Постанова

від 22.09.2022 по справі 450/303/16-ц

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 450/303/16-ц Головуючий у 1 інстанції: Кукса Д.А.

Провадження № 22-ц/811/3116/21 Доповідач в 2-й інстанції: Савуляк Р. В.

Провадження № 22-ц/811/3116/21

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2022 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі:

головуючого судді: Савуляка Р.В.,

суддів: Мікуш Ю.Р.. Приколоти Т.І.,

за участі секретаря: Іванової О., з участю ОСОБА_1 , представника ОСОБА_2 ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційноюскаргою представника ОСОБА_4 ОСОБА_5 на рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 10 червня 2021 року та на додаткове рішення цього ж суду від 30 червня 2021 року у справі за первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 правонаступником якої є ОСОБА_2 , третя особа: Верхньобілківська сільська рада Пустомитівського району Львівської області про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою та зустрічним позовом ОСОБА_4 правонаступником якої є ОСОБА_2 до Верхньобілківської сільської ради Пустомитівського району Львівської області, ОСОБА_1 про визнання недійсною приватизації земельної ділянки та державного акту про право приватної власності на земельну ділянку,-

ВСТАНОВИЛА:

У лютому 2016 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_4 , третя особа Верхньобілківська сільська рада Пустомитівського району Львівської області про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою.

Позовні вимоги обґрунтовував тим, що він є власником земельної ділянки згідно Державного акту на земельну ділянку серії 1-ЛВ№010443 від 26 грудня 2000 року пл.3,594 га, яка межує із земельною ділянкою ОСОБА_4 .

Відповідачка на його земельній ділянці побудувала гараж, порушивши при цьому межові знаки.

З урахуванням зазначених обставин ОСОБА_1 просив:

зобов`язати ОСОБА_4 знести гараж в с. Нижня Білка Пустомитівського району, який незаконно був встановлений на його земельній ділянці;

повторно встановити відновити межові знаки земельних ділянок (т.1 а.с.1-2).

У травні 2016 року ОСОБА_4 звернулася із зустрічним позовом до Верхньобілківської сільської ради Пустомитівського району Львівської області, ОСОБА_1 про визнання недійсною приватизації земельної ділянки та Державного акту про право приватної власності на земельну ділянку.

Позовні вимоги обґрунтовувала тим, що спірна будівля не збудована на земельній ділянці відповідача.

Сам відповідач отримав у приватну власність земельну ділянку на підставі сумнівного рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 23 червня 2010 року, без дотримання встановленої законом процедури та без погодження з нею меж земельної ділянки як суміжного землекористувача.

Держаний акт про право власності на землю був виданий спадкодавцеві ОСОБА_1 на підставі рішення виконкому Верхньобілківської сільської ради №34 від 20 січня 1998 року. Проте архівний відділ Пустомитівської районної державної адміністрації Львівської області повідомив, що «у книзі протоколів засідань виконкомуВерхньобілківськаої сільської ради за 1998 рік протокол від 20 січня 1998 року не значиться.

Передача у приватну власність земельних ділянок не належала до компетенції виконкомів відповідних рад, а вирішення даного питання покладалося виключно на відповідні ради народних депутатів

З урахуванням зазначених обставин та уточнених вимог від 24 жовтня 2016 року ОСОБА_4 просила:

визнати недійсною приватизацію земельної ділянки ОСОБА_1 , а саме визнати недійсним Державний акт про на право приватної власності на землю І-ЛВ №010443 виданий ОСОБА_6 на підставі рішення виконкому Верхньобілківської сільської ради №34 від 20 січня 1998 року (т.1 а.с.31-32;88-90).

Оскаржуваним рішенням Пустомитівського районногосуду Львівськоїобласті від10червня 2021року первісні позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , третя особа: Верхньобілківська сільська рада Пустомитівського району Львівської області про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою задоволено частково.

Зобов`язано ОСОБА_4 знести гараж в с. Нижня Білка Львівського району Львівської області, який незаконно встановлений на земельній ділянці позивача ОСОБА_1 з кадастровим номером 4623680800:03:002:0035.

В решті первісних позовних вимог відмовлено.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_4 до Верхньобілківської сільської ради Пустомитівського району Львівської області, ОСОБА_1 про визнання недійсною приватизації земельної ділянки та державного акту про право приватної власності на земельну ділянку відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 551, 21 грн. суму сплаченого судового збору.

