Постанова

від 30.11.2022 по справі 8/88

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" листопада 2022 р. Справа№ 8/88

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Пашкіної С.А.

суддів: Буравльова С.І.

Шапрана В.В.

За участю секретаря судового засідання : Кулачок О.А.

представників сторін:

від позивача - Когутенко М.Г. (довір. №14-39 від 30.05.2022);

від відповідача - Маніулова Я.І.( довір. від 29.12.2020)

від третьої особи - Ербелідзе А.О. ( наказ №258К від 01.06.2017);

від прокуратури - Вівдиченко О.І. ( посв. №058232 від 01.12.2022);

розглянувши матеріали апеляційних скарг Акціонерного товариства "Укртрансгаз" та Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"

на рішення Господарського суду міста Києва від 08.12.2021

у справі № 8/88 (колегія суддів: П.І. Паламар - головуючий, судді: А.М. Івченко, О.М.Ярмак)

за позовом Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"

до Публічного акціонерного товариства "Укрнафта"

третя особа: Акціонерне товариство "Укртрансгаз"

за участю Київської міської прокуратури

про визнання договору укладеним

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 08.12.2021 у справі №8/88 у позові Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» м.Києва відмовлено.

Рішення місцевого господарського суду ґрунтується на тому, що:

- укладення договору, предметом якого є поставка природного газу, власного видобутку, видобутого у 2011 році, для потреб населення, станом на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами у справі було обов`язковим в силу вимог Закону України «Про функціонування ринку природного газу»;

- зважаючи на скасування правового акту, на підставі якого умовами спірного проекту договору була визначена ціна продажу природного газу, між сторонами не було узгоджено такої істотної умови договору, як ціна.

Не погоджуючись з рішенням, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить Північний апеляційний господарський суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва та прийняти нове рішення, яким позовом задовольнити повністю.

В апеляційній скарзі позивач зазначає про те, що:

- укладення договору між ПАТ «Укрнафта» та уповноваженим суб`єктом з формування і розпорядження ресурсами природного газу, що використовується для потреб населення, - НАК «Нафтогаз України», предметом якого є поставка природного газу, було обов`язковим в силу положень закону;

- позивачем було дотримано порядок, встановлений ст.181 ГК України для укладення договорів, проте ПАТ «Укрнафта» не підписало проект договорів, чим порушило приписи п.3 ч.2 ст.22 Закону України «Про засади функціонування ринку природного газу» та вимоги ст. 181 ГК України;

- між ПАТ «Укрнафта» та НАК «Нафтогаз України» протягом 2011 року виникло зобов`язання на умовах (предмет, ціна та строк дії договору) визначених Законом «Про засади функціонування ринку природного газу»; при цьому таке господарське зобов`язання виникло незалежно від факту відсутності волевиявлення ПАТ «Укрнафта», зокрема, в частині визначеної на підставі Закону ціни реалізації природного газу для потреб населення, а тому твердження щодо відсутності погодження такої істотної умови договору, як ціна є безпідставним.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.07.2022 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на рішення Господарського суду міста Києва від 08.12.2021, справу № 8/88 призначено до розгляду на 10.08.2022.

Не погоджуючись з рішенням, третя особа звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить Північний апеляційний господарський суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 08.12.2021 та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» задовольнити повністю.

В апеляційній скарзі третя особа зазначає про те, що:

- в п.4.2 проекту договору зазначено, що сторони домовились, що ціна на газ, що вказана в пункті 4.1 цього договору, визначена на день його підписання і може бути змінена у разі прийняття уповноваженими органами відповідних нормативних актів; у разі зміни ціни сторони оформлюють додаткову угоду до цього договору і в разі необхідності здійснюють перерахунок за отриманий природний газ за новими цінами; отже, на думку скаржника, ціна в договорі сформована на підставі постанови Національної комісії регулювання електроенергетики від 27.07.2010 №889, а не поставлена в залежність з її чинністю/ не чинністю;

- між ПАТ «Укрнафта» та НАК «Нафтогаз України» протягом 2011 року виникло та існувало господарське зобов`язання на умовах (предмет, ціна та строк дії договору) визначених Законом України «Про засади функціонування ринку природного газу»; при цьому таке господарське зобов`язання виникло незалежно від факту відсутності волевиявлення ПАТ «Укрнафта», зокрема, в частині визначеної на підставі Закону ціни реалізації природного газу для потреб населення, а тому твердження відповідача щодо відсутності погодження такої істотної умови договору, як ціна є безпідставним.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.06.2022 апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Укртрансгаз" залишено без руху. роз`яснено, що протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали Акціонерне товариство "Укртрансгаз" має право усунути недоліки, а саме, подати до Північного апеляційного господарського суду докази сплати судового збору в сумі 3277,50 грн.

20.06.2022 до Північного апеляційного господарського суду від Акціонерного товариства "Укртрансгаз" надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги, з якої слідує, що заявником виконано вимоги ухвали Північного апеляційного господарського суду від 09.06.2022.

Розпорядженням Північного апеляційного господарського суду від 08.08.2022 у зв`язку з перебуванням судді Куксова В.В. у відпустці, для вирішення питання про відкриття провадження у справі № 8/88 здійснено повторний автоматизований розподіл справи.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу справи між суддями від 08.08.2022 у справі № 8/88 визначено колегію суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя: Пашкіна С.А., судді: Буравльов С.І., Шапран В.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.08.2022 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Укртрансгаз" на рішення Господарського суду міста Києва від 08.12.2021, справу № 8/88 призначено до розгляду на 10.08.22, об`єднано апеляційні скарги Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" та Акціонерного товариства "Укртрансгаз" на рішення Господарського суду міста Києва від 08.12.2021 у справі № 8/88 в одне провадження.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.08.2022 клопотання Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" про зупинення провадження у справі №8/88 - задоволено. Провадження у справі №8/88 зупинено до набрання законної сили рішенням у справі №910/3660/18.

Не погоджуючись з ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.08.2022 про зупинення провадження у справі № 8/88 Акціонерне товариство "Укртрансгаз" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просило скасувати ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 10.08.2022 у справі № 8/88, передати справу № 8/88 для подальшого розгляду до Північного апеляційного господарського суду.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 18.10.2022 у справі № 8/88 касаційну скаргу Акціонерного товариства "Укртрансгаз" задоволено. Ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 10.08.2022 у справі № 8/88 скасовано, справу передано до Північного апеляційного господарського суду для продовження розгляду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.11.2022 призначено справу № 8/88 за апеляційними скаргами Акціонерного товариства "Укртрансгаз" та Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на рішення Господарського суду міста Києва від 08.12.202 до розгляду на 30.11.2022.

В матеріалах справи наявний відзив відповідача, на апеляційні скарги, в якому відповідач зазначає про те, що:

- в діях ПАТ «Укрнафта» як в період чинності Законеу України «Про засади функціонування ринку природного газу» від 08.07.2010 №2467-VI, так і після втрати ним чинності відсутні ознаки протиправної поведінки, відповідно, будь-яких прав позивача, які б потребували судового захисту, відповідач не порушував; крім того, на переконання ПАТ «Укрнафта», позивачем не доведено (належними та допустимими засобами доказування), які ж саме належні йому права потребують судовому захисту шляхом визнання укладеним договору поставки газу зі строком дії до 31 грудня 2011 року; звернення позивача до господарського суду з позовом у даній справі підтверджує, що ніяких набутих прав на дату звернення із позовом до суду у нього не було, а відсутність закупівельної ціни, визначеної НКРЕ, і недопустимість її визначення в інший спосіб унеможливлює набуття позивачем будь-яких прав на укладення спірного договору у майбутньому.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача, відповідача, третьої особи, прокурора колегією суддів встановлено.

8 лютого 2011 р. позивач запропонував відповідачу укласти договір поставки протягом 2011 року природного газу власного видобутку для потреб населення, надіславши останньому листом № 6-692/1.2-11 два примірники підписаного зі свого боку договору.

