Постанова

від 13.03.2023 по справі 308/3839/21

ЗАКАРПАТСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 308/3839/21

П О С Т А Н О В А

Іменем України

13 березня 2023 року м. Ужгород

Закарпатський апеляційний суд у складі

головуючого судді КОНДОРА Р.Ю.

суддів СОБОСЛОЯ Г.Г., ГОТРИ Т.Ю.

за участю секретаря ЗУБАШКОВА М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ужгороді апеляційну скаргу ОСОБА_1 у справі № 308/3839/21 на ухвалу Ужгородського міськрайонного суду від 16 вересня 2022 року, головуючий суддя Придачук О.А., про забезпечення позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів ОСОБА_4 , приватний нотаріус Ужгородського міського нотаріального округу Селехман Олександр Анатолійович, Відділ державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, про визнання правочинів недійсними, -

встановив:

Відповідачка ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє адвокат Мигальчич Л.А., оскаржила ухвалу Ужгородського міськрайонного суду від 16.09.2022, якою забезпечено зазначений позов шляхом накладення арешту (заборони відчуження) на нерухоме майно:

- земельну ділянку, кадастровий номер: 2124886400:11:014:0123, площа 0,0893 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ;

- земельну ділянку, кадастровий номер: 2124886400:11:014:0124, площа 0,0648 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ;

- земельну ділянку, кадастровий номер: 2124886400:11:014:0125, площа 0,0567 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ;

- земельну ділянку, кадастровий номер: 2124886400:11:014:0126, площа 0,0391 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ;

- земельну ділянку, кадастровий номер: 2124886400:11:014:0127, площа 0,0812 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ;

- земельну ділянку, кадастровий номер: 2124886400:11:014:0128, площа 0,1388 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

На думку апелянта, ухвалу постановлено з порушенням норм процесуального права.

Так, предметом зміненого позову ОСОБА_2 є визнання недійсними правочинів, вчинених щодо переходу прав на 13 земельних ділянок, де відсутні 6 земельних ділянок із кадастровими номерами 2124886400:11:014:0123, 2124886400:11:014:0124, 2124886400:11:014:0125, 2124886400:11:014:0126, 2124886400:11:014:0127 і 2124886400:11:014:0128, які є власністю апелянта. Ці шість земельних ділянок не є предметом спору в справі, проте, саме на них судом накладено арешт.

Посилання на те, що вказані шість земельних ділянок є результатом поділу земельних ділянок із кадастровими номерами 2124886401:11:001:0018 і 2124886401:11:001:0019, правомірність відчуження яких, своєю чергою, є предметом спору, необґрунтовані, позаяк після поділу попередньої земельної ділянки кожна новоутворена ділянка є самостійним об`єктом цивільних прав і для застосування арешту необхідна наявність спору щодо такої ділянки. Такого спору немає.

Крім того, вимоги позову про визнання недійсними договорів мають немайновий характер і в разі задоволення позову рішення не підлягатиме примусовому виконанню, тому застосування арешту неспівмірне із заявленими вимогами.

Таким чином, застосоване судом забезпечення позову необґрунтовано обмежує права апелянта як власника земельних ділянок.

Сторона просить ухвалу суду скасувати, в забезпеченні позову відмовити.

У відзиві на апеляцію позивачка ОСОБА_2 , від імені та в інтересах якої діє адвокат Овсепян К.А., вказує на її необґрунтованість, просить залишити скаргу без задоволення, а ухвалу суду без змін. Зазначає, зокрема, що предметом позову є дійсність договору дарування, укладеного ОСОБА_3 із ОСОБА_1 02.09.2020, посвідченого приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Селехманом О.А., предметом якого були розташовані по АДРЕСА_1 земельні ділянки з кадастровими номерами 2124886401:11:001:0018 і 2124886401:11:001:0019, що перебували у спільній сумісній власності подружжя. Саме ці ділянки після дарування були поділені на земельні ділянки, щодо яких застосовано судом заходи забезпечення позову. Тож є реальна загроза подальшого відчуження майна, що належало подружжю на праві спільної сумісної власності, а відсутність забезпечення позову порушить права позивачки, яка змушена буде знову звертатися до суду для захисту своїх майнових прав.