Додатковим рішенням Пустомитівського районного суду Львівської області від 30 червня 2021 року заяву представника позивача ОСОБА_1 , адвоката Попадюка Святослава Степановича про ухвалення додаткового рішення задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 13 124 гривні.

Вищезгадані рішенняв апеляційномупорядку оскаржив представник ОСОБА_4 ОСОБА_5 .

В обґрунтування вимо апеляційної скарги посилається на те, що ОСОБА_1 не доведено та судом не встановлено яких саме суттєвих реальних порушень права власності йому завдає виступаюча забудова гаражу до 1 метра (по виступаючій конструкції даху на 0,00096 га, по будівлі- на 0,00054 га).

Посилається на те, що знесення самочинного об`єкта нерухомості відповідно до ст. 376 ЦК України є крайнім заходом впливу на забудовника і можливе лише тоді, коли використано усі передбачені законодавством України заходи з метою усунення порушень щодо реагування та притягнення винної особи до відповідальності та коли неможлива перебудова об`єкта нерухомості чи особа відмовляється від такої перебудови.

Стверджує, що ОСОБА_7 не є власником оспорюваного гаражу, його не будувала, є жінкою похилого віку (1936 р.н.), а тому не могла здійснювати будь-яких дій пов`язаних з будівництвом цього гаражу.

Просить рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 10 червня 2021 року та додаткове рішення цього суду від 30 червня 2021 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 - відмовити.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 померла.

Ухвалою судового засідання від 19 вересня 2022 року залучено ОСОБА_2 як правонаступника ОСОБА_4 у даному спорі (т.2 а.с.209-211).

Заслухавши суддю-доповідача, представника ОСОБА_2 ОСОБА_3 на підтримання апеляційної скарги, пояснення ОСОБА_1 на її заперечення, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення у межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 10 червня 2021 року в частині задоволення первісного позову ОСОБА_1 та додаткове рішення цього суду від 30 червня 2021 року скасуванню з ухваленням нового рішення по справі.

Задовольняючи первісний позов суд першої інстанції дійшов висновку про те, що ОСОБА_4 допустила порушення земельного законодавства, зокрема побудувала гараж частина якого розташована на земельні ділянці ОСОБА_1 , що підставою для знесення гаражу.

З таким висновком суду погодитись не можна із наступних підстав.

Судом та матеріалами справи встановлено, що згідно копії рішення виконкому Верхньобілківської сільської ради №67 від 08 травня 1997 року ОСОБА_6 (дідусь позивача) передано у приватну власність земельну ділянку для обслуговування житлового будинку та господарських споруд 0,2500 га. та ведення особистого підсобного господарства 0,35 га (т.1.а.с.172-173)

Згідно Державного акту на право приватної власності на землю серії І-ЛВ №010443 від 26 грудня 2000 року ОСОБА_8 передано у приватну власність земельну ділянку площею 0,6090 га в межах згідно з планом. Землю передано для обслуговування житлового будинку та господарських будівель 0,2500 га, ведення особистого підсобного господарства - 0,3590га.

Як зазначено у цьому Державному акті, підставою для його видачі є рішення виконкому Верхньобілківської сільської ради №34 від 20 січня 1998 року (т.1 а.с.3), однак згідно відповіді архівного відділу Пустомитівської районної державної адміністрації в книзі протоколів засідання виконкому Верхньобілківської сільської ради за 1998 рік протокол від 20 січня 1998 року та рішення №34 не значиться (т.1 а.с.79).

Також встановлено, що рішенням Пустомитівського районного суду від 23 червня 2010 року встановлено факт, що ОСОБА_8 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Нижня Білка Пустомитівського району Львівської області є дідом ОСОБА_1 з боку батька ОСОБА_9 та визнано за ОСОБА_1 право власності на майно після смерті ОСОБА_8 в тому числі і на земельну ділянку пл.0, 6090 га (І-пл. 0, 3594 га, ІІ-пл. 0, 2496 га), яка знаходиться на території с. Нижня Білка, Пустомитівського району Львівської області та надана для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель 0,2500 га, ведення особистого підсобного господарства 0,3590 га.

Згідно витягу про державну реєстрацію прав від 12 квітня 2011 року ОСОБА_1 є власником житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 (т.1 а.с.4).

По сусідству з позивачем, у житловому будинку по АДРЕСА_2 проживала ОСОБА_4 , яка життя користуваласяється земельною ділянкою розміром визначеним Проектом забудови від 26 грудня 1986 року, що міститься в будівельному паспорті на ім`я ОСОБА_10 (т.1 а.с.53-59).

