У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"05" жовтня 2022 року м. Миколаїв
Миколаївський апеляційний суд
в складі колегії суддів судової палати у кримінальних справах:
ОСОБА_3 ОСОБА_4 ОСОБА_5
за участю секретаря ОСОБА_6
учасників судового провадження:
прокурора ОСОБА_7
підозрюваного ОСОБА_1
захисника ОСОБА_8
розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12021150000000081 за апеляційною скаргою прокурора відділу Миколаївської обласної прокуратури ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 21 вересня 2022 року щодо
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , працюючого на посаді керівника проекту ТОВ «Вітагро Партнер», зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
-підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України,
Короткий зміст рішення слідчого судді.
Ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 21 вересня 2022 року задоволено частково клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_9, погоджене з прокурором Миколаївської обласної прокуратури ОСОБА_10 Застосовано до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.
Відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України, покладено на підозрюваного ОСОБА_1 на строк до 19 листопада 2022 року наступні обов`язки:
- прибувати до слідчого, прокурора, суду за першою вимогою;
- не залишати межі Хмельницької області без дозволу слідчого або прокурора;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги.
Прокурор ОСОБА_7 просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову ухвалу, якою застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів із можливістю внесення застави у розмірі 800 000 грн.
Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.
Прокурор вважає, що рішення про відмову у застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із можливістю внесення застави у розмірі 800000 грн. та заміною його більш м`яким запобіжним заходом є необґрунтованим та підлягає скасуванню.
Посилається на наявність ризиків переховуватись підозрюваним від органів досудового розслідування та суду, оскільки ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого корупційного злочину, і передбачає можливість призначення покарання на строк до дванадцяти років позбавлення волі, що вже само по собі може бути вагомою підставою і мотивом для підозрюваного переховуватися від слідства та суду.
Вважає, що підозрюваний може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки на даний час не вилучені всі документи, що підтверджують заволодіння грошових коштів ДЕЕЗІТ ММР.
Також підозрюваний може незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні шляхом схилення до дачі завідомо неправдивих показань, які виправдовують його, чим перешкоджати встановленню істини у провадженні, чи взагалі схилення до відмови давати, серед яких діючі колишні працівники ДЕЕЗІТ ММР, а також може впливати на інших осіб, які на даний час не допитані та є свідками у даному кримінальному провадженні.
Також прокурор вважає, що підозрюваний може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, або продовжити вчиняти аналогічні кримінальні правопорушення, оскільки на даний час СУ ГУНП в Миколаївській області в рамках вказаного кримінального провадження здійснюється досудове розслідування за ч. 4 ст. 191 КК України, за фактом розробки проектно-кошторисної документації, що стосується «Реконструкції з термосанацією будівлі дошкільного навчального закладу № 66 за адресою: м. Миколаїв, вул. Квітнева, 4», за аналогічною схемою.
На думку прокурора, інший, більш м`який запобіжний захід не зможе забезпечити запобіганню вказаним ризикам.
Встановлені слідчим суддею обставини.
Старший слідчий в ОВС СУ ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_11 звернувся до Центрального районного суду м. Миколаєва з клопотанням, погодженим з прокурором Миколаївської обласної прокуратури ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_1 .
Досудовим розслідуванням встановлено, що директор ТОВ «Центр Будівельного Інжинірингу» ОСОБА_1 , зловживаючи своїм службовим становищем, вчинив заволодіння коштами департаменту енергетики, енергозбереження та запровадження інноваційних технологій Миколаївської міської ради (далі - ДЕЕЗІТ ММР), на загальну суму 486 120 грн., що в шістсот і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян, якими в подальшому розпорядився на власний розсуд. Вказані дії ОСОБА_1 вчинені із застосування службового підроблення.
10.08.2022 слідчим повідомлено про підозру ОСОБА_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191 КК України, а саме в розтраті чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому в особливо великих розмірах та ч. 1 ст. 366 КК України, а саме у внесенні службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей.
Частково задовольняючи клопотання слідчого, слідчий суддя дійшов висновку, що підозра ОСОБА_1 у вчиненні вищевказаних кримінальних правопорушень є обґрунтованою та підтверджується доданими до клопотання доказами.
Окрім того, слідчий суддя вважав частково доведеним ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливого переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та суду.
В обґрунтування доведення зазначеного ризику, слідчий суддя вказав, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого умисного корупційного злочину у сфері службової діяльності, що заподіяло шкоду в розмірі 486 120 грн., а також у здійсненні службової підробки. За вказаний злочин передбачена можливість призначення покарання у виді позбавлення волі строком до 12 років. У разі визнання ОСОБА_1 винним, до нього неможливе застосування звільнення від відбування покарання, передбачена ст. 75 КК України.
Слідчий суддя вважав, що інші ризики, на які посилається слідчий, жодним чином не є доведеними, оскільки дії, що інкримінуються ОСОБА_1 були вчинені у період до грудня 2017 року. Тому, на переконання слідчого судді, у сторони обвинувачення було достатньо часу для отримання усіх доказів та допиту свідків у цьому кримінальному провадженні, а більша частина доказів була вилучена під час обшуків, які проведені у підозрюваного в січні 2019 року.
Окрім того, слідчий суддя вважав, що прокурором не доведено неможливість застосування більш м`яких запобіжних заходів. При цьому, слідчий суддя врахував дані, що характеризують особу підозрюваного, який має міцні соціальні зв`язки, а саме: одружений, має постійне працевлаштування та легальне джерело доходів, позитивно характеризується як співробітник, має ряд тяжких хвороб, раніше не судимий. Також слідчий врахував процесуальну поведінку підозрюваного в іншому кримінальному провадженні, яке перебуває на розгляді Центрального районного суду м. Миколаєва у справі за обвинуваченням ОСОБА_1 , який не ухиляється від судового розгляду. В кримінальному провадженні №12021150000000081 підозрюваний після повідомлення 10.08.2022 про підозру також добровільно з`явився до слідчого, а в подальшому до слідчого судді.
Тому слідчий суддя дійшов висновку, що встановлений та доведений ризик може бути усунутий за допомогою застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання, із покладенням на нього обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Позиції учасників судового провадження.
Прокурор ОСОБА_7 підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити.
Підозрюваний ОСОБА_2 та його захисник ОСОБА_8 вважали ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою, просили відмовити у задоволенні апеляційної скарги.
Встановлені судом апеляційної інстанції обставини.
Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників судового провадження, вивчивши матеріали судового провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, суд встановив таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.
Згідно із приписом п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.
Водночас ч. 1 ст. 194 КПК України передбачено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до вимог ч. 4. ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Згідно ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим та вмотивованим.
Зі змісту оскарженої ухвали слідчого судді вбачається, що вона відповідає приписам вищенаведених норм кримінального процесуального закону, оскільки в ній наведені положення кримінального процесуального закону, якими керувався слідчий суддя при постановленні ухвали, а також мотиви прийнятого рішення і його обґрунтування.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України, відомості про яке 17.03.2021 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022150000000081.
Досудовим розслідуванням встановлено, що директор ТОВ «Центр Будівельного Інжинірингу» ОСОБА_1 , зловживаючи своїм службовим становищем, вчинив заволодіння коштами департаменту енергетики, енергозбереження та запровадження інноваційних технологій Миколаївської міської ради (далі - ДЕЕЗІТ ММР), в особливо великих розмірах, із застосування службового підроблення, за обставин, детально викладених у клопотанні.
Суд вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку, що обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_1 інкримінованих йому злочинів підтверджується доказами, доданими до клопотання. Зазначена підозра сторонами кримінального провадження не оскаржується.
Разом з тим, слідчий суддя обґрунтовано зазначив, що в судовому засіданні сторона обвинувачення довела наявність обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованого ОСОБА_1 злочину, однак не довела існування підстав, які б свідчили про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Так, під час розгляду клопотання слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого умисного корупційного злочину у сфері службової діяльності, що нанесло шкоду в розмірі 486 120 грн., а також у здійсненні службової підробки. За вказаний злочин передбачена можливість призначення покарання у виді позбавлення волі строком до 12 років. У разі визнання ОСОБА_1 винним, до нього неможливе застосування звільнення від відбування покарання, передбачена ст. 75 КК України.
Тому суд погоджується з висновками слідчого судді, що наявний ризик переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду.
Окрім того, суд вважає правильними висновки слідчого судді, що всі інші ризики, на які посилається слідчий, є недоведеними, оскільки дії, що інкримінуються ОСОБА_1 були вчинені у період до грудня 2017 року. Тому, у сторони обвинувачення було достатньо часу для отримання усіх доказів та допиту свідків у цьому кримінальному провадженні, а більша частина доказів була вилучена під час обшуків, які проведені у підозрюваного в січні 2019 року.
Враховуючи дані, що характеризують особу підозрюваного, який має міцні соціальні зв`язки, а саме: одружений, має постійне працевлаштування та легальне джерело доходів, позитивно характеризується як співробітник, має ряд тяжких хвороб, раніше не судимий, а також процесуальну поведінку підозрюваного в іншому кримінальному провадженні, яке перебуває на розгляді Центрального районного суду м. Миколаєва у справі за обвинуваченням ОСОБА_1 , який не ухиляється від судового розгляду, та у цьому кримінальному провадженні підозрюваний після повідомлення 10.08.2022 про підозру також добровільно з`явився до слідчого, а в подальшому до слідчого судді, суд вважає, що прокурором не доведено неможливість застосування до підозрюваного ОСОБА_1 більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою.
Тому слідчий суддя дійшов правильного висновку, що встановлений та доведений ризик у виді можливості переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду, може бути усунутий за допомогою застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання, із покладенням на нього обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Апеляційний суд зауважує на тому, що одна лише тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та тяжкість покарання, що загрожує їй у разі визнання винуватою у вчиненні інкримінованого злочину, не можуть бути єдиною підставою для застосування відносно підозрюваного найсуворішого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
За такого, апеляційна скарга прокурора не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 404, 405, 407 ч. 3, 422, 424, 532 КПК України, -
п о с т а н о в и в :
Апеляційну скаргу прокурора відділу Миколаївської обласної прокуратури ОСОБА_7 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 21 вересня 2022 року щодо ОСОБА_1 , - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та не підлягає оскарженню в касаційному порядку.
Судді:
ОСОБА_3 ОСОБА_4 ОСОБА_5
Суд | Миколаївський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 05.10.2022 |
Оприлюднено | 05.04.2023 |
Номер документу | 106660743 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про застосування запобіжних заходів тримання під вартою |
Кримінальне
Миколаївський апеляційний суд
Фаріонова О. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні