Ухвала

від 04.10.2022 по справі 493/307/19

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/3180/22

Справа № 493/307/19

Головуючий у першій інстанції Ільніцька О. М.

Доповідач Князюк О. В.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

04.10.2022 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

- головуючого судді Князюка О.В.,

- суддів: - Заїкіна А.П., Погорєлової С.О.,

за участю секретаря Дубрянської Н.О.,

розглянувши заяву представника ТОВ «АГРО-НИВА» - Сергія Тулупова про забезпечення позову в цивільній справі за апеляційною скаргою Приватного підприємства "Левчик" в особі директора Шаповала Олександра Анатолійовича на рішення Балтського районного суду Одеської області від 20.04.2021 року у справі за позовом ТОВ "Агро-Нива" до ОСОБА_1 , державного реєстратора Комунального підприємства Новоселівської сільської ради "Регіональне бюро державної реєстрації" Бондара Олексія Миколайовича, ПП "Левчик", про визнання недійсним договору оренди землі та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, -

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

19.02.2019 року ТОВ «Агро-Нива» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , державного реєстратора Комунального підприємства Новоселівської сільської ради "Регіональне бюро державної реєстрації" Бондара Олексія Миколайовича, ПП "Левчик", про визнання недійсним договору оренди землі та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

Свої позовні вимоги позивач мотивує тим, що 23.09.2015 року між ОСОБА_2 та ТОВ «Агро-Нива» було укладено договір оренди землі, що розташована на території Обжильської сільської ради Балтського району Одеської області, кадастровий номер 5120684400:01:001:0349 загальною площею 3,16 га, який зареєстрований державним реєстратором Любашівського районного управління юстиції, строком на 10 років.

10.10.2018 року після отримання листа від ПП «Левчик» позивачу ТОВ «Агро-Нива» стало відомо про укладення іншого договору оренди цієї ж земельної ділянки між ОСОБА_1 , яка успадкувала майно ОСОБА_2 , та ПП «Левчик».

З інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно позивачу стало відомо, що 14.11.2017 року зареєстровано нового власника земельної ділянки ОСОБА_1 , підстава виникнення права власності рішення Балтського районного суду Одеської області від 09.10.2017 року по справі № 493/1411/17. 07.05.2018 року державним реєстратором КП Новоселівської сільської ради "Регіональне бюро державної реєстрації" Бондаром О.М. здійснено державну реєстрацію іншого речового права: права оренди земельної ділянки строком на 10 років, яке виникло не підставі договору оренди землі від 25.04.2018, укладеного між ОСОБА_1 та ПП «Левчик». Підставою внесення запису є рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 40998235 від 08.05.2018 року, прийняте державним реєстратором Бондаром О.М.

Також державним реєстратором КП Новоселівської сільської ради "Регіональне бюро державної реєстрації" Бондаром О.М. 07.05.2018 року припинено інше речове право: право оренди земельної ділянки ТОВ «Агро-Нива» на підставі договору оренди земельної ділянки № б/н від 23.09.2015 року, який зареєстровано 23.12.2015 року державним реєстратором Любашівського районного управління юстиції Ігнатовським М.А., рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 27486813 від 24.12.2015 року. Підставою для припинення іншого речового права зазначено рішення Балтського районного суду по справі від 09.10.2017 року № 493/1411/17. Відомості до реєстру внесено на підставі рішення за індексним номером 40998235 від 10.05.2018 року, яке слугувало підставою реєстрації іншого речового права права оренди земельної ділянки ПП «Левчик».

До теперішнього часу договір оренди земельної ділянки б/н від 23.09.2015 року, укладений між ТОВ «Агро-Нива» та ОСОБА_2 , не розірваний та не визнаний недійсним. Факт отримання права власності ОСОБА_1 на земельну ділянку кадастровий номер 5120684400:01:001:0349 загальною площею 3,16 га не є підставою для припинення/розірвання договору оренди земельної ділянки б/н від 23.09.2015 року, укладеного між ТОВ «Агро-Нива» та ОСОБА_2 (спадкодавцем). Договір оренди землі від 25.04.2018 року, укладений між ОСОБА_1 та ПП «Левчик» не відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки укладений до закінчення строку дії договору оренди землі від 23.09.2015 року та не направлений на реальне настання правових наслідків, які передбачає будь-який договір оренди землі. Державний реєстратор Бондар О.М. не встановив всіх обставин, передбачених законодавством для прийняття законного рішення про реєстрацію прав користування земельною ділянкою за договором оренди землі від 25.04.2018 року, що призвело до наявності подвійної реєстрації прав користування на одну й ту ж саму земельну ділянку. ТОВ «Агро-Нива» вважає, що укладений між ОСОБА_1 та ПП «Левчик» договір оренди землі від 25.04.2018 року порушує його права на орендоване майно та суперечить вимогам законодавства, тому позивач змушений був звернутися до суду з позовом про визнання недійсним договору оренди землі, скасування рішень державного реєстратора.

