Рішення

від 15.09.2022 по справі 753/9649/20

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/9649/20

провадження № 2/753/2704/22

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" вересня 2022 р. Дарницький районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді: Сирбул О.Ф. ,

за участю секретаря: Лаптєвої Ю.М.

представника позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні майном, -

В С Т А Н О В И В :

У червні 2020 року ОСОБА_2 (далі по тексту-позивач, ОСОБА_2 ) звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 (далі по тексту - відповідач, ОСОБА_3 ) про усунення перешкод у користуванні майном шляхом знесення самочинно встановленої огорожі. Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач є власником садового будинку АДРЕСА_1 , що підтверджується договором купівлі-продажу садового будинку від 20.06.2019, а також земельної ділянки АДРЕСА_1 кадастровий номер 8000000000:90:075:0053, на якій розташований зазначений будинок. На земельній ділянці ОСОБА_2 розташований садовий будинок та господарська споруда. За огорожею ділянки позивача на відстані 2 м в бік озера знаходиться каналізаційний колодязь вигрібної ями, з якого виконується евакуація стічних вод з ділянки. ОСОБА_3 є власником земельної ділянки № НОМЕР_2 кадастровий номер 8000000000:90:075:0027, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 . Земельна ділянка відповідача межує із земельною ділянкою позивача. Зазначені земельні ділянки знаходяться в межах земель, відведених садовому товариству «ПІВДЕННЕ» Дарницького району міста Києва (місцезнаходження: 02132, м. Київ, вулиці Садові 59-66), ідентифікаційний код 24936924. Відповідач самовільно зайняв частину земельної ділянки, яка повинна використовуватись відповідно до встановлених меж як проїзд та побудував огорожу (паркан) на відстані декілька метрів від паркану позивача, який перекриває зовнішню частину її паркану, до якої підхід має бути вільним. Побудувавши паркан, відповідач перекрив повністю доступ позивача до каналізаційного люку вигрібної ями позивача та до паркану позивача (паркан відповідача частково закрив фасад землеволодіння позивача з боку озера), що позбавляє позивача доступу до вигрібної ями та до паркану позивача та не дозволяє позивачу здійснювати евакуацію стічних вод з ділянки. Відповідач незаконно користується самовільно зайнятою земельною ділянкою, на якій розміщено самочинно збудований паркан (огорожа).

Позивач вказує, що такими діями відповідач чинить їй перешкоду у користуванні каналізаційним колодязем (вигрібною ямою) та огорожею, що завдає шкоди законним правам і інтересам позивача.

Враховуючи те, що відповідач чинить перешкоди позивачу у користуванні каналізаційним колодязем (вигрібною ямою), огорожею позивача, оскільки самочинно збудованим забором перекрив доступ до фасаду землеволодіння позивача зі сторони озера, позивач звернулася до суду за захистом порушеного права із вказаним позовом.

У позовних вимогах позивач просила суд, зобов`язати відповідача усунути перешкоди у користуванні ОСОБА_2 каналізаційним колодязем вигрібної ями, який веде до земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом знесення самочинно встановленої огорожі.

Ухвалою суду від 29.07.2020 відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 04.02.2021 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до розгляду в судовому засіданні.

Відповідач у судові засідання систематично не з`являвся, про час та місце розгляду справи повідомленявся у встановленому законом порядку - судовими повістками за зареєстрованим місцем проживання. Крім того, представник відповідача ознайомлювався з матеріалами справи.

У відповідності до ст.ст. 174, 178 ЦПК України відповідач не скористався своїм процесуальним правом та не направив суду відзив на позовну заяву, із викладенням заперечень проти позову.

Згідно ч. 3 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явились в судове засідання без поважних причин.

Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи те, що відповідач не повідомив суду про причини своєї неявки, суд вважає за можливе розглянути дану справу за відсутності належним чином повідомленого відповідача та його представника.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила суд позовні вимоги задовольнити з підстав викладених у позові.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, всебічно, повно та об`єктивно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, що мають істотне значення для правильного вирішення справи по суті та на яких ґрунтується позовні вимоги, оцінивши докази на предмет належності, достовірності та допустимості у їх сукупності, вважає, що в позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

У відповідності до ст.ст. 13, 81 ЦПК України суд розглядає справу не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін чи інших осіб, які беруть участь у справі. Кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і докази подаються сторонами і іншими особами, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує зокрема: чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; які правовідносини випливають зі встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 на праві власності належить садовий будинок АДРЕСА_1 , що підтверджується договором купівлі-продажу садового будинку від 20.06.2019. Також позивач є власником є власником земельної ділянки АДРЕСА_1 кадастровий номер 8000000000:90:075:0053, на якій розташований зазначений будинок, що підтверджується договором купівлі-продажу земельної ділянки від 20.06.2019.

