Постанова

від 25.09.2007 по справі 16/153-07

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У к р а ї н а

У к р а ї н а

ЗАПОРІЗЬКИЙ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ

  ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем

України

25.09.07                                                                                              

Справа №16/153-07

Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського

суду у складі:

Головуючий суддя Хуторной В.М. судді  Хуторной В.М.    , Кричмаржевський В.А.  , Мойсеєнко Т. В.

при секретарі Лола Н.О.

Представники сторін в судове засідання не з'явились.

Розглянув у судовому засіданні апеляційну скаргу Комунального підприємства

«Фонд розвитку підприємництва» на рішення господарського суду Херсонської

області від 2.07.2007 р. у справі №16/153 - 07

за позовом: Комунального підприємства «Фонд розвитку

підприємництва», м. Нова Каховка, Херсонської області, (далі КП «Фонд розвитку

підприємництва»);

до відповідача: Приватного підприємця ОСОБА_1,  м. Нова Каховка, Херсонської області, (далі

ПП ОСОБА_1.);

про стягнення суми 89407, 50 грн.

          та за

зустрічним позовом: Приватного підприємця ОСОБА_1;

           до: Комунального

підприємства «Фонд розвитку підприємництва»;

про визнання договору недійсним

ВСТАНОВИВ:

Розпорядженням першого заступника голови Запорізького

апеляційного господарського суду  № 2657

від 24.09.2007 р. справа передана для розгляду колегії суддів у складі:

Хуторной В.М. (головуючий), Кричмаржевський В.А., Мойсеєнко Т.В., якою справу

прийнято до свого провадження.  

КП «Фонд розвитку підприємництва» звернулося з позовом

до ПП ОСОБА_1. про стягнення 89407,5 грн. пені, нарахованої за договорами безпроцентної

цільової позики №7 від 22.07.2004 р. та №4 від 20.09.05 р.

В процесі розгляду справи, ПП ОСОБА_1. подав зустрічний

позов про визнання договору №7 від 22.07.04 р. недійсним.

Розглянувши справу по суті, господарський суд

Херсонської області своїм рішенням від 2.07.2007 р. у справі № 16/153 - 07

(суддя Немченко Л.М.) у задоволенні первісного позову відмовив у зв'язку з тим,

що позивачем невірно вказана його назва. Провадження у справі за зустрічним

позовом припинив на підставі п. 4 ст. 80 ГПК України, у зв'язку із відмовою від

зустрічного позову.

Позивач за первісним позовом не погодився із прийнятим

судовим актом та оскаржив його до суду апеляційної інстанції. У поданій

апеляційній скарзі КП «Фонд розвитку підприємництва», вказує на те, що рішення суду

є незаконним і необґрунтованим, оскільки реквізити позивача за первісним

позовом повністю співпадають із реквізитами кредитора, зазначеного у договорах

позики.

В судовому засіданні 25.09.07 р. оголошено вступну та

резолютивну частини постанови суду.

Сутність спору: Між Фондом розвитку підприємництва в

особі директора Спіцина Ю.В. та ПП ОСОБА_1. 22.07.04 р. був укладений договір

безпроцентної цільової позики на суму 10 тис. грн. Відповідно до п. 5.1

Договору строк надання позики Позичальнику становить до 31.12.2004 р. Пунктом

6.1 Договору передбачено, що Позичальник зобов'язується протягом терміну дії

даного договору повернути отриману суму позики. Пунктом 7.1 сторони домовились,

що Договір набуває чинності з моменту підписання його сторонами і є дійсним до

моменту його остаточного виконання, проте, у будь якому випадку до 31 грудня

2004 р. За пунктом 8.1 Договору за порушення терміну повернення позики,

Позичальник сплачує Кредитору пеню у сумі 0,5% несплаченої суми за кожний день

прострочення. 10.01.05 р. сторони внесли зміни, якими встановили, що сума

позики складає 52000 грн. 30.05.05 р. сторони змінили розділ 7 Договору,

виклавши його в такій редакції «Даний договір набуває чинності з моменту

підписання його сторонами і є дійсним до моменту його остаточного виконання,

проте, у будь якому випадку до 30 травня 2006 р.». На виконання умов Договору

позивач перерахував 52000 грн. (платіжні доручення: №116 від 26.08.04 р. на

6000 грн.; №2 від 10.01.05 р. на 7000 грн.; №108 від 23.07.04 р. на 1500 грн.;

№181 від 2.12.04 р. на 3500 грн.; №198 від 22.12.04 р. на 15000 грн.; №162 від

26.11.04 р. на 2000 грн.;№200 від 27.12.04 р. на 10000 грн.№160 від 29.10.04 р.

на 2000 грн.; №199 від 24.12.04 р. на 5000 грн.).

20.09.05 р. між тими ж особами був укладений договір

безпроцентної позики №4 на суму 48 тис. грн. Пунктом 6.1 цього Договору сторони

встановили, що даний Договір набуває чинності з моменту підписання його

сторонами і є дійсним до моменту його остаточного виконання, проте, у будь

якому випадку до 20 вересня 2006 р. За пунктом 7.1 Договору за порушення

терміну повернення позики, Позичальник сплачує Кредитору пеню у сумі 0,5%

несплаченої суми за кожний день прострочення. На виконання умов Договору

позивач перерахував 48000 грн. (платіжні доручення: №128 від 23.09.05 р. на

10000 грн.; №134 від 13.10.05 р. на 38000 грн.).

Згідно розрахунку, наведеному у позовній заяві, за

порушення умов договору позивач нарахував пеню по Договору №7 в розмірі 46207,5

грн. (про строчка склала 183 дні), а по Договору №4 в розмірі 43200 грн.

(прострочка склала 180 днів), загалом на суму 89407 грн. 50 коп.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних

обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при

винесенні оскаржуваного рішення, вважає, що судове рішення підлягає зміні

виходячи з наступного.

Статтею 1046 Цивільного кодексу України передбачено:

1. За договором позики одна сторона (позикодавець)

передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші

речі, визначені  родовими ознаками, а

позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів

(суму  позики) або таку ж кількість речей

того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання

грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Стаття 1049ЦК України встановлює:

1. Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві

позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками,

у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості,  що були передані йому позикодавцем) у строк

та в порядку, що встановлені договором.

В статті 549 ЦК України наведено поняття неустойки.

1. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше

майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником

зобов'язання.

3. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від

суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення

виконання.

Стаття 551 ЦК України визначає предмет неустойки.

1. Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і

нерухоме майно.

2. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір

встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Розмір неустойки, встановлений законом, може бути

збільшений у договорі.

3. Розмір неустойки може бути зменшений за рішенням

суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин,

які мають істотне значення.

За договором №7 від 22.07.04 р. позивачем правильно

проведено розрахунок пені в розмірі 46207,5 грн., але ж враховуючи, що він

значно перевищує розмір збитків у порівнянні з обліковою ставкою Національного

банку України, то колегія суддів вважає за необхідне на підставі п. 3 ст. 551

ЦК України, обмежити пеню подвійною обліковою ставкою Національного банку

України, яка діяла у спірний період. Розрахунок пені за період з 1.06.06 р. по

1.12.06 р. складає: 50500 грн. Ч 183 днів Ч (облікова ставка НБУ 9,5% з 1.06.06

р. по 9.06.06 р. та 8,5% з 10.06.06 р. по 1.12.06 р.) Ч 2 : 100 = 4326,4 грн. В

цій частині позов слід задовольнити.

За договором №4 від 20.09.05 р. в задоволенні позову

слід відмовити, оскільки позивачем у позовній заяві вказаний період нарахування

пені: з 20.09.06 р. по 20.03.06 р., в цей період зобов'язання по поверненню

позики у відповідача за первісним позовом ще не виникло.

Провадження по зустрічному позову судом першої інстанції

припинено правильно на підставі п. 4 ст. 80 ГПК України у зв'язку із відмовою

ПП ОСОБА_1. від позову про визнання недійсним договору №7 від 22.07.04 р.

Колегія суддів не погоджується з мотивами відмови у

задоволенні позову, викладеними в рішенні господарського суду. За Статутом

позивач за первісним позовом має повну назву «Фонд розвитку

підприємництва»,  комунальної форми

власності. В Єдиному державному реєстру юридичних осіб та фізичних

осіб-підприємців він також має назву «Фонд розвитку підприємництва»,

ідентифікаційний код - 22744534. В Херсонському обласному управлінні статистики

назва підприємства значиться: Комунальне підприємство «Фонд розвитку

підприємництва» з тим самим кодом. На печатці підприємства назву зазначено

Комунальне підприємство «Фонд розвитку підприємництва», ідентифікаційний код -

22744534. Зазначені обставини дозволяють ідентифікувати позивача за первісним

позовом, як одне саме підприємство із різними назвами, що не суперечить ст. 90

Цивільного кодексу України.

Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати за апеляційною

скаргою відносяться на сторони пропорційно задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 80 п. 4, 101-105 Господарського

процесуального кодексу України, 

Запорізький апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Комунального підприємства «Фонд

розвитку підприємництва» задовольнити частково. Рішення господарського суду

Херсонської області від 2.07.2007 р. у справі №16/153 - 07 змінити. Резолютивну

частину рішення викласти в наступній редакції:

«Первісний позов задовольнити частково. Стягнути з

Приватного  підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1,

код 2341802010, рахунок НОМЕР_1в ТВБВ №14 ФВАТ КБ «Надра» ХРУ м. Н. Каховка,

МФО НОМЕР_2) на користь Комунального підприємства «Фонд розвитку підприємництва»

(пр. Дніпровський, 23, м. Нова Каховка, Херсонської області, код 22744534,

рахунок 260089012 у ВАТ «РайфайзенБанкАваль» м. Херсон, МФО 352093) суму 4326,4

грн. пені; 5,66 витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу;

4292 грн. державного мита за позовною заявою 

та 21,46 грн. державного мита за апеляційною скаргою.

В решті первісного позову - відмовити.

Провадження по зустрічному позову припинити.».

Доручити господарському суду Херсонської області видати

відповідний наказ.

Головуючий суддя Хуторной В.М.

 судді  Хуторной В.М. 

 Кричмаржевський

В.А.  Мойсеєнко Т. В.