Заслухавши доповідь судді, пояснення: представника відповідачки ОСОБА_1 адвоката Мигальчич Л.А., яка апеляцію підтримала, позивачки ОСОБА_2 та її представника адвоката Овсепян К.А., які скаргу не визнали, розглянувши на підставі ст. 372 ч. 2 ЦПК України апеляційну скаргу за відсутності інших учасників процесу, обговоривши доводи учасників процесу, перевіривши матеріали справи, суд приходить до такого.

Як убачається з наявних матеріалів, 30.03.2021 до Ужгородського міськрайонного суду надійшов позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 та ОСОБА_1 про визнання правочинів недійсними, яким позивачка, виправивши недоліки заяви та уточнивши позовні вимоги, просила суд:

визнати односторонній правочин заяву-згоду ОСОБА_2 від 23.05.2017 недійсним;

визнати недійсними договори дарування земельних ділянок, укладені між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , посвідчені приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Селехманом О.А.:

від 25.09.2020 за реєстровим № 1329 земельної ділянки (кадастровий номер 2124884800:10:015:0092) площею 0,0466 га, цільове призначення: для будівництва, індивідуального садівництва;

від 02.09.2020 земельної ділянки (кадастровий номер 2110100000:45:001:0597) площею 0,0215 га, цільове призначення: для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка);

від 02.09.2020 за реєстровим № 1597 земельної ділянки (кадастровий номер 2124884800:11:020:0090) площею 0,15 га, цільове призначення: для будівництва та обслуговування будівель торгівлі;

від 02.09.2020 за реєстровим № 1595 земельної ділянки (кадастровий номер 2124884800:10:015:0101) площею 0,09 га, цільове призначення: для індивідуального садівництва;

від 04.09.2020 за реєстровим № 1609 земельної ділянки (кадастровий номер 2124884800:10:015:0090) площею 0,12 га, цільове призначення: для індивідуального садівництва;

від 04.09.2020 за реєстровим № 1608 земельної ділянки (кадастровий номер 2124884800:10:015:0088) площею 0,05 га, цільове призначення: для індивідуального садівництва;

від 04.09.2020 за реєстровим № 1607 земельної ділянки (кадастровий номер 2120100000:40:001:0053) площею 0,06 га, цільове призначення: для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка);

від 18.12.2020 за реєстровим № 2312 земельної ділянки (кадастровий номер 2124886300:11:022:0053) площею 0,3734 га, цільове призначення: для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка);

від 25.09.2020 за реєстровим № 1783 земельної ділянки (кадастровий номер 2124884800:10:015:0097) площею 0,47 га, цільове призначення: для індивідуального садівництва;

від 25.09.2020 за реєстровим № 1780 земельної ділянки (кадастровий номер 2124884800:10:015:0089) площею 0,1023 га, цільове призначення: для індивідуального садівництва;

від 25.09.2020 за реєстровим № 1782 земельної ділянки (кадастровий номер 2124884800:10:015:0093) площею 0,0478 га, цільове призначення: для індивідуального садівництва;

визнати недійсними договори, укладені між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , посвідчені приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Селехманом О.А.:

від 02.09.2020 за реєстровим № 1590 дарування квартири (адреса: АДРЕСА_2 ) площа 87,1 кв. м;

від 02.09.2020 за реєстровим № 1591 дарування квартири (адреса: АДРЕСА_3 ) площа 44,6 кв. м;

від 08.12.2020 за реєстровим № 2313 дарування житлового будинку (адреса: АДРЕСА_4 ) загальною площею 367,1 кв. м;

від 02.09.2020 за реєстровим № 1592 дарування домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , площа 43,1 кв. м;

від 02.09.2020 за реєстровим № 1593 дарування земельної ділянки, кадастровий номер 2124886401:01:001:0018, площею 0,22 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 ;

від 02.09.2020 за реєстровим № 1594 дарування земельної ділянки, кадастровий номер 2124886401:01:001:0019, площею 0,25 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 ;

визнати недійсним договір іпотеки від 17.08.2020, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , за реєстровим № 1468;

стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 сплачений судовий збір у сумі 17252,00 грн і витрати на правову допомогу (а.с. 43-52).

