Рішення

від 15.04.2010 по справі 14/14-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

  

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

15.04.10

          Справа № 14/14-10.

за позовом: Державної екологічної інспекції в Сумській області, м. Суми

до відповідача: Приватного підприємця ОСОБА_1, м. Суми

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Сумська міська рада, м. Суми

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Приватний підприємець ОСОБА_2, м. Суми

про стягнення: 4598 грн. 68 коп.

Суддя:  С.О. Миропольський

За участю секретаря судового засідання:  С.І. Григор’єва

За участю представників сторін:

Від позивача:  не з‘явився

Від відповідача: ОСОБА_3

Від третіх осіб: не з‘явились

       Суть спору: позивач просить суд стягнути з відповідача 4 598 грн. 68 коп. шкоди, завданої внаслідок самовільного засмічення земельної ділянки відходами згідно постанови про накладення адміністративного стягнення № 000635 від 10.05.2007 року, винесеної на підставі протоколу про адміністративне правопорушення № 000635 від 10.05.2007 р.

       Відповідач та треті особи письмових пояснень по справі не подали, тому справа розглядається за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст. 75 ГПК України.

            Розглянувши матеріали справи господарський суд встановив:

Стаття 66 Конституції України передбачає, що кожен зобов’язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.

Відповідно до ст. 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» підприємства, установи, організації та громадяни зобов’язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Статтею 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища, передбачено, що шкода заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення.

28.04.2007 року посадовими особами позивача проведена перевірка дотримання вимог природоохоронного законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища. Під час проведення встановлено, що вздовж дороги до полігону опалого листя, поблизу с. Василівка самовільно розміщені будівельні та побутові відходи (руберойд, залишки поліграфічного виробництва, рекламна продукція), об’єм відходів становить 2,2 м3, що є порушенням ст. 17 Закону України «Про відходи».

По наявним відходам встановлено їх належність ТОВ «Рекламна група «Регіон», замовлення якої виконував приватний підприємець ОСОБА_2

В зв’язку з потребою вивозу сміття з приміщення по вул. Харківській, 22 через об’яву в газеті «Ваш Шанс» № 13 від 28.03.2007р. ОСОБА_2 через ОСОБА_1, який надав такі послуги, було здійснено вивіз сміття. За виконану роботу ОСОБА_2 було сплачено ОСОБА_1 кошти в сумі 130,00 грн.

      Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, договірні правовідношення Товариства з обмеженою відповідальністю Рекламної групи «Регіон» виникли з ОСОБА_2, а правопорушення скоєно іншою особою.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

           Обставини позивача викладені в позовній заяві є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають, тому в задоволенні позову має бути відмовлено.  

 Керуючись ст. ст. 33, 44-49, 75, ст. ст. 82-85 Господарського  процесуального  кодексу  України, суд

ВИРІШИВ:

1.          В задоволенні позову - відмовити.

2.          Копію рішення надіслати сторонам у справі.

СУДДЯ                                                                                    С.О. Миропольський

    Суддя