Відповідачу ОСОБА_3 на праві власності належить земельна ділянка № НОМЕР_2 кадастровий номер 8000000000:90:075:0027, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку.

З пояснень представника позивача під час розгляду справи судом встановлено, що земельна ділянка відповідача межує із земельною ділянкою позивача.

13 листопада 2019 року позивач уклала договір №16 на виконання комплексу топографо-геодезичних робіт та надання консалтингових послуг. Предметом вказаного договору було надання послуг з виконання топографо-геодезичних робіт по топографічному зніманню земельної ділянки, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер №8000000000:90:075:0053 та прилеглої до неї території, зі складанням відповідної технічної документації.

Зі складеної інженером-землевпорядником ОСОБА_4 технічної документації (геодезичні роботи) щодо виконання контрольної геодезичної зйомки на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:90:075:0053, яка знаходиться у власності ОСОБА_2 , за адресою: АДРЕСА_1 судом вбачається, що на земельній ділянці ОСОБА_2 розташований садовий будинок та господарська споруда, які належать позивачу. За огорожею ділянки позивача на відстані 2 м в бік озера знаходиться каналізаційний колодязь вигрібної ями, з якого виконується евакуація стічних вод з ділянки. На даний час доступ до вигрібної ями перекрито огорожею, встановленою з боку землеволодіння ОСОБА_3 , кадастровий номер 8000000000:90:075:0027. Внаслідок аналізу польових матеріалів, плану місцевості з ЄЦТО м. Києва, космічних знімків минулих років та інших джерел встановлено, зокрема, що:

- огорожі землеволодінь кадастровий номер 8000000000:90:075:0027 та 8000000000:90:075:0053, з боку озера, були встановлені у створі (на одній лінії) так, що до вигрібної ями землеволодіння ОСОБА_2 існував вільний доступ;

- після 24.05.2018 (дата останнього з наявних космічних фото-знімків) з боку землеволодіння 8000000000:90:075:0027 було перенесено огорожу (збільшено площу земельної ділянки на 0,0158 га) таким чином, що вона частково закрила фасад з боку озера для землеволодіння 8000000000:90:075:0053, перекривши доступ до вигрібної ями.

Актом Державної екологічної інспекції столичного округу №45 від 14.02.2020, складеного за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) та проведеного на підставі скарги позивача, встановлено, що членом СТ «Південне» ОСОБА_3 облаштовано паркан на території прибережної захисної смуги озера Мартишів, а саме на відстані 9-11 м від урізу води; площа самовільно зайнятої ділянки становить 246,45 кв.м. на території прибережної захисної смуги озера Мартишів.

Згідно ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Стаття 16 ЦК України, визначає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Встановлено, що відповідач чинить перешкоди позивачу у користуванні каналізаційним колодязем (вигрібною ямою), огорожею позивача, оскільки самочинно збудованим парканом перекрив доступ до фасаду землеволодіння позивача зі сторони озера, що завдає шкоди законним правам і інтересам позивача, а тому у позивача виникла необхідність звернутися до суду за захистом порушеного права.

Згідно ч. 1 ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. (ч. 2 ст. 77 ЦПК України).

Отже, під час розгляду справи судом встановлено, що відповідач самовільно зайняв частину земельної ділянки, яка повинна використовуватись відповідно до встановлених меж як проїзд та побудував огорожу (паркан) на відстані декілька метрів від паркану позивача, який перекриває зовнішню частину її паркану, до якої підхід має бути вільним.

Разом з тим, паркан відповідача повністю перекрив доступ позивача до каналізаційного люку вигрібної ями позивача та до паркану позивача (паркан відповідача частково закрив фасад землеволодіння позивача з боку озера), що позбавляє позивача доступу до вигрібної ями та до паркану позивача.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 319, ст. 321 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно вимог ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 152 ЗК України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю, а власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

В силу вимог ч.ч. 1, 2, 3 ст. 103 ЗК України власники та землекористувачі земельних ділянок повинні обирати такі способи використання земельних ділянок відповідно до їх цільового призначення, при яких власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок завдається найменше незручностей (затінення, задимлення, неприємні запахи, шумове забруднення тощо). Власники та землекористувачі земельних ділянок зобов`язані не використовувати земельні ділянки способами, які не дозволяють власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок використовувати їх за цільовим призначенням (неприпустимий вплив). Власники та землекористувачі земельних ділянок зобов`язані співпрацювати при вчиненні дій, спрямованих на забезпечення прав на землю кожного з них та використання цих ділянок із запровадженням і додержанням прогресивних технологій вирощування сільськогосподарських культур та охорони земель (обмін земельних ділянок, раціональна організація територій, дотримання сівозмін, встановлення, зберігання межових знаків тощо).