Позов був умотивований, зокрема, тим, що ОСОБА_3 скориставшись важкою хворобою дружини ОСОБА_2 отримав від неї нотаріально посвідчену згоду на розпорядження спільним майном подружжя, щодо відчуження якого в подальшому вчинив різні правочини, в тому числі, подарував своїй матері ОСОБА_1 земельні ділянки з кадастровими номерами 2124886401:01:001:0018 і 2124886401:01:001:0019, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 . Однак, оспорені правочини щодо відчуження спільного майна подружжя були вчинені з порушенням вимог закону, на шкоду позивачці, є фіктивними, а відтак недійсними, право власності позивачки на спільне майно цими правочинами було порушене.

Заявою від 14.09.2022 позивачка ОСОБА_2 просила забезпечити позов шляхом накладення арешту (заборони відчуження) на земельні ділянки, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 :

- кадастровий номер: 2124886400:11:014:0123, площа 0,0893 га;

- кадастровий номер: 2124886400:11:014:0124, площа 0,0648 га;

- кадастровий номер: 2124886400:11:014:0125, площа 0,0567 га;

- кадастровий номер: 2124886400:11:014:0126, площа 0,0391 га;

- кадастровий номер: 2124886400:11:014:0127, площа 0,0812 га;

- кадастровий номер: 2124886400:11:014:0128, площа 0,1388 га (а.с. 56-60).

Ставлячи перед судом питання про забезпечення позову, позивачка ОСОБА_2 вказувала на наявність істотного майнового спору між сторонами, частиною якого є право на земельні ділянки з кадастровими номерами 2124886401:01:001:0018 і 2124886401:01:001:0019, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , які належать до спільної сумісної власності подружжя. Ці ділянки відповідач ОСОБА_3 протиправно відчужив відповідачці ОСОБА_1 і, як стало відомо позивачці, остання здійснила поділ цих земельних ділянок. У результаті земельна ділянка з кадастровим номером 2124886401:01:001:0018 була поділена на дві земельні ділянки з кадастровими номерами 2124886400:11:014:0127 і 2124886400:11:014:0128, а земельна ділянка з кадастровим номером 2124886401:01:001:0019 була поділена на чотири земельні ділянки з кадастровими номерами 2124886400:11:014:0123, 2124886400:11:014:0124, 2124886400:11:014:0125 і 2124886400:11:014:0126.

Забезпечення позову є необхідним, запропоноване забезпечення позову відповідає обставинам справи та є співмірним із заявленими вимогами, а невжиття заходів забезпечення позову може істотно утруднити виконання рішення суду, якщо таке буде ухвалене на користь позивача.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду від 16.09.2022 забезпечено позов шляхом накладення арешту (заборони відчуження) на нерухоме майно:

- земельну ділянку, кадастровий номер: 2124886400:11:014:0123, площа 0,0893 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ;

- земельну ділянку, кадастровий номер: 2124886400:11:014:0124, площа 0,0648 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ;

- земельну ділянку, кадастровий номер: 2124886400:11:014:0125, площа 0,0567 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ;

- земельну ділянку, кадастровий номер: 2124886400:11:014:0126, площа 0,0391 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ;

- земельну ділянку, кадастровий номер: 2124886400:11:014:0127, площа 0,0812 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ;

- земельну ділянку, кадастровий номер: 2124886400:11:014:0128, площа 0,1388 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 61-65).

Приймаючи таке процесуальне рішення, суд першої інстанції виходив із обґрунтованості заяви, оскільки між сторонами існує майновий спір, зокрема, щодо прав земельні ділянки з кадастровими номерами 2124886401:01:001:0018 і 2124886401:01:001:0019, які після відчуження були відповідним чином поділені на шість земельних ділянок, предмет позову взаємопов`язаний із способом його забезпечення, а невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист прав позивачки, за захистом яких вона звернулася до суду, у разі задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 149 ч.ч. 1, 2, ст. 150 ч. 1 п.п. 1, 2, ч.ч. 2, 3, ст. 151 ч. 1 ЦПК України, суд за заявою позивача може вжити передбачені ЦПК України заходи забезпечення позову, якщо їх невжиття може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду; позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно, що належить або підлягає передачі відповідачеві і знаходиться у нього чи в інших осіб, забороною вчиняти певні дії; суд може застосувати кілька видів забезпечення позову; вид забезпечення позову має бути співмірним із заявленими позивачем вимогами.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має пересвідчитися в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, істотного ускладнення чи унеможливлення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача; з`ясувати обсяг позовних вимог та відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

З наявних матеріалів убачається, що 22.01.2008 на ім`я ОСОБА_3 були видані Державні акти на право власності на земельні ділянки, розташовані по АДРЕСА_1 : акт серії ЯД № 535672 на земельну ділянку з кадастровим номером 2124886401:01:001:0018 площею 0,2200 га, призначену для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка); акт серії ЯД № 539205 на земельну ділянку з кадастровим номером 2124886401:01:001:0019 площею 0,2500 га, призначену для ведення особистого селянського господарства (а.с. 53-55).

Правомірність правочинів щодо відчуження ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 земельних ділянок із кадастровими номерами 2124886401:01:001:0018 і 2124886401:01:001:0019 є, серед іншого, предметом позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 та ОСОБА_1 про визнання правочинів недійсними.

Листом ГУ Держгеокадастру у Закарпатській області від 11.01.2022 № 29-7-0.36,1-62/227-22 на ім`я адвоката К. Овсепян підтверджується та ніким не заперечується, що земельні ділянки з кадастровими номерами 2124886400:11:014:0127 і 2124886400:11:014:0128 були утворені в результаті поділу раніше сформованої земельної ділянки з кадастровим номером 2124886401:01:001:0018, а земельні ділянки з кадастровими номерами 2124886400:11:014:0123, 2124886400:11:014:0124, 2124886400:11:014:0125 і 2124886400:11:014:0126 були утворені в результаті поділу раніше сформованої земельної ділянки з кадастровим номером 2124886401:01:001:0019 (а.с. 53).

Позивачка ОСОБА_2 відповідно до її правової позиції в справі діє в процесі з метою захисту своїх майнових прав з урахуванням цих обставин, у тому числі, виходячи з позиції щодо неправомірності відчуження ОСОБА_3 і, відповідно, неправомірності набуття ОСОБА_1 права власності на земельні ділянки з кадастровими номерами 2124886401:01:001:0018 і 2124886401:01:001:0019, які в подальшому були поділені на шість земельних ділянок. Позивачка ставила питання про забезпечення свого позову про визнання недійсними правочинів, вчинених, відповідно до правової її позиції, їй на шкоду.

Саме контексті спірних відносин сторін щодо істотних майнових прав та інтересів належить оцінювати обґрунтованість їхніх правових позицій у питанні, зокрема, забезпечення позову.