ОСОБА_1 , на підставі рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 23 червня 2010 року, оформив право власності на будинок який належав ОСОБА_8 , розробив технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі, яка розташована в с. Нижня Білка Верхньобілківської сільської ради Пустомитівського району Львівської області, кадастрові номери: 4623680800:03:002:0035; 4623680800:03:002:0031, що підтверджується матеріалами топографо-геодезичних робіт, при тому жодних погоджень меж земельних ділянок із сусіднім землекористувачем ОСОБА_4 не було проведено (т.1 а.с.9).

Згідно висновку №17/05-16я судово будівельно-технічного дослідження складеного судовим експертом Заяць І.Г.від 29 травня 2016 року споруда цегляного гаражу, який збудований ОСОБА_4 на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_2 , знаходиться на межі із сусідньою земельною ділянкою гр. ОСОБА_1 , яка склалася по фактичному користуванні та не містить твердих межових знаків.

У зв`язку із відсутністю кадастрового плану земельної ділянки гр. ОСОБА_1 з розмірами та поворотнити кутами, та твердих межових знаків між даними земельними ділянками в цій частині, встановити чи споруда цегляного гаражу, який збудований гр. ОСОБА_4 , розташований в межах земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2 , не надається можливим (т.1 а.с.48-52).

Згідно висновку експерта Львівського науково дослідного інституту судових експертиз №3343 земельно-технічної та будівельно-технічної експертизи від 18 травня 2018 року розмір меж фактичного користування земельною ділянкою ОСОБА_4 не відповідають розмірам меж визначеної Проектом забудови від 26 грудня 1986 року, що міститься в будівельному паспорті виданного ОСОБА_10 .

Цегляний гараж, збудований ОСОБА_4 , відповідно збережених межових знаків між земельними ділянками, розташований в межах земельної ділянки, зазначеної у Проекті забудови від 26 грудня 1986 року, що містяться в будівельному паспорті виданного ОСОБА_10 .

Межі фактичного користування земельною ділянкою ОСОБА_1 , не відповідають розмірам зазначеним у Державному акті на право власності серії І-ЛВ №010443 від 26 грудня 2000 року

Встановити чи різниця в розмірах з/д та місце розташування меж виникла в наслідок самовільного захоплення частини земельної ділянки ОСОБА_4 під час спорудження цегляного гаража чи в наслідок зміщення межі сусідніми ділянками, не представляється за можливим (т.1 а.с.194-197; 200;201).

Отже, як видно із зазначеного висновку експерта межі фактичного користування земельними ділянками ОСОБА_4 та ОСОБА_1 не відповідають розмірам зазначених у правовстановлюючих документах, а цегляний гараж розташований в межах земельної ділянки ОСОБА_4 .

Згідно висновку експерта Львівського науково дослідного інституту судових експертиз №3872 додаткової земельно-технічної та будівельно-технічної експертизи від 18 листопада 2020 року частина гаражу, який збудований ОСОБА_4 знаходиться в межах земельної ділянки, що належить ОСОБА_1 з кадастровим № 4623680800:03:002:0035, яка сформована на підставі Технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної дівлянки в натурі (на місцевості) гр. ОСОБА_1 .

Частина забудови гаражу (по будівлі), а саме площею 0,00054 га розташована на земельній ділянці з кадастровим №4623680800:03:002:0035. Частина забудови гаражу (по виступаючій контрукції даху), а саме площею 0,00096 га розташована на земельній ділянці з кадастровим номером 4623680800:03:002:0035 (т.2 а.с.77-81).

Як зазначено у правових позиціях Верховного Суду висловлених у спостанові від 21 травня 2020 року у справі №726/874/15-ц, відповідно до частини першої статті 376 ЦК України, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Частиною 7 цієї ж норми передбачено, що у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов`язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову.

З урахуванням змісту статті 376 ЦК України в поєднанні з положеннями статей 16, 386, 391 ЦК України, вимоги про знесення самочинно збудованого нерухомого майна на земельній ділянці, власником або користувачем якої є інша особа, можуть бути заявлені власником чи користувачем земельної ділянки або іншою особою, права якої порушено, за умови доведеності факту такого порушення самочинною забудовою.

Збудований об`єкт нерухомості може бути знесений особою, яка здійснила самочинне будівництво, за її рахунок лише на підставі судового рішення у випадках, передбачених частинами четвертою та сьомою статті 376ЦК України: а) якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, що здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці; б) якщо така забудова порушує права інших осіб; в) якщо проведення перебудови об`єкта є неможливим; г) особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, відмовляється від проведення перебудови відповідно до прийнятого судом рішення.

