Ухвала

від 28.12.2022 по справі 569/8405/21

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

28 грудня 2022 року

м. Київ

справа № 569/8405/21

провадження № 61-13069ск22

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., Осіяна О.М.,

розглянув касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Оспанова Романа Олеговича на ухвалу Рівненського апеляційного суду від 21 жовтня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Театральний», ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу недійсним, скасування державної реєстрації права власності та визнання права власності,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Театральний», ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу недійсним, скасування державної реєстрації права власності та визнання права власності.

Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 23 травня 2022 року позов задоволено частково. Визнано недійсним договір купівлі?продажу квартири, укладений 22 травня 2020 року між обслуговуючим кооперативом «Житлово-будівельний кооператив «Театральний» та ОСОБА_2 , зареєстрований в реєстрі за № 714, предметом якого є квартира, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; скасовано державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , здійснену приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Плетньовим В. О., номер запису про право власності 36597361 від 22 травня 2020 року; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено; вирішено питання про розподіл судових витрат.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, ОСОБА_1 26 вересня 2022 року оскаржила його в апеляційному порядку.

Ухвалою Рівненського апеляційного суду від 30 вересня 2022 року вказану апеляційну скаргу було залишено без руху, оскільки підстави, вказані заявником в обґрунтування поновлення строку на апеляційне оскарження рішення, визнано неповажними.

Ухвалою Рівненського апеляційного суду від 21 жовтня 2022 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 23 травня 2022 року.

Судове рішення мотивовано тим, що посилання заявника на запровадження на всій території України воєнного стану без підтвердження належними доказами факту того, що це унеможливило подачу апеляційної скарги позивачем, заявником не доведено, яким чином відсутність позивачки унеможливило для її представника подання скарги.

У грудні 2022 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга представника ОСОБА_1 - адвоката Оспанова Р. О. на ухвалу Рівненського апеляційного суду від 21 жовтня 2022 року.

У касаційній скарзі представник ОСОБА_1 - адвокат Оспанов Р. О., посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу апеляційного суду.

Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд дійшов помилкового висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження, оскільки не надав оцінки тій обставині, що заявник не мала змоги подати апеляційну скаргу до 23 вересня 2022 року, оскільки перебувала за межами Рівненської області, та не могла надати своєму представнику доручення на подачу апеляційної скарги.

За змістом частини першої статті 394 ЦПК України питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження) вирішує колегія у складі трьох суддів після одержання касаційної скарги, оформленої відповідно до вимог статті 392 ЦПК України.

Відповідно до вимог частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

У разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення (частина четверта статті 394 ЦПК України).

Колегія суддів встановила, що касаційна скарга є необґрунтованою, а правильне застосування апеляційним судом норм процесуального права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування та тлумачення.

У статті 2 ЦПК України визначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до частини першої статті 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Застосування передбачених цією нормою правил залежить від виду процесуального строку. У разі, коли процесуальна дія не вчинена у межах строку, встановленого законом, суд може поновити його, якщо строк пропущено з причин, визнаних судом поважними.

Відповідно до частин третьої та четвертої статті 357 ЦПК України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 354 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 358 цього Кодексу.

Норми ЦПК України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.

Разом з тим, право суду на поновлення строку не є безмежним.

У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод проголошено право на справедливий судовий розгляд.

Одним з елементів справедливого судового розгляду є принцип правової визначеності прав і обов`язків сторін спору та неможливість безпідставного поновлення пропущеного процесуального строку для оскарження рішення суду, що набрало законної сили, лише з метою його скасування на шкоду інтересам іншого учасника процесу.

Із практики Європейського Суду з прав людини випливає, що судовий розгляд визнається справедливим за умови забезпечення рівного процесуального становища сторін, що беруть участь у спорі. Вимагається, щоб кожній із сторін була надана розумна можливість представляти свою справу у такий спосіб, що не ставить її в суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом.

Поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення без доведеності поважності причин не забезпечувало б рівновагу між інтересами сторін та правову визначеність у цивільних правовідносинах, яка є складовою верховенства права, проголошеного статтею 8 Конституції України.

Необґрунтоване поновлення процесуальних строків на оскарження «остаточного судового рішення» є порушенням принципу res judicata (правової визначеності), про що неодноразово наголошувалося у прецедентній практиці Європейського суду з прав людини.

Апеляційний суд, встановивши, що копію оскаржуваного рішення вручено представнику заявника 09 червня 2022 року, а заявником не було підтверджено, що вона покидала межі Рівненської області в період з травня по серпень 2022 року, обґрунтовано вважав, що вказані обставини не свідчать про поважність пропуску строку на апеляційне оскарження та дійшов правильного висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження.

Відповідно до частини першої статті 64 ЦПК України представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов`язки.

Відповідно до частин сьомої статті 272 ЦПК України якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що її вручено й особі, яку він представляє.

Зі змісту зазначених вище норм вбачається, що посилання касаційної скарги на помилковість висновків апеляційного суду є безпідставними, оскільки заявником не зазначено причин, що унеможливили її повідомлення представником про ухвалення судового рішення у справі № 569/8405/21.

З урахуванням наведеного вище, колегія суддів дійшла висновку, що правильне застосовування апеляційним судом норм права є очевидним, а касаційна скарга представника ОСОБА_1 - адвоката Оспанова Р. О. на ухвалу Рівненського апеляційного суду від 21 жовтня 2022 року є необґрунтованою.

Керуючись частиною четвертою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Оспанова Романа Олеговича на ухвалу Рівненського апеляційного суду від 21 жовтня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Театральний», ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу недійсним, скасування державної реєстрації права власності та визнання права власності.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявникові.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді Н. Ю. Сакара

О. В. Білоконь

О. М. Осіян