Зважаючи на вищевикладене, враховуючи характер спірних відносин між сторонами слід констатувати, що позивачка ОСОБА_2 має у цих відносинах істотний майновий інтерес і має обґрунтовані підстави вважати цілком реальними ризики зменшення належної відповідачам майнової маси, у складі якої є майно, на яке вона претендує. Зокрема, відповідачка ОСОБА_1 будучи власником земельних ділянок, утворених із тих, права на які є предметом спору, не має жодних перешкод для розпорядження новоутвореними ділянками на свій розсуд (відчуження, передача в оренду, іпотеку тощо). Позивачка мала підстави на забезпечення свого майнового інтересу вживати заходи, спрямовані на збереження спірного майна, в тому числі, порядком забезпечення позову. Доводи позивачки про необхідність і доцільність забезпечення позову шляхом арешту майна та заборони вчинення дій, спрямованих на зміну правового статусу (відчуження), зменшення обсягу належного відповідачці ОСОБА_1 майна, заслуговують на увагу.

Тож майновий спір з істотною ціною існує, як реально існує й можливість зміни правового статусу майна, обґрунтований інтерес щодо наявності якого має позивачка, відчуження цього майна, що може істотно утруднити ефективний захист, поновлення прав позивачки у разі задоволення позову. Це може мати наслідком виникнення необхідності у докладанні в подальшому значних зусиль для відновлення відповідних прав, може потягти порушення прав як позивачки, так і інших осіб.

За таких умов, позивачка обґрунтовано, за наявності підстав для того просила застосувати забезпечення позову, що на період спору зупиняє можливість зміни правового статусу, зокрема, відчуження та обтяження майна, має запобіжний характер, є достатнім і спрямоване на забезпечення можливості виконання ймовірного рішення суду, недопущення недобросовісної поведінки, недопущення порушень прав осіб, інтересів яких стосується спір, а також прав третіх осіб.

Доводи апеляції про те, що земельні ділянки, щодо яких застосовані заходи забезпечення позову, не є предметом спору, а тому забезпечення позову щодо них застосовано неправомірно, не можуть бути враховані. Попри те, що новоутворені земельні ділянки є самостійними об`єктами цивільних прав, вони були сформовані за рахунок земельних ділянок, правомірність вибуття яких із спільної сумісної власності саме і оспорюється позивачкою. Тож спір за своїми підставами та предметом стосується і цих новоутворених ділянок, які належать до тієї майнової маси, законність набуття якої відповідачкою ОСОБА_1 заперечується, а результат спору матиме значення для правового статусу цих ділянок і подальшого руху прав на них.

Міркування апелянта про те, що позов має немайновий характер і тому в його забезпеченні немає потреби, а застосоване забезпечення неспівмірне із заявленими вимогами помилкові. Предметом позову є оспорювання правочинів, на підставі яких відбулася зміна власника конкретного спірного майна, задоволення такого позову усуватиме правові підстави для набуття новим власником права власності на майно та створюватиме підстави для реституції (безвідносно до того, в якому процесі вирішуватиметься питання про реституцію), що матиме наслідком повернення майна попередньому власнику (попереднім власникам). За таких обставин усунення ризику подальшого відчуження спірного майна є виправданим і співмірним заявленим вимогам.

Враховуючи обставини справи та реальні можливості відповідачки ОСОБА_1 із розпорядження спірним майном, можливості з розпорядження власними майновими правами, відповідні види забезпечення позову не суперечать закону. Майнові права відповідачів поза межами майнової маси, якої реально стосується спір, оспореним забезпеченням позову не зачіпаються.

Виходячи з викладеного, суд першої інстанції врахував обставини справи та ухвалив процесуальне рішення з додержанням вимог закону, чого доводи апеляції, в межах яких апеляційний суд розглядає справу (ст. 367 ч. 1 ЦПК України), не спростовують, що є підставою відповідно до ст. 375 ЦПК України для залишення апеляції без задоволення, а ухвали суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст. 374 ч. 1 п. 1, ст.ст. 375, 382 ЦПК України, апеляційний суд

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Ужгородського міськрайонного суду від 16 вересня 2022 року без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення може бути оскаржена до Верховного Суду. Повне судове рішення складене 29 березня 2023 року.

Судді