Рішення

від 28.09.2022 по справі 372/1182/20

ОБУХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 372/1182/20

Провадження № 2-62/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 вересня 2022 року Обухівський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Проць Т.В.

при секретарі Лимаренко О.О.

за участю прокурорів Тарасенко А.С., Курінного С.О.

представників відповідачів Вергуна В.В., Буняка В.С., Шаповалової І.В., Романенка О.А., Старчука Є.В., ОСОБА_1 , ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Обухівського районного суду Київської області цивільну справу за позовом першого заступника керівника Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах Київське обласне та по м. Києву управління лісового та мисливського господарства до Української міської ради Обухівського району Київської області, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , Обслуговуючого кооперативу «ЖБК «ПАРИТЕТ», ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 про визнання недійсним рішення, витребування земельних ділянок із чужого незаконного володіння,-

В С Т А Н О В И В:

В квітні 2020 року перший заступник керівника Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах Київське обласне та по м. Києву управління лісового та мисливського господарства, Державного підприємства «Київське лісове господарство» звернувся до суду з позовом до Української міської ради Обухівського району Київської області, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , Обслуговуючого кооперативу «ЖБК «ПАРИТЕТ», ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 із позовом про визнання недійсним рішення міської ради, витребування земельних ділянок із чужого незаконного володіння. В обґрунтування позову вказав, що під час здійснення процесуального керівництва за досудовим розслідуванням кримінального провадження № 42018111200000721 від 16.10.2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України виявлено порушення вимог земельного та лісового законодавства під час відведення земельних ділянок у приватну власність громадян на території м. Українка Обухівського району Київської області. Встановлено, що рішеннями 52 сесії Української міської ради 5 скликання від 24.12.2009 року ОСОБА_4 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 надано дозвіл на розробку проекту відведення земельних ділянок орієнтовною площею по 0,1 га у приватну власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд в АДРЕСА_1 . Рішенням 53 сесії Української міської ради 5 скликання від 11.02.2010 року ОСОБА_11 , ОСОБА_10 , ОСОБА_5 надано дозвіл на розробку проекту відведення земельних ділянок орієнтовною площею по 0,1 га у приватну власність для будівництва та обслуговуванні житлового будинку, господарських будівель і споруд та 0,2 га для ведення особистого селянського господарства в АДРЕСА_1 . Рішенням 56 сесії Української міської ради 5 скликання від 13.05.2010 року затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок загальною площею 2,847 га у власність 19-ти громадян для будівництва та обслуговування житлових будинків, господарських будівель і споруд та для ведення особистого селянського господарства в м. Українка та с. Плюти у межах Української міської ради Обухівського району Київської області та передано земельні ділянки у приватну власність громадян. Зокрема, вказаним рішенням передано у приватну власність ОСОБА_10 земельну ділянку площею 0,1га для обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд з кадастровим номером 3223151000:01:018:0061; ОСОБА_4 земельну ділянку площею 0,1 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд з кадастровим номером 3223151000:01:018:0062; ОСОБА_5 земельні ділянки: площею 0,2 га для ведення особистого селянського господарства з кадастровим номером 3223151000:01:018:0063 та площею 0,1 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд з кадастровим номером 3223151000:01:018:0069; ОСОБА_11 земельну ділянку площею 0,2 га для ведення особистого селянського господарства з кадастровим номером 3223151000:01:018:0064; ОСОБА_8 земельну ділянку площею 0,1 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд з кадастровим номером 3223151000:01:018:0065; ОСОБА_9 земельну ділянку площею 0,1 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд з кадастровим номером 3223151000:01:018:0071. В подальшому ОСОБА_10 відчужила земельну ділянку на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки № 262 від 04.07.2016 року на користь ОСОБА_3 , який на даний час залишається власником земельної ділянки. ОСОБА_11 відчужив земельну ділянку на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки № 14 від 14.01.2020 року по 0,1 га на користь ОСОБА_6 та ОСОБА_7 . ОСОБА_8 на підставі договору від 19.12.2017 пайового внеску асоційованим членом ОК «ЖБК «Паритет» внесла земельну ділянку з кадастровим номером 3223151000:01:018:0065 до ОК «ЖБК «Паритет». ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_9 залишаються власниками земельних ділянок і на даний час.За інформацією ДП «Київське лісове господарство» від 19.11.2018 року №02-02/883 земельні ділянки з кадастровими номерами 3223151000:01:018:0061, 3223151000:01:018:0062, 3223151000:01:018:0063, 3223151000:01:018:0064, 3223151000:01:018:0065 повністю розташовані на землях лісогосподарського призначення лісового фонду Козинського лісництва в кварталі 85 виділи 5, 8, а земельні ділянки з кадастровими номерами 3223151000:01:018:0069, 3223151000:01:018:0071 частково розташовані на землях лісогосподарського призначення кварталу 85, виділ 8 Козинського лісництва згідно планово-картографічних матеріалів лісовпорядкування 1993, 2003, що також підтверджується листом Українського державного проектного лісовпорядного виробничого об`єднання ВО «Укрдержліспроект» № 567 від 23.11.2018 року та фрагментом з публічної кадастрової карти з нанесеними межами кварталу 85 Козинського лісництва. Вважає, що рішення 56 сесії Української міської ради 5 скликання від 13.05.2010 року прийняте всупереч вимогам ст.20,56,84,116,122,149 Земельного Кодексу України та підлягає визнанню судом недійсним. Здійснення Українською міською радою права власності, зокрема розпорядження землею не у спосіб та поза межами пововажень, передбачених законом, не може оцінюватись як вираження волі держави, що відповідно до ст.387, 388, 396 ЦК України дає підстави для витребування державою її майна від добросовісного набувача. Позивачі, як уповноважені суб`єкти владних повноважень до суду не звертались за захистом порушення інтересів держави, а тому вказаний позов подає прокурор, відповідно до ст.23 Закону України «Про прокуратуру».

12 травня 2020 року судом постановлено ухвалу про відкриття провадження за правилами загального позовного провадження, призначено у справі підготовче судове засідання.

06 липня 2020 року представник відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_12 подав заяву про застосування строків позовної давності зазначивши, що прокурор в заяві обходить питання пропуску строків давності звернення до суду, та/або не ставить питання про поновлення строків. Лише формально посилається на кримінальне провадження, жодних реальних підстав до поновлення прокурору істотно пропущених строків давності звернення до суду не вбачається.

06 липня 2020 року представник відповідача ОСОБА_12 подав відзив та вказав, що позов не підлягає задоволенню. Крім спливу строків давності з підстав того, що відведення земельної ділянки відбулось законно, з дотриманням всіх належних процедур.

06 липня 2020 року відповідач ОСОБА_7 в поданому відзиві на позов до суду просила відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі та застосувати строк позовної давності зазначивши, що вона та ОСОБА_6 в рівних частках є законними власниками спірної земельної ділянки відчуженої у законний спосіб у ОСОБА_11 та на підставі документів, що повністю відповідали нормам чинного законодавства. Державні контролюючі органи, які приймали участь у виділенні земельної ділянки ОСОБА_11 та надавали дозволи та довідки для відчуження земельної ділянки за договором купівлі-продажу стверджували, що земельна ділянка має цільове призначення для ведення особистого селянського господарства і не має жодних перешкод для її використання за цим призначенням. Твердження прокурора про те, що ДП «Київське лісове господарство» правомірно користується земельною ділянкою на підставі п.5 Прикінцевих положень ЛК України не відповідає нормам чинного законодавства та реальним обставинам справи.

31 липня 2020 року прокурор Обухівського відділу Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області у поданій суду відповіді на відзив ОСОБА_7 просила позовні вимоги першого заступника керівника Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області задовольнити в повному обсязі, зазначивши, що прокурор обґрунтовує порушене право держави на раціональне використання земель лісового фонду належними та допустимими доказами, твердження представника відповідача щодо обізнаності ДП «Київське лісове господарств» в порушенні їх права спростовується поданими до позову доказами.

17 серпня 2020 року представник відповідача ОСОБА_9 - ОСОБА_13 подала до суду відзив на позов в якому просила відмовити в позові в повному обсязі, зазначила, що позовні вимоги є необгрунтованити та такими, що не підлягають задоволенню, будь-яких доказів на підтвердження затверджених меж відання Української міської ради Обухівського району де були передані спірні землі не було надано. Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів щодо інформації про якісний стан деревних насаджень на території в межах відання Української міської ради Обухівського району, висновків експертизи. Вважає, що ОСОБА_9 є добросовісним набувачем спірної земельної ділянки, адже її відведення в 2010 році відбулось з дотримання усіх процедур та вимог діючого законодавства, прокурором не надано жодних та належних доказів для застосування реституції майна з приватної власності. Вимоги щодо витребування з ОСОБА_9 на користь держави земельної ділянки є незаконною.

02 вересня 2020 року до суду подано відзив на позовну заяву відповідачем ОСОБА_5 в якому остання просила відмовити в позові в повному обсязі у зв`язку з недоведеністю та необґрунтованістю вимог або у зв`язку з і спливом позовної давності.

02 вересня 2020 року до суду подано ОК «Житлово-будівельного кооперативу «ПАРИТЕТ» відзив на позов, представник кооперативу зазначив, що позов необґрунтований і не відповідає вимогам законодавства, прокурором не доведено достовірними належними і допустимими доказами, що спірні земельні ділянки знаходяться в межах земель лісогосподарського призначення. Просив відмовити в задоволенні позову в повному обсязі з недоведеністю вимог та зі спливом позовної давності.

09 грудня 2020 року представник Української міської ради Обухівського району Київської області подав до суду заяву про застосування строків позовної давності, оскільки прокурор був обізнаний у прийнятті спірного рішення Українською міською радою у 2010 році, тобто після спливу загальної позовної давності тривалістю у три роки.

09 грудня 2020 року судом постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті у судовому засіданні.

28 грудня 2020 року ухвалою судді Обухівського районного суду Київської області Тиханського О.Б. в задоволенні заяви ОСОБА_4 про відвід головуючого судді Проць Т.В. від участі у розгляді цивільної справи №372/1182/20 (провадження №2-1143/20) відмовлено.

04 березня 2022 року до суду подано заяву в.о. керівником Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області про зміну предмету позову.

19 березня 2021 року ухвалою судді відмовлено виконуючому обов`язки керівника Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області С.Чередніченку у прийнятті заяви про зміну предмета позову у цивільній справі №372/1182/20.

11 жовтня 2021 року судом постановлено ухвалу про залишення без розгляду позову першого заступника керівника Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - ДП «Київське лісове господарство» до Української міської ради Обухівського району Київської області, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , Обслуговуючого кооперативу «ЖБК «ПАРИТЕТ», ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 про визнання недійсним рішення, витребування земельних ділянок із чужого незаконного володіння.

В судовому засіданні прокурор позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві та відповіді на відзив додатково зазначив, що земельні ділянки були передані у власність незаконно, оскільки відносяться до земель лісового призначення. Картографічні матеріали є належними доказами на підтвердження належності землі, причини розбіжностей зазначені в матеріалах справи. Строк позовної давності при зверненні до суду з даним позовом не пропущений.

Представник Київського обласного та по м.Києву управління лісового та мисливського господарства в поданій суду заяві позовні вимоги підтримав та просив задовольнити. При цьому зазначив, що повністю згоден з доводами прокурора та приєднується до них.

Представник відповідача ОСОБА_12 в судовому засіданні відзив на позов підтримав та пояснив, що прокурором не спростовано добросовісність набуття спірних земельних ділянок відповідачем ОСОБА_3 . Доводи прокурора належним чином не обгрунтовані.Земельна ділянка виділялась і належить відповідачу законно. Просив застосувати строк позовної давності до вимог вказаного позову.

Представнки ОК ЖБК «Паритет» просили відмовити у позові, оскільки кооператив цілком законно придбав земельну ділянку як пайовий внесок. Документація щодо оформлення земельної ділянки пройшла всі необхідні етапи. Її розташування з часу виділення не змінилося. Про виділення вказаної земельної ділянки з першого дня було відомо районному проурору. Вважають, що позов безпідставний, направлений на позбавлення кооперативу конкурентоспроможності на ринку забудови.

Інші учасники до суду не з`явилися про розгляд справи повідомлялись належним чином.

Заслухавши пояснення прокурора, представників відповідачів, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову з наступних підстав.

Відповідно до ч. 5,6 ст.263 ЦПК України обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ст.12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Згідно ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Судом встановлено, що рішенням 52 сесії Української міської ради 5 скликання від 24.12.2009 року ОСОБА_4 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 надано дозвіл на розробку проекту відведення земельних ділянок орієнтовною площею по 0,1 га у приватну власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд в АДРЕСА_1 .

Рішенням 53 сесії Української міської ради 5 скликання від 11.02.2010 року ОСОБА_11 , ОСОБА_10 , ОСОБА_5 надано дозвіл на розробку проекту відведення земельних ділянок орієнтовною площею по 0,1 га у приватну власність для будівництва та обслуговуванні житлового будинку, господарських будівель і споруд та 0,2 га для ведення особистого селянського господарства в АДРЕСА_1 .

Рішенням 56 сесії Української міської ради 5 скликання від 13.05.2010 року затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок загальною площею 2,847 га у власність 19-ти громадян для будівництва та обслуговування житлових будинків, господарських будівель і споруд та для ведення особистого селянського господарства в м. Українка та с. Плюти у межах Української міської ради Обухівського району Київської області та передано земельні ділянки у приватну власність громадян. ОСОБА_10 передано земельну ділянку площею 0,1 обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд з кадастровим номером 3223151000:01:018:0061; ОСОБА_4 земельну ділянку площею 0,1 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд з кадастровим номером 3223151000:01:018:0062; ОСОБА_5 земельні ділянки: площею 0,2 га для ведення особистого селянського господарства з кадастровим номером 3223151000:01:018:0063 та площею 0,1 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд з кадастровим номером 3223151000:01:018:0069; ОСОБА_11 земельну ділянку площею 0,2 га для ведення особистого селянського господарства з кадастровим номером 3223151000:01:018:0064; ОСОБА_8 земельну ділянку площею 0,1 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд з кадастровим номером 3223151000:01:018:0065; ОСОБА_9 земельну ділянку площею 0,1 га для будівництва та Обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд з кадастровим номером 3223151000:01:018:0071.

На підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки № 262 від 04.07.2016 року ОСОБА_10 відчужила право власності на земельну ділянку на користь ОСОБА_3 , вказане підтверджується інформаційною довідкою з державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 199742078 від 11.02.2020 року та інформацією з Державного земельного кадастру.

Відповідно до договору купівлі-продажу земельної ділянки № 14 від 14.01.2020 року ОСОБА_11 відчужив право власності на земельну ділянку у спільну часткову власність по 0,1 га на користь ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , вказане підтверджується інформаційною довідкою з державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 199742263 від 11.02.2020 року та інформацією з Державного земельного кадастру.

ОСОБА_8 на підставі договору від 19.12.2017 року пайового внеску асоційованим членом ОК «ЖБК «Паритет» внесла земельну ділянку з кадастровим номером 3223151000:01:018:0065 до ОК «ЖБК «Паритет», що підтверджується актом приймання-передачі майна пайового внеску від 19.12.2017 року, а також інформаційною довідкою з державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 199742330 від 11.02.2020 року та інформацією з Державного земельного кадастру.

З інформаційних довідок з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та за інформацією з Державного земельного кадастру ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_9 є власниками земельних ділянок на час розгляду справи.

Відповідно інформації ДП «Київське лісове господарство» від 19.11.2018 року №02-02/883 земельні ділянки з кадастровими номерами 3223151000:01:018:0061, 3223151000:01:018:0062, 3223151000:01:018:0063, 3223151000:01:018:0064, 3223151000:01:018:0065 повністю розташовані на землях лісогосподарського призначення лісового фонду Козинського лісництва в кварталі 85 виділа 5, 8, а земельні ділянки з кадастровими номерами 3223151000:01:018:0069, 3223151000:01:018:0071 частково розташовані на землях лісогосподарського призначення кварталу 85, виділ 8 Козинського лісництва згідно планово-картографічних матеріалів лісовпорядкування 1993, 2003, що також підтверджується листом Українського державного проектного лісовпорядного виробничого об`єднання ВО «Укрдержліспроект» № 567 від 23.11.2018 року та фрагментом з публічної кадастрової карти з нанесеними межами кварталу 85 Козинського лісництва.

Факт віднесення спірних земельних ділянок до земель лісогосподарського призначення підтверджується планово-картографічними матеріалами лісовпорядкування 1993, 2003, в тому числі проектами організації та розвитку лісового господарства виробничої частини державного лісогосподарського об`єднання «Київліс» та ДП «Київське лісове господарство», таксаціними описами, планами лісонасаджень ,протоколами лісовпорядних нарад.

Згідно інформації ДП «Київське лісове господарство» №09-181 від 19.02.2020 року земельні ділянки з кадастровими номерами 3223151000:01:018:0061, 3223151000:01:018:0062, 3223151000:01:018:0063, 3223151000:01:018:0064, 3223151000:01:018:0065, 3223151000:01:018:0069, 3223151000:01:018:0071 розташовані на землях лісогосподарського призначення в кварталі 85 Козинського лісництва, вони дійсно відведені за рахунок земель Козинського лісництва, погодження на їх вилучення не надавалось. Станом на 2010 рік відображення земельних ділянок на кадастровій карті або на ортофотопланах відповідного масштабу було неможливе, тому надавалась інформація відповідно до наданого викопіювання земельних ділянок на схемах формування територій рад по угіддям в масштабі 1:10000, які були основою формування меж всіх землекористувачів розташованих територіально на окремій сільській, міській раді. Довідки надавались відповідно до викопіювання земельних ділянок на схемах формування територій рад в масштабі 1:10000, які чітко розташовані по межі земель лісогосподарського призначення лісового фонду Козинського лісництва.

Згідно інформації Київського обласного та по м.Києву управління лісового та мисливського господарства від 12.02.2020 року №04-48/315 останнє погодження на зміну цільового призначення спірних земельних ділянок не надавало.

Статею 7 ЛК України визначено, що ліси, які знаходяться в межах території України, є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника на ліси здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України.

Згідно положень ст.45, 47, 48, 54 ЛК України облік лісів включає збір та узагальнення відомостей, які характеризують кожну лісову ділянку за площею, кількісними та якісними показниками. Основою ведення обліку лісів є матеріали лісовпорядкування, яке включає комплекс заходів, спрямованих на забезпечення ефективної організації та науковообгрунтованого ведення лісового господарства, охорони, захисту, раціонального використання, підвищення екологічного та ресурсного потенціалу лісів, культури ведення лісового господарства, отримання достовірної і всебічної інформації про лісовий фонд України.

Затверджені матеріали лісовпорядкування є обов`язковими для ведення лісового господарства, планування і прогнозування використання лісових ресурсів.

Згідно п.5 Прикінцевих положень ЛК України до одержання в установленому порядку державними лісогосподарськими підприємствами державних актів на право постійного користування земельними лісовими ділянками, документами, що підтверджують це право на раніше надані землі є планово-картографічні матеріали лісовпорядкування.

Статтею 55 ЗК України визначено, що до земель лісогосподарського призначення належать землі, вкриті лісовою рослинністю, а також не вкриті лісовою рослинністю, нелісові землі, які надані та використовуються для потреб лісового господарства.

До земель державної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать землі лісогосподарського призначення, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (частина друга статті 19 Конституції України).

Згідно ст.18,19 ЗК України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на категорії, які мають особливий правовий режим.

Відповідно до ч.4 ст.20 ЗК України зміна цільового призначення земель, зайнятих лісами, провадиться з урахуванням висновків органів виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища та лісового господарства.

Згідно ч.5 ст.116 ЗК України земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

Відповідно до ч.1 ст.149 ЗК України земельні ділянки, надані у постійне користування із земель державної та комунальної власності, можуть вилучатися для суспільних та інших потреб за рішенням органів державної влади, Ради міністрів АР Крим та органів місцевого самоврядуванняна підставі та в поярдку, передбачених цим Кодексом.

Вилучення спірних земельних ділянок мало проводитись за згодою землекористувачів на підставі розпоряджень Обухівської райдержадміністрації, відповідно до повноважень, визначених ч.5 ст.149 ЗК України.

Судом в ході розгляду справи встановлено, що спірні земельні ділянки є землями з обмеженим оборотом - лісового фонду, ДП «Київське лісове господарство» не надавало відомості у 2010 році, що спірні земельні ділянки не відносяться до земель лісогосподарського призначення, а Київське обласне та по м.Києву управління лісового та мисливського господарства погодження на зміну цільового призначення спірних земельних ділянок не надавало.

Тобто, оспорюване рішення Української міської ради від 13.05.2010 б/н про передачу у власність земельних ділянок лісогосподарського призначення прийняте поза межами компетенції, суперечить положенням ст.20, ч.4 ст.84, ч.2 ст.56 ЗК України.

Порушення порядку передачі, встановлення та зміни цільового призначення земель відповідно до ст.21 ЗК України є підставою для визнання недійсним рішень органів влади та органів місцевого самоврядування про надання (передачу) земельних ділянок громадянам та юридичним особам, визнання угод щодо земельних ділянок, відмови в державній реєстрації земельних ділянок або визнання реєстрації недійсною.

Згідно ст.155 ЗК України у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Відповідно до ч.10 ст.59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Враховуючи вищевикладене рішення 56 сесії Української міської ради 5 скликання від 13.05.2010 року «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність 19-ти громадянам для будівництва та обслуговування житлових будинків, господарських будівель та споруд та для ведення особистого селянського господарства в м. Українка та с. Плюти в межах Української міської ради Обухівського району Київської області» в частині затвердження проекту землеустрою та передачі у приватну власність земельних ділянок на користь ОСОБА_11 , ОСОБА_10 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 підлягає визнанню судом недійсним.

За змістом статті 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Згідно положень ч.1,3 ст.388 ЦК України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісни набувач) власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом. Якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом. Якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках.

Встановивши підстави вважати рішення міської ради таким, що не відповідає положенням чинного законодавства, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині витребування земельних ділянок.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц (провадження № 14-2цс21) Велика Палата відступила від висновків Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постановах від 04 лютого 2020 року по справах № 911/3311/17, № 911/3574/17, 911/3897/17 та від 03 вересня 2020 року у справі № 911/3449/17 про те, що заволодіння громадянами та юридичними особами землями означає перехід до них права володіння цими землями, та про те, що заволодіння громадянами та юридичними особами землями лісогосподарського призначення є неможливим та підтвердила висновок, що "вимога про витребування земельної ділянки лісогосподарського призначення з незаконного володіння (віндикаційний позов) в порядку статті 387 ЦК України є ефективним способом захисту права власності".

Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (стаття 256 ЦК України).

Отже, позовна давність є строком для подання позову як безпосередньо суб`єктом, право якого порушене (зокрема і державою, що наділила для виконання відповідних функцій у спірних правовідносинах певний орган державної влади, який може звернутися до суду), так і прокурором, уповноваженим законом звертатися до суду з позовом в інтересах держави як носія порушеного права, від імені якої здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах може певний її орган.

На віндикаційні позови держави в особі органів державної влади поширюється загальна позовна давність. Вказаний висновок щодо застосування норм права Велика Палата Верховного Суду повторила в постанові від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц (провадження № 14-2цс21).

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення в зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

У разі подання позову суб`єктом, право якого порушене, так і в разі пред`явлення позову в інтересах держави прокурором, перебіг позовної давності за загальним правилом починається від дня, коли про порушення права або про особу, яка його порушила, довідався або міг довідатися суб`єкт, право якого порушене, зокрема, держава в особі органу, уповноваженого нею виконувати відповідні функції у спірних правовідносинах. Перебіг позовної давності починається від дня, коли про порушення права держави або про особу, яка його порушила, довідався або міг довідатися прокурор, лише у таких випадках: 1) якщо він довідався чи міг довідатися про таке порушення або про вказану особу раніше, ніж держава в особі органу, уповноваженого нею здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах; 2) якщо держава не наділила зазначеними функціями жодний орган.

В постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 01 грудня 2021 року у справі № 953/24053/19 (провадження № 61-13765св21) зроблено висновок - "якщо у передбачених законом випадках у разі порушення або загрози порушення інтересів держави з позовом до суду звертається прокурор від імені органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, позовну давність слід обчислювати з дня, коли про порушення права або про особу, яка його порушила, довідався або міг довідатися орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Така позиція відображена і у висновку Великої Палати Верховного Суду, зробленому у постанові від 30 січня 2019 року у справі № 357/9328/15-ц (провадження № 14-460цс18)".

Судом встановлено, що особа, яка відповідно до закону є розпорядником спірної земельної ділянки, про факт первинного порушення інтересів держави внаслідок прийняття Українською міською радою оспорюваного рішення дізналась з часу повідомлення про такі порушення прокуратурою, оскільки рішення приймались без його участі та погодження на вилучення спірних ділянок, інформація про виведення землі із складу земель лісогосподарського призначення та їх передачу у приватну власність у загальнодоступних базах даних була відсутня, органами державного контролю ці порушення не виявлено.

Тому суд приходить до висновку, що перебіг позовної давності слід обчислювати з часу, коли прокурору стало відомо про необхідність захисту прав та інтересів держави у спірних правовідносинах, тобто у зв`язку з досудовим розслідуванням кримінального провадження (відомості до ЄДРДР внесено 16 жовтня 2018 року за № 42018111200000721) за зверненням народного депутата України ОСОБА_14 ..

За таких обставин суд вважає, що позивач не пропустив позовну давність, а тому відхиляє доводи представників відповідачів в цій частині.

Доводи представників відповідачів, що при виготовленні та погодженні проектів землеустрою щодо спірних земельних ділянок вони вивчались відповідними компетентними органами та їм надавалась оцінка не спростовують висновки суду про підставність позову, оскільки станом на 2010 рік відображення земельних ділянок на кадастровій карті або ортофотопланах відповідного масштабу було неможливе.

При цьому суд враховує, що відповідачами належними та допустимими доказами також не спростовано розташування земельних ділянок з кадастровими номерами 3223151000:01:018:0061, 3223151000:01:018:0062, 3223151000:01:018:0063, 3223151000:01:018:0064, 3223151000:01:018:0065, 3223151000:01:018:0069, 3223151000:01:018:0071 на землях лісогосподарського призначення Козинського лісництва.

При вирішенні даного спору суд також враховує, що виключність випадку звернення прокурора з даною позовною заявою зумовлена потребою захистити інтереси держави, оскільки внаслідок прийняття Українською міською радою спірного рішення про передачу у власність земельної ділянки лісового фонду всупереч вимогам ч.5 ст.116, ч.1, 5 ст.149 Земельного кодексу України.

Водночас, позивач, як уповноважений суб`єк владних повноважень за наявності факту порушення інтересів держави, не звертався до суду за їх захистом, що надає прокурору підстави для представництва в суді інтересів держави, відповідно до ст.23 Закону України «Про прокуратуру»

Вказане вище відповідно до ст. 131-1 Конституції України, ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» стали підставою для захисту інтересів держави органами прокуратури шляхом пред`явлення цього позову в інтересах держави в особі Київського обласного та по місту Києву управління лісового та мисливського господарства та ДТ «Київське лісове господарства».

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судові витрати у разі задоволення позову підлягають стягненню з відповідачів пропорційно до задоволених вимог.

Керуючись ст.19,131-1 Конституції України, ст. 56,81,141,258,259,263-265,268 ЦПК України, ст.256,257,330, 387, 388, 396 ЦК України, ст.18,19,20,21,55,56,57,84,125,149,152,153, 155 ЗК України, ст.7,45,47,48,54 ЛК України, ст.23 Закону України «Про прокуратуру», суд,-

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги першого заступника керівника Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області задовольнити.

Визнати недійсним рішення 56 сесії Української міської ради 5 скликання від 13.05.2010 року «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність 19-ти громадянам для будівництва та обслуговування житлових будинків, господарських будівель та споруд та для ведення особистого селянського господарства в м. Українка та с. Плюти в межах Української міської ради Обухівського району Київської області» в частині затвердження проекту землеустрою та передачі у приватну власність земельних ділянок на користь ОСОБА_11 , ОСОБА_10 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 .

Усунути перешкоди у здійсненні державою права користування та розпорядження земельними ділянками лісогосподарського призначення шляхом повернення на користь держави з незаконного володіння ОСОБА_3 (проживає АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) земельної ділянки площею 0,1 га з кадастровим номером 3223151000:01:018:0061; ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ) земельної ділянки площею 0,1 га з кадастровим номером 3223151000:01:018:0062; ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_3 ) земельної ділянки площею 0,2 га з кадастровим номером 3223151000:01:018:0063 та земельної ділянки площею 0,1 га з кадастровим номером 3223151000:01:018:0069; ОСОБА_6 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживає: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_4 ) та ОСОБА_7 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживає АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_5 ) земельної ділянки площею 0,2 га з кадастровим номером 3223151000:01:018:0064; Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Паритет» (Київська область, Обухівський р-н, м.Українка, вул.Будівельників буд.3 кв.13, код ЄДРПОУ 40502493) земельної ділянки площею 0,1 га з кадастровим номером 3223151000:01:018:0065; ОСОБА_9 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , проживає АДРЕСА_6 , РНОКПП НОМЕР_6 ) земельної ділянки площею 0,1 га з кадастровим номером 3223151000:01:018:0071, які розташовані на території Української міської ради Обухівського району Київської області.

Стягнути з Української міської ради Обухівського району Київської області, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , Обслуговуючого кооперативу «ЖБК «ПАРИТЕТ», ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 на користь Київської обласної прокуратури (м. Київ, бул. Лесі Українки, 27/2) судовий збір за наступними реквізитами: отримувач - Київська обласна прокуратура; код ЄДРІІОУ - 02909996; банк отримувача - Держказначейська служба України м. Київ; МФО - 820172; рахунок отримувача - UA028201720343190001000015641 у розмірі 2580 грн. з кожного.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення рішення з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено та підписано 17 жовтня 2022 року.

Суддя Т.В. Проць