Частина 1 ст. 96 ЗК України, визначає обов`язки землекористувачів земельних ділянок, зокрема, землекористувачі зобов`язані: не порушувати права власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів.

Згідно ч. 2 ст. 13 ЦК України при здійсненні свої прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які б порушити прав інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині.

Статтею 386 ЦК України встановлено, що держава забезпечує рівний захист прав усіх суб`єктів права власності. Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Відповідно до ст. 7 Постанови Пленуму ВСУ «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» №7 від 16.04.2004, із змінами внесеними згідно з постановою пленуму ВСУ №2 від 19.03.2010, власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його права, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється згідно з частиною третьою статті 152 ЗК шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів захисту (стаття 16 ЦК).

Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦК України об`єкт нерухомості відноситься до самочинного будівництва за наявності однієї з наведених умов: земельна ділянка не відведена для цієї мети; немає належного дозволу на будівництво; відсутній належним чином затверджений проект; під час будівництва допущені істотні порушення будівельних норм і правил.

При цьому, за положеннями ч. 4 цієї статті, якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.

З огляду на встановлені обставини справи, судом встановлено, що відповідач без належної на те правової підстави користується самовільно зайнятою земельною ділянкою, на якій розміщено самочинно збудований паркан (огорожа), тим самим чинить перешкоду позивачу у користуванні каналізаційним колодязем (вигрібною ямою) та своєю огорожею, що завдає шкоди законним правам і інтересам позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ст. 81 ЦПК України).

Отже, в силу вимог ст.ст. 2, 4, 12, 76-81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести належними та допустимими доказами ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч.ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Разом з тим, відповідачем суду не надано жодних належних та допустимих доказів у заперечення позовних вимог, не здобуто таких доказів і в ході судових засідань.

Повно та всебічно з`ясувавши обставини справи, оцінивши зібрані у справі докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ґрунтуються на вимогах закону, обставини справи підтверджені певними засобами доказування, а тому позовну заяву необхідно задовольнити.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, отже з відповідача слід стягнути витрати по сплаті судового збору в розмірі 1681,60 грн.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 133 та ч. 1-3 ст. 137 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи. До витрат, пов`язаних із розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Разом з тим, ч. 2 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Статтею 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» визначає, що при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

21 червня 2019 року між позивачем ОСОБА_5 та адвокатським об`єднанням «Дефендо Капітал» було укладено договір про надання правової допомоги, предметом якого є надання правової допомоги ОСОБА_5 у вигляді представництва її інтересів (надалі - Договір).

Згідно з п. 1.1 ст. 1 Договору за цим Договором адвокатське об`єднання «Дефендо Капітал» зобов`язується надати Замовникові правову допомогу, а Замовник зобов`язується прийняти надану правову допомогу.

Вартість правової допомоги, що надається за цим Договором Виконавцем, узгоджена Сторонами та сплачується Замовником на підставі виставлених Виконавцем рахунків. Оплата правової допомоги, передбаченої п. 3.1 ст. 3 Договору здійснюється Замовником протягом трьох банківських днів з дня отримання Замовником рахунку Виконавця шляхом перерахування коштів на банківський рахунок Виконавця (пункти 3.1, 3.2 ст. 3 Договору).

27 травня 2020 року позивачем було сплачено на підставі рахунку адвокатського об`єднання «Дефендо Капітал» 63 250,00 грн., що підтверджується рахунком на оплату №8 від 27.05.2020, платіжним дорученням №ПНМ33763 від 27.05.2020 про сплату 27 500,00 грн.; квитанцією №1072 від 27.05.2020 на суму 35 750,00 грн. та банківською випискою адвокатського об`єднання «Дефендо Капітал» за період з 01.05.2020 по 31.05.2020.

