Ухвала

від 30.09.2022 по справі 569/8405/21

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення апеляційної скарги без руху

30 вересня 2022 року

м. Рівне

Справа № 569/8405/21

Провадження № 22-ц/4815/1290/22

Рівненський апеляційний суд в складі судді Майданіка В. В, розглянувши апеляційну скаргу адвоката Левченко Катерини Вікторівни, діючої від імені ОСОБА_1 , на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 23 травня 2022 року у справі за позовом адвоката Оспанова Романа Олеговича, діючого від імені ОСОБА_1 , до обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Театральний", ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу недійсним, скасування державної реєстрації права власності та визнання права власності,

в с т а н о в и в :

Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 23 травня 2022 року позов було задоволено частково. Суд вирішив:

--- визнати недійсним договір купівлі-продажу квартири, укладений 22 травня 2020 року між Обслуговуючим кооперативом "Житлово-будівельний кооператив "Театральний" та ОСОБА_2 , зареєстрований в реєстрі за № 714, предметом якого є квартира, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;

--- скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , здійснену приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Плетньовим Володимиром Олександровичем, номер запису про право власності 36597361 від 22 травня 2020 року;

--- в задоволенні решти позовних вимог відмовити;

--- стягнути з Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Театральний", ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі по 681,00 грн з кожного.

На вказане рішення представником позивачки подана 26 вересня 2022 року апеляційна скарга, в якій ставиться питання про його скасування в частині відмови в задоволенні позовної вимоги про визнання за позивачкою ОСОБА_1 права власності на квартиру АДРЕСА_2 й ухвалення в цій частині нового рішення про задоволення вказаної позовної вимоги.

При цьому у своєму письмовому клопотанні представник позивачки просить поновити строк на апеляційне оскарження рішення, мотивуючи своє наступним:

--- повний текст рішення було отримано 09.06.2022 року;

--- у зв`язку з нестабільною ситуацією в регіоні та потенційною загрозою наступу військ з території Білорусі, з метою забезпечення безпеки для життя і здоров`я себе та своїх рідних, позивачка тимчасово покинула своє постійне місце проживання у м. Рівному та виїхала з території Рівненської області в кінці травня 2022 року;

--- лише 26.08.2022 року, повернувшись у м. Рівне, позивачка змогла ознайомитися із повним текстом рішення та, не погодившись із ним, сплатила судовий збір за подання апеляційної скарги й почала підготовку до написання скарги;

--- пропуск строку на апеляційне оскарження зумовлений поважними причинами, а саме військовою агресією Російської Федерації та запровадження на всій території України воєнного стану, що спричинило для позивачки порушення її звичного ритму життя, спонукало до переміщень та переїздів з метою убезпечення життя та здоров`я, що унеможливило та/або значно ускладнило здійснення захисту своїх прав у суді.

Апеляційна скарга підлягає залишенню без руху з огляду на таке.

За положеннями ст.354 ЦПК України в чинній редакції: апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів, а на ухвалу суду протягом 15 днів з дня його (її) проголошення (абз.1 ч.1); якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (абз.2 ч.1); учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвали суду якщо апеляційна скарга подана протягом 15 днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду (ч.2); строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч.2 ст.358 цього Кодексу (ч.3).

Згідно ст.357 ЦПК України: апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених ст.354 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом 10 днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку (ч.3); якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому ст.358 цього Кодексу (ч.4).

