Рішення

від 27.10.2007 по справі 8/247-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8/247-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

26.10.07р.

Справа № 8/247-07

За позовом          Селянського (фермерського) господарства "Зоря" (смт. Петриківка Дніпропетровської області)

до             1)Закритого акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" (м.Дніпропетровськ)

                2)Закритого акціонерного товариства "Петриківка Агротехсервіс" (смт. Петриківка Дніпропетровської області)

3-ті особи:          1)Інспекція державного технічного нагляду Держтехнагляд Дніпропетровської обласної державної адміністрації в особі Петриківської районної інспекції державного технічного нагляду (м. Дніпропетровськ)

2)Дніпродзержинське міжоайонне реєстраційне екзамінаційне відділення УМВС України в Дніпропетровській області (м. Дніпродзержинськ)

3)Відділ державної виконавчої служби Петриківського районного управління юстиції Дніпропетровської області (смт. Петриківка Дніпропетровської області)

про                      визнання права власності

Суддя Дубінін І.Ю.

Представники:

від позивача:          Ткаченко В.В. –юрисконсульт (дов. № 6 від 14.08.07 р.)

від відповідача1:          Мариненко Ю.А. –юрисконсульт (дов. № 3977-П-О від 01.09.05 р.)

від відповідача2:          Підгірній В.М. –представник (дов. № 7 від 04.06.07 р.)

від 3-ї особи1:          не з'явився

від 3-ї особи2:          не з'явився

від 3-ї особи3:          не з'явився

Суть спору:

Позивач звернувся до відповідачів з позовом про визнання за ним права власності на майно, придбане за договором № 26 купівлі-продажу сільгоспобладнання, сільгосптехніки, машин у відповідача2, а саме:

1.          автомобіль КАМАЗ 5511, № 01261 АВ, 1986 р.в.;

2.          автомобіль ЗІЛ ММЗ 554, № 28321 АА, 1986 р.в.;

3.          автомобіль ЗІЛ ММЗ 554, № 01259 АВ, 1981 р.в.;

4.          автомобіль 3ІЛ ММЗ 555, № 00680 АВ, 1974 р.в.;

5.          автомобіль ГАЗ 5327, № 28320 АА, 1985 р.в.;

6.          причеп ГКБ 819, № 10167 АА, 1984 р.в.;

7.          трактор Т-150-КЯ, № 19505 АА, 1999 р.в.;

8.          трактор Т-150К, № 19507 АА, 2001 р.в.;

9.          трактор МТЗ-80.1, № 19504 АА, 1997 р.в.;

10.          трактор МТЗ 80.1, № 19502 АА, 1997 р.в.;

11.          борона БДТ-3, 1997 р.в.;

12.          борона БДТ-3, 1997 р.в.;

13.          борона БДТ-2,8, 1997 р.в.;

14.          борона БДТ-2,8, 1997 р.в.;

15.          сіялка СУПН-8, 1999 р.в.;

16.          культиватор КПС-4,0;

17.          плоскоріз АКП-25, 2000 р.в.;

18.          прес-підборщнк ПРФ-145, 1997 р.в.;

19.          котки КПС-1,4 - 5 шт.;

20.          сцепка - 2 шт.;

21.          борона БЗСС-1 середня - 10 шт.;

22.          полуавтомат зварочний ПДГ-200;

23.          приставка для збору соняшника ПС-6.00.000 ПС.

Позов мотивовано тим, що відповідач1 не визнає право власності позивача, оскільки обтяжив вказане майно у Державному реєстрі обтяжень на підставі договору застави.

Відповідач1 відзив на позов не надав.

Відповідач2 підтвердив право власності позивача, пояснив, що вказане майно було придбане у нього позивачем, повністю оплачене, а сума, отримана від продажу цього майна, була зарахована відповідачем1 на погашення кредиту. Після цього відповідач1 знову ввів обтяження на спірне майно, що відповідач2 вважає неправомірним.

Третя особа1 повідомила, що згідно електронної бази даних обліку машин, станом на 15.08.07 р. за відповідачем2 зареєстрована наступна техніка:

Ш          трактор Т-150-КЯ, № 19505 АА, 1999 р.в.;

Ш          трактор Т-150К, № 19507 АА, 2001 р.в.;

Ш          трактор МТЗ-80.1, № 19504 АА, 1997 р.в.;

Ш          трактор МТЗ 80.1, № 19502 АА, 1997 р.в.

Третя особа2 відзив на позов не надала.

Третя особа3 повідомила, що у неї на виконанні перебуває виконавче провадження № 77 від 05.05.05 р. з примусового виконання виконавчого напису нотаріуса про звернення стягнення на заставлене майно відповідача2 в рахунок погашення боргу перед відповідачем1. В ході вказаного виконавчого провадження було описане та арештоване заставлене майно відповідача2. 12.02.07 р. від відповідача1 надійшло повідомлення про непроведення стягнення на майно за переліком у зв'язку зі сплатою відповідачем2 суми боргу.

Крім того 3-тя особа3 заявила клопотання про розгляд справи за відсутністю свого представника.

Ухвалою голови господарського суду від 24.09.07 р. строк вирішення спору по справі був продовжений по 26.10.07 р. включно.

В судове засідання 26.10.07 р. представники третіх осіб не з'явились, причин свого нез'явлення суду не повідомили.

Господарський суд вважає за можливе задовольнити клопотання 3-тьої особи3, а також розглянути справу за відсутністю третіх осіб 1 та 2, оскільки останні були належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В:

За договором купівлі-продажу сільгоспобладнання, сільгосптехніки, машин № 26 від 01 лютого 2007 року позивачем було куплено у відповідача2 майно на загальну суму 122 220,00 грн., в тому числі:

1.          автомобіль КАМАЗ 5511, № 01261 АВ, 1986 р.в.;

2.          автомобіль ЗІЛ ММЗ 554, № 28321 АА, 1986 р.в.;

3.          автомобіль ЗІЛ ММЗ 554, № 01259 АВ, 1981 р.в.;

4.          автомобіль 3ІЛ ММЗ 555, № 00680 АВ, 1974 р.в.;

5.          автомобіль ГАЗ 5327, № 28320 АА, 1985 р.в.;

6.          причеп ГКБ 819, № 10167 АА, 1984 р.в.;

7.          трактор Т-150-КЯ, № 19505 АА, 1999 р.в.;

8.          трактор Т-150К, № 19507 АА, 2001 р.в.;

9.          трактор МТЗ-80.1, № 19504 АА, 1997 р.в.;

10.          трактор МТЗ 80.1, № 19502 АА, 1997 р.в.;

11.          борона БДТ-3, 1997 р.в.;

12.          борона БДТ-3, 1997 р.в.;

13.          борона БДТ-2,8, 1997 р.в.;

14.          борона БДТ-2,8, 1997 р.в.;

15.          сіялка СУПН-8, 1999 р.в.;

16.          культиватор КПС-4,0;

17.          плоскоріз АКП-25, 2000 р.в.;

18.          прес-підборщнк ПРФ-145, 1997 р.в.;

19.          котки КПС-1,4 - 5 шт.;

20.          сцепка - 2 шт.;

21.          борона БЗСС-1 середня - 10 шт.;

22.          полуавтомат зварочний ПДГ-200;

23.          приставка для збору соняшника ПС-6.00.000 ПС.

Платіжними дорученнями № 1 від 02 лютого 2007 року та № 2 від 02 лютого 2007 року позивач повністю перехував кошти за куплене майно.

По актам прийому-передачі, підписаними покупцем і продавцем, від 07 березня 2007 року та згідно до п. 4 договору вказане майно перейшло у власність позивача.

22 березня 2007 року відповідач зареєстрував вищевказане майно у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, вказавши підставу обтяження договір застави № OOFP/2 від 21.04.04 р, що підтверджується витягом № 11765414 від 23.03.07 року.

Також, 23 березня 2007 року відповідач1 направив листи до Дніпродзержинського МРЕО і Петриківського держтехнагляду з проханням не здійснювати перереєстрацію транспортних засобів.

При викладених обставина господарський суд не знаходить достатніх підстав для задоволення позову, виходячи також з наступного:

Згідно ст. 334 ЦК України, право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Переданням майна вважається зокрема - вручення його набувачеві.

Пунктом 4 договору купівлі-продажу № 26 від 01.02.07 р. встановлено, щоправо власності на товар переходить до покупця (позивача) з моменту фактичної передачі товару шляхом підписання двосторонніх актів прийому-передачі.

Факт передачі спірного майна у власність позивачу підтверджується двосторонніми актами прийому-передачі від 07.03.07 р.

Таким чином, фактично отримавши спірне майно за вказаними актами прийому передачі від відповідача2, позивач став власником цього майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 392 ЦК України, власник майна має право пред'явити позов про визнання права власності, якщо це оспорюється або не визнається іншою стороною.

Разом з тим, матеріалами справи підтверджується, що спірне майно, яке є предметом договору № 26 від 01.02.07 р., на дату підписання вказаного договору перебувало у заставі ЗАТ КБ «Приватбанк», та вказане у виконавчому написі нотаріуса № 2667 від 27.04.05 р., який знаходиться на виконанні у ВДВС Петриківського райуправління юстиції.

Доказів розірвання вищевказаного договору застави № OOFP/2 від 21.04.04 р, визнання його недійсним або припинення сторонами суду не надано.

На момент укладення договору купівлі-продажу № 26 від 01.02.07 р. позивач був повідомлений про те, що спірне майно знаходиться в заставі у відповідача1 і обтяжене.

Згідно ст.ст. 1, 16 Закону України "Про заставу", в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин (далі-Закон), застава - це спосіб забезпечення зобов'язань. В силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами. Застава виникає в силу договору чи закону. Право застави виникає з моменту укладення договору застави, а в разі, коли договір підлягає нотаріальному посвідченню - з моменту нотаріального посвідчення цього договору.

Як свідчать матеріали справи згаданий договір застави, укладений між відповідачами, був нотаріально посвідченний 21.04.04 р. і з цієї дати у відповідача1 виникло право застави.

Купівля-продаж заставного майна за погодженням із заставодержателем не суперечить ст. 17 вказаного Закону, тобто - не заборонена законом.

З дозволу відповідача1 позивач і відповідач2 уклали договір купівлі-продажу спірного майна №26 від 01.02.07 р. і право власності на майно перейшло до позивача.

Але за ст.ст. 27, 28 Закону, застава зберігає силу, якщо за однією з підстав, зазначених в законі, майно або майнові права, що складають предмет застави, переходять у власність іншої особи. Застава припиняється: з припиненням забезпеченого заставою зобов'язання; в разі загибелі заставленого майна; в разі придбання заставодержателем права власності на заставлене майно; в разі примусового продажу заставленого майна; при закінченні терміну дії права, що складає предмет застави; в інших випадках припинення зобов'язань, установлених законом.

З наведених норм Закону вбачається, що перехід права власності до позивача не припиняє договору застави і прав заставодержателя (відповідача1), а серед підстав припинення застави не значиться така підстава, як перехід права власності до іншої особи.

При викладених обставинах у діях відповідача1 не вбачається оспорювання права власності позивача, а має місце реалізація прав заставодержателя, який обтяжив майно, яке знаходиться у нього в заставі.

Викладене є підставою для відмови в позові до відповідача1.

Крім того, матеріали справи свідчать, що відповідач2 також ніяким чином не оспорює права власності позивача, який, при укладенні договору купівлі-продажу № 26 від 01.02.07 р., був належним чином повідомлений про право застави відповідача1на спірне майно.

Таким чином, набуваючи за вказаним договором майно, позивач міг передбачити можливість обтяження цього майна та обмеження його прав власника, пов'язане з цим.

Викладене є підставою для відмови в позові до відповідача2.

Судові витрати слід покласти на позивача.

Керуючись Законом України "Про заставу", ст.ст. 334, 392 ЦК України, ст.ст. 33, 44, 49, 82 - 85 ГПК України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

В позові до Закритого акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" відмовити.

В позові до Закритого акціонерного товариства "Петриківка Агротехсервіс" відмовити.

Суддя                                                                                                    І.Ю. Дубінін