Ухвала

від 05.10.2022 по справі 461/2012/22

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 461/2012/22 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1

Провадження № 11-сс/811/922/22 Доповідач: ОСОБА_2

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2022 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Львівського апеляційного суду в складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів: - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

секретаря ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові в режимі відеоконференції апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6 , яка діє в інтересах ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Галицького районного суду м.Львова від 12 липня 2022 року про накладення арешту на майно,

з участю прокурора ОСОБА_8 ,

адвоката ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції),

в с т а н о в и л а :

цією ухвалою клопотання задоволено.

Накладено арештнаквартиру за адресою АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_9 .

Контроль за виконанням ухвали покладено на старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління ГУНП у Львівській області ОСОБА_10 .

Не погоджуючись із рішенням слідчого судді, адвокат ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Галицького районного суду м.Львова від 12 липня 2022 року та відмовити у задоволенні клопотання слідчого про накладення арешту на квартиру за адресою АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_9 .

В обґрунтування своїх апеляційних вимог покликається на те, що ОСОБА_7 є дружиною ОСОБА_9 , право власності на квартиру зареєстроване за ОСОБА_9 на підставі договору купівлі-продажу квартири, серія та номер 395 від 18.05.2017.

Вказує, що спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю. Майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом. Таким чином, на переконання апелянта квартира, на яку накладено арешт, придбана у шлюбі та є спільною сумісною власністю подружжя.

Вважає, що накладення арешту на половину, яка належить ОСОБА_7 , може призвести до непропорційного втручання в її право на мирне володіння майном, гарантоване ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Зазначає, що від шлюбу у ОСОБА_9 та ОСОБА_7 мають двох малолітніх дітей, сім`я апелянта проживає в арештованій квартирі.

Наголошує, що накладаючи арешт на квартиру слідчим суддею не встановлено, що співвласником арештованого майна є дружина ОСОБА_9 , яка не має жодного процесуального статусу у кримінальному провадженні, у квартирі проживають також двоє малолітніх дітей, квартира придбана задовго до обставин кримінального правопорушення. Відтак накладення арешту на вказане майно порушує права ОСОБА_7 як співвласника квартири.

Звертає увагу, що в резолютивній частині оскаржуваної ухвали відсутня конкретизація виду обтяження: заборона розпорядження, чи заборона користування майном

Крім того вказує, що оскаржувана ухвала проголошена 12.07.2022, розгляд справи здійснювався без участі власника майна, оскаржувана ухвала була отримана на адвокатський запит 20.09.2022, таким чином строки апеляційного оскарження ухвали слідчого судді дотримані.

Заслухавши доповідача, адвоката ОСОБА_6 , яка діє в інтересах ОСОБА_7 на підтримання поданої апеляційної скарги, думку прокурора ОСОБА_8 , який заперечив проти апеляційних вимог, перевіривши матеріали судової справи та обговоривши наведені в апеляційній скарзі доводи, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги у відповідності до вимогст. 404 КПК України.

Ухвала слідчого судді про накладення арешту на майно відповідає вимогам ст. 370 КПК України, є законною, вмотивованою та обґрунтованою.

Згідно з ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч.10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Так, згідно з п.3 ч.2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально - правового характеру щодо юридичної особи.У випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна (ч.5 ст. 170 КПК України).

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку ст. ст. 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про його арешт.

При вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя згідно з вимогами ст.ст. 94, 132, 173 КПК України повинен врахувати, зокрема, правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 КПК України), наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 КПК), розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Під час апеляційного розгляду колегією суддів встановлено, що зазначені вимоги закону слідчим суддею належним чином дотримані.

Як вбачаєтьсяз матеріалівклопотання, слідчимуправлінням ГУНП уЛьвівській областіпроводиться досудоверозслідування укримінальному провадженні,відомості прояке внесенодо Єдиногореєстру досудовихрозслідувань за№12022140000000140від 15.04.2022,за ознакамикримінального правопорушення,передбаченого ч.3ст.332 КК України.

Як встановлено слідчим суддею та перевірено судом апеляційної інстанції, що 15.04.2022 ОСОБА_11 звернувся до невстановленої на даний час досудовим розслідуванням особи, з метою з`ясування обставин можливості перетину державного кордону України, під час дії воєнного стану на території України, до країн Європейського Союзу у власних потребах. В ході спілкування із невстановленою досудовим розслідуванням особою за допомогою мобільного додатку «Telegram» ОСОБА_11 було повідомлено, що послуги щодо організації перетину державного кордону України будуть коштувати 5500 доларів США.

В подальшому, невстановлена особа 20.04.2022 близько 11:46 год. в ході спілкування із ОСОБА_11 вказала перелік документів, які необхідно останньому підготувати для успішного перетину кордону та надав такий у вигляді світлокопії. Вказані документи ОСОБА_11 повинен був переслати невстановленій досудовим розслідуванням особі в електронному форматі на месенджер «Telegram», для подальшого проведення оформлення особи ОСОБА_11 у відповідних реєстрах військової адміністрації, з метою отримання дозволу для перетину державного кордону України на час дії воєнного стану, при цьому надав усні гарантії виконання зазначених зобов`язань.

Після чого, невстановлена досудовим розслідуванням особа організувала зустріч між ОСОБА_11 та ОСОБА_9 , яка відбулась 21.04.2022 близько 16:00 год., на автовокзалі «Львів», що розташований за адресою:

м. Львів, вул. Стрийська, 109, під час якої у ОСОБА_9 , виник спільний з невстановленою особою умисел на організацію переправлення особи через держаний кордон України до країн Європейського Союзу. При цьому невстановлена досудовим розслідуванням особа добре розуміючи, що на період дії правового режиму воєнного стану, введеного Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №2102-IX від 24.02.2022, та постанови КМ України «Про затвердження Правил перетинання державного кордону громадянами України» №57 від 27.01.1995 р.н., виїзд за межі країни громадян України чоловічої статі віком від 18 до 60 років забороняється.

В ході зазначеної вище зустрічі між ОСОБА_11 та ОСОБА_9 , останній реалізовуючи спільний з невстановленою досудовим розслідуванням особою злочинний умисел на сприяння в організації переправлення ОСОБА_11 через державний кордон України повідомив йому, що він обізнаний про мету та бажання перетнути останнім державний кордон України, відповідно він посприяє йому у цьому, шляхом його перевезення на автомобілі марки «Mercedes-Benz» р.н. НОМЕР_1 , в якості стажера водія ТОВ «СВІТ КОМФОРТНИХ ПЕРЕВЕЗЕНЬ».

В подальшому 21.04.2022 близько 17:56 год. ОСОБА_9 разом з ОСОБА_11 прибули неподалік міжнародного пункту пропуску через державний кордон України Шегині-Медика на АЗС «БРСМ Нафта», що за адресою: Львівська обл., Яворівський район, с. Шегині, вул. Дружби, 119А, де ОСОБА_9 спільно з невстановленою особою підготував трудовий договір №01/05/2021 від 01.04.2021 про працевлаштування ОСОБА_11 на ТОВ «СВІТ КОМФОРТНИХ ПЕРЕВЕЗЕНЬ» ЄДРПОУ-44058814, на посаду водія легкового пасажирського автомобіля категорії «В» та надав його для підписання останньому, що мало забезпечити ОСОБА_11 безперешкодний перетин державного кордону України до країн Європейського Союзу під час дії воєнного стану, при цьому надавши поради, щодо механізму виїзду та подальшого можливого повернення на територію України.

В тому числі ОСОБА_9 переслідуючи спільний з невстановленою особою корисливий мотив, повідомив ОСОБА_11 , що після перетину державного кордону за надані ними послуги, йому необхідно буде передати грошові кошти у сумі 5500 доларів США (що відповідно до курсу Національного банку України станом на 21.04.2022 становить 160 тисяч 875 гривень), після чого ОСОБА_9 був затриманий правоохоронними органами.

Таким чином, ОСОБА_9 підозрюється в організації незаконного переправлення особи через державний кордон України, вчиненого з корисливих мотивів, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.

21.04.2022 ОСОБА_9 затримано в порядку ст. 208 КПК України та 22.04.2022 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.

22.04.2022 ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю міста м. Біла Церква, Київської області, громадянину України, українцю, раніше не судимому, зареєстрованому та проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.

Обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_9 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, повністю підтверджується зібраними в ході досудового розслідування доказами, а саме: показаннями свідка; протоколом обшуку; протоколами огляду; речовими доказами, а також іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності та взаємозв`язку.

У випадку визнання судом винним ОСОБА_9 , йому загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дев`яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна.

Згідно п.3 ч.2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи.

Так, в даному конкретному випадку накладення арешту на майно забезпечить виконання можливої в майбутньому конфіскації майна.

Вказане арештоване майно, що зареєстровано на праві приватної власності на підозрюваного ОСОБА_9 , набуте під час шлюбу, і є об`єктом спільної-сумісної власності подружжя, однак частка його дружини ОСОБА_7 не визначена, і питання щодо звернення стягнення на це майно на даному етапі не вирішується.

При винесенні ухвали судом, у відповідності до вимог ст. 173 КПК України, були враховані наведені в клопотанні слідчого правові підстави для арешту майна, а тому слідчим суддею обґрунтовано задоволено клопотання про арешт майна, з урахуванням наявних для цього підстав, передбачених ст.170 КПК України.

Таким чином, всі наявні у кримінальному провадженні фактичні дані, слідчим суддею першої інстанції були враховані. Правових підстав для скасування арешту на вище перелічене нерухоме майно, на підставі вимогст. 170 КПК України, колегія суддів не вбачає.

Зважаючи на вищезазначене в сукупності з обставинами кримінального провадження, колегія суддів прийшла до переконання, що слідчий суддя, накладаючи арешт на майно діяв у спосіб та у межах діючого законодавства, арешт застосував на засадах розумності та співмірності, належно мотивував своє рішення, а тому доводи апеляційної скарги з даного приводу, слід визнати необґрунтованими.

Доводи апеляційної скарги щодо незаконності, необґрунтованості судового рішення та неповноти судового розгляду колегія суддів до уваги не бере як безпідставні.

При перевірці справи в апеляційному порядку допущених істотних порушень кримінального процесуального закону, на що покликається апелянт в апеляційній скарзі, які б тягнули за собою скасування ухвали слідчого судді, не виявлено.

Колегія суддів не вбачає будь-якої невідповідності висновку суду першої інстанції нормам КПК України та фактичним обставинам кримінального провадження, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді.

З урахуванням викладеного колегія суддів вважає, що ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів,

п о с т а н о в и л а :

ухвалу слідчого судді Галицького районного суду м.Львова від 12 липня 2022 року про накладення арешту на майно, залишити без змін, а апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6 , яка діє в інтересах ОСОБА_7 без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий:

Судді: