Ухвала

від 13.03.2023 по справі 8/88

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

13 березня 2023 року

м. Київ

cправа № 8/88

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду:

Вронської Г.О.

розглянувши матеріали касаційних скарг Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" та Акціонерного товариства "Укртрансгаз"

на рішення Господарського суду міста Києва

у складі колегії суддів: Паламар П.І., Івченко А.М., Ярмак О.М.

від 08.12.2021

та постанову Північного апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Пашкіна С.А., Буравльов С.І., Шапран В.В.

від 30.11.2022

за позовом Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"

до Публічного акціонерного товариства "Укрнафта"

за участю третьої особи Акціонерного товариства "Укртрансгаз"

за участю Київської міської прокуратури

про визнання договору укладеним

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі - Позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" (далі - Відповідач) про зобов`язання укласти договір.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 08.12.2021, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 30.11.2022, у задоволенні позову відмовлено.

Рішення судів попередніх інстанцій мотивовано тим, що укладення договору між Позивачем та Відповідачем предметом якого є поставка природного газу, було обов`язковим в силу положень законодавства. Крім того, Позивачем було дотримано порядок, встановлений статтею 181 Господарського кодексу України (далі - ГК України) для укладення договорів, проте Відповідач не підписав проект договорів, чим порушив приписи п.3 ч.2 ст.22 Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу" та вимоги статтю 181 ГК України. Суди зазначили, що між Позивачем та Відповідачем протягом 2011 року виникло зобов`язання на умовах (предмет, ціна та строк дії договору) визначених Законом «Про засади функціонування ринку природного газу», при цьому таке господарське зобов`язання виникло незалежно від факту відсутності волевиявлення Відповідача зокрема, в частині визначеної на підставі вищезазначеного закону ціни реалізації природного газу для потреб населення, а тому твердження щодо відсутності погодження такої істотної умови договору, як ціна є безпідставним.

20 лютого 2023 року Позивач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 08.12.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 30.11.2022.

Крім того, 20 лютого 2023 року Акціонерне товариство "Укртрансгаз" (далі - Скаржник - 1) звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 08.12.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 30.11.2022.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, Суд встановив, що касаційні скарги не відповідають вимогам статті 290 ГПК України.

Відповідно до пункту 2 частини 4 статті 290 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".

Згідно з підпунктом 5 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції, чинній на момент звернення з касаційною скаргою) за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Відповідача про про зобов`язання укласти договір у березні 2011 року.

На момент звернення із позовною заявою відповідно до підпункту "б" частини 2 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 № 7-93 "Про державне мито" (в редакції від 17.11.2009), зокрема, із позовних заяв немайнового характеру, що подаються до господарських судів, судовий збір сплачувався у розмірі 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Приписами пункту 22.5 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" (у редакції від 05.08.2009) визначено, що якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум, то для цілей їх застосування використовується сума у розмірі 17 гривень.

Отже за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру у даній справи судовий збір підлягав сплаті у розмірі 85,00 грн (5 * 17 грн).

Таким чином, при зверненні з касаційною скаргою, Позивач та Скаржник - 1 мали сплатити судовий збір у сумі 170,00 грн (17 грн * 5 * 200 %).

Проте до касаційної скарги Позивач не додав доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі.

Крім того, Скаржник - 1 до касаційної скарги не додав доказів сплати судового збору, про що Верховний Суд склав акт №29.1-08/118 від 20.02.2023.

Таким чином, Позивачу та Скаржнику - 1 необхідно усунути недоліки поданих ними касаційних скарг шляхом надання Суду доказів оплати судового збору у сумі 170, 00 грн.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 174, 234, 287, 290, 292 ГПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Касаційні скарги Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" та Акціонерного товариства "Укртрансгаз" на рішення Господарського суду міста Києва від 08.12.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 30.11.2022 у справі №8/88 залишити без руху.

2. Надати Акціонерному товариству "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" та Акціонерному товариству "Укртрансгаз" строк для усунення недоліків касаційної скарги, що не перевищує десять днів з дня вручення ухвали.

3. У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційну скаргу буде повернуто скаржникам.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Суддя-доповідач Г. Вронська