За умовами запропонованого договору відповідач зобов`язується передати позивачу протягом 2011 року у власність природний газ в обсязі до 2100000000 м3 власного видобутку для потреб населення, а позивач - приймати та оплачувати газ на умовах договору.

Строк дії договору відповідно до умов п.10.1 проекту договору вважається укладеним з дати його підписання та скріплення печатками сторін і діє в частині поставки газу з 1 січня 2011 року до 31 грудня 2011 року, а в частині проведення розрахунків за газ - до їх повного завершення покупцем.

Однак відповідач не підписав зазначеного проекту договору, що і стало підставою для звернення Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" до господарського суду з позовом у цій справі, в якому з урахуванням поданої до Господарського суду міста Києва заяви про зміну предмета позову просив визнати укладеним договір поставки протягом 2011 року природного газу власного видобутку для потреб населення у запропонованій ним редакції.

Спірні правовідносини з приводу поставки природного газу власного видобутку, видобутого у 2011 році, для потреб населення, були врегульовані чинним на час здійснення позивачем оферти Законом України "Про засади функціонування ринку природного газу" (далі-Закон), постановою Кабінету Міністрів України "Про забезпечення споживачів природним газом" № 1729 від 27 грудня 2001 р.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 10 Закону підприємства, частка держави у статутному фонді яких становить 50% та більше, господарські товариства, 50% та більше акцій (часток, паїв) яких перебувають у статутному фонді інших господарських товариств, контрольним пакетом акцій яких володіє держава, а також дочірні підприємства, представництва та філії таких підприємств і товариств, учасники договорів про спільну діяльність та/або особи, уповноважені договорами про спільну діяльність, укладеними за участю зазначених підприємств, щомісяця здійснюють продаж усього товарного природного газу, видобутого на підставі спеціальних дозволів на користування надрами в межах території України, континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони, для формування ресурсу природного газу, що використовується для потреб населення, безпосередньо суб`єкту, уповноваженому Кабінетом Міністрів України на формування такого ресурсу, за закупівельними цінами, які для кожного суб`єкта господарювання-власника спеціального дозволу на користування нафтогазоносними надрами щороку встановлюються національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, згідно із затвердженим нею Порядком формування, розрахунку та встановлення цін на природний газ для суб`єктів господарювання, що здійснюють його видобуток.

Сторонами визнаються обставини відповідності правового статусу відповідача критеріям, визначених вищевказаними вимогами Закону.

Згідно вимог п. 3 ч. 2 ст. 22 цього Закону газодобувні підприємства зобов`язані подавати Національній комісії регулювання електроенергетики України інформацію про заплановані на наступний календарний рік показники повної собівартості видобутого природного газу, рентної плати, а також прогнозованих обсягів видобування природного газу для формування, розрахунку та встановлення закупівельних цін на природний газ для суб`єктів господарювання, що здійснюють його видобування, відповідно до Порядку, затвердженого Національною комісією регулювання електроенергетики України, а у випадках, визначених статтею 10 цього Закону, укладати угоди з реалізації природного газу за закупівельними цінами.

Уповноваженим суб`єктом з формування і розпорядження ресурсами природного газу, що використовується для потреб населення, згідно з п. 2 постанови Кабінету Міністрів України № 1729 від 27 грудня 2001 р. "Про забезпечення споживачів природним газом" є Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України".

Пунктом 2 вказаної постанови Кабінету Міністрів України № 1729 від 27 грудня 2001р. було встановлено, що потреба населення, релігійних організацій, установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів (в межах обсягів природного газу, що використовуються як пальне для забезпечення горіння Вічного вогню) в природному газі задовольняється з ресурсу природного газу, який формується за рахунок продажу підприємствами, частка держави у статутному фонді яких становить 50% та більше, господарськими товариствами, 50% та більше акцій (часток, паїв) яких перебуває у статутних фондах інших господарських товариств, контрольним пакетом акцій яких володіє держава, а також дочірніми підприємствами, представництвами та філіями таких підприємств і товариств, учасниками договорів про спільну діяльність, укладених за участю зазначених підприємств і товариств, та/або уповноваженими такими договорами особами Національній акціонерній компанії "Нафтогаз України" всього обсягу природного газу (в т.ч. нафтового (попутного) газу) власного видобутку, який здійснюється на підставі спеціальних дозволів на користування надрами (за винятком обсягів газу, що використовується видобувними підприємствами відповідно до напрямів, визначених прогнозним річним балансом находження та розподілу природного газу по Україні, що затверджений Кабінетом Міністрів України), а у разі нестачі - за рахунок інших ресурсів Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України".

Підприємства, зазначені в абзаці першому цього підпункту, а також учасники договорів про спільну діяльність, відповідно до яких розмір внеску підприємств, частка держави у статутному фонді яких становить 50% та більше, господарських товариств, 50% та більше акцій (часток, паїв) яких перебуває у статутних фондах інших господарських товариств, контрольним пакетом акцій яких володіє держава, а також дочірніх підприємств, представництв та філій таких підприємств і товариств перевищує 50% загального розміру внесків учасників договорів про спільну діяльність, реалізують видобутий природний газ (за винятком обсягів газу, що використовується видобувними підприємствами відповідно до напрямів, визначених прогнозним річним балансом надходження та розподілу природного газу по Україні, що затверджений Кабінетом Міністрів України) виключно Національній акціонерній компанії "Нафтогаз України" за ціною, затвердженою Національною комісією регулювання електроенергетики для кожного суб`єкта господарювання, визначеного в цьому абзаці.

Загальний порядок укладання господарських договорів за рішенням суду регулюється статтею 187 ГК України та статтею 649 ЦК України.

Відповідно до ст. 187 ГК України спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов`язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом. Інші переддоговірні спори можуть бути предметом розгляду суду у разі якщо це передбачено угодою сторін або якщо сторони зобов`язані укласти певний господарський договір на підставі укладеного між ними попереднього договору. День набрання чинності рішенням суду, яким вирішено питання щодо переддоговірного спору, вважається днем укладення відповідного господарського договору, якщо рішенням суду не визначено інше.

Зі змісту зазначеної статті вбачається, що переддоговірним є спір, який виникає у разі, якщо сторона ухиляється або відмовляється від укладення договору в цілому або не погоджує окремі його умови. При цьому передати переддоговірний спір на вирішення суду можливо лише тоді, коли хоча б одна із сторін є зобов`язаною його укласти через пряму вказівку закону, або на підставі обов`язкового для виконання акта планування. В інших випадках спір про укладення договору чи з умов договору може бути розглянутий господарським судом тільки за взаємною згодою сторін або якщо сторони зв`язані зобов`язанням укласти договір на підставі існуючого між ними попереднього договору. У разі вирішення судом переддоговірного спору з дотриманням вказаних вимог днем укладення договору вважається день набрання чинності відповідним рішенням суду, враховуючи, що в такому випадку договірне зобов`язання між сторонами виникає саме на підставі судового рішення.

Отже, в розумінні наведених норм закону спір, який виник між сторонами у справі щодо укладення договору, укладення якого є обов`язковим на підставі закону, є переддоговірним спором, оскільки відповідач ухиляється від укладення спірного договору, укладення якого є обов`язковим в силу вимог закону, та спір підлягає розгляду господарським судом.

Згідно ч. 3 ст. 179 ГК України укладання господарського договору є обов`язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов`язком для суб`єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов`язковості укладення договору для певних категорій суб`єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

Відповідно до вимог ст. 649 ЦК України розбіжності, що виникли між сторонами при укладенні договору на підставі правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування та в інших випадках, встановлених законом, вирішуються судом. Розбіжності, що виникли між сторонами при укладенні договору не на підставі правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, можуть бути вирішені судом у випадках, встановлених за домовленістю сторін або законом.

З огляду на викладене укладення договору, предметом якого є поставка природного газу, власного видобутку, видобутого у 2011 році, для потреб населення, станом на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами у справі було обов`язковим в силу вимог Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу".

Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Положеннями ст. 180 ГК України встановлено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства.

Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Частиною 6 ст. 265 ГК України встановлено, що до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Отже, перелік істотних та обов`язкових умов договору поставки (купівлі-продажу) визначено у главі 54 ЦК України.

Відповідно до положень статей 655, 656, 691, 712 ЦК України істотними умовами договору поставки є предмет (товар, майно або майнові права), ціна товару та строки його передачі.

Частиною 5 ст.180 ГК України ціна у господарському договорі визначається в порядку, встановленому цим Кодексом, іншими законами, актами Кабінету Міністрів України.

Частиною 1 статті 10 Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу" в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України "Про забезпечення споживачів природним газом" № 1729 від 27.12.2001 встановлено, що поставка природного газу, видобутого оператором за договором про спільну інвестиційну діяльність, здійснюється газодобувним підприємством Національній акціонерній компанії "Нафтогаз України" за закупівельними цінами, які для кожного суб`єкта господарювання - власника спеціального дозволу на користування нафтогазоносними надрами щороку встановлюються Національною комісією регулювання електроенергетики України згідно із затвердженим нею Порядком формування, розрахунку та встановлення цін на природний газ для суб`єктів господарювання, що здійснюють його видобуток.

З огляду на викладене суд першої інстанції правильно зазначив, що правовідносини в частині визначення ціни природного газу між сторонами спірного правочину зазнають імперативного регулюючого впливу держави шляхом затвердження її розміру постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України.

Згідно п.п. 4.1.-4.4. проекту договору ціна газу за 1000 м3 відповідно до постанови Національної комісії регулювання енергетики України № 889 від 27 липня 2010р. становить 549,60грн з урахуванням ПДВ. Сторони домовились, що ціна на газ, що вказана в п.4.1. договору, визначена на день його підписання і може бути змінена у разі прийняття уповноваженими органами відповідних нормативних актів. У разі зміни ціни сторони оформляють додаткову угоду до договору і в разі необхідності здійснюють перерахунок за отриманий природний газ за новими цінами. Ціна, газу визначається без врахування вартості транспортування та постачання газу територією України. Загальна розрахункова сума договору орієнтовно складає 1154160000грн з урахуванням ПДВ.

Вказана постанова Національної комісії регулювання енергетики України "Про встановлення ціни на товарний природний газ для ВАТ "Укрнафта" № 889 від 27 липня 2010р. була визнана протиправною та скасована з дати її прийняття постановою Окружного адміністративного суду міста Києва у справі № 2а-10541/12/2670 від 29 квітня 2014 р., яка була залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 липня 2014 р. і набрала законної сили.

З огляду на встановлені зазначені обставини справи колегія суддів, зважаючи на скасування правового акту, на підставі якого умовами спірного проекту договору була визначена ціна продажу природного газу, погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що між сторонами не було узгоджено такої істотної умови договору як ціна.

Доводи позивача та третьої особи щодо чинності постанови про визначення ціни природного газу на час здійснення ним пропозиції про укладення спірного договору, є безпідставними та суперечать зібраним доказам про втрату чинності таким рішенням державного регулятора з часу його прийняття.

Враховуючи викладене, Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, рішення Господарського суду міста Києва від 08.12.2021 не підлягає скасуванню.

Судовий збір, у зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги позивача та третьої особи, у відповідності до вимог ст. 129 ГПК України покладається на позивача та третю особу.

Керуючись ст.ст. 269, 270, 273-279, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Укртрансгаз" залишити без задоволення.

2. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" залишити без задоволення.

3. Рішення Господарського суду міста Києва від 08.12.2021 у справі №8/88 залишити без змін.

4. Матеріали справи №8/88 повернути до Господарського суду міста Києва.

5. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня її проголошення.

В разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови суду апеляційної інстанції зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено та підписано 30.01.2023

Головуючий суддя С.А. Пашкіна

Судді С.І. Буравльов

В.В. Шапран