законодавстві розмежовано такі категорії, як «самопредставництво» і «представництво». Для визнання особи такою, яка діє в порядку самопредставництва, потрібно, щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (суб`єкта владних повноважень без права юридичної особи) без додаткового уповноваження (довіреності).

Подібні висновки викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 02 липня 2020 року в справі № 9901/39/20 (провадження № 11-137заі20) та в постанові Верховного Суду від 08 грудня 2021 року у справі № 753/14971/18 (провадження № 61-14183св21).

У постанові від 13 березня 2018 року у справі № 910/23346/16 (провадження № 12-21гс18) Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що реалізація права на звернення з касаційною скаргою є процесуальною дією в суді, яка має здійснюватися або самою особою у порядку самопредставництва, або її процесуальним представником. В порядку самопредставництва юридичну особу може представляти за посадою її керівник або інші особи, повноваження яких визначені законодавством чи установчими документами.

У постанові від 08 грудня 2020 року у справі № 905/2488/15 Верховний Суд зробив такий висновок: «З урахуванням положень Конституції України, з 01 січня 2020 року представництво органів державної влади та органів місцевого самоврядування в судах здійснюється виключно прокурорами або адвокатами. Питання самопредставництва не закріплені у нормах Конституції України, але ці питання регламентовані положеннями відповідних кодексів. Отже, представництво інтересів відповідача у цій справі може здійснювати адвокат як представник або керівник, інша уповноважена особа відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) в порядку самопредставництва. Колегія суддів суду касаційної інстанції звертає увагу на те, що з урахуванням положень статті 56 Господарського процесуального кодексу України для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, треба, щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (суб`єкта владних повноважень без права юридичної особи) без додаткового уповноваження».

Отже, здійснення процесуального представництва юридичної особи можливе як у порядку самопредставництва, так і іншими особами як представниками юридичної особи. У порядку самопредставництва юридичну особу може представляти за посадою її керівник або інші особи, повноваження яких підтверджуються відповідно до частини третьої статті 58 ЦПК України.

До касаційної скарги заявник не надав документів, що юристконсульт Бердичівського медичного фахового коледж Житомирської області Корягін І. С. діє у порядку самопредставництва юридичної особи, а тому Верховний Суд позбавлений можливості перевірити, чи наділений представник заявника процесуальною дієздатністю, зокрема, чи має право на підписання та подання касаційної скарги в інтересах Бердичівського медичного фахового коледж Житомирської області. Подання довіреності, якою Бердичівський медичний фаховий коледж Житомирської області уповноважує юристконсульта Корягіна І. С. на представництво інтересів юридичної особи у судах всіх інстанцій не є підтвердженням уповноваження юристконсульта на представництво інтересів цього підприємства.

Повернення касаційної скарги не перешкоджає повторному зверненню із скаргою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.

Керуючись пунктом 1 частини четвертої статті 393 ЦПК України, Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Бердичівського медичного фахового коледжу Житомирської області на постанову Житомирського апеляційного суду від 29 червня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Бердичівського медичного фахового коледжу Житомирської області про визнання звільнення незаконним та поновлення на роботі вважати неподаною та повернути заявнику.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя І. Ю. Гулейков