Постанова

від 18.10.2022 по справі 8/88

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 жовтня 2022 року

м. Київ

cправа № 8/88

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Уркевич В. Ю. - головуючий, Могил С. К., Мачульський Г. М.,

розглянув в порядку письмового провадження касаційну скаргу Акціонерного товариства «Укртрансгаз»

на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 10.08.2022 (головуючий суддя Пашкіна С. А., судді Буравльов С. І., Шапран В. В.) у справі

за позовом Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України»

до Публічного акціонерного товариства «Укрнафта»,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Акціонерне товариство «Укртрансгаз»,

за участю Київської міської прокуратури

про визнання договору укладеним,

УСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. У березні 2011 року Акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (далі - АТ «НАК «Нафтогаз України», позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» (далі - ПАТ «Укрнафта», відповідач), в якому позивач (з урахуванням заяви про зміну предмета позову) просив визнати укладеним між ним та відповідачем договір поставки природного газу.

2. Під час розгляду справи до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, залучено Акціонерне товариство «Укртрансгаз» (далі - АТ «Укртрансгаз», третя особа).

3. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в силу приписів статей 10, 22 Закону України «Про засади функціонування ринку природного газу», постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 № 1729 «Про забезпечення споживачів природним газом» (далі - постанова Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 № 1729) відповідач зобов`язаний передати (здійснити продаж) позивачу природного газу власного видобутку 2011 року для подальшої його реалізації для потреб населення.

4. 08.02.2011 АТ «НАК «Нафтогаз України» запропонувало ПАТ «Укрнафта» укласти договір поставки протягом 2011 року природного газу власного видобутку для потреб населення, надіславши листом № 6-692/1.2-11 два примірники проекта відповідного договору, підписаних позивачем, але відповідач не повернув підписаний примірник договору, не погодив запропоновані позивачем умови договору.

Короткий зміст судових рішень судів попередніх інстанцій

5. Господарський суд міста Києва рішенням від 08.12.2021 у позові відмовив.

6. Не погоджуючись з вказаним рішенням, АТ «Укртрансгаз» та АТ «НАК «Нафтогаз України» звернулися до Північного апеляційного господарського суду з апеляційними скаргами.

7. 09.08.2022 від ПАТ «Укрнафта» до суду апеляційної інстанції надійшло клопотання про зупинення провадження у справі, обґрунтоване тим, що обставини, які є предметом дослідження у справі № 910/3660/18, впливають на збирання та оцінку доказів у справі № 8/88, і під час розгляду справи № 910/3660/18 можуть бути встановлені факти, що матимуть преюдиційне значення для вирішення спору у справі № 8/88.

8. Північний апеляційний господарський суд ухвалою від 10.08.2022 клопотання ПАТ «Укрнафта» задовольнив, провадження у справі № 8/88 зупинив до набрання законної сили рішенням у справі № 910/3660/18.

9. Судове рішення мотивоване тим, що предмет та підстави позовних вимог у справі № 8/88 та у справі № 910/3660/18 є аналогічними, у зв`язку з чим колегія суддів суду апеляційної інстанції на підставі пункту 5 частини першої статті 227 Господарського процесуального кодексу України дійшла висновку про необхідність зупинення провадження у справі № 8/88 до набрання законної сили рішенням у справі № 910/3660/18.

Короткий зміст наведених у касаційній скарзі вимог

10. У вересні 2022 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга АТ «Укртрансгаз» (скаржник), в якій скаржник просить ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 10.08.2022 скасувати, а справу - направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи касаційної скарги

11. Скарга мотивована порушенням судом апеляційної інстанції норм процесуального права, а саме пункту 5 частини першої статті 227 Господарського процесуального кодексу України.

12. АТ «Укртрансгаз» вважає, що апеляційний господарський суд, зупиняючи провадження у справі № 8/88 до набрання законної сили рішенням у справі № 910/3660/18, належним чином не обґрунтував підстави такого зупинення, не проаналізував предмети та підстави позовів у цих справах, не зазначив як пов`язана справа, яка розглядається господарським судом, зі справою, що розглядається іншим судом, та чим обумовлюється неможливість розгляду справи № 8/88 на підставі наявних доказів до вирішення справи № 910/3660/18.

13. Скаржник вказує, що предмет та підстави позовних вимог у справі № 8/88 та справі № 910/3660/18 не є аналогічними.

14. При цьому АТ «Укртрансгаз» посилається на правові висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 07.05.2018 у справі № 903/351/16 та від 06.12.2021 у справі № 46/603 щодо необхідності зазначення обґрунтування стосовно зупинення провадження у справі та неможливості розгляду справи за наявними доказами.

15. У відзиві на касаційну скаргу ПАТ «Укрнафта» вказує, що справа № 8/88 про зобов`язання укласти договір поставки природного газу з ресурсів 2011 року, є пов`язаною зі справою № 910/3660/18, оскільки йдеться про один і той самий газ 2011 року видобутку та про взаємні вимоги щодо такого газу у ПАТ «Укрнафта» та АТ «НАК «Нафтогаз України».

16. Відповідач вважає, що суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що обставини, які є предметом дослідження у справі № 910/3660/18, впливають на збирання та оцінку доказів у справі № 8/88, оскільки під час розгляду спору у справі № 910/3660/18 можуть бути встановлені факти, що матимуть преюдиційне значення для розгляду спору у справі № 8/88.

17. Звідси ПАТ «Укрнафта» просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду апеляційної інстанції - без змін.

18. АТ «НАК «Нафтогаз України» правом на подання письмового відзиву на касаційну скаргу, передбаченого статтею 295 Господарського процесуального кодексу України, не скористалося.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду апеляційної інстанції

19. Відповідно до частини першої статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

20. Згідно з абзацом 2 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

21. Обґрунтовуючи касаційну скаргу, АТ «Укртрансгаз» посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм пункту 5 частини першої статті 227 Господарського процесуального кодексу України.

22. Верховний Суд дослідив наведені у касаційній скарзі доводи, перевірив на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального права та вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

23. Підставою для звернення із касаційною скаргою стала незгода скаржника із зупиненням апеляційного провадження у цій справі до набрання законної сили рішенням у справі № 910/3660/18.

24. Порядок та умови зупинення провадження у справі врегульовано положеннями статей 227, 228 Господарського процесуального кодексу України, в яких наведено вичерпний перелік підстав, за наявності яких суд, відповідно, зобов`язаний та має право зупинити провадження у справі.

25. Під час винесення оскаржуваної ухвали апеляційний господарський суд керувався положеннями пункту 5 частини першої статті 227 Господарського процесуального кодексу України.

26. Згідно з пунктом 5 частини першої статті 227 Господарського процесуального кодексу України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадку об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

27. Пунктом 4 частини першої статті 229 Господарського процесуального кодексу України визначено, що провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому пунктом 5 частини першої статті 227 цього Кодексу - до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи.

28. Зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду з визначених у законі об`єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи.

29. Метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення судом обставин, підстав, фактів тощо, які не можуть бути з`ясовані та встановлені у цьому процесі, проте мають значення для розгляду справи, провадження в якій зупиняється.

30. За змістом пункту 5 частини першої статті 227 Господарського процесуального кодексу України обов`язок суду зупинити провадження у справі зумовлений об`єктивною неможливістю її розгляду до вирішення іншої справи, коли зібрані докази не дозволяють встановити та оцінити певні обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

31. Під неможливістю розгляду справи слід розуміти неможливість для господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв`язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи господарському суду, одночасністю розгляду двох пов`язаних між собою справ різними судами або з інших причин.

32. У разі застосування пункту 5 частини першої статті 227 Господарського процесуального кодексу України, за вимогами статті 234 Господарського процесуального кодексу України, у мотивувальній частині ухвали повинно бути зазначено, зокрема, обґрунтування висновків, яких дійшов суд при постановленні ухвали.

33. Отже, для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному конкретному випадку зобов`язаний з`ясовувати: 1) як пов`язана справа, яка розглядається господарським судом, зі справою, що розглядається іншим судом; 2) чим обумовлюється неможливість розгляду справи (такий правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 13.05.2021 у справі № 917/349/20 та від 06.12.2021 у справі № 46/603, на яку посилається скаржник у касаційній скарзі).

34. Крім того, необхідно зауважити, що зупинення провадження у справі, на відміну від відкладення розгляду справи, здійснюється без зазначення строку, до усунення обставин (до вирішення іншої справи; до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі), які зумовили зупинення провадження, тому провадження у справі слід зупиняти лише за наявності беззаперечних підстав для цього (такі правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 15.05.2019 у справі № 904/3935/18, від 10.06.2019 у справі № 914/1983/17 та від 16.01.2020 у справі № 908/1188/19).

35. Предметом позову у справі № 8/88 є вимоги АТ «НАК «Нафтогаз України» до ПАТ «Укрнафта» про визнання укладеним договору поставки природного газу у редакції, запропонованій позивачем.

36. Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на те, що відповідач ухиляється від оформлення договірних відносин з позивачем щодо поставки природного газу.

37. Судом першої інстанції встановлено, що 08.02.2011 позивач запропонував відповідачу укласти договір поставки протягом 2011 року природного газу власного видобутку для потреб населення, надіславши останньому листом № 6-692/1.2-11 два примірники підписаного зі своєї сторони проекта договору.

38. За умовами запропонованого договору відповідач зобов`язується передати позивачу протягом 2011 року у власність природний газ в обсязі до 2 100 000 000 куб. м власного видобутку для потреб населення, а позивач - приймати та оплачувати газ на умовах договору.

39. Договір вважається укладеним з дати його підписання та скріплення печатками сторін і діє в частині поставки газу з 01.01.2011 до 31.12.2011, а в частині проведення розрахунків за газ - до їх повного завершення покупцем (пункт 10.1 проекта договору).

40. Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач указував, що в силу приписів статей 10, 22 Закону України «Про засади функціонування ринку природного газу», постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 № 1729 відповідач зобов`язаний передати (здійснити продаж) позивачу природний газ власного видобутку 2011 року для подальшої його реалізації для потреб населення.

41. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до положень статей 655, 656, 691, 712 Цивільного кодексу України істотними умовами договору поставки є предмет (товар, майно або майнові права), ціна товару та строки його передачі.

42. Частиною п`ятою статті 180 Господарського кодексу України встановлено, що ціна у господарському договорі визначається в порядку, встановленому цим Кодексом, іншими законами, актами Кабінету Міністрів України.

43. Правовідносини в частині визначення ціни природного газу між сторонами спірного правочину зазнають імперативного регулюючого впливу держави шляхом затвердження її розміру постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України (Закон України «Про засади функціонування ринку природного газу», постанова Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 № 1729).

44. Згідно пунктами 4.1- 4.4 проекту договору ціна газу за 1000 куб. м відповідно до постанови Національної комісії регулювання енергетики України від 27.10.2010 № 889 «Про встановлення ціни на товарний природний газ для ВАТ «Укрнафта» становить 549,60 грн з урахуванням ПДВ. Сторони домовились, що ціна на газ, що вказана в пункті 4.1 договору, визначена на день його підписання і може бути змінена у разі прийняття уповноваженими органами відповідних нормативних актів. У разі зміни ціни сторони оформляють додаткову угоду до договору і в разі необхідності здійснюють перерахунок за отриманий природний газ за новими цінами. Ціна газу визначається без врахування вартості транспортування та постачання газу територією України. Загальна розрахункова сума договору орієнтовно складає 1 154 160 000,00 грн з урахуванням ПДВ.

45. Суд першої інстанції встановив, що вказана постанова Національної комісії регулювання енергетики України від 27.10.2010 № 889 «Про встановлення ціни на товарний природний газ для ВАТ «Укрнафта» була визнана протиправною та скасована з дати її прийняття постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.04.2014 у справі № 2а-10541/12/2670, яка була залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.07.2014 і набрала законної сили.

46. Зважаючи на скасування правового акта, на підставі якого умовами спірного проекта договору була визначена ціна продажу природного газу, суд першої інстанції дійшов висновку, що між сторонами не було узгоджено такої істотної умови договору як ціна.

47. Зупиняючи провадження у справі № 8/88 до набрання законної сили рішенням у справі № 910/3660/18, суд апеляційної інстанції послався на пункт 5 частини першої статті 227 Господарського процесуального кодексу України, тобто на наявність об`єктивної неможливості розгляду даної справи до вирішення справи № 910/3660/18.

48. Разом з тим, всупереч наведеним вимогам законодавства, суд апеляційної інстанції не навів достатніх обґрунтувань, на підставі яких він дійшов висновку про об`єктивну неможливість розгляду цієї справи, неможливість встановити та оцінити певні конкретні обставини (факти), що мають суттєве значення для вирішення цього спору на підставі наявних в матеріалах справи доказів, неможливість здійснення ним перевірки законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції відповідно до викладених у ньому висновків.

49. Суд касаційної інстанції не погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що предмет та підстави позовних вимог у справі № 8/88 та у справі № 910/3660/18 є аналогічними з огляду на таке.

50. Предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить ухвалити судове рішення.

51. Підстава позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Такі обставини складають юридичні факти, які тягнуть за собою певні правові наслідки. Підставу позову становлять фактична й правова підстава. Фактична підстава позову - це юридичні факти, на яких ґрунтуються позовні вимоги позивача до відповідача. Правова підстава позову - це посилання в позовній заяві на закони та інші нормативно-правові акти, на яких ґрунтується позовна вимога позивача.

52. Так, у справі № 910/3660/18 ПАТ «Укрнафта» звернулося з позовом про стягнення з АТ «НАК «Нафтогаз України» 8,039 млрд куб. м природного газу, видобутого ПАТ «Укрнафта» у 2007-2011 роках (у тому числі на підставі договорів про спільну діяльність), а також доходів від такого майна.

53. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.06.2021 було прийнято до розгляду заяву ПАТ «Укрнафта» про збільшення розміру позовних вимог від 17.05.2021, а ухвалою від 14.09.2021 - заяву ПАТ «Укрнафта» про уточнення розміру позовних вимог від 03.08.2021, у зв`язку з чим предметом судового розгляду у справі № 910/3660/18 на дату подання клопотання про зупинення провадження у справі № 8/88 є вимоги ПАТ «Укрнафта» до АТ НАК «Нафтогаз України» про стягнення 9 067 160,782 тис куб. м природного газу, видобутого ПАТ «Укрнафта» у 2007- 2013 роках (у тому числі на підставі договорів про спільну діяльність) та доходів від безпідставно набутого майна.

54. Позовні вимоги ПАТ «Укрнафта» у справі № 910/3660/18 ґрунтуються на положеннях статей 1212, 1213 Цивільного кодексу України і обумовлені тим, що ПАТ «Укрнафта» не укладало з АТ НАК «Нафтогаз України» у 2007- 2013 роках жодних договорів купівлі-продажу (поставки) природного газу і не вчиняло будь-яких інших правочинів, як і не надавало будь-якій третій особі (ні юридичній, ні фізичній) повноважень на розпорядження газом ПАТ «Укрнафта», видобутим, у тому числі на підставі договорів про спільну діяльність, впродовж 2007- 2013 років.

55. Разом з тим, як було вказано вище, предметом позову у справі № 8/88 є вимоги АТ «НАК «Нафтогаз України» до ПАТ «Укрнафта» про визнання укладеним договору поставки природного газу у редакції, запропонованій позивачем.

56. Посилаючись на приписи статей 10, 22 Закону України «Про засади функціонування ринку природного газу», постанову Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 № 1729 позивач вважав, що відповідач зобов`язаний передати (здійснити продаж) позивачу природного газу власного видобутку 2011 року для подальшої його реалізації для потреб населення.

57. Звідси є необґрунтованим висновок суду апеляційної інстанції про те, що предмет та підстави позовних вимог у справі № 8/88 та справі № 910/3660/18 є аналогічними.

58. При цьому, апеляційним господарським судом не зазначено, як саме судове рішення у справі № 910/3660/18, предметом позову в якій є вимоги ПАТ «Укрнафта» до АТ «НАК «Нафтогаз України» про стягнення безпідставно набутого природного газу та доходів, може вплинути на вирішення спору у справі № 8/88, який стосується оформлення правовідносин між позивачем та відповідачем щодо поставки природного газу, та як пов`язана справа, яка розглядається, зі справою № 910/3660/18.

59. Відповідно до статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

60. Згідно з частиною першою статті 234 Господарського процесуального кодексу України ухвала, що викладається окремим документом, складається, зокрема, з мотивувальної частини із зазначенням мотивів, з яких суд дійшов висновків, і закону, яким керувався суд, постановляючи ухвалу.

61. Таким чином при застосування пункту 5 частини першої статті 227 Господарського процесуального кодексу України у мотивувальній частині ухвали повинно бути зазначено, зокрема, обґрунтування висновків, яких дійшов суд при постановленні ухвали.

62. Звідси судом апеляційним судом не було належним чином аргументовано та обґрунтовано необхідності зупинення провадження у справі.

63. Крім того, суд касаційної інстанції звертає увагу, що виходячи з аналізу положень статті 2 Господарського процесуального кодексу України на господарське судочинство покладено обов`язок забезпечення розумності строків розгляду справ, а на сторони - неприпустимість зловживання процесуальними правами.

64. За змістом статті 5 Господарського процесуального кодексу України звернення до господарського суду повинно мати ефективний спосіб захисту порушених прав.

65. Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР (далі - Конвенція), кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

66. Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України», від 27.04.2000 у справі «Фрідлендер проти Франції»).

67. Необґрунтоване зупинення провадження у справі призводить до затягування строків її розгляду і перебування в стані невизначеності учасників процесу, що свідчить про порушення положень частини першої статті 6 Конвенції, що покладає на національні суди обов`язок здійснити швидкий та ефективний розгляд справ упродовж розумного строку.

68. Подібні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 05.03.2019 у справі № 910/5425/18, від 20.06.2019 у справі № 910/12694/18 та від 07.05.2018 у справі № 903/351/16, на яку посилається скаржник у касаційній скарзі).

69. Ураховуючи наведене, суд касаційної інстанції вважає необґрунтованим висновок суду апеляційної інстанції про наявність підстав для зупинення провадження у справі № 8/88 на підставі пункту 5 частини першої статті 227 Господарського процесуального кодексу України до набрання законної сили рішенням у справі № 910/3660/18.

70. За таких обставин касаційна скарга АТ «Укртрансгаз» є обґрунтованою, а ухвала Північного апеляційного господарського суду від 10.08.2022 постановлена з порушенням наведених норм процесуального права.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

71. За змістом частин першої, третьої статті 304 Господарського процесуального кодексу України ухвали судів першої та апеляційної інстанцій можуть бути оскаржені в касаційному порядку у випадках, передбачених пунктами 2 і 3 частини першої статті 287 цього Кодексу. Касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанції розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.

72. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю і передати справу для продовження розгляду.

73. Підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі (частина шоста статті 310 цього Кодексу).

74. Таким чином, касаційна скарга АТ «Укртрансгаз» підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала суду апеляційної інстанції - скасуванню з передачею справи до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Щодо судових витрат

75. З огляду на направлення справи для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції судові витрати, понесені у зв`язку з розглядом справи у суді касаційної інстанції, підлягають розподілу за результатами вирішення спору.

Керуючись статтями 300, 301, 304, 308, 310, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Касаційну скаргу Акціонерного товариства «Укртрансгаз» задовольнити.

2. Ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 10.08.2022 у справі № 8/88 скасувати, справу передати до Північного апеляційного господарського суду для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя В. Ю. Уркевич

Судді: С. К. Могил

Г. М. Мачульський