Рішення

від 31.08.2022 по справі 752/17126/15-ц

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №752/17126/15-ц

Провадження № 2/752/53/22

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

31.08.2022 року Голосіївський районний суд м.Києва в складі:

головуючого судді - Колдіної О.О.

з участю секретаря - Ракоїд Є.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет застави - автомобіль марки Ауді, 2013 р. випуску, кузов № НОМЕР_1 , шляхом його реалізації на торгах відповідно до положень Закону України «Про виконавче провадження» в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перед ТОВ «Порше Мобіліті» за Кредитним договором № 50011777 від 14.02.2014 р. в розмірі 1764027,07 гривень, а також стягнення судових витрат у справі.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 14.02.2014 р. між ТОВ «Порше Мобіліті» та ОСОБА_3 укладено Кредитний договір № 50011777, відповідно до умов якого позивач надав позичальнику кредит в сумі 517633,15 гривень, що еквівалентно на дату укладання Договору 59361,60 доларів США,строком на 60 місяців, зі змінною процентною ставкою з цільовим призначенням для придбання автомобіля Ауді, 2013 р. випуску, кузов № НОМЕР_1 .

Крім того Відповідачу1 був наданий Додатковий кредит в сумі еквівалентній 24523,80 доларів США, що на дату укладання Договору становило 213847,55 гривень, з метою сплати страхових платежів згідно Договору страхування, укладеного на виконання умов Кредитного договору.

ОСОБА_2 виступив поручителем Відповідача1.

В забезпечення виконання зобов`язання між сторонами був укладений Договір застави № 50011777 від 18.02.2014 р., відповідно до якого для забезпечення виконання зобов`язань за Договором Відповідачем1 було передано в заставу транспортний засіб Ауді, 2013 р. випуску, кузов № НОМЕР_2 .

Позивач посилається на те, що позичальник належним чином не виконала свої зобов`язання за Кредитним договором та не сплатила кредитні платежі за грудень 2014, січень, лютий 2015 р.

04.02.2015 р. відповідачам надіслані вимоги про дострокове повернення кредиту, які не були виконані.

Позивач посилається на те, що станом на момент подання позовної заяви розмір заборгованості за Кредитним договором становить 1162476,54 гривні, враховуючи плату за користування кредитом за період з 15.03.2015 р. по 02.10.2015 р.

Крім того, у відповідача виникла заборгованість за Додатковим договором в розмірі 79525,41 гривня.

З урахуванням викладеного, позивач просить стягнути з відповідачів шляхом звернення стягнення на предмет застави суму заборгованості в розмірі 1764027,07 гривень, що складається з основної суми заборгованості, процентів за користування кредитом, штрафних санкцій відповідно до умов договору, інфляційних втрат, 3% річних, а також завданих збитків.

20.10.2015 р. на підставі ухвали Голосіївського районного суду м.Києва відкрито провадження у справі.

Ухвалою Голосіївського районного суду м.Києва від 24.11.2015 р. зупинено провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 752/14142/15-ц за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Порше Мобіліті» про визнання недійсним кредитного договору.

20.09.2019 р. провадження у справі поновлено. Розгляд справи призначено за правилами загального позовного провадження. Відповідачу встановлено строк для подання відзиву.

06.02.2020 р. судом в провадження прийнята заява про зміну предмету позову та зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої позивач просить стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 заборгованість за Кредитним договором № 50010638 від 24.09.2013 р. в загальному розмірі 1739923,05 гривень, що складається з основної суми заборгованості в розмірі 1281597,27 гривень, основної суми боргу зі сплати Додаткового кредиту в розмірі 127518,16 гривень, збитки в розмірі 74015,27 гривень, штраф в розмірі 106004,57 гривень, 3% річних в розмірі 18863,41гривня, інфляційні втрати в розмірі 131924,37 гривень, а також судові витрати у справі.

Відповідачем ОСОБА_1 подано відзив на позовну заяву, відповідно до якого остання просить відмовити у задоволенні позову, посилаючись на відсутність належних та допустимих доказів на підтвердження розміру заборгованості.

07.12.2020 р. судом вирішено питання про закриття підготовчого провадження.

В ході судового розгляду представник позивача підтримав позовні вимоги і обґрунтування позову в повному обсязі, просив суд позов задовольнити, з підстав, зазначених в позовній заяві, посилаючись на неналежне виконання відповідачами своїх зобов`язань за Кредитним договором та додатковим договором.

Представник відповідача - ОСОБА_2 , заперечував проти задоволення позову, зазначаючи на неналежність як доказу у справі розрахунку заборгованості, складеному позивачем, який не може підтверджувати не факт видачі кредиту, не розміру суми боргу.

Відповідач ОСОБА_1 повторно в судове засідання не з`явилась, про місце і час судового розгляду повідомлялась за місцем реєстрації. Судова повістка повернулась без вручення в зв`язку з відсутністю адресата за даною адресою.

В зв`язку з повторною неявкою відповідача 1 в судове засідання суд вважає за можливе провести розгляд справи у її відсутність.

Вислухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 14.02.2014 р. між ТОВ «Порше Мобіліті» та ОСОБА_3 укладено Кредитний договір № 50011777, відповідно до умов якого позивач зобов`язався надати позичальнику кредит в сумі 517633,15 гривень, що еквівалентно на дату укладання Договору 59361,60 доларів США, строком на 60 місяців, зі змінною процентною ставкою з цільовим призначенням для придбання автомобіля Ауді, 2013 р. випуску, кузов № НОМЕР_1 .

Згідно положень Кредитного договору усі платежі за Кредитним договором повинні бути сплачені в гривнях і підлягають розрахунку за відповідним обмінним курсом, що застосовуватиметься до еквіваленту суми кредиту в доларах США, визначеному відповідно до п.1.3 Загальних умов кредитування.

Пунктом 1.3 Загальних умов кредитування передбачено, що розмір платежів, що підлягають сплаті позичальником у повернення Кредиту та Додаткового кредиту, визначено в еквіваленті іноземної валюти станом на робочий день, що передував дню укладення Кредитного договору, у Графіку погашення кредиту, який є невід`ємною частиною Кредитного договору. В подальшому позичальник сплачує платежі у повернення Кредиту та Додаткового кредиту відповідно до виставлених Компанією рахунків у гривні, при цьому розмір платежів розраховується шляхом застосування обмінного курсу за безготівковими операціями банку, до еквівалентів платежів у іноземній валюті, при цьому для розрахунку використовується обмінний курс, чинний станом на робочий день, що передує дню виставлення рахунка з урахуванням передбачених особливостей.

В Кредитному договорі сторони погодили, що курс долара буде застосовуватись відповідно до курсу ПАТ «Креді Агріколь Банк».

Відповідно до п.10 Кредитного договору сторони погодили, що Товариство надає Позичальнику Додатковий кредит на страхування в сумі та на умовах, зазначених у Кредитному договорі. Цільовим призначенням Додаткового кредиту є сплата страхових платежів відповідно до Договору страхування , укладеного Позичальником на виконання умов Кредитного договору.

За використання кредиту у межах встановленого терміну кредитування Позичальник, згідно з п. 2.1. Загальних умов кредитування, сплачує Позивачу проценти за процентною ставкою, визначеною у Кредитному договорі. Зазначену процентну ставку, за умовами Кредитного договору, Сторони визначили на рівні 9,90 % на рік.

Позичальник, згідно з п. 1.2. Загальних умов, зобов`язався прийняти, належним чином використовувати і повернути Позивачу Кредит у повному обсязі, а також сплатити проценти за використання кредиту та інші платежі відповідно до умов Кредитного договору.

Відповідно до п. 1.6. Загальних умов зобов`язання Відповідача1 перед ТОВ «Порше Мобіліті» за Кредитним договором року були забезпечені Договором застави № 50011777 від 18.02.2014 року, згідно з умовами якого Відповідач надав в заставу автомобіль марки Ауді, 2013 р. випустку, кузов № НОМЕР_1 .

Положеннями п. 1.4.2. Загальних умов Сторони погодили, що повернення Кредиту здійснюється Відповідачем у повному обсязі в терміни, встановлені Графіком погашення кредиту, яким передбачено щомісячну сплату чергових платежів на відповідну дату поточного місяця.

Сторони також погодили, що відповідно до п.8.1 Загальних умов кредитування, у разі порушення позичальником терміну сплати будь-якого чергового платежу з повернення Кредиту та/або Додаткового Кредиту відповідно до Графіка погашення кредиту, позичальник сплачує пеню в розмірі 10% річних від суми заборгованості за кожен день прострочення до моменту повного погашення заборгованості включно.

Відповідно до п.8.3 Загальних умов кредитування ТОВ «Порше Мобіліті» має право направити позичальнику перший лист щодо сплати штрафу у розмірі еквівалента 15 євро або 20 доларів за кожен випадок порушення позичальником умов статей 5.1, 5.2, 5.3, 5.4. Якщо Позичальник у розумний строк після направлення першого листа продовжує порушувати вказані статті, Товариство направляє другий лист. У такому випадку штраф за порушення Позичальником складатиме еквівалент 20 євро або 25 доларів США. Якщо позичальник у розумний строк після направлення другого листа продовжує порушувати вказані статті, Кредитор має право направити третій лист і у такому випадку штраф за порушення умов договору становитиме 25 євро або 30 доларів США.

Як встановлено судом, ОСОБА_2 виступив поручителем за виконання ОСОБА_1 своїх зобов`язань за Кредитним договором від 14.02.2014 р. № 50011777.

Відповідно до частини першої статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов"язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст.1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно зі ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлено строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк

Відповідно до ч.2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст.1048 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом цієї норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Відповідно до положень ст.553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку.

Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі.

Звертаючись до суду позивач посилається на те, що Відповідач1 належним чином не виконала свої зобов`язання за Кредитним договором, внаслідок чого станом на 29.01.2020 р. у неї наявна заборгованість, яка складається з: основної суми заборгованості в розмірі 1281597,27 гривень, основної суми боргу зі сплати Додаткового кредиту в розмірі 127518,16 гривень, збитків в розмірі 74015,27 гривень, штрафу в розмірі 106004,57 гривень, 3% річних в розмірі 18863,41гривня, інфляційних втрат в розмірі 131924,37 гривень.

На підтвердження наявності заборгованості та її розміру позивачем надано: кредитний договір, договір застави, рахунки-фактури, зведену облікову виписку з рахунку.

Відповідно до частини першої статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (статті 79 ЦПК України).

Статтею 80 ЦПК України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Відповідно до правової позиції Верховного суду, викладеній у постанові від 30.01.2018 року (справа №161/16891-15-ц), виконаний банком розрахунок не є належним доказом, який доводить обгрунтованість вимог банку. Доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно з вказаною нормою Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Таким чином, доказом наявності боргу позичальника перед банком є наявні у справі, належним чином оформленні, первинні документи та виписки з особових рахунків клієнта банку. У першу чергу це первинні документи щодо видачі коштів, оскільки вони є основною підставою для розрахунків, порядок яких визначається кредитним договором. Вказані первинні документи повинні складатись на бланках форм, затверджених відповідно до законодавства України, та містити обов`язкові реквізити, значення яких повинні відповідати договірним умовам. Відповідно до Постанови Правління НБУ № 566 від 30.12.1998 року "первинні документи", які не містять реквізитів, є недійсними і не можуть бути підставою бухгалтерського обліку, а відповідно неможуть підтверджувати суму кредиту.

Надані позивачем письмові докази не підтверджують факт видачі кредиту та Додаткового кредиту для сплати страхових платежів, не містять інформацію про суми наданих кредитів, розміри траншів на оплату страхових платежів, в матеріалах справи відсутні належні докази, які б підтверджували факт виконання позичальником своїх зобов`язань та розмір внесених платежів.

Відповідачі у справі відповідно до письмового відзиву, а також наданих в ході розгляду справи пояснень заперечують обставини, викладені позивачем, щодо надання кредитів та розміру заборгованості.

Позивач, в свою чергу, не довів в ході розгляду справи належними, достатніми доказами факт видачі кредитних коштів позичальнику або ж перерахування їх на рахунок Продавця автомобіля, додаткового кредиту та розміру заборгованості.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про необґрунтованість наданого позивачем розрахунку заборгованості та відсутності належних доказів на підтвердження розміру заборгованості за Кредитним договором.

Враховуючи викладене, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню в зв`язку з їх необґрунтованістю та недоведеністю.

Питання щодо судових витрат суд вирішує на підставі положень ст. 141 ЦПК України і в зв`язку з відмовою у задоволенні позову судові витрати не підлягають стягненню з відповідачів.

Керуючись ст.ст.12, 13, 76, 77, 78, 81, 259, 261, 265, 273, 354 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя