Постанова

від 16.05.2024 по справі 493/307/19

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/370/24

Справа № 493/307/19

Головуючий у першій інстанції Ільніцька О. М.

Доповідач Драгомерецький М. М.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.05.2024 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі:

головуючого судді: Драгомерецького М.М.,

суддів: Громіка Р.Д., Сегеди С.М.,

при секретарі судового засідання: Узун Н.Д.,

за участю представника позивача ОСОБА_1 ,

переглянув увідкритому судовомузасіданні врежимі відеоконференціїв залісудових засіданьОдеського апеляційногосуду цивільнусправу заапеляційною скаргою Приватного підприємства "Левчик" в особі директора Шаповала Олександра Анатолійовича на рішення Балтського районного суду Одеської області від 20 квітня 2021 року по справі за позовом ТОВ "Агро-Нива" до ОСОБА_2 , державного реєстратора Комунального підприємства Новоселівської сільської ради "Регіональне бюро державної реєстрації" Бондара Олексія Миколайовича, ПП "Левчик" про визнання недійсним договору оренди землі та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, -

В С Т А Н О В И В:

19 лютого 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Агро-Нива» звернулось до Балтського районного суду Одеської області з позовом до ОСОБА_2 , державного реєстратора Комунального підприємства Новоселівської сільської ради "Регіональне бюро державної реєстрації" Бондара Олексія Миколайовича, ПП "Левчик" про визнання недійсним договору оренди землі та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

Свої позовні вимоги позивач мотивував тим, що 23 вересня 2015 року між ОСОБА_3 та ТОВ «Агро-Нива» було укладено договір оренди землі, що розташована на території Обжильської сільської ради Балтського району Одеської області, кадастровий номер 5120684400:01:001:0349 загальною площею 3,16 га, який зареєстрований державним реєстратором Любашівського районного управління юстиції, строком на 10 років.

10 жовтня 2018 року після отримання листа від ПП «Левчик» позивачу ТОВ «Агро-Нива» стало відомо про укладення іншого договору оренди цієї ж земельної ділянки між ОСОБА_2 , яка успадкувала майно ОСОБА_3 , та ПП «Левчик».

З інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно позивачу стало відомо, що 14 листопада 2017 року зареєстровано нового власника земельної ділянки ОСОБА_2 , підстава виникнення права власності рішення Балтського районного суду Одеської області від 09 жовтня 2017 року по справі №493/1411/17. 07 травня 2018 року державним реєстратором КП Новоселівської сільської ради "Регіональне бюро державної реєстрації" Бондаром О.М. здійснено державну реєстрацію іншого речового права: права оренди земельної ділянки строком на 10 років, яке виникло не підставі договору оренди землі від 25 квітня 2018 року, укладеного між ОСОБА_2 та ПП «Левчик». Підставою внесення запису є рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 40998235 від 08 травня 2018 року, прийняте державним реєстратором Бондаром О.М..

Також державним реєстратором КП Новоселівської сільської ради "Регіональне бюро державної реєстрації" Бондаром О.М. 07 травня 2018 року припинено інше речове право: право оренди земельної ділянки ТОВ «Агро-Нива» на підставі договору оренди земельної ділянки №б/н від 23 вересня 2015 року, який зареєстровано 23 грудня 2015 року державним реєстратором Любашівського районного управління юстиції Ігнатовським М.А., рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 27486813 від 24 грудня 2015 року. Підставою для припинення іншого речового права зазначено рішення Балтського районного суду Одеської області від 09 жовтня 2017 року по справі №493/1411/17. Відомості до реєстру внесено на підставі рішення за індексним номером 40998235 від 10 травня 2018 року, яке слугувало підставою реєстрації іншого речового права права оренди земельної ділянки ПП «Левчик».

До теперішнього часу договір оренди земельної ділянки б/н від 23 вересня 2015 року, укладений між ТОВ «Агро-Нива» та ОСОБА_3 , не розірваний та не визнаний недійсним. Факт отримання права власності ОСОБА_2 на земельну ділянкукадастровий номер 5120684400:01:001:0349 загальною площею 3,16 га не є підставою для припинення/розірваннядоговору оренди земельної ділянки б/н від 23 вересня 2015 року, укладеного між ТОВ «Агро-Нива» та ОСОБА_3 (спадкодавцем). Договір оренди землі від 25 квітня 2018 року, укладений між ОСОБА_2 та ПП «Левчик» не відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки укладений до закінчення строку дії договору оренди землі від 23 вересня 2015 року та не направлений на реальне настання правових наслідків, які передбачає будь-який договір оренди землі. Державний реєстратор Бондар О.М. не встановив всіх обставин, передбачених законодавством для прийняття законного рішення про реєстрацію прав користування земельною ділянкою за договором оренди землі від 25 квітня 2018 року, що призвело до наявності подвійної реєстрації прав користування на одну й ту ж саму земельну ділянку. ТОВ «Агро-Нива» вважає, що укладений між ОСОБА_2 та ПП «Левчик» договір оренди землі від 25 квітня 2018 року порушує його права на орендоване майно та суперечить вимогам законодавства,тому позивач змушений був звернутися до суду з позовом про визнання недійсним договору оренди землі, скасування рішень державного реєстратора.

27 березня 2019 року від представника ПП «Левчик» - адвоката Черепанова О.В. до суду першої інтсанції надійшов відзив на позов, в якому він вказав, що твердження позивача про подвійність реєстрації договорів оренди, чинності договору оренди землі від 23 вересня 2015 року, спростовується інформацією з Державного реєстру речових прав. Укладенням та реєстрацією договору оренди землі від25 квітня 2018 року не було порушено інтересів або ж прав ТОВ «Агро-Нива», оскільки на момент проведення державної реєстрації права оренди ПП «Левчик» на земельну ділянку було відсутнє у державному реєстрі будь-яке інше право.

15 липня 2019 року від відповідача ОСОБА_2 надійшов відзив на позовну заяву, в якому вона вказала, що договір оренди землі від 25 квітня 2018 року не відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки підписаний не нею, зареєстрований без її відома та до закінчення строку дії договору оренди землі від 23 вересня 2015 року. Вона не погоджується, що нею було порушено права позивача на користування земельною ділянкою, так як нею не вчинено жодних дій, які б суперечили законодавству та порушували права позивача.

17 липня 2019 року від позивача надійшла відповідь на відзив ПП «Левчик», в якому він вказує, що на момент реєстрації права оренди на земельну ділянку за ПП «Левчик» існували перешкоди, які унеможливлювали проведення такої реєстрації, так як на той час був чинним договір оренди цієї ж земельної ділянки від 23 вересня 2015 року, на підставі якого було зареєстроване право оренди за ТОВ «Агро-Нива», державний реєстратор не мав підстав для припинення права оренди земельної ділянки ТОВ «Агро-Нива». Реєстрація права оренди, здійснена пізніше, має бути скасована, оскільки наявність вже зареєстрованого права оренди на одну і ту ж земельну ділянку є підставою для відмови в державній реєстрації.

В судовому засіданні представник позивача ТОВ «Агро-Нива» - адвокат Навальнєв О.Ю. позовну заяву підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача ПП «Левчик» - адвокат Вєлєв І.І.. в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог позивача, зазначивши, що 25 квітня 2018 року між ОСОБА_2 та ПП «Левчик» було укладено договір оренди на земельну ділянку, що розташована на території Обжильської сільської ради Балтського району Одеської області, кадастровий номер 5120684400:01:001:0349 загальною площею 3,16 га, на підставі якого державним реєстратором КП Новоселівської сільської ради "Регіональне бюро державної реєстрації" Бондаром О.М. було прийняте рішення індексний номер 40998235 від 08 травня 2018 року про державну реєстрацію прав та їх обтяжень. Представник відповідача стверджував, що даний договір оренди земельної ділянки укладений відповідно до норм чинного законодавства, оскільки на момент укладення міжсторонами були дотримані та обговорені усі істотні умови договору, а волевиявлення правочину було вільним та відповідало внутрішній волі його учасників. На момент державної реєстрації права оренди земельної ділянки за ПП «Левчик» право оренди на цю земельну ділянку за ТОВ «Агро-Нива» було припинене на підставі рішення державного реєстратора від 07 травня 2018 року. Отже, ПП «Левчик» ніяким чином не порушувало права ТОВ «Агро-Нива», у випадку незгоди з діями державного реєстратора позивач має право на звернення до суду в порядку адміністративного судочинства.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, надала заяву про розгляд справи за її відсутності в зв`язку з роботою та вихованням маленької дитини, проти позову не заперечує, договір б/н від 23 вересня 2015 року з ТОВ «Агро-Нива» вважає дійсним, орендну плату від ТОВ «Агро-Нива» отримує в повному обсязі.

Відповідач - державний реєстратор КП Новоселівської сільської ради "Регіональне бюро державної реєстрації" Бондар О.М. в судові засідання неодноразово не з`являвся, про причини неявки суду не повідомляв.

20 квітня 2021 року рішенням Балтського районного суду Одеської області позовну заяву ТОВ "Агро-Нива" до ОСОБА_2 , державного реєстратора Комунального підприємства Новоселівської сільської ради "Регіональне бюро державної реєстрації" Бондара Олексія Миколайовича, ПП "Левчик", про визнання недійсним договору оренди землі та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень,задоволено

Визнано недійсним договір оренди земельної ділянки №б/н від 25 квітня 2018 року, укладений між ОСОБА_2 та Приватним підприємством «Левчик», кадастровий номер: 5120684400:01:001:0349, загальною площею 3,16 га.

Скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 40998235 від 08 травня 2018 року, прийняте державним реєстратором комунального підприємства Новоселівської сільської ради "Регіональне бюро державної реєстрації" Бондарем Олексієм Миколайовичем, номер запису про інше речове право 26068297 від 07 травня 2018 року, про вид іншого речового права, а саме: про реєстрацію права оренди земельної ділянки площею 3,16 га за кадастровим номером 5120684400:01:001:0349 на підставі договору оренди земельної ділянки № б/н від 25 квітня 2018 року, укладеного між ОСОБА_2 та Приватним підприємством «Левчик».

Скасовано рішення державного реєстратора комунального підприємства Новоселівської сільської ради "Регіональне бюро державної реєстрації" Бондара Олексія Миколайовича з індексним номером 40998235, яким припинено інше речове право: права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 5120684400:01:001:0349 площею 3,16 га, що розташована на території Обжильської сільської ради Балтського району Одеської області, що належить ТОВ «Агро-Нива» (код ЄДРПОУ 31969556) на підставі договору оренди земельної ділянки №б/н від 23 вересня 2015 року, який зареєстровано 23 грудня 2015 року державним реєстратором Любашівського районного управління юстиції Ігнатовським Миколою Анатолійовичем, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 27486813 від 24 грудня 2015 року.

Визнано протиправними та скасовано записи у Державному реєстрі речових прав №26068297 від 07 травня 2018 року про інше речове право, а саме право оренди земельної ділянки, здійснені державним реєстратором Комунального підприємства Новоселівської сільської ради «Регіональне бюро державної реєстрації» Бондарем Олексієм Миколайовичем, на підставі договору оренди землі від 25 квітня 2018 року, укладеного між ОСОБА_2 та ПП «Левчик», та №23434187 від 07 травня 2018 року про припинення речового права, а саме - права оренди земельної ділянки ТОВ «Агро-Нива» на підставі рішення Балтського районного суду Одеської області №493/1411/17 від 09 жовтня 2017 року.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, ПП "Левчик" в особі директора ОСОБА_4 подано апеляційну скаргу в якій апелянт просить суд скасувати рішення Балтського районного суду Одеської області від 20 квітня 2021 року та відмовити в повному обсязі у задоволенні позовних вимог.

ТОВ «Агро-Нива» подано відзив на апеляційну скаргу в якому позивач наголошує, що апеляційна скарга є безпідставною та необґрунтованою, а вимоги скарги такі, що не можуть підлягати задоволенню з огляду на те, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи не є підставою для зміни умов або припинення/розірвання договору. Позивач вказує, що факт того, що ОСОБА_2 набула право власності на спірну земельну ділянку не є підставою для припинення або розірвання вже існуючого на той момент договору оренди вказаної земельної ділянки, укладеного зі спадкодавцем ОСОБА_3 .. Тому, позивач вважає, що наявні всі підстави для визнання договору оренди, укладеного між ОСОБА_2 та ПП «Левчик» недійсним, оскільки він суперечить вимогам ЦПК України та порушує право позивача на користування земельною ділянкою. З огляду на вказане, просить суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення залишити без змін.

29 квітня 2024 року Одеським апеляційним судом отримано заяву представника ТОВ «Агро-Нива» - Балацько М.В. заяву про проведення судового засідання в режимі відеоконференції.

13 травня 2024 року ухвалою Одеського апеляційного суду клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Нива» - адвоката Балацько Марії Володимирівни про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, яке призначено на 16 травня 2024 року о 14 год. 10 хв. задоволено.

В судове засідання, призначене на 16 травня 2024 року об 14 год 10 хв з`явились: представник позивача Балацько М.В. (в режимі відеоконференції), інші сторони в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Так, судова повістка про виклик в судове засідання, яке призначено на 16 травня об 14 год 10 хв. було направлено апелянту ПП «Левчик» в особистий електронний кабінет у підсистемі Електронний суд (т. 4, а.с.117).

Заяв, або клопотань про відкладення розгляду справи від учасників справи до суду не надходило.

Частиною 2 статті 372 ЦПК України передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Апеляційний суд з метою дотримання строків розгляду справи, вважає можливим розлянути справу у відсутність сторін, які своєчасно і належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи,явка яких не визнавалась апеляційним судом обов`язковою.

У відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене).Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, апеляційний суд дійшов до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень,підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржуване рішення суду зазначеним вимогам відповідає, з огляду на таке.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що станом на дату укладення оспорюваного договору земельна ділянка вже перебували в оренді ТОВ «Агро-Нива», спадкоємець після смерті ОСОБА_3 ОСОБА_2 не мала права передавати її в оренду відповідачу ПП «Левчик», тому договір оренди земельної ділянки від 25 квітня 2018 року підлягає визнанню недійсним на підставі ч. 1 ст. 215 та ч. 1 ст. 203 ЦК України.

Апеляційний суд, дослідивши матеріали та обставини справи, вважає вірними вказані висновки суду першої інстанції з огляду на наступне.

Так, судом встановлено, що 23 вересня 2015 року між ОСОБА_3 та ТОВ «Агро-Нива» було укладено договір оренди землі, що розташована на території Обжильської сільської ради Балтського району Одеської області, кадастровий номер 5120684400:01:001:0349 загальною площею 3,1609 га, (т.1, а.с.10-11), який зареєстрований державним реєстратором Любашівського районного управління юстиції Ігнатовським М.А., індексний номер 27486813 від 24 грудня 2015 року, строком на 10 років.

Згідно рішення Балтського районного суду Одеської області від 09 жовтня 2017 року справа №493/1411/17 визнано за ОСОБА_2 право власності на земельну ділянку площею 3,16 га, розташовану на території Обжильської сільської ради Балтського району Одеської області, яка раніше належала ОСОБА_3 ..

Згідно відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно з номером запису про інше речове право: 26068297 вбачається, що 07 травня 2018 року державним реєстратором Комунального підприємства Новоселівської сільської ради «Регіональне бюро державної реєстрації» Бондаром О.М. здійснена державна реєстрація речового права права оренди земельної ділянки на підставі договору оренди земельної ділянки від 25 квітня 2018 року між ПП «Левчик» та ОСОБА_2 , підставою внесення запису є рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяженьдержавного реєстратора Комунального підприємства Новоселівської сільської ради "Регіональне бюро державної реєстрації" Бондара О.М., індексний номер 40998235 від 08 травня 2018 року, строк дії договору 10 років.

Також, 07 травня 2018 року тим же державним реєстратором проведена державна реєстрація припинення іншого речового права на цю ж земельну ділянку - права оренди ТОВ «Агро-Нива», підставою його припинення зазначено рішення Балтського районного суду Одеської області від 09 жовтня 2017 року №493/1411/17, відомості внесено до реєстру 10 травня 2018 рокудержавним реєстратором Комунального підприємства Новоселівської сільської ради "Регіональне бюро державної реєстрації" Бондаром О.М., індексний номер: 40998235. (т. 1 а.с. 20-21).

Отже, судом встановлено, що під час дії договору оренди землі №б/н від 23 вересня 2015 року, який зареєстровано 23 грудня 2015 року державним реєстратором Любашівського районного управління юстиції Ігнатовським М.А., рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 27486813 від 24 грудня 2015 року щодо оренди земельної ділянки площею 3,16 га, кадастровий номер 5120684400:01:001:0349, розташованої на території Обжильської сільської ради Балтського району Одеської області, який укладений та зареєстрований у відповідності до вимог діючого законодавства, достроково не розірваний та не припинений, був зареєстрований договір оренди земельної ділянки №б/н від 25 квітня 2018 року, укладений між ОСОБА_2 та Приватним підприємством «Левчик» щодо оренди земельної ділянки, яка на дату його укладення та на момент державної реєстрації договору вже перебувала в оренді у позивача.

Звертаючись із апеляційною скаргою, апелянт вказує, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про протиправність укладення договору між ОСОБА_2 та ПП «Левчик» з огляду на те, що на момент реєстрації права оренди за апелянтом будь-яке інше речове право на земельну ділянку, зокрема ТОВ «Агро-Нива», було відсутнє (припинене), а ПП «Левчик» не володів інформацією про договір, укладений з ТОВ «Агро-Нива». Крім того, як зазначає апелянт, чинним законодавством не передбачено заборони на підписання договору оренди між власником земельної ділянки та орендарем в період дії іншого договору оренди щодо цієї ж земельної ділянки. Апелянт вважає, що той факт, що договір оренди з ПП «Левчик» підписано до закінчення дії договору оренди з ТОВ «Агро-Нива» не є підставою для визнання його недійсним, адже договір набирає чинності з моменту державної реєстрації права оренди, що в свою чергу відбулось вже після припинення договору оренди з ТОВ «Агро-Нива». Апелянт наголошує на тому, що ПП «Левчик» жодними діями не вплинув та не міг вплинути на припинення іншого речового права ТОВ «Агро-Нива» на спірну земельну ділянку, зареєстрував договір після такого припинення, а тому жодного порушення прав позивача не було допущено.

Апеляційний суд вважає вказані доводи апеляційної скарги такими, що не відповідають фактичним обставинам справи, а тому не підлягають задоволенню з огляду на таке.

За ч.1 ст. 93 ЗК України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

В силу ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно статті 1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

В силу ст. 6 Закону України «Про оренду землі» орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно норм ст. ст. 18, 20 Закону України «Про оренду землі» (в редакції, чинній на час укладення договорів) договір оренди землі підлягає державній реєстрації та набирає чинності після його державної реєстрації.

Статтею 202 ЗК України передбачено, що державна реєстрація земельних ділянок здійснюється у Державному земельному кадастрі в порядку, встановленому Законом.

Наказом Державного комітету України по земельним ресурсам №135 від 23.05.2003 «Про створення єдиної системи державної реєстрації земельних ділянок нерухомого майна та прав на них у складі державного земельного кадастру удосконалення структури державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27 травня 2003 року за №408/7729, який діяв до 01 січня 2013 року, реєстрацію земельних ділянок, нерухомого майна та прав на них, договорів оренди землі здійснює ДП «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах». Повноваження були покладені на ДП «Центр ДЗК».

Відповідно до ч. 3 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Згідно ст. 126 ЗК України право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Діяльність органів державної реєстрації речових прав з 01 січня 2013 року регулює Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», яким передбачено право державного реєстратора запитувати від органів виконавчої влади відповідну інформацію, зокрема щодо зареєстрованих речових прав на нерухоме майно, у тому числі земельні ділянки.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

В силу ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити даному Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Згідно ст. 3 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 16 ЦК України способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання правочину недійсним.

Частиною 3 статті 215 ЦК України визначено, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону. Орендар в установленому законом порядку має право витребувати орендовану земельну ділянку з будь-якого незаконного володіння та користування, на усунення перешкод у користуванні нею, відшкодування шкоди, заподіяної земельній ділянці громадянами і юридичними особами України, іноземцями, особами без громадянства, іноземними юридичними особами, у тому числі міжнародними об`єднаннями та організаціями (ч. 1, 2 ст. 27 Закону України "Про оренду землі").

За змістом ч.ч. 2, 3 ст. 152 ЗК України землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: визнання прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; застосування інших, передбачених законом, способів.

Відповідно до ч. 4 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державній реєстрації підлягають виключно заявлені речові права на нерухоме майно та їх обтяження, за умови їх відповідності законодавству і поданим/отриманим документам.

Тобто, державний реєстратор під час прийняття рішення про проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно зобов`язаний перевірити інформацію про наявність або відсутність вже зареєстрованих речових прав з метою недопущення одночасного існування їх подвійної державної реєстрації.

Верховний Суд України і Верховний Суд неодноразово висловлювали правову позицію з приводу того, що державний реєстратор під час проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно зобов`язаний перевірити інформацію про наявність або відсутність вже зареєстрованих речових прав з метою недопущення одночасного існування їх подвійної державної реєстрації, і що факт чинності попередніх договорів оренди землі унеможливлює державну реєстрацію прав оренди згідно договорів оренди землі, укладених пізніше (постанови ВС України від 29 вересня 2015 року у справі № 802/37191, від 30 березня 2016 року у справі № 21-1434а15, від 15 листопада 2016 року у справі № 825/1287/15-а). Рішення державного реєстратора підлягає скасуванню не лише із підстав недійсності оспорюваного договору оренди, але й з підстав порушення державним реєстратором норм законодавства у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно під час вчинення відповідних реєстраційних дій. Протиправні дії і рішення державного реєстратора призводять до виникнення ситуації з подвійною реєстрацією права користування землею на одну і ту саму земельну ділянку за різними особами.

Згідно ч. 3 ст. 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню.

У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону.

Верховний Суд у постанові від 03.09.2020 року у справі № 914/1201/19 зазначив, що за змістом статей 3, 15, 16 ЦК України правовою підставою для звернення до суду є захист порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів. За результатами розгляду такого спору має бути визначено, чи було порушене цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушено, в чому полягає його порушення, оскільки в залежності від цього визначається належний спосіб захисту порушеного права, якщо воно мало місце.

Згідно ст. 770 ЦК України, у разі зміни власника речі, переданої у найм, до нового власника переходять права та обов`язки наймодавця.

Апеляційний суд вважає, що факт отримання права власності ОСОБА_2 на земельну ділянку не може бути підставою для розірвання договору оренди земельної ділянки від 23 вересня 2023 року, який був укладений між ОСОБА_3 (спадкодавцем) та ТОВ «Агро-Нива».

Тому, встановивши, що станом на дату укладення оспорюваного договору земельна ділянка вже перебувала в оренді ТОВ «Агро-Нива» на підставі договору оренди від 23 вересня 2015 року, який зареєстровано 23 грудня 2015 року державним реєстратором Любашівського районного управління юстиції Ігнатовським М.А., який у встановленому законом порядку не визнаний недійсним та не розірваний, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що ОСОБА_2 , як правонаступникорендодавця ОСОБА_3 , не мала права повторно передавати її в оренду відповідачу ПП «Левчик» і дійшов вірного висновку, що договір оренди земельної ділянки від 25 квітня 2018 року підлягає визнанню недійсним на підставі ч.1 ст. 215 та ч.1 ст. 203 ЦК України, оскільки порушує право позивача на користування орендованою земельною ділянкою, передбачене ст. 25 Закону України «Про оренду землі».

З огляду на вищевказане, в апеляційній скарзі відсутні доводи, які б свідчили про порушення судом першої інстанції норм процесуального права або неправильного застосування норм матеріального права.

Інші доводи апеляційної скарги зводяться до формальних міркувань та не впливають на розгляд справи по суті. При цьому апеляційний суд зауважує, що Європейський суд з прав людини неодноразово відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (рішення у справі RuizTorija v. Spain, серія A, №303-A, §§ 29-30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною.Більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (пункт 2 рішення ЄСПЛ від 27 вересня 2001 року у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії»).

Таким чином, оскільки доводи апеляційної скарги не спростували правильних суду першої інстанції, апеляційний суду на підставі ст. 375 ЦПК України, відхиляючи апеляційну скаргу, залишає рішення суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст. ст. 367, 368, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. ст. 381-384 ЦПК України, Одеський апеляційний суд в складі колегії суддів, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства"Левчик"в особідиректора ШаповалаОлександра Анатолійовича - залишити без задоволення.

Рішення Балтськогорайонного судуОдеської областівід 20квітня 2021року- залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення до суду касаційної інстанції.

Повний текст судового рішення складено: 29 травня 2024 року.

Судді Одеського апеляційного суду: М.М. Драгомерецький

С.М. Сегеда

Р.Д. Громік