Рішенням Балтського районного суду Одеської області від 20.04.2021 року позов ТОВ "Агро-Нива" до ОСОБА_1 , державного реєстратора Комунального підприємства Новоселівської сільської ради "Регіональне бюро державної реєстрації" Бондара Олексія Миколайовича, ПП "Левчик", про визнання недійсним договору оренди землі та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, задоволено.

Визнано недійсним договір оренди земельної ділянки № б/н від 25.04.2018 року, укладений між ОСОБА_1 та Приватним підприємством «Левчик», кадастровий номер: 5120684400:01:001:0349, загальною площею 3,16 га.

Скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 40998235 від 08.05.2018 року, прийняте державним реєстратором комунального підприємства Новоселівської сільської ради "Регіональне бюро державної реєстрації" Бондарем Олексієм Миколайовичем, номер запису про інше речове право 26068297 від 07.05.2018 року, про вид іншого речового права, а саме: про реєстрацію права оренди земельної ділянки площею 3,16 га за кадастровим номером 5120684400:01:001:0349 на підставі договору оренди земельної ділянки № б/н від 25.04.2018 року, укладеного між ОСОБА_1 та Приватним підприємством «Левчик».

Скасовано рішення державного реєстратора комунального підприємства Новоселівської сільської ради "Регіональне бюро державної реєстрації" Бондара Олексія Миколайовича з індексним номером 40998235, яким припинено інше речове право: права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 5120684400:01:001:0349 площею 3,16 га, що розташована на території Обжильської сільської ради Балтського району Одеської області, що належить ТОВ «Агро-Нива» (код ЄДРПОУ 31969556) на підставі договору оренди земельної ділянки № б/н від 23.09.2015 року, який зареєстровано 23.12.2015 року державним реєстратором Любашівського районного управління юстиції Ігнатовським Миколою Анатолійовичем, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 27486813 від 24.12.2015.

Визнано протиправними та скасовано записи у Державному реєстрі речових прав № 26068297 від 07 травня 2018 року про інше речове право, а саме право оренди земельної ділянки, здійснені державним реєстратором Комунального підприємства Новоселівської сільської ради «Регіональне бюро державної реєстрації» Бондарем Олексієм Миколайовичем, на підставі договору оренди землі від 25.04.2018 року, укладеного між ОСОБА_1 та ПП «Левчик», та № 23434187 від 07.05.2018 року про припинення речового права, а саме - права оренди земельної ділянки ТОВ «Агро-Нива» на підставі рішення Балтського районного суду № 493/1411/17 від 09.10.2017 року.

02 червня 2021 року ПП «Левчик» подано апеляційну скаргу відповідно до якої апелянт просить скасувати рішення Балтського районного суду Одеської області від 20.04.2021 року та постановити нове рішення, яким у задоволенні позову ТОВ "Агро-Нива" до ОСОБА_1 , державного реєстратора Комунального підприємства Новоселівської сільської ради "Регіональне бюро державної реєстрації" Бондара Олексія Миколайовича, ПП "Левчик" про визнання недійсним договору оренди землі та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень відмовити у повному обсязі.

30 вересня 2022 року представником ТОВ «АГРО-НИВА» - Тулуповим Сергієм подано заяву про вжиття заходів забезпечення позову відповідно до якої, позивач просить суд:

-постановити ухвалу, якою накласти арешт на земельну ділянку з кадастровим номером 5120684400:01:001:0349 площею 3,16 га, яка розташована на території Обжильської сільської ради Балтського р-ну Одеської області, власником якої є ОСОБА_1 .

-постановити ухвалу, якою заборонити ОСОБА_1 вчиняти будь-які дії із земельною ділянкою з кадастровим номером 5120684400:01:001:0349, спрямовані на її відчуження з іншими земельними ділянками, зміну її цільового призначення.

-постановити ухвалу, якою заборонити будь-яким особам, органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, у тому числі особам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, зокрема Міністерству Юстиції України та його територіальним органам, будь-яким нотаріусам та іншим особам, які виконують функції державної реєстрації прав на нерухоме майно, вчиняти реєстраційні дії (реєстрацію інших речових прав, у тому числі реєстрацію права оренди, користування, права емфітевзису) за будь-якими особами щодо земельної ділянки кадастровий номер 5120684400:01:001:0349 площею 3,16 га, яка розташована на території Обжильської сільської ради Балтського р-ну Одеської області, власником якої є ОСОБА_1 .