05.11.2021 року між позивачем та адвокатським об`єднанням «Дефендо Капітал» було підписано акт приймання-передачі наданої правової допомоги за Договором, згідно з яким адвокатське об`єднання надало Позивачу правову допомогу у формі: - аналізу наданих ОСОБА_5 документів та надання консультації щодо звернення до суду із позовною заявою про усунення перешкод у користуванні майном; - складання адвокатського запиту керівнику садового товариства «Південне» Дарницького району м. Києва про надання копій документів щодо земельних ділянок, які належать на праві власності ОСОБА_5 та ОСОБА_3 ; - складання адвокатського запиту Директору Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради про надання копій землевпорядної документації щодо відведення земельних ділянок садовому товариству «Південне»; - складання скарги до Департаменту містобудування та архітектури КМДА про порушення ОСОБА_3 законодавства у сфері містобудування та архітектури; - складання скарги до Департаменту земельних ресурсів КМДА про порушення ОСОБА_3 земельного законодавства та самовільне зайняття земельної ділянки з побудовою паркану; - складання скарги до Міністерства екології та природних ресурсів України; - представництво інтересів ОСОБА_5 під час виконання ФОП ОСОБА_6 топографо-геодезичних робіт на земельній ділянці ОСОБА_5 ; - представництво інтересів ОСОБА_5 під час здійснення Державною екологічною інспекцією України перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства; - складання адвокатського запиту до Міністерства енергетики та захисту довкілля України про надання акту, складеного за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю); - складання позовної заяви до Дарницького районного суду м. Києва про усунення порушень в користуванні майном ОСОБА_5 шляхом знесення самочинно встановленої огорожі, підготовка додатків до позовної заяви, подання до Дарницького районного суду м. Києва; - складання та подання до Дарницького районного суду м. Києва клопотання про надання матеріалів справи для ознайомлення від 26.10.2020; - ознайомлення 26.10.2020 у Дарницькому районному суді м. Києва з матеріалами справи №753/9649/20; - участь 28.10.2020 у підготовчому засіданні в Дарницькому районному суді м. Києва; - складання та подання 27.01.2021 до Дарницького районного суду м. Києва клопотання про ознайомлення із матеріалами справи; - ознайомлення 27.01.2021 у Дарницькому районному суді м. Києва з матеріалами справи №753/9649/20; - участь 04.02.2021 р. у підготовчому засіданні в Дарницькому районному суді м. Києва; - участь 29.04.2021 у судовому засіданні в Дарницькому районному суді м. Києва; - участь 07.07.2021 у судовому засіданні в Дарницькому районному суді м. Києва; - ознайомлення 12.07.2021 у Дарницькому районному суді м. Києва з матеріалами справи №753/9649/20; - участь в судових засіданнях у Дарницькому районному суді м. Києва в справі №753/9649/20; - складання клопотання про стягнення витрат на правову (правничу) допомогу з відповідача від 05.11.2021, відправка Відповідачу та подання його до Дарницького районного суду м. Києва; - консультування Замовника з питань, які виникали у зв`язку з поданням позовної заяви та розглядом справи №753/9649/20 у Дарницькому районному суді м. Києва.

Відповідно до акту приймання-передачі загальна вартість правової допомоги складає 63 250,00 грн.

При визначенні суми відшкодування суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Так, у рішенні у справі «East/West Alliance Limited» v. Ukraine» («Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України) від 23 січня 2014 року в § 268 зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим, вказаний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц.

На підставі вищевикладеного, враховуючи характер виконаної представником позивача роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також розумності їхнього розміру, з огляду на конкретних обставин справи, часом витраченим адвокатом на виконання робіт, що підтверджується детальним описом наданої правової допомоги від 05.11.2021, суд приходить до висновку, щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу в сумі 63 250,00 грн. з відповідача на користь позивача.

Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки, позовні вимоги задоволені в повному обсязі, тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 1 681,60 грн.

Крім того, з відповідача підлягає стягненню витрати у розмірі 8500,00 грн., які позивач сплатила фізичній особі-підприємцю ОСОБА_6 за договором на виконання комплексу топографо-геодезичних робіт та надання консалтингових послуг №16 від 13.11.2019, що підтверджується наданими позивачем квитанціями та актами здачі приймання-виконаних робіт.

Керуючись ст.ст. 4, 10, 12-13, 76-80, 133, 141, 200, 206, 263-265, 268, 354, 355 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні майном - задовольнити.

Зобов`язати ОСОБА_3 усунути перешкоди у користуванні огорожею земельної ділянки, яка належить ОСОБА_2 , каналізаційним колодязем вигрібної ями, який веде до земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом знесення самочинно встановленої огорожі.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 витрати пов`язані з замовленням топографо-геодезичних робіт в розмірі 8 500,00 грн., витрати на правову допомогу в розмірі 63 250,00 грн. та судовий збір в розмірі 1 681,60 грн.

Позивач: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Відповідач: ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Суддя: