Рішення

від 12.10.2022 по справі 292/1094/21

ЧЕРВОНОАРМІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЧЕРВОНОАРМІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 292/1094/21

Номер провадження 2/292/127/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 жовтня 2022 року смт. Пулини

Червоноармійський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді Лотуги В.Ф.

при секретарі судового засідання Саламатовій О.М.

з участю: позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

відповідача (представника відповідачів) ОСОБА_3

розглянувши у відкритомусудовому засіданнів порядкуспрощеного позовного провадження всмт.Пулини цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в особі представника - адвоката Князєва Віктора Володимировича до Департаменту освіти і науки Житомирської обласної державної адміністрації в особі т.в.о начальника Департаменту Осипович Наталії Євгенівни, голови комісії з припинення Державного професійно-технічного навчального закладу "Радомишльський професійний ліцей" та Пулинського професійного ліцею - Максимчука Вячеслава Володимировича, Пулинського професійного ліцею та Головинського вищого професійного училища нерудних технологій про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,-

В С Т А Н О В И В :

У грудні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідачів мотивуючи тим, що вважає своє звільнення 08.10.2021 з посади т.в.о. директора Пулинського професійного ліцею незаконним. Посаду директора даного навчального закладу обіймав з 26.10.1988, який до 01.09.2004 називався СПТУ-38 смт. Червоноармійська Житомирської області та реорганізований 22.06.2004 в Червоноармійській професійний ліцей.

З 26.05.2015 до 02.07.2019 обіймав посаду директора Червоноармійського професійного ліцею Житомирської області згідно укладених з ним контрактів. 17.08.2017 Міністерством освіти і науки України змінено назву закладу на Пулинський професійний ліцей.

Після закінчення дії контракту, розпорядженням голови Житомирської ОДА від 13.06.2019 був призначений тимчасово виконуючим обов`язки директора Пулинського професійного ліцею з 03.07.2019 і до призначення керівника в установленому порядку. У подальшому призначення керівника ліцею не відбулось, конкурс не проводився, а тому в статусі виконуючого обов`язки директора пропрацював до звільнення з роботи.

21.01.2021 Міністерство освіти і науки України видало наказ № 74 "Про реорганізацію Державного професійно-технічного навчального закладу "Радомишльський професійний ліцей" та Пулинського професійного ліцею" шляхом приєднання до Головинського вищого професійного училища нерудних технологій, створивши на їх базі територіальні спеціалізовані відділення за існуючими адресами.

23.02.2021 на виконання вказаного наказу, відповідач в особі начальника Управління освіти і науки Житомирської ОДА видав наказ № 24 "Про реорганізацію ДПТНЗ "Радомишльський професійний ліцей" та Пулинського професійного ліцею" та створено комісію з припинення закладів, яку очолив ОСОБА_3 , як керівник Головинського вищого професійного училища нерудних технологій.

07.10.2021 наказом № 93-к т.в.о. начальника Департаменту освіти і науки Житомирської ОДА ОСОБА_4 його звільнено з посади тимчасово виконуючого обов`язки директора Пулинського професійного ліцею відповідно до п. 1 ст. 40 КЗпП України.

Своє звільнення вважає незаконним, оскільки відповідачі грубо порушили низку положень Конституції України, порядок звільнення та призначення керівника навчального закладу. Звільнення відбулось без попередньої згоди профспілки, без врахування переважного права на залишення на роботі, як працівника та керівника з більш високою кваліфікацією та продуктивністю праці. З моменту попередження про можливе вивільнення і до моменту звільнення, йому так і не запропоновано іншу роботу у системі освіти, в тому числі у новоствореному навчальному закладі чи його відокремленому підрозділі, не запропоновано укласти строковий договір (контракт).

Оскільки ліцей реорганізовано шляхом приєднання до Головинського вищого професійного училища нерудних технологій, до якого перейшли всі права та обов`язки ліцею, на базі якого створено відокремлене спеціалізоване відділення, дія його трудового договору повинна була бути продовжена шляхом внесення відповідних змін до діючого договору, що в свою чергу зроблено не було.

Крім того, після закінчення строку для пред`явлення, задоволення чи відхилення вимог кредиторів комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт (у разі злиття, приєднання), який має містити положення про правонаступництво щодо всіх зобов`язань юридичної особи, що припиняється, однак передавальний акт не складався і відповідно не підписувався членами комісії з припинення ліцею, серед яких є він, що вже звільнений, так і не підписавшись в ньому. Тобто, Пулинський професійний ліцей як юридична особа, на даний час не припинилася, запису про її припинення до єдиного державного реєстру не внесено.

При розірванні трудового договору за п. 1 ст. 40 КЗпП України та з метою реалізації гарантій, визначених у ст. 5-1 КЗпП України, саме ч. 3 ст. 49-2 КЗпП України, роботодавець зобов`язаний запропонувати всі вакансії, що відповідають зазначеним вимогам, які існують на цьому підприємстві, незалежно від того, в якому структурному підрозділі працівник, який вивільнюється, працював. Якщо на момент попередження відсутня можливість запропонувати переведення, а згодом така можливість з`явиться, то пропозиція повинна бути обов`язково зроблена.

У даному випадку попередження відповідача про наступне вивільнення та скорочення посади директора від 04.06.2021 не відповідає вимогам закону, не містить жодної пропозиції будь-якої посади та взагалі можливості подальшого працевлаштування в системі освіти, не запропонували йому вакантну чи рівнозначну, чи взагалі будь-яку іншу посаду, зокрема керівника новоствореного на базі ліцею відокремленого спеціального відділення, керівником якого відразу було призначено ОСОБА_5 , яка працювала під його керівництвом на посаді заступника директора ліцею.

Він має великий досвід роботи, працював лише у даному закладі більше 40 років, має 43 роки педагогічного стажу, з них 33 роки безперервно на посаді директора навчального закладу освіти. За період роботи в закладі і на посаді керівника не мав жодного дисциплінарного стягнення, має більше 40 почесних грамот та подяк.

Вищевказані обставини і документи, про існування яких відповідачам відомо, дають всі підстави стверджувати, що він безсумнівно мав значну перевагу для залишення на роботі над іншими працівниками та керівниками, в т.ч. новостворених структурних підрозділів, але були залишені відповідачами поза увагою та проігноровані під час прийняття рішення про його звільнення. Таким чином, використавши реорганізацію Пулинського професійного ліцею шляхом приєднання до Головинського вищого професійного училища нерудних технологій, створивши на його базі територіальне спеціалізоване відділення, відповідачі вчинили ряд неправомірних дій по відношенню до нього, усунувши його таким чином від керування закладом професійної освіти шляхом незаконного звільнення, підґрунтям якого став особистий мотив.

Пропущений місячний строк звернення до суду з даним позовом підлягає поновленню, адже він ще 30.10.2021, тобто протягом місяця після незаконного звільнення, звернувся з даним позовом до суду (справа № 292/908/21), але провадження відкрито так і не було, після усунення недоліків та внесення деяких уточнень, позовну заяву все ж таки повернуто позивачу згідно ухвали суду від 23.11.2021, у зв`язку із несплатою судового збору.

Враховуючи вищевикладене, просить суд поновити строк для звернення до суду з даним позовом; визнати незаконним та скасувати наказ в.о. директора Департаменту освіти і науки Житомирської ОДА від 07 жовтня 2021 року № 93-к про звільнення ОСОБА_1 з посади в.о. директора Пулинського професійного ліцею за ч. 1 ст. 40 КЗпП та поновити його на посаді директора Пулинського професійного ліцею або на іншій рівнозначній попередньої посаді; стягнути з Департаменту освіти і науки Житомирської ОДА на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з 08.10.2021 по 08.03.2022 в сумі 32980,45 грн. та стягнути з відповідачів на його користь понесені витрати за надання правничої допомоги адвоката у справі в сумі 10 000,00 грн.

Ухвалою від 16.05.2022 відкрито провадження у справі, розгляд її призначено у порядку спрощеного позовного провадження, з повідомленням сторін на 13 червня 2022 року, яке неодноразово відкладалось.

10.06.2022від відповідачаДепартаменту освітиі наукиЖитомирської обласноїдержавної адміністраціїв особіначальника ДепартаментуОсипович Н.Є. надійшов відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, оскільки наказ № 93 від 07.10.2021 винесений у відповідності із вимогами законодавства, а позивач пропустив встановлений строк звернення до суду з позовною заявою.

29.07.2022 до суду від представника позивача надійшла заява про зміну предмету позову (зміну та уточнення однієї позовної вимоги про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та витрати на правову допомогу), в якій просить стягнути з Пулинського професійного ліцею, що перебуває на стадії припинення або з його правонаступника - Головинського вищого професійного училища нерудних технологій на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу з 08.10.2021 по 08.03.2022 в сумі 32980,45 грн., оскільки позивач перебував у трудових відносинах з закладом освіти - Пулинським професійним ліцеєм, який перебуває у стані припинення, державна реєстрація його не припинена. Департамент освіти і науки Житомирської ОДА не мав та не має прав щодо нарахування та виплати позивачеві коштів, зокрема, заробітної плати, коштів, належних при звільненні.

Ухвалою суду від 02.08.2022, залучено в якості співвідповідачів Пулинський професійний ліцей та Головинське вище професійне училище нерудних технологій.

16.08.2022,30.08.2022,23.09.2022та 12.10.2022від відповідача(представникавідповідача) ОСОБА_3 надійшли відзивина позовнузаяву тана заявупро збільшенняпозовних вимог,в якихпросить відмовитиу задоволенніпозовної заяви.Зазначає,що ОСОБА_1 призначався тимчасововиконуючим обов"язкидиректора Пулинськогопрофесійного ліцеюдо призначення керівникав установленомупорядку,яке булострокове,до настанняпевної події-призначення керівника.Поняття "тимчасововиконуючий обов"язки"відсутнє укласифікаторі професій003:2010та неє посадою,а передбачаєпокладання обов"язківза посадоютимчасово відсутньогопрацівника,в зв"язкуз цимне можливопоновити позивачана посаді,якої неіснує. Згідно затвердженогоштатного розписуПулинського професійноголіцею від01.01.2021,також відсутняпосада "тимчасововиконуючий обов`язкидиректора".Призначення керівниказакладу професійно-технічноїосвіти здійснюєтьсяза результатамипроведеного конкурсу.Такий конкурсне проводився.На підставінаказу МОНвід 21.01.2021№74,діяльність Пулинськогопрофесійного ліцеюприпинена шляхомприєднання доГоловинського вищогопрофесійного училищанерудних технологійта дорученоздійснити заходищодо звільненнявиконуючого обов"язкикерівника ліцею. ОСОБА_1 ознайомлено зпопередженням пронаступне вивільненнята наказомпро звільнення. Зазначає, що позивачем пропущено строки звернення до суду з позовом.

06.09.2022 до суду від представника позивача надійшла заява про уточнення змісту позовної вимоги щодо поновлення на роботі, в якій просить визнати незаконним та скасувати наказ в.о. директора Департаменту освіти і науки Житомирської ОДА від 07 жовтня 2021 року № 93-к про звільнення ОСОБА_1 з посади в.о. директора Пулинського професійного ліцею за ч. 1 ст. 40 КЗпП та поновити його виконуючим обов"язки директора Пулинського професійного ліцею або на іншій рівнозначній попередньої посаді.

16.09.2022 представник позивача надіслав суду заяву про збільшення позовної вимоги про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, в якій зазначає, що на день судового розгляду справи 21.09.2022 минає 254 робочих днів з дня звільнення позивача з роботи, розмір середнього заробітку за час вимушеного прогулу складає 183705,50 грн., виходячи з розрахунку: 723,25 грн. (розмір середньоденної заробітної плати) х 254 днів (кількість днів вимушеного прогулу). Тому просить стягнути з Пулинського професійного ліцею, що перебуває на стадії припинення або з його правонаступника - Головинського вищого професійного училища нерудних технологій на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 183705,50 грн.

12.10.2022 представник позивача надав суду заяву про збільшення позовної вимоги про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, в якій зазначає, що на день судового розгляду справи 12.10.2022 минає 262 робочих днів з дня звільнення позивача з роботи, розмір середнього заробітку за час вимушеного прогулу складає 195727,10 грн., виходячи з розрахунку: 747,05 грн. (розмір середньоденної заробітної плати) х 262 (кількість днів вимушеного прогулу). Тому просить стягнути з Пулинського професійного ліцею, що перебуває на стадії припинення або з його правонаступника - Головинського вищого професійного училища нерудних технологій на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу з 08.10.2021 по 12.10.2022 в сумі 195727,10 грн.

Позивач та його представник у судовому засіданні уточнені та збільшені позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити в повному обсязі.

Відповідач (представник відповідача) ОСОБА_3 у судовому засіданні уточнені та збільшені позовні вимоги не визнав та просив відмовити у їх задоволенні. Зазначив, що на час повідомлення ОСОБА_1 про подальше звільнення, а також протягом всього часу до його звільнення 08.10.2021 вакантних посад не було, а тому позивачу не пропонувалися. На базі Пулинського професійного ліцею утворено територіальне відокремлене спеціалізоване відділення, яке почало діяти з 31.08.2021, на посаду завідувача якого у жовтні 2021 року призначено ОСОБА_5 , яка до того обіймала посаду заступника директора Пулинського професійного ліцею, посада якої скорочена. Посада завідувача відділення ОСОБА_1 не пропонувалась, оскільки останній не відповідав встановленим вимогам та не мав досвіду відповідної роботи.

Представник відповідача - Департаменту освіти і науки Житомирської обласної державної адміністрації в судове засідання не з"явився, у своєму відзиві просять розглядати справу без їх участі.

Вислухавшипояснення позивача, його представника, відповідача (представника відповідача) та дослідивши наявні матеріали справи, суд приходить до переконання про те, що позовпідлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Статтями 1, 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

За правилами ст.ст. 15,16ЦК України,ст.4ЦПК Україникожна особамає правов порядку,встановленому цимКодексом,звернутися досуду зазахистом своїхпорушених, невизнаних абооспорюваних цивільнихправ,свобод чиінтересів.

Судом встановлено, що згідно виписки з наказу Червоноармійського СПТУ №38 від 01.11.1988 "Про роботу ОСОБА_1 " № 198, наказом Житомирського обласного управління профтехосвіти №181-К від 26.04.1988 звільнений з посади заступника директора по НВР і призначений на посаду директора СПТУ № 38 з 26 жовтня 1988 року. СПТУ № 38 реорганізовано в Червоноармійський професійний ліцей (наказ №95 від 01.09.2004) (т.1 а.с.49).

Відповідно до диплома ЗВ № 770967 виданого 31.07.1981 ОСОБА_1 , останній закінчив Українську ордена Трудового Червоного Прапора сільськогосподарську академію за спеціальністю сільське господарство з присвоєнням кваліфікації інженера-викладача сільськогосподарських дисциплін (т.1 а.с. 48).

Як вбачається з контрактів від 26.05.2015 та 24.05.2017, укладених між Міністерством освіти і науки України та ОСОБА_1 , останній призначений на посаду директора Червоноармійського професійного ліцею Житомирської області строком по 2 роки з 01.07.2015 по 01.07.2017, з 03.07.2017 по 02.07.2019 (т.1 а.с.50-55).

Згідно наказів від 08.06.2015 № 218-к та від 03.07.2017 № 166-к, з ОСОБА_1 , укладено контракти на обіймання посади директора Червоноармійського професійного ліцею з 01.07.2015 по 01.07.2017, з 03.07.2017 по 02.07.2019 (т.1 а.с.64-65).

Розпорядженням голови Житомирської обласної державної адміністрації від 13.06.2019 №164-к, ОСОБА_1 призначено тимчасово виконуючим обов"язки директора Пулинського професійного ліцею з 03.07.2019 до призначення керівника в установленому порядку (т.1 а.с.56).

Відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України № 74 від 21.01.2021, додатку до нього та наказу №24 від 23.02.2021 Управління освіти і науки Житомирської обласної державної адміністрації, припинено Державний професійно-технічний навчальний заклад "Радомишльський професійний ліцей" та Пулинський професійний ліцей шляхом приєднання до Головинського вищого професійного училища нерудних технологій, створивши на їх базі територіальні відокремлені спеціалізовані відділення та створено комісію з їх припинення (т.1 а.с.57-60, 86-88).

Наказом від 07.10.2021 №93-к Департаменту освіти і науки Житомирської обласної державної адміністрації в особі т.в.о. начальника ОСОБА_4 , ОСОБА_1 звільнено з посади тимчасово виконуючого обов"язки директора Пулинського професійного ліцею з 08.10.2021, відповідно до п.1 ст.40 КЗпП України (т.1 а.с.72).

З Почесних грамот, Подяки, посвідчення № НОМЕР_1 та листів Департаменту кадрового забезпечення Міністерства освіти і науки України, Житомирської обласної державної адміністрації, вбачається, що ОСОБА_1 , як директор Червоноармійського (Пулинського) професійного ліцею неодноразово нагороджувався за сумлінну працю, високий професіоналізм, вагомий внесок у вихованні підростаючого покоління, підготовку кадрів сільськогосподарського виробництва, Міністерством освіти і науки нагороджений знаком "Антон Макаренко" та подано до Президента України подання про присвоєння ОСОБА_1 почесного звання "Заслужений працівник освіти України" (т.1 а.с.160-172).

Згідно штатних розписів по Пулинському професійному ліцею з 01.01.2021 у штаті були директор, заступника директора з навчально-виховної роботи та заступник директора з навчально-виробничої роботи. По Головинському вищому професійному училищі нерудних технологій з 01.09.2021 були дві посади завідувач відділення (т.1 а.с.213-215, т.2 а.с.10-16).

Відповідно до попередження про наступне вивільнення від 04.06.2022 № 49-1/3-21, ОСОБА_1 попереджено про наступне скорочення з посади директора Пулинського професійного ліцею, по закінченню двох місяців з моменту вручення попередження, з яким ознайомлений 16.06.2021 (т.2 а.с. 10).

Як вбачається з листа Управління держпраці у Житомирській області № 19-11/1089/0-822 від 13.12.2021, у результаті розгляду звернення ОСОБА_1 , встановлено порушення ст.44 КЗпП, оскільки при звільненні йому не виплачено вихідну допомогу у розмірі не менше одного середнього місячного заробітку в сумі 6596,09 грн. Інших порушень не встановлено (т.2 а.с.54).

Відповідно до довідки-розрахунка № 360 від 07.09.2022 Територіального відокремленого спеціалізованого відділення смт.Пулини та розрахунка середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 08.10.2021 по 21.09.2022, за період з 01.08.2021 по 08.10.2021 середньоденна заробітна плата становить 723 грн. 25 коп., загальна сума середнього заробітку за час вимушеного прогулу в кількості 254 днів становить (254 днів х 723,25 грн.) 183 705 грн. 50 коп. (т.2 а.с.55-56).

Згідно повідомлень Черняхівської районної філії Житомирського обласного центру зайнятості №169 від 16.09.2022, №181 від 10.10.2022, 27 липня 2021 року до них Головинським вищим професійним училищем нерудних технологій було подано 1 вакансію на посаду "електромонтер з ремонту та обслуговування електроустаткування", яка закрита 02.12.2021. Інших вакансій в період з 16.06.2021 по 08.10.2021, зареєстровано не було (т.2 а.с.71).

З довідки Головинського вищого професійного училища нерудних технологій №372 від 12.10.2022, вбачається, що в період з 16.06.2021 по 08.10.2021 була вакантною лише 1 посада електромонтера з ремонту та обслуговування електроустаткування.

Відповідно до узагальненої відомості про якісний склад педагогічних працівників Головинського вищого професійного училища нерудних технологій від 02.09.2021, маються такі категорії педагогічних працівників - директор, заступник директора, завідуючий відділенням, старший майстер, викладачі (всіх), викладачі (ПТП), викладачі (ЗО), майстри в/н, методисти, практичний психолог, соціальний психолог, вихователі, керівники гуртків, інші категорії педагогічних працівників (керівник ф/в). З наданої відомості вбачається, що не всі посади викладачів та майстрів по штату заповнені.

Порядком призначення на посаду завідуючих територіальних відокремлених спеціалізованих відділень Головинського вищого професійного училища нерудних технологій, затвердженого 01.03.2021 передбачено, що завідуючі відділення призначаються на посаду наказом директора з дотриманням Кодексу закону про працю України. Вимоги до кандидатів на посаду завідуючого ТВСВ: педагогічна освіта; досвід за професією не менше 3 років; вміння роботи на комп`ютері; вміння складати навчальні плани, розклади; вміння ведення плануючої документації, контроль роботи методичної служби, методичних комісій, навчальних кабінетів та лабораторій; участь у підготовці до проведення засідань педагогічних рад, педрад, засідань навчальної частини; оформлення навчально-облікової документації; забезпечення вивчення, узагальнення і впровадження в навчально-виховний процес педагогічного та виробничого досвіду, досягнень науки. Рішення про розгляд кандидатур на дану посаду затверджується протоколом комісії.

У протоколі комісії № 2 від 16.06.2021 значиться, що на основі наявних документів в особових справах працівників та у зв`язку з можливим наступним вивільненням, запропоновано перейти на посади відділень ТВСВ м.Радомишль - ОСОБА_6 , ТВСВ смт.Пулини - ОСОБА_5 .

Відповідно до інформації про підсумки роботи Головинського вищого професійного училища нерудних технологій в 2020-2021 навчальному році (станом на 01.09.2021), в розділі ІХ. Педагогічні кадри (викладачі) зазначено, що кількість викладачів професійно-теоретичної підготовки за штатом - 12, фактично - 11, викладачі загальноосвітньої підготовки за штатом - 14, фактично - 12, сумісники за штатом - 0, фактично - 9.

Згідно ст. 233 КЗпП України працівникможе звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо дорайонного, районного у місті, міського чи міськрайонногосудув тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строкз дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення. У разі порушення законодавства прооплату праціпрацівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йомузаробітної платибез обмеження будь-яким строком.

Відповідно дост.234 КЗпП Україниу разі пропуску з поважних причин строків, установленихстаттею 233 цього Кодексу, районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд може поновити ці строки.

Звертаючись до суду з позовом, позивач зокрема просив поновити строк для звернення до суду, обґрунтовуючи тим, що він ще 30.10.2021, тобто протягом місяця після незаконного звільнення, звернувся з позовом до суду (справа №292/908/21), але провадження не відкрито, оскільки ухвалою суду від 23.11.2021 позовну заяву повернуто позивачу, у зв`язку із несплатою судового збору.

Згідно ухвали Червоноармійського районного суду Житомирської області від 23.11.2021, позовну заяву ОСОБА_1 до Департаменту освіти і науки Житомирської обласної державної адміністрації в особі т.в.о начальника Департаменту Осипович Н.Є. та ОСОБА_3 голови комісії з припинення Державного професійно-технічного навчального закладу "Радомишльський професійний ліцей" та Пулинського професійного ліцею про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, стягнення моральної шкоди, витрат на правову допомогу, ухвалою суду від 03.11.2022 залишено без руху та через неусунення недоліків повернуто позивачу.

Згідно наказу №93-к від 07.10.2021 Департаменту освіти і науки Житомирської обласної державної адміністрації, ОСОБА_1 звільнено з 08.10.2021 і вперше позовна заява до суду надійшла 03.11.2021, тобто з дотриманням встановленого законодавством місячного строку.

У подальшому, після повернення ОСОБА_1 ухвалою суду від 23.11.2021 позовної заяви, останній повторно до суду звернувся 16.12.2021, тобто уже поза межами встановленого місячного строку з часу звільнення.

Беручи до уваги, що встановлений ст. 233 КЗпП України строк звернення до суду із позовною заявою ОСОБА_1 пропустив по причині повернення судом попередньої позовної заяви, яку суд вважає поважною, а тому строк для звернення до суду слід поновити.

Відповідно до ч.1 ст. 232 КзпП України безпосередньо в місцевих загальних судах розглядаються трудові спори за заявами, на ряду з іншими і керівника підприємства, установи, організації (філіалу, представництва, відділення та іншого відокремленого підрозділу), його заступників, головного бухгалтера підприємства, установи, організації, його заступників, а також службових осіб податкових та митних органів, яким присвоєно спеціальні звання, і службових осіб центральних органів виконавчої влади, що реалізують державну політику у сферах державного фінансового контролю та контролю за цінами; керівних працівників, які обираються, затверджуються або призначаються на посади державними органами, органами місцевого самоврядування, а також громадськими організаціями та іншими об`єднаннями громадян, з питань звільнення, зміни дати і формулювання причини звільнення, переведення на іншу роботу, оплати за час вимушеного прогулу і накладання дисциплінарних стягнень, за винятком спорів працівників, вказаних у частині третій статті 221 і статті 222 цього Кодексу.

Приписами ст. 43 Конституції України передбачено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Згідно п.1 ч.1 ст.40 КЗпП України, трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках: змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Відповідно до ч.2 ст.40 цього Кодексу звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

У пункті 19 Постанови Пленуму ВСУ "Про практику розгляду судами трудових спорів" від 06.11.1992 № 9 роз`яснено, що розглядаючи трудові спори, пов`язані зі звільненням за п.1 ст.40 КЗпП України, суди зобов`язані з`ясувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема, ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджався він за 2 місяці про наступне вивільнення.

Частиною 1 ст.42 КЗпП України передбачено, що при скороченні чисельності чи штату працівників у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці.

Зі ст. 49-2 КЗпП України вбачається, що про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. При вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством. Одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації, крім випадків, передбачених цим Кодексом. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації працівник, на власний розсуд, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно.

Судова палата у цивільних та адміністративних справах Верховного Суду України у постановах від 01 квітня 2015 року у справі №6-40цс15, від 25 травня 2016 року у справі №6-3048цс15, зазначила, що однією з найважливіших гарантій для працівників при скороченні чисельності або штату є обов`язок власника підприємства чи уповноваженого ним органу працевлаштувати працівника. Власник є таким, що належно виконав вимоги частини другої статті 40, частини третьої статті 49-2 КЗпП України щодо працевлаштування працівника, якщо запропонував йому наявну на підприємстві роботу, тобто вакантну посаду чи роботу за відповідною професією чи спеціальністю, чи іншу вакантну роботу, яку працівник може виконувати з урахуванням його освіти, кваліфікації, досвіду тощо. При цьому роботодавець зобов`язаний запропонувати всі вакансії, що відповідають зазначеним вимогам, які існують на цьому підприємстві, незалежно від того, в якому структурному підрозділі працівник, який вивільнюється, працював.

Частинами першою та п`ятою статті 104 ЦК України передбачено, що юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників.Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Поняття реорганізація означає припинення юридичної особи з переходом всіх прав та обов`язків до правонаступника у порядку загального правонаступництва, тоді як правонаступником є юридична особа, до якої переходять всі права та обов`язки реорганізованої юридичної особи. Отже, в результаті реорганізації юридичної особи суб`єктивні права та обов`язки, котрі належали їй, стають правами та обов`язками нових чи оновлених утворень, котрі продовжують свою господарську діяльність, як правило, на зміненій за обсягом майновій базі, тобто наступає повне (універсальне) правонаступництво.

Отже, реорганізація (злиття, приєднання, поділ, виділ, перетворення) є не тільки однією з форм припинення господарської діяльності, а також однією із форм утворення суб`єкта господарювання. Це зумовлено тим, що внаслідок реорганізації, на відміну від ліквідації, припиняється лише сама юридична особа як така, а її діяльність триває, але вже не в колишній, яка існувала до реорганізації, а в новій організаційно-правовій формі юридичної особи.

Відповідно до частин другої, третьої статті 107 ЦК України після закінчення строку для пред`явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт (у разі злиття, приєднання або перетворення) або розподільчий баланс (у разі поділу), який має містити положення про правонаступництво щодо майна, прав та обов`язків юридичної особи, що припиняється шляхом поділу, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов`язання, які оспорюються сторонами. Передавальний акт та розподільчий баланс затверджуються учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про її припинення, крім випадків, встановлених законом.

Тлумачення вказаних норм свідчить, що устаттях 104 та 107 ЦК України не визначається момент переходу прав та обов`язків від юридичної особи, яка припиняється шляхом приєднання. Такий момент не може пов`язуватися із внесення запису до державного реєстру про припинення юридичної особи, яка приєднується.При реорганізації шляхом приєднання немає значення, чи вказано в передавальному акті про правонаступництво щодо певного майна, прав чи обов`язків.Внаслідок приєднання правонаступником є лише одна особа і будь-який розподіл прав та обов`язків при такому виді реорганізації неможливий.

Такі висновки викладеніВерховним Судом у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 14 вересня 2020 року у справі № 296/443/16.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 червня 2020 року у справі

№ 910/5953/17 зазначила, що при реорганізації в формі злиття немає значення, чи вказано в передавальному акті про правонаступництво щодо певного майна, прав чи обов`язків. Адже правонаступник лише один, що унеможливлює виникнення будь-яких спорів щодо переходу майна, прав чи обов`язків. Отже, лише при припиненні суб`єкта господарювання шляхом поділу в розподільчому балансі визначається правонаступництво. Внаслідок же злиття, приєднання або перетворення правонаступником є лише одна особа і будь-який розподіл прав та обов`язків при таких видах реорганізації неможливий. Якщо припустити, що правонаступництво настає лише з моменту державної реєстрації припинення юридичної особи, то це призведе до порушення прав кредиторів, які протягом значного періоду часу не зможуть звернутися з вимогами до новоствореної юридичної особи, яка отримає все майно правопопередника, але не буде нести відповідальність за його зобов`язаннями.

У постанові від 30 червня 2020 року у справі № 264/5957/17 (провадження

№ 14-37цс20)Велика Палата Верховного Суду зазначила, що інформація, відображена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо правонаступника юридичної особи (відомості, передбачені у пунктах 29 і 30 частини другої, пунктах 14 і 15 частини третьої статті 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань»), не охоплює всіх випадків правонаступництва прав і обов`язків юридичної особи, зокрема у випадку заміни сторони у зобов`язанні, що відбулася до припинення юридичної особи шляхом її реорганізації чи ліквідації.

Відповідно до ст.235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Відповідно до ч.1 ст. 27 Закону України "Про оплату праці" порядок обчислення середньої заробітної плати працівника у випадках, передбачених законодавством, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пункт 21постанови ПленумуВерховного СудуУкраїни №13від 24.12.1999"Пропрактику застосуваннясудами законодавствапро оплатупраці"передбачає,що привизначенні середньоїзаробітної платислід виходитиз того,що вусіх випадках,коли за чинним законодавством вона зберігається за працівниками підприємств, установ, організацій, це слід робити відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 08.02.1995. Цей нормативний акт не застосовується лише тоді, коли середня заробітна плата визначається для відшкодування шкоди, заподіяної ушкодженням здоров`я, та призначення пенсії.

Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ№100 від 08.02.1995 (надалі Порядок) передбачено, що середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні2календарнімісяціроботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата. Якщо протягом останніх двох календарних місяців працівникне працював,середнязаробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попереднідвамісяціроботи. Час, протягом якого працівники згідно з чинним законодавством абозінших поважних причин не працювали і за ними не зберігався заробіток або зберігався частково, виключається з розрахункового періоду.

З п.3 Порядку вбачається, що усі виплати включаються в розрахунок середньої заробітної плати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо, за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт без позбавлення волі.

Відповідно до п.8 Порядку, нарахуваннявиплат,щообчислюютьсяізсередньої заробітної плати за останні два місяці роботи,провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на числокалендарнихднів за цей період. У разіколи середня місячна заробітнаплатавизначена законодавством як розрахункова величина для нарахування виплат і допомоги,вонаобчислюєтьсяшляхом множення середньоденної заробітної плати,розрахованоїзгіднозабзацомпершимцього пункту, на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді. Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарногочисларобочихднів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленимздотриманням вимог законодавства.

З матеріалів справи вбачається, що наказом Міністерства освіти і науки України № 74 від 21.01.2021 та наказом №24 від 23.02.2021 Управління освіти і науки Житомирської обласної державної адміністрації, припинено Державний професійно-технічний навчальний заклад "Радомишльський професійний ліцей" та Пулинський професійний ліцей шляхом приєднання до Головинського вищого професійного училища нерудних технологій, створивши на їх базі територіальні відокремлені спеціалізовані відділення та створено комісію з їх припинення. До комісії перейшли повноваження щодо управління справами закладів, а повноваження керівників припинені. Доручено Управлінню освіти і науки Житомирської обласної адміністрації здійснити заходи щодо звільнення керівників ОСОБА_6 та ОСОБА_1 .

На час розгляду справи у суді, запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про припинення Пулинського професійного ліцею шляхом приєднання не внесено та передавальний акт на державну реєстрацію не переданий.

У той же час, у статтях 104 та 107 ЦК України не визначається момент переходу прав та обов`язків від юридичної особи, яка припиняється шляхом приєднання. Такий момент не може пов`язуватися із внесення запису до державного реєстру про припинення юридичної особи, яка приєднується.При реорганізації шляхом приєднання немає значення, чи вказано в передавальному акті про правонаступництво щодо певного майна, прав чи обов`язків.Внаслідок приєднання правонаступником є лише одна особа і будь-який розподіл прав та обов`язків при такому виді реорганізації неможливий.

З урахуванням викладеного, Головинське вище професійне училище нерудних технологій є правонаступником всіх прав та обов`язків фактично припиненого Пулинського професійного ліцею, на базі якого з 31.08.2021 уже діє територіальне відокремлене спеціалізоване відділення. З огляду на зазначене, Пулинський професійний ліцей не може виступати відповідачем у справі по заявлених вимогах.

Також, комісія з припинення ДПТНЗ "Радомишльський професійний ліцей" та Пулинський професійний ліцей", головою якого призначено Максимчука В.В., не є юридичною особою, а є уповноваженим органом управління справами навчальних закладів, які перебувають в стадії припинення, відповідно, не є учасником цивільних відносин, тому не може бути відповідачем у справі.Належним відповідачем у справі, де вимоги позову скеровані до юридичної особи, завжди є юридична особа, а не її орган управління.

Таким чином під час розгляду справи підтверджено, що у Пулинському професійному ліцеї мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема, реорганізація установи із скороченням штату працівників: керівника та його заступників.

Однак, при цьому Управлінням (Департаментом) освіти і науки Житомирської обласної державної адміністрації, яке було уповноважено власником Міністерством освіти і науки (наказ № 74 від 21.01.2021), не дотримано норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника.

Зокрема, 04.06.2021 т.в.о. директора Департаменту освіти та науки Житомирської ОДА ОСОБА_4 видано попередження, згідно якого ОСОБА_1 попереджено про наступне його вивільнення та скорочення посади директора Пулинського професійного ліцею, з яким ОСОБА_1 ознайомлений 16.06.2021.

У подальшому, 07.10.2021 т.в.о. директора Департаменту освіти та науки Житомирської ОДА Осипович Н.Є. видано наказ №93-к про звільнення ОСОБА_1 з посади т.в.о. директора Пулинського професійного ліцею з 08.10.2021.

У досліджених судом наданими сторонами документах відсутні дані і відповідачами на підтвердження дотримання ч.2 ст.40 КЗпП України, не надано доказів про те, що ОСОБА_1 пропонувались будь-які вакантні посади, які були або з`явились з дня попередження про вивільнення і які існували на день його звільнення.

Відповідачем (представником відповідача) ОСОБА_3 у судовому засіданні зазначено, що на момент попередження 16.06.2021 ОСОБА_1 про вивільнення та на час звільнення 08.10.2021, у Пулинському професійному ліцеї та Головинського вищому професійному училищі нерудних технологій у складі якого з 31.08.2021 діють уже територіальні відокремлені спеціалізовані відділення в м.Радомишль та смт.Пулини, вільні посади, які б відповідали професії та спеціальності ОСОБА_1 , та могли бути запропоновані, відсутні, а тому не запропоновано жодної посади. Посада завідувача відділення ОСОБА_1 не пропонувалась, оскільки останній не мав стажу по відповідному напрямку роботи (навчально-виробнича робота). На посаду завідувача відділення в смт. Пулини він призначив у жовтні 2021 року ОСОБА_5 , яка до цього обіймала посаду заступника директора Пулинського професійного ліцею, посада якої також скорочена.

На підтвердження своїх доводів, ОСОБА_3 доказів суду надано не було і не доведено, що ОСОБА_1 не міг бути призначений на посаду завідувача відділення.

Такі доводи відповідача (представника відповідача) спростовуються дослідженими доказами, а саме штатним розписом від 01.09.2021, в якому зазначено дві посади завідувача відділення та порядком призначення на посаду завідуючих територіальних відокремлених спеціалізованих відділень Головинського вищого професійного училища нерудних технологій, згідно якого не вбачається, що ОСОБА_1 не відповідав визначеним вимогам.

Крім того, 16.06.2021 комісією проведено засідання (прокол № 2), на якому вирішено у зв`язку із можливим наступним вивільненням, запропонувати перейти на посади завідувача ТВСВ м. Радомишль ОСОБА_6 , ТВСВ смт. Пулини ОСОБА_5 . Призначення на посаду завідувача відділень ОСОБА_1 на засіданні навіть не розглядалось і причин не зазначено.

Таким чином, не враховано, що при скороченні чисельності чи штату працівників у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці.

Відповідачем (представником відповідача) в судовому засіданні не доведено, що ОСОБА_1 мав меншу кваліфікацію і продуктивність праці, ніж ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , які призначені на посади завідувача відділення.

У той же час, позивачем на підтвердження своєї кваліфікації та продуктивності праці надані документи про те, що в системі освіти він працює близько 40 років, зокрема, на посаді директора з 1988 року та має багато нагороджень за сумлінну працю, високий професіоналізм, вагомий внесок у вихованні підростаючого покоління, підготовку кадрів сільськогосподарського виробництва, нагороджений знаком " ОСОБА_7 ".

Таким чином, суд приходить до переконання, що звільнення позивача за п.1 ч.1ст. 40 КЗпП Українибуло здійснено з порушенням вимог ст.ст.42,49-2 КЗпП України, оскільки позивачу не були запропоновані вакантні посади (інша робота), які були в установі, з`явилися з дня попередження про вивільнення або які існували на день звільнення ОСОБА_1 .

Надані відповідачем (представником відповідача) документи (листи з центру зайнятості від 16.09.2022, 10.10.2022 та довідка з училища від 12.10.2022) на підтвердження доводів про те, що в Головинському вищому професійному училищі нерудних технологій були відсутні вакантні посади, на які можна було призначити ОСОБА_1 , суд не бере до уваги, оскільки інформація, що міститься в них з урахуванням вищевикладеного у рішенні є недостовірною.

Оскільки, суд прийшов до висновку, що звільнення ОСОБА_1 відбулося з порушенням трудового законодавства, тому з відповідача Головинського вищого професійного училища нерудних технологій, до якого перейшли всі права та обов`язки Пулинського професійного ліцею, на користь позивача підлягає стягненню середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Позивачем визначена загальна сума середнього заробітку за час вимушеного прогулу у розмірі 195 727,10 грн. (262 днів х 747,05 грн.), за період з 08 жовтня 2021 року по 12 жовтня 2022 року.

Судом встановлено, що позивачем не вірно взято за основу розрахунковий період з 08.10.2021 та не правильно здійснено підрахунок днів вимушеного прогулу 262, оскільки розрахунковий період потрібно брати з 09.10.2021, а кількість днів вимушеного прогулу складає 258, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 241-1 КЗпП України строки виникнення і припинення трудових прав та обов`язків обчислюються роками, місяцями, тижнями і днями. Строк, обчислюваний роками, закінчується у відповідні місяць і число останнього року строку. Строк, обчислюваний місяцями, закінчується у відповідне число останнього місяця строку. Якщо кінець строку, обчислюваного місяцями, припадає на такий місяць, що відповідного числа не має, то строк закінчується в останній день цього місяця. Строк, обчислюваний тижнями, закінчується у відповідний день тижня. Коли строки визначаються днями, то їх обчислюють з дня, наступного після того дня, з якого починається строк. Якщо останній день строку припадає на святковий, вихідний або неробочий день, то днем закінчення строку вважається найближчий робочий день.

Згідно пункту 2.27 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року № 58, Днем звільнення вважається останній день роботи.

Слід зазначити, що ОСОБА_1 звільнений наказом т.в.о. директора Департаменту освіти і науки Житомирської ОДА Осипович Н.Є. № 93-к від 07.10.2021 з посади т.в.о. директора Пулинського професійного ліцею з 08.10.2021.

У такому випадку, останнім робочим днем позивача є 08.10.2021, а тому середній заробіток за час вимушеного прогулу має стягуватись та обраховуватись саме з 09.10.2021 з урахуванням робочих днів і по дату прийняття судом рішення.

Обчислення середнього заробітку за час вимушеного прогулу судом здійснюється відповідно до ст. 27 Закону України "Про оплату праці" та Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ№ 100 від 08.02.1995.

Згідно довідки розрахунку середньоденного заробітку за період серпень-вересень 2021, виданої Головинським вищим професійним училищем нерудних технологій, середньоденна заробітна плата ОСОБА_1 за останні два місяці роботи (серпень-вересень 2021) становила 9003,25+15649,30 грн. = 24652,55 грн. За цей календарний період кількість фактично відпрацьованих робочих днів у серпні 2021 року складає - 11 днів, у вересні 2021 року - 22 дні, що разом становить 33 дні. Отже, середньоденна заробітна плата виходячи із розрахунку 24652 грн. 55 коп. : 33 дні становить747 грн. 05 коп.

Виходячи зрозрахунку робочихднів помісячноза періодз 09.10.2022по 12.10.2022 було 258 робочих днів (у жовтні 2021 року - 14, листопаді 2021 - 22, грудні 2021 - 22, січні 2022 - 19, лютому 2022 - 20, березні 2022 - 22, квітні 2022 - 21, травні 2022 - 22, червні 2022 - 22, липні 2022 - 21, серпні 2022 - 23, вересні 2022 - 22, жовтні 2022 - 8), тому 258 (робочих днів) х 747 грн. 05 коп. (середньоденна заробітна плата) = 192 738 грн. 90 коп.

Враховуючи, що відповідач Головинське вище професійне училище нерудних технологій є правонаступником прав та обов`язків Пулинського професійного ліцею, то середній заробіток за час вимушеного прогулу з 09.10.2021 по 12.10.2022 в розмірі 192738 грн. 90 коп. підлягає стягненню саме з Головинського вищого професійного училища нерудних технологій.

Довідка-розрахунок від 07.09.2022 № 360 подана представником позивачем, судом при обчисленні середнього заробітку за час вимушеного прогулу до уваги не береться, оскільки в ній розрахунок середньоденної заробітної плати здіснено за вересень та 8 днів жовтня 2021 року, в той час як середньоденназаробітнаплатамає визначатисяіз заробітноїплатиза фактично відпрацьовані останні два місяці.

Доводи позивача про те, що на час його звільнення не отримано згоду профспілки суд вважає безпідставними, оскільки така згода, як керівника не вимагається законодавством, так як відповідно до ч. 1 ст. 43-1 КЗпП України, розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу без згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) допускається у випадках: звільнення керівника підприємства, установи, організації (філіалу, представництва, відділення та іншого відокремленого підрозділу), його заступників, головного бухгалтера підприємства, установи, організації, його заступників, а також службових осіб органів доходів і зборів, яким присвоєно спеціальні звання, і службових осіб центральних органів виконавчої влади, що реалізують державну політику у сферах державного фінансового контролю та контролю за цінами; керівних працівників, які обираються, затверджуються або призначаються на посади державними органами, органами місцевого самоврядування, а також громадськими організаціями та іншими об`єднаннями громадян.

Крім того, на підтвердження членства ОСОБА_1 в профспілці підтверджуючих документів не надано, а навпаки під час розгляду справи, позивачем та відповідачем зазначено, що профспілкової організації в Пулинському професійному ліцею не було.

Не заслуговують на увагу доводи відповідача (представника відповідача) у відзиві на позовну заяву, що поняття "тимчасово виконуючий обов`язки" відсутнє у класифікаторі професій та не є посадою, а передбачає покладання обов"язків за посадою тимчасово відсутнього працівника, в зв"язку з цим не можливо поновити позивача на посаді, якої не існує.

Чинне трудове законодавство не містить прямої заборони стосовно тимчасового призначення працівника виконуючим обов`язки за вакантною посадою, а тому правильним є поновлення позивача на посаді саме тимчасово виконуючого обов`язки директора Пулинського професійного ліцею, тобто на посаді, яку ОСОБА_1 займав на момент незаконного звільнення з 03.07.2019 та на яку призначений розпорядженням голови Житомирської ОДА від 13.06.2019.

Такий висновок суду відповідає і позиції Касаційного цивільного суду Верховного Суду викладеної у постановах від 20.03.2019 у справі № 487/5015/16-ц та від 07.02.2018 у справі № 333/7100/15-ц.

За правилами ст.ст.12, 81 ЦПК України,кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно вимог ст. 76 цього Кодексу, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.Ці дані встановлюються такими засобами:1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Як вбачається зі ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Відповідно до вимог частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що наказ т.в.о. директора Департаменту освіти і науки Житомирської ОДА Осипович Н.Є. від 07 жовтня 2021 року № 93-к про звільнення ОСОБА_1 , є незаконним, оскільки звільнення позивача на підставі п. 1 ч. 1ст.40КЗпП України відбулося з порушенням трудового законодавства, а тому позивач підлягає поновленню на роботі, а спірний наказ визнанню незаконним та скасуванню.

Виходячи із засад змагальності щодо подання доказів, їх дослідження та доведеності перед судом їх переконливості, диспозитивності цивільного судочинства, з`ясування обставин справи та перевірки їх представленими у передбаченому Законом порядку доказами, аналізуючи пояснення осіб, які брали участь у справі, суд уважає, що позов у частині визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, підлягає частковому задоволенню.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа «Серявін та інші проти України» (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE) від 10 лютого 2010 року).

Як зазначенов ст.133ЦПК України,судові витратискладаються зсудового зборута витрат,пов`язаних зрозглядом справи.Розмір судовогозбору,порядок йогосплати,повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Статтею 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Відповідно до роз`яснень викладених у постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 № 10 "Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах", затрати на правову допомогу повинні буди документально підтверджені та доведені, а відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 03.05.2018 у справі № 372/1010/16-ц, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року по справі № 826/1216/16.

Рішенням Конституційного Суду України №23-рп/2009 від 30.09.2009 визначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення, тощо. Вибір форми та суб`єктів надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності витрат з надання правничої допомоги (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/WestAllianceLimited" проти України», заява N 19336/04). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

З матеріалів справи вбачається, що на підтвердження понесених судових витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано договір про надання правової допомоги від 08.10.2021, акт надання адвокатських послуг від 21.07.2022, квитанцію до прибуткового касового ордера № 1-11-21 від 10.11.2021 про оплату послуг на суму 10000 грн.

Враховуючи, що позивачем надано суду розрахунок витрат із зазначенням конкретних видів та вартості правничої допомоги, а відповідачами неспівмірність витрат не заперечувалась, суд вважає, що ОСОБА_1 надані належні докази на їх підтвердження, а тому вимоги про стягнення витрат пов`язаних із наданням правничої допомоги в розмірі 10000 грн. підлягають задоволенню. З відповідачів Головинського вищого професійного училища нерудних технологій та Департаменту освіти і науки Житомирської обласної державної адміністрації на користь позивача підлягають стягненню витрати пов`язані із наданням правничої допомоги в розмірі 10000 грн., у рівних частках по 5000 грн.з кожного.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" позивача звільнено від сплати судового збору за звернення до суду з позовною вимогою про поновлення на роботі, а тому, суд вважає необхідним в порядку, передбаченому ст. 141 ЦПК України, стягнути з відповідачів Головинського вищого професійного училища нерудних технологій та Департаменту освіти і науки Житомирської обласної державної адміністрації, на користь держави судовий збір у розмірі 908 грн., у рівних частках по 454 грн.з кожного.

Згідно ст.4 Закону України "Про судовий збір", із позовних заяв майнового характеру справляється судовий збір в розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З матеріалів справи встановлено, що позивачем сплачений судовий збір за вимогу про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу у сумі 908 грн., тоді як станом на прийняття рішення судовий збір становить в розмірі 1 відсотка ціни позову, що складає 1927 грн. 39 коп., а тому з відповідачів Головинського вищого професійного училища нерудних технологій та Департаменту освіти і науки Житомирської обласної державної адміністрації на користь позивача слід стягнути судовий збір в розмірі 908 грн. та на користь держави судовий збір у розмірі 1019 грн. 39 коп. (1927,39 - 908 = 1026,86), всього 1927 грн. 39 коп., у рівних частках по 963 грн. 70 коп.з кожного.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника.

Керуючись ст.ст.259,263-265,268,354, 440 ЦПК України, -

У Х В А Л И В :

Поновити пропущений з поважних причин встановлений законом процесуальний строк звернення до суду позивачу ОСОБА_1 з позовом про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Позов ОСОБА_1 , в особі представника - адвоката Князєва Віктора Володимировича до Департаменту освіти і науки Житомирської обласної державної адміністрації в особі т.в.о. начальника Департаменту Осипович Наталії Євгенівни, голови комісії з припинення Державного професійно-технічного навчального закладу "Радомишльський професійний ліцей" та Пулинського професійного ліцею - Максимчука Вячеслава Володимировича, Пулинського професійного ліцею та Головинського вищого професійного училища нерудних технологій про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, задовольнити частково.

Визнати незаконним та скасувати наказ т.в.о. директора Департаменту освіти і науки Житомирської ОДА Осипович Н.Є. від 07 жовтня 2021 року № 93-к про звільнення ОСОБА_1 з посади т.в.о. директора Пулинського професійного ліцею за п. 1 ст. 40 КЗпП України та поновити його тимчасово виконуючим обов"язки директора Пулинського професійного ліцею.

Стягнути з Головинського вищого професійного училища нерудних технологій, яке знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ 02543472 на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 09.10.2021 по 12.10.2022 в сумі 192 738 (сто дев"яносто дві тисячі сімсот тридцять вісім) грн. 90 (дев"яносто) коп.

Стягнути з Головинського вищого професійного училища нерудних технологій, яке знаходяться за адресою: вул.Жовтнева, 19, смт.Головине, Житомирський район, Житомирська область, код ЄДРПОУ 02543472 та Департаменту освіти і науки Житомирської обласної державної адміністрації, знаходиться за адресою: майдан ім.С.П.Корольова, 12, м.Житомир, Житомирська область на користь ОСОБА_1 витрати, пов"язані з оплатою правничої допомоги у розмірі 10 000 грн. (десят тисяч) грн. та судовий збір у розмірі 908 (дев"ятсот вісім) грн., всього 10 908 (десять тисяч дев"ятсот вісім) грн., у рівних частках по 5 454 (п"ять тисяч чотириста п"ятдесят чотири) грн.,з кожного окремо.

Стягнути з Головинського вищого професійного училища нерудних технологій, яке знаходяться за адресою: вул.Жовтнева, 19, смт.Головине, Житомирський район, Житомирська область, код ЄДРПОУ 02543472 та Департаменту освіти і науки Житомирської обласної державної адміністрації, знаходиться за адресою: майдан ім.С.П.Корольова, 12, м.Житомир, Житомирська область на користь держави (Отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106. Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783. Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП). Рахунок отримувача: UА908999980313111256000026001. Код класифікації доходів бюджету: 22030106) судовий збір в сумі 1927 грн. 39 коп., у рівних частках по 963 грн. 70 коп.,з кожного окремо.

В іншій частиніпозову відмовити.

Рішення суду в частині поновлення на роботі допустити до негайного виконання.

Рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Житомирського апеляційного суду протягом 30-ти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 .

Відповідачі: 1) Департамент освіти і науки Житомирської обласної державної адміністрації в особі начальника Осипович Н.Є., знаходиться за адресою: майдан ім.С.П.Корольова, 12, м.Житомир, Житомирська область;

2) голова комісії з припинення Державного професійно-технічного навчального закладу "Радомишльський професійний ліцей" та Пулинського професійного ліцею - Максимчук В.В., знаходяться за адресою: вул.Жовтнева, 19, смт.Головине, Черняхівська ОТГ, Житомирський район, Житомирська область;

3) Головинське вище професійне училище нерудних технологій, знаходяться за адресою: вул.Жовтнева, 19, смт.Головине, Черняхівська ОТГ, Житомирський район, Житомирська область, код ЄДРПОУ 02543472;

4) Пулинський професійний ліцей, знаходиться за адресою: пров.Незалежності, 2, смт.Пулини, Житомирська область, код ЄДРПОУ 02543549.

Повний текст рішення складений 17 жовтня 2022 року.

Суддя В. Ф. Лотуга