В обґрунтування поданої заяви, позивач зазначає, що між позивачем та ОСОБА_2 було укладено договір б/н від 23.09.2015 року щодо оренди земельної ділянки кадастровий номер 5120684400:01:001:0349 площею 3,16 га розташованої на території Обжильської сільської ради Балтського р-ну Одеської області, за умовами якого орендодавець передав позивачу належну йому на праві приватної власності земельну ділянку строком на 10 років.

Позивачем 10.10.2018 року було отримано Лист від ПП «Левчик» зі змісту якого стало відомо про те, що ОСОБА_1 та ПП «Левчик» укладено інший договір оренди земельної ділянки №б/н від 24.04.2018 року, відносно земельної ділянки строком на 10 років, право оренди за яким було зареєстровано 07.05.2018 року Державним реєстратором КП Новоселівської сільської ради «Регіональне бюро державної реєстрації» Бондар О.М.

Після цього ОСОБА_1 та ПП «Левчик неодноразово укладали та розривали договори оренди на земельну ділянку, реєстрували та припиняли право оренди в Державному реєстрі прав на нерухоме майно, у тому числі вже після відкриття провадження у Балтському районному суді Одеської області, зокрема:

-17.09.2020 року на підставі угоди про розірвання б/н від 05.06.2020 року, в Державному реєстрі прав на нерухоме майно, було зареєстровано припинення права оренди за догоровом-2 з одночасною реєстрацією права оренди на підставі нового договору оренди б/н від 15.07.2020 року строком на 15 років. (далі «Договір-3»);

-24.04.2021 року на підставі угоди про розірвання б/н від 19.04.2021 року, в Державному реєстрі прав на нерухоме майно було зареєстровано припинення права оренди за догоровом-3 з одночасною реєстрацією права оренди на підставі іншого нового договору оренди б/н від 19.04.2021 року строком на 15 років (далі «Договір-4»);

-26.06.2021 року на підставі угоди про розірвання б/н від 04.05.2021 року, в Державному реєстрі прав на нерухоме майно було зареєстровано припинення права оренди за догоровом-4 з одночасною реєстрацією права оренди на підставі іншого нового договору оренди б/н від 04.05.2021 року строком на 15 років (далі «Договір-5»).

Таким чином, позивач зазначає, що ОСОБА_1 та ПП «Левчик» за час розгляду справи у судах чотири рази уклали нові договори оренди земельної ділянки та у різних державних реєстраторів вносили зміни до Державного реєстру прав на нерухоме майно внаслідок чого строк оренди щоразу продовжувався та наразі триває до 04.05.2036 року.

З огляду на зазначене, та так як під час справи ще в Балтському районному суді Одеської області ОСОБА_1 та ПП «Левчик» вже неодноразово вчиняли незаконні дії, уклавши договори № 3, 4, 5 та перереєстровували на їх підставі право оренди. Позивач має підстави вважати, що відповідачі знову можуть вдатися до аналогічних заходів для перешкоджання розгляду справи та унеможливлення захисту позивачем порушеного права, унеможливлення виконання рішення по справі. Враховуючи ту обставину, що найближче судове засідання призначене на 06.04.2023 року позивач не виключає, що за цей час може бути укладено ще новий договір оренди землі та проведеного його реєстрацію в Державному реєстрі прав на нерухоме майно.

На підтвердження обставин наведених в заяві, ТОВ «АГРО-НИВА» надає суду інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 21.09.2022 року №310458816, в якій відображені всі незаконні реєстраційні дії відповідачів щодо земельної ділянки.

Крім того, зі змісту інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вбачається, що в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна відсутній запис про обтяження вказаного об`єкта нерухомого майна. Тому, ОСОБА_1 може в будь-який час відчужити Земельну ділянку у власність ПП «Левчик» відповідно до ст. 130-1 Земельного кодексу України. Попри те, що дійсним суб`єктом переважного права купівлі земельної ділянки є Позивач. До того ж, Позивач буде вимушений додатково оспорювати дійсність договору відчуження Земельної ділянки. Ця обставина свідчить також про те, що невжиття заходів забезпечення позову істотно ускладнить ефективний захист прав Позивача.

