Ухвала

від 16.09.2022 по справі 308/3839/21

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/3839/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 вересня 2022 року м. Ужгород

Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Придачук О.А., розглянувши заяву представника позивача адвоката Овсепян Крістіни Адіківни про забезпечення позову в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Овсепян Кристина Адіківна, до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_4 , приватний нотаріус Ужгородського міського нотаріального округу Селехман Олександр Анатолійович, відділ державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, про визнання заяви та договорів, що були укладені на її підставі недійсними та застосування наслідків недійсності правочинів

ВСТАНОВИВ:

На розгляді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Овсепян Кристина Адіківна, до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_4 , приватний нотаріус Ужгородського міського нотаріального округу Селехман Олександр Анатолійович, відділ державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, про визнання заяви та договорів, що були укладені на її підставі недійсними та застосування наслідків недійсності правочинів.

Представник позивача 14.09.2022 року подала до суду заяву про забезпечення позову згідно якої просить вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту у виді заборони відчуження на наступне майно:

- земельну ділянку, кадастровий номер: 2124886400:11:014:0123, площа 0,0893 га., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ;

- земельну ділянку, кадастровий номер: 2124886400:11:014:0124, площа 0,0648 га., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ;

- земельну ділянку, кадастровий номер: 2124886400:11:014:0125, площа 0,0567 га., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ;

- земельну ділянку, кадастровий номер: 2124886400:11:014:0126, площа 0,0391 га., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ;

- земельну ділянку, кадастровий номер: 2124886400:11:014:0127, площа 0,0812 га., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ;

- земельну ділянку, кадастровий номер: 2124886400:11:014:0128, площа 0,1388 га., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Також представник позивача просить вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони Сторожницькій сільській раді Ужгородського району Закарпатської області та Холмківській об`єднаній територіальній громаді здійснювати реєстрацію місця проживання будь-яких осіб за адресою: АДРЕСА_2 .

В обґрунтування заяви посилається на те, що вищевказані земельні ділянки утворені внаслідок поділу земельних ділянок, які в період з 2007 року до 2020 року належали подружжю ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебувають у власності третьої особи, а саме ОСОБА_3 . Враховуючи те, що власник майна має право розпоряджатися ним, на даний час існує загроза відчуження вищезазначених земельних ділянок, що унеможливить виконання можливого рішення суду. Адже у випадку задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , у випадку відчуження ОСОБА_3 належних їй спірних земельних ділянок позивач буде змушена звертатися з іншими позовними заявами для реалізації свого права, що призведе до матеріальних затрат та витрачання значного обсягу часу.

Також зазначає, що згідно ухвали Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області у справі № 308/3416/21 від 22.03.2021 року, яка залишена без змін у цій частині постановою Закарпатського апеляційного суду від 01.12.2021 року на домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 був накладений арешт шляхом заборони відчуження. Земельні длянки, про які йде мова в заяві розташовані під даним дооволодінням, що зумовлює необхідність застосування заходу забезпечення позову.

Також зазначає, що на початку вересня 2022 року ОСОБА_1 стало відомо про намір ОСОБА_2 зареєструвати місце проживання своєї нової дружини ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та доньку ОСОБА_5 від попереднього шлюбу за адресою: АДРЕСА_2 , тобто у спірному майні. Реєстрація сторонніх осіб у житловому будинку за адресою: АДРЕСА_2 створить беззаперечні перешкоди у користуванні таким, унеможливить або істотно ускладнить виконання рішення суду, оскільки за умови задоволення позову ОСОБА_1 останній доведеться звертатися із новими позовними вимогами про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням та зняття з реєстраційного обліку, що потягне за собою додаткові витрати: як грошові, такі інші (моральні, часові, емоційні). Позивач вважає, що оскільки позов стосується майна, яке є спільним сумісним майном подружжя, метою якого є захист права власності, а також з метою недопущення подальшого вибуття майна на користь третіх осіб поза волею позивача, на час розгляду справи доцільним буде вжити заходи забезпечення позову.

Вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Згідно ч.ч.1,2ст.149 ЦПК Українисуд за заявою учасника справи має право вжити передбаченихстаттею 150 цього Кодексузаходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до п. 4Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Судом встановлено, що між сторонами існує спір щодо відчуження ряду нерухомого майна, зокрема, земельної ділянки площею 0,22 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 2124886401:01:001:0018, земельної ділянки площею 0,25 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 2124886401:01:001:0019, житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 , договори дарування яких, укладені між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 позивач просить визнати недійсними.

Також судом встановлено, що за заявою власника було здійснено поділ вищевказаних земельних ділянок та у результаті поділу раніше сформованої земельної ділянки з кадастровим номером 2124886401:01:001:0018 утворені: земельні ділянки з кадастровими номерами 2124886400:11:014:0127, 2124886400:11:014:0128, а у результаті поділу раніше сформованої земельної ділянки з кадастровим номером 2124886401:01:001:0019 утворені: земельні ділянки з кадастровими номерами 2124886400:11:014:0123, 2124886400:11:014:0124, 2124886400:11:014:0125, 2124886400:11:014:0126.

Пунктами 1,2 частини 1 статті 150 ЦПК України визначено, що позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб, забороною вчиняти певні дії.

Відповідно до п.п. 4 та 6постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22 грудня 2006 року №9, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.

Як неодноразово зазначав Верховний Суд у своїх судових рішеннях (від 10 березня 2020 року у справі № 750/12430/19, від 28 травня 2020 року у справі № 211/374/20, від 30 листопада 2020 року у справі № 127/17451/20 та ін.) під забезпеченням позову необхідно розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, ухваленого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) зазначено, що: «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. […] Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. […] Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову».

Забезпечення позову не порушує принципів змагальності і процесуального рівноправ`я сторін, не порушує речове право володіння особи майном, оскільки мета забезпечення позову - це негайні, проте, тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового рішення, а також перешкоджання завдавання значної шкоди позивачам.

Цивільній процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено виконання рішення при задоволенні позову. Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може призвести до порушення прав та законних інтересів. При цьому ухвалою про забезпечення позову не може вирішуватися спір по суті.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Отже, заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті.

Такий вид забезпечення позову як накладення арешту застосовується судом, як правило, у майнових спорах у тих випадках, коли спірне майно може бути відповідачем продане, розтрачене, кошти витрачені, що в майбутньому перешкоджатиме виконанню рішення або взагалі зробить його виконання неможливим. Отже, необхідними умовами для вжиття забезпечувальних заходів, зокрема арешту майна, є, насамперед, належність цього майна відповідачеві, розумна співмірність вартості арештованого майна ціні позову, обґрунтування необхідності вжиття заходів для захисту прав позивача та можливість такого заходу забезпечити реальне виконання очікуваного позивачем рішення.

Позивач зазначає, що спірні земельні ділянки та житловий будинок були придбані за час шлюбу та були спільною сумісною власністю її та ОСОБА_2 , який скориставшись наданою нею заявою-згодою від 23.05.2017 року, яка оскаржується нею у даному позові, відчужив земельні ділянки ОСОБА_3 .

З огляду на вищенаведене, враховуючи, що предметом позову у даній справі є визнання недійсним одностороннього правочину заяви-згоди ОСОБА_1 від 23.05.2017 року та визнання недійними договорів дарування земельних ділянок, в тому числі земельних ділянок з кадастровими номерами № 2124886401:01:001:0018 та № 2124886401:01:001:0019, суд приходить до висновку, що предмет позову є взаємопов`язаним зі способом забезпечення позову у виді накладення арешту на земельні ділянки з кадастровими номерами 2124886400:11:014:0127, 2124886400:11:014:0128, а у результаті поділу раніше сформованої земельної ділянки з кадастровим номером 2124886401:01:001:0019 утворені: земельні ділянки з кадастровими номерами 2124886400:11:014:0123, 2124886400:11:014:0124, 2124886400:11:014:0125, 2124886400:11:014:0126, які утворилися в результаті поділу земельних ділянок з кадастровими номерами № 2124886401:01:001:0018 та № 2124886401:01:001:0019, а невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладними чи унеможливити ефективний захист прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду у разі задоволення позовних вимог.

А тому суд приходить до висновку, що заява про забезпечення позову в частині накладення арешту на земельні ділянки з кадастровими номерами 2124886400:11:014:0123,2124886400:11:014:0124,2124886400:11:014:0125,2124886400:11:014:0126,2124886400:11:014:0127,2124886400:11:014:0128,що розташованіза адресою: АДРЕСА_1 є обґрунтованою і підлягає до задоволення.

Стосовно вимог представника позивача про забезпечення позову шляхом заборони Сторожницькій сільській раді Ужгородського району Закарпатської області та Холмківській об`єднаній територіальній громаді здійснювати реєстрацію місця проживання будь-яких осіб за адресою: АДРЕСА_2 суд враховує наступне.

У відповідності з положеннями ч.2 ст. 150 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на його користь, у тому числі для запобігання потенційним труднощам щодо подальшого виконання такого рішення.

Позивачем заявлено позовну вимогу про визнання недійсним договору дарування житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 , з підстав розпорядження відповідачем ОСОБА_2 майном, яке є спільною власністю подружжя, а саме вказаним будинком, з використанням заяви-згоди ОСОБА_1 від 23.05.2017 року, яка нею оскаржується.

При цьому, суд констатує, що згідно ухвали Ужгородського міськрайонного суду від 22.03.2021 року ( справа № 308/3416/21), судом уже вжито заходи забезпечення щодо вказаного будинку у виді накладення арешту на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_2 , за наслідком розгляду заяви ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_7 про забезпечення позову до подання позовної заяви.

А тому з огляду на заявлені позовні вимоги суд уважає, що накладення арешту на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_2 є достатнім заходом охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій відповідача.

За таких обставин, оскільки позивачем не доведено що невжиття заходів забезпечення позову призведе до наслідків, зазначених в ч. 2 ст. 149ЦПК України, а саме того, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких вона звернулася до суду, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову у цій частині.

Керуючись ст. ст. 149, 150, 158, 258, 260, 353, 354, 355 ЦПК України

П О С Т А Н О В И В :

Заяву представника позивача адвоката Овсепян Крістіни Адіківни про забезпечення позову задовольнити частково.

Вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту (заборони відчуження) на нерухоме майно, а саме:

- земельну ділянку, кадастровий номер: 2124886400:11:014:0123, площа 0,0893 га., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ;

- земельну ділянку, кадастровий номер: 2124886400:11:014:0124, площа 0,0648 га., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ;

- земельну ділянку, кадастровий номер: 2124886400:11:014:0125, площа 0,0567 га., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ;

- земельну ділянку, кадастровий номер: 2124886400:11:014:0126, площа 0,0391 га., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ;

- земельну ділянку, кадастровий номер: 2124886400:11:014:0127, площа 0,0812 га., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ;

- земельну ділянку, кадастровий номер: 2124886400:11:014:0128, площа 0,1388 га., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

У задоволенні решти заявлених вимог відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвала підлягає до негайного виконання.

Суддя: О.А.Придачук