Знесення самочинного будівництва є крайньою мірою і можливе лише за умови вжиття всіх передбачених законодавством України заходів щодо реагування та притягнення винної особи до відповідальності.

Отже, системний аналіз зазначених положень дає підстави для висновків про те, що самочинне будівництво підлягає знесенню, якщо: власник земельної ділянки заперечує проти визнання права власності за особою, яка здійснила таке будівництво; власник земельної ділянки не заперечує проти визнання права власності на самочинну забудову, однак така забудова порушує права інших осіб на зазначену земельну ділянку; самочинна забудова зведена на наданій земельній ділянці,але з відхиленням від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, з істотним порушенням будівельних норм і правил, що порушує права інших осіб, за умови, що особа, яка здійснила самочинне будівництво, відмовилась від здійснення перебудови.

Знесення нерухомості, збудованої з істотним відхиленням від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, з істотним порушенням будівельних норм і правил (у тому числі за відсутності проекту), допустиме лише за умови, якщо неможливо здійснити перебудову нерухомості відповідно до проекту або відповідно до норм і правил, визначених державними правилами та санітарними нормами, або якщо особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від такої перебудови.

Матеріалами справи підтверджено, що Технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної дівлянки в натурі (на місцевості) гр. ОСОБА_1 виготовлялася останнім без погодження меж із сусіднім землекористувачем ОСОБА_4 , а межі фактичного користування земельними ділянками ОСОБА_1 та ОСОБА_4 не відповідають розмірам зазначених у правовстановлюючих документах (у державному акті на право власності І-ЛВ №010443.

За таких обставин не можна братии до уваги висновки додаткової судової земельно-технічної експертизи від 15 листпада 2020 року №3872 про те, що частина гаражу (площею 0,00054 га та 0,00096 га) збудованого ОСОБА_4 знаходиться в межах земельної ділянки ОСОБА_1 .

Більше того, такий «заступ» не є підставою для вижиття крайніх заходів - знесення гаражу в цілому, який розташований на земельній ділянці ОСОБА_4 .

Крім того, ОСОБА_1 не надано доказів технічної можливості демонтажу частинигаражубез пошкодження конструкції споруди в цілому, не визначено, яку самечастину гаражу слід знести, її розмір та конфігурацію.Отже така вимога є передчасною.

Зазначених обставин не врахував суд першої інстанції та дійшов передчасного висновку про задовлення первісного позову ОСОБА_1 .

Щодо зустрічного позовоу ОСОБА_4 правонаступником якої є ОСОБА_2 до Верхньобілківської сільської ради Пустомитівського району Львівської області, ОСОБА_1 про визнання недійсною приватизації земельної ділянки та державного акту про право приватної власності на земельну ділянку, то в цій частині рішення суду не оскаржується, тому не було предметом перегляду в суді апеляційної інстанції.

З врахуваннямзазначених обставинапеляційна скаргапредставника ОСОБА_4 ОСОБА_5 підлягає дозадоволення частково,рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 10 червня 2021 року в частині задоволення первісного позову ОСОБА_1 та додаткове рішення цього суду від 30 червня 2021 року скасуванню на підставі пп.1-3 ч.1 ст.376 ЦПК України з ухваленням нового рішення по справі про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , в решті рішення суду слід залишити без змін.

Керуючись ст. 367, 368, п.2 ч.1 ст. 374, ст.ст. 381, 382, 384, 389 ЦПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_4 ОСОБА_5 задовольнити.

Рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 10 червня 2021 року в частині зобов`язання ОСОБА_4 , правонаступником якої є ОСОБА_2 знести гараж в с. Нижня Білка, Львівського району, Львівської області - скасувати та в цій частині ухвалити нове рішення.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_4 правонаступником якої є ОСОБА_2 про зобов`язання знести гараж в с. Нижня Білка Львівського району, Львівської області відмовити.

Додаткове рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 30 червня 2021 року скасувати.

В решті рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 10 червня 2021 року залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 826 гривень судових витрат.

Постанова апеляційногосуду набираєзаконної силиз дняїї прийняття,але можебути оскарженоюу касаційномупорядку шляхомподачі касаційноїскарги безпосередньодо судукасаційної інстанціїпротягом тридцятиднів здня складення повної постанови.

Повний текст постанови складено 03 жовтня 2022 року.

Головуючий: Савуляк Р.В.

Судді: Мікуш Ю.Р.

Приколота Т.І.