Як зазначив Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі "Желтяков проти України" від 09.06.2011р (заява №4994/04), практика якого відповідно до ст.9 Конституції України та ч.4 ст.10 ЦПК України 2017 року застосовується судами при розгляді справ як джерело права, одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який, inter alia (серед іншого), вимагає, щоб, коли суди остаточно вирішили питання, їхнє рішення не ставилось під сумнів. Цей принцип передбачає повагу до остаточності судових рішень та наполягає на тому, щоб жодна сторона не могла вимагати перегляду остаточного та обов`язкового судового рішення просто задля нового розгляду та постановлення нового рішення у справі. Відступи від цього принципу є виправданими лише тоді, коли вони обумовлюються обставинами суттєвого та неспростовного характеру.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (з урахуванням практики її застосування Європейським судом з прав людини) передбачено обов`язок мотивувати судове рішення про поновлення пропущених строків на оскарження. Зокрема, Європейський суд з прав людини спеціально і однозначно висловився стосовно того, що національний суд зобов`язаний мотивувати поновлення строку на оскарження і пересвідчитись, що підстави для поновлення строку виправдовують втручання у принцип res judicata (правова доктрина, що походить із римського права і означає остаточність рішення суду, яке набрало законної сил) (параграф 47 рішення у справі "Устименко проти України", параграф 41 рішення у справі "Пономарьов проти України").

Крім того, відповідно до параграфа 48 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Устименко проти України" національне законодавство на час подій не обмежувало дискреційні повноваження судів щодо часу або підстав для поновлення пропущеного строку. Сама концепція "поважних причин", згідно з якою національні суди виправдали відновлення провадження у справі заявника, не є чіткою. За таких обставин для національних судів ще важливішим було вказати причини свого рішення про поновлення пропущеного строку і відновлення провадження у справі заявника.

У параграфі 41 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Пономарьов проти України" зазначено, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Європейський суд з прав людини неодноразово вказував на порушення, які допускали українські суди внаслідок необґрунтованості причин втручання у принцип res judicata. Як зазначено вище, окрему увагу ним було приділено випадкам, коли судді поновлювали строк без надання будь-яких додаткових пояснень про "поважні причини".

Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Апеляційна скарга подана після закінчення 30-денного строку, установленого ч.1 ст.354 ЦПК України (оскільки в судовому засіданні 23.05.2022р було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, а повне рішення було складено 02.06.2022 року, то останнім днем подачі скарги, згідно ч.1 ст.354 ЦПК України, є перший робочий день після вихідних понеділок 04.07.2022 року). Скаргу ж подано 26 вересня 2022 року.

У своєму клопотанні представник позивачки просить поновити строк на апеляційне оскарження рішення від 23 травня 2022 року. Вона відповідним чином мотивувала причину пропуску строку на його апеляційне оскарження.

Підстави, вказані заявником на обґрунтування поновлення строку на апеляційне оскарження рішення, є неповажними. Так, не можуть бути прийняті до уваги самі по собі посилання на запровадження на всій території України воєнного стану без підтвердження належними доказами факту того, що це унеможливило для сторони позивача подати апеляційну скаргу, враховуючи, що у справі брав участь представник позивачки адвокат Левченко К.В., яка була присутня у судовому засіданні 23.05.2022 року, а також і в іншому судовому засіданні 09.06.2022 року, коли було ухвалено додаткове рішення з приводу стягнення витрат на професійну правничу допомогу. Стороною позивача не доведено, яким чином відсутність позивачки унеможливило для її представника подання скарги. Крім того, стороною позивача не підтверджено належними доказами самого факту покинення позивачкою свого постійного місця проживання у м. Рівному в кінці травня 2022 року й виїзду з території Рівненської області, а також повернення назад 26.08.2022 року.

Отже, підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення, зазначені скаржником у клопотанні, визнані неповажними.

Вказана обставина згідно ч.3 ст.357 ЦПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без руху та надання скаржнику строку тривалістю 10 днів з дня вручення цієї ухвали для подачі заяви з зазначенням інших підстав для поновлення строку.

Керуючись ст.ст.354, 357 ЦПК України,

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу адвоката Левченко Катерини Вікторівни, діючої від імені ОСОБА_1 , на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 23 травня 2022 року залишити без руху.

Надати скаржнику строк в 10 днів з дня вручення цієї ухвали для подачі заяви з зазначенням інших підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження вказаного рішення суду, з посиланням на номер провадження: 22-ц/4815/1290/22.

Роз`яснити, що в разі невиконання вимоги про подання у встановлений строк заяви з зазначенням інших підстав для поновлення строку, у відкритті апеляційного провадження буде відмовлено.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Рівненського

апеляційного суду Майданік В. В.