Ухвала

від 17.10.2022 по справі 640/3092/22

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

17 жовтня 2022 року

м. Київ

справа № 640/3092/22

адміністративне провадження № К/990/27472/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Жука А.В.,

суддів: Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М.,

перевіривши касаційну скаргу Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ)

на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 липня 2022 року

та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 07 вересня 2022 року

у справі №640/3092/22

за позовом ОСОБА_1

до Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ)

третя особа - приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Бердар Микола Миколайович

про визнання протиправними дій та скасування постанов,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), в якому просив:

- визнати протиправними дії Шевченківського ВДВС щодо безпідставного стягнення залишку виконавчого збору в сумі 556 994,46 грн.

- визнати протиправними та скасувати постанови Шевченківський ВДВС від 01 березня 2021 року про стягнення виконавчого збору у сумі 548 763,03 грн та постанови про стягнення з боржника основної винагороди у сумі 8 231,43 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 квітня 2022 року залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Бердара Миколу Миколайовича.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 вересня 2022 року позов задоволено:

- визнано протиправною та скасовано постанову Шевченківського ВДВС від 01 березня 2021 року, винесену у виконавчому провадженні №64655324, про стягнення виконавчого збору у розмірі 548 763,03 грн.

- визнано протиправною та скасовано постанову Шевченківського ВДВС від 01 березня 2021 року, винесену у виконавчому провадженні №64659247, про стягнення виконавчого збору у розмірі 8 231,43 грн;

- визнано протиправними дії Шевченківського ВДВС щодо безпідставного стягнення виконавчого збору в сумі 556 994,46 грн;

- визнано протиправною та скасовано постанову Шевченківського ВДВС від 27 липня 2021 про відкриття виконавчого провадження №66250460;

- визнано протиправною та скасовано постанову Шевченківського ВДВС від 27 липня 2021 про відкриття виконавчого провадження №66250604.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 07 вересня 2022 року апеляційну скаргу Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) задоволено частково.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 липня 2022 року скасовано.

Прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Зобов`язано Шевченківський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) закінчити виконавче провадження №66250460 щодо виконання постанови №64655324 від 01 березня 2021 року про стягнення із ОСОБА_1 виконавчого збору в сумі 548 763,03 грн.

Зобов`язано Шевченківський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) закінчити виконавче провадження №66250604 щодо виконання постанови №64659247 від 01 березня 2021 про стягнення із ОСОБА_1 виконавчого збору в сумі 8 231,43 грн.

11 жовтня 2022 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 липня 2022 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 07 вересня 2022 року у справі №640/3092/22.

Перевіривши зміст оскаржуваних судових рішень, доводи касаційної скарги, суд касаційної інстанції виходить з такого.

Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

Отже, оскарження рішень судів у касаційному порядку можливе лише у випадках, якщо таке встановлено законом.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

Згідно частини 3 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження з перегляду ухвали про повернення заяви позивачеві (заявникові), а також судових рішень у справах, визначених статтями 280, 281, 287, 288 цього Кодексу, якщо рішення касаційного суду за наслідками розгляду такої скарги не може мати значення для формування єдиної правозастосовчої практики.

Положеннями статті 287 КАС України передбачено особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця.

З матеріалів касаційної скарги вбачається, що в цій справі спір виник у відносинах з приводу рішень, дій або бездіяльності державної виконавчої служби.

За такого правового врегулювання та обставин справи, оскарження рішень судів попередніх інстанцій в касаційному порядку можливе лише у випадку, якщо розгляд такої скарги може мати значення для формування єдиної правозастосовної практики.

У даному випадку слід зазначити, що питання права, які мають фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, можуть охоплювати правові явища, що є найбільш суттєвими для такої практики та формування її однаковості. До таких явищ можна віднести систематичне порушення державою норм матеріального та процесуального права які зачіпають інтереси великого кола осіб, що супроводжуються чималою кількістю оскарження таких рішень у подібних справах, тощо.

Такими чином, законодавець не передбачив та обмежив можливість касаційного оскарження судових рішень у названій категорії адміністративних справ, поставивши можливість такого оскарження в залежність від імовірності значення ухваленого за наслідком касаційного провадження судового рішення для формування практики застосування відповідних правових норм.

Однак, скаржником не наведено обставин, які б свідчили про наявність у справі ознак її суспільної важливості, виняткового або фундаментального значення, а також не виділено особливо рідкісних, унікальних вимог, що дають підстави вважати, що вона має значення для уніфікованого розуміння та застосування права для сторін спору.

Слід також відмітити, що ухвалою Верховного Суду від 06 жовтня 2022 року касаційну скаргу Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) повернуто скаржнику на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 332 КАС України. В зазначеній ухвалі зокрема роз`яснено вимоги до оформлення касаційної скарги, яка подається на підставі пункту 3 частини 4 статті 328 КАС України.

Виходячи із змісту вдруге поданої касаційної скарги, скаржником не враховано висновки Верховного Суду, викладені в ухвалі від 06 жовтня 2022 року та не викладено підстави касаційного оскарження, а також не наведено обставин, що свідчать про значення розгляду такої скарги для формування єдиної правозастосовчої практики.

Аналіз доводів касаційної скарги не дає підстав для висновку, що рішення суду касаційної інстанції за наслідком розгляду касаційної скарги матиме значення для формування єдиної правозастосовчої практики в такій категорії адміністративних справ, скаржником в касаційній скарзі такі обставини теж не зазначені, а тому Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою, у зв`язку з чим у відкритті касаційного провадження слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись статтями 3, 287, 333 КАС України, Суд-

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 липня 2022 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 07 вересня 2022 року у справі №640/3092/22.

2. Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.

..................................

..................................

..................................

А.В. Жук

Н.М. Мартинюк

Ж.М. Мельник-Томенко

Судді Верховного Суду