ТОВ «АГРО-НИВА» зазначає, що безумовно накладення арешту на земельну ділянку призведе до втручання держави у право ОСОБА_1 на мирне володіння її майном. Водночас, таке втручання є не тільки виправданим, але й вкрай необхідним, оскільки воно спрямовано виключно на забезпечення цивільного судочинства та запобігання виникнення нових спорів з ПП «Левчик», який може придбати Земельну ділянку. Вказані цілі становлять суспільний інтерес, який превалює над індивідуальними свободами ОСОБА_1 . Крім того, арешт земельної ділянки полягає у позбавленні ОСОБА_1 можливості лише розпоряджатись цим об`єктом нерухомого майна (оскільки не перешкоджатиме її праву володіти Земельною ділянкою та не позбавить її права користуватися нею згідно з її цільового призначення до вирішення справи по суті). Це свідчить про те, що накладення арешту на земельну ділянку не призведе до жодних негативних наслідків. Вжиття цього процесуального заходу не порушить вимоги ч. 1 ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини i основоположних свобод, а навпаки сприятиме захисту права Позивача на справедливий суд. гарантованого ч. 1 ст. 6 цієї ж Конвенції.

Такий вид та спосіб забезпечення, на думку позивача, є співмірним та достатнім заходом забезпечення позову, який відповідає змісту заявлених позовних вимог. Заходи зустрічного забезпечення позивач просить не застосовувати, оскільки обрані позивачем заходи забезпечення не мають негативного впливу на права відповідачів та не порушують права третіх осіб, які не є учасниками справи, а лише направлені на захист прав позивача. Підстави для обов`язкового застосування заходів зустрічного забезпечення, у розумінні ч. 3 ст. 154 ЦПК України, відсутні.

Позивач наголошує на тому, що якщо не вжити заходів забезпечення позову щодо земельної ділянки, відповідачі матимуть змогу знову вчиняти незаконні дії, що в свою чергу істотно ускладнить захист порушених прав позивача та унеможливить виконання рішення суду у справі.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів заявника від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати або знецінити, якщо такі дії відповідача можуть призвести у майбутньому до того, що виконання рішення суду про присудження може бути утрудненим або взагалі неможливим.

Відповідно до частини 1 статті 150 ЦПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 7) передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 9 цієї частини.

Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову, перелік яких визначений статтею 150 цього Кодексу, а також інші заходи, необхідні для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 9 частини 1 статті 150 ЦПК України.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, з майновими наслідками заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Отже, застосовуючи заходи забезпечення позову, суди повинні перевірити відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму ВСУ № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.

При розгляді заяви про забезпечення позову суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності заявлених вимог щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу.

Предметом позову по даній справі є - визнання недійсним договору оренди землі та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

Умовою застосування заходів для забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Зазначений позивачем захід забезпечення позову, у вигляді накладання арешту, передбаченим статтею 150 ЦПК України, відповідає предмету позову та вжиття такого заходу не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямовано лише на збереження існуючого становища до завершення розгляду справи.

Враховуючи, що апеляційна скарга Приватного підприємства "Левчик" в особі директора Шаповала Олександра Анатолійовича подана на рішення Балтського районного суду Одеської області від 20.04.2021 року, яким було задоволено позов ТОВ "Агро-Нива" до ОСОБА_1 , державного реєстратора Комунального підприємства Новоселівської сільської ради "Регіональне бюро державної реєстрації" Бондара Олексія Миколайовича, ПП "Левчик", про визнання недійсним договору оренди землі та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, а також з метою уникнення можливого утруднення виконання майбутнього рішення суду, якщо воно буде залишено без змін, колегія суддів приходить до висновку про необхідність часткового задоволення заяви представника ТОВ «АГРО-НИВА» - Сергія Тулупова про забезпечення позову шляхом ухвалення заборони ОСОБА_1 вчиняти будь-які дії із земельною ділянкою з кадастровим номером 5120684400:01:001:0349, спрямовані на зміну орендаря.

В задоволенні решти вимог зави - відмовити.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 389 ЦПК України ухвала апеляційного суду щодо забезпечення позову може бути оскаржена в касаційному порядку.

Підстави касаційного оскарження ухвали суду апеляційної інстанції, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України.

Частиною першою статті 390 ЦПК України передбачено, що касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Касаційна скарга подається безпосередньо до суду касаційної інстанції (ст. 391 ЦПК України).

РЕЗОЛЮТИВНА ЧАСТИНА

Керуючись ст. ст. 149, 150, 153, 154, 389, 390 ЦПК України, Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ,

ПОСТАНОВИВ

Заяву представника ТОВ «АГРО-НИВА» - Сергія Тулупова про забезпечення позову задовольнити частково.

Заборонити ОСОБА_1 вчиняти будь-які дії із земельною ділянкою з кадастровим номером 5120684400:01:001:0349, спрямовані на зміну орендаря.

В задоволенні решти вимог заяви відмовити.

Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у випадках, передбачених частиною другою статті 389 ЦПК України, протягом тридцяти днів з дня складення повної ухвали.

Головуючий: О. В. Князюк

Судді: А. П. Заїкін

С.О. Погорєлової