Постанова

від 18.10.2022 по справі 212/6738/18

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/4735/22 Справа № 212/6738/18 Суддя у 1-й інстанції - Ваврушак Н. М. Суддя у 2-й інстанції - Єлізаренко І. А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 жовтня 2022 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого судді Єлізаренко І.А.

суддів Красвітної Т.П., Свистунової О.В.

за участю секретаря Паромової О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Щербатюк Валентина Анатоліївни на рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 12 січня 2021 року та на додаткове рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 26 січня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного сумісного майна подружжя, та зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя,-

В С Т А Н О В И Л А :

У вересні 2018 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про поділ спільного сумісного майна подружжя.

В обґрунтування позовних вимог, які неодноразово уточнювалися в ході судового розгляду справу, ОСОБА_2 посилалася на те, що вона із ОСОБА_1 з 01 січня 2013 року почали проживати однією сім`єю без реєстрації шлюбу. Під час спільного проживання в орендованій квартирі вони мали спільний сімейний бюджет. Вона працювала в КЗО "Багатопрофільний навчально-реабілітаційний центр "Сузір`я", отримувала заробітну плату. ОСОБА_1 на той час працював заступником начальника Криворізької Північної ОДПІ Головного управління ДФС у Дніпропетровській області та отримував заробітну плату. Із спільних коштів вони сплачували плату за оренду квартири, купували одяг, продукти харчування. В орендованій квартирі за вищевказаною адресою сторони проживали до січня 2014 року, потім перейшли мешкати в квартиру матері відповідача за адресою: АДРЕСА_1 . 03 травня 2014 року, між сторонами було укладено шлюб, зареєстрований Довгинцівським районним у місті Кривому Розі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області. Від шлюбу сторони мають двох малолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відповідно до рішення Криворізької міської ради № 1328 від 22 серпня 2012 року, ОСОБА_5 було надано земельну ділянку площею 840 кв.м. під будівництво житлового будинку, розташованого в АДРЕСА_2 , кадастровий номер: 1211000000:04:201:0025. Під час перебування у цивільному шлюбі та вже після реєстрації шлюбу офіційно ОСОБА_5 почав будувати житловий будинок для їхньої родини, за спільні кошти купував будівельні матеріали і винайняв робітників, які збудували фундамент під будівлю та сплачував заробітну плату найманим будівельникам. У червні 2017 року, шлюбні відносини між сторонами припинено, житловий будинок побудований практично повністю, проте не зареєстрований відповідно до вимог законодавства. Рішенням Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 22 червня 2018 року, шлюб між сторонами, розірвано. Рішенням Інгулецького районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 20 вересня 2018 року із ОСОБА_5 на користь ОСОБА_2 стягнуто аліменти на утримання двох неповнолітніх дітей в розмірі 1/3 частки від його заробітку. На підставі викладеного ОСОБА_2 просила суд встановити факт проживання однією сім`єю ОСОБА_2 з ОСОБА_1 без реєстрації шлюбу з 01 січня 2013 року по 03 травня 2014 року; визнати будівельні матеріали та конструктивні елементи незавершеного будівництвом будинку, розташованого в АДРЕСА_2 /кадастровий номер земельної ділянки 1211000000:04:201:0025/, придбані в період спільного проживання ОСОБА_2 з ОСОБА_1 без реєстрації шлюбу в період з 01 січня 2013 року по 03 травня 2014 року, а саме: цеглу будівельну б/у 700 шт., цемент 50 кг 7 мішків, перемичку, плити перекриття 4,7м х 0,8м 14 шт., плити перекриття 4,3 м х 0,8 м 11 шт., плити стінові 1 мх1,2м х 0,4 м 25 шт., плити перекриття 1,2 м. х1,6 м 12 шт., цемент 25 кг 20 мішків, шлак 1 ЗИЛ, арматуру 0,1 тони, піну монтажну 750 мл. 10 флаконів, гідроізоляцію /мастика/ 25 кг 2 відра, спільним сумісним майном жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі, поділити їх та стягнути з відповідача на користь ОСОБА_2 грошову компенсацію 1/2 частини вартості вищевказаних будівельних матеріалів з урахуванням вартості виконаних будівельних робіт в сумі 26200 грн., залишивши у власності ОСОБА_1 всі будівельні матеріалів та конструктивні елементи незакінченого будівництвом житлового будинку, площею 166 кв.м., розташованого в АДРЕСА_2 ; стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір в розмірі 1825 грн. 60 коп. та витрати на залучення експерта в розмірі 1000 грн., всього 2825 грн. 60 коп.

У листопаді 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя.

В обґрунтування зустрічних позовних вимог ОСОБА_1 посилався на те, що 04 травня 2014 року між ним та ОСОБА_2 було зареєстровано шлюб, який 22 червня 2018 року було розірвано за рішенням суду. Від шлюбу сторони мають двох малолітніх доньок: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . ОСОБА_1 зазначає, що на протязі всього подружнього життя в повному обсязі забезпечував сім`ю, дозволяючи ОСОБА_2 витрачати свої зароблені кошти виключно на особисті потреби. Спільного майна набутого за час шлюбу у подружжя немає, проте у ОСОБА_1 на початку 2015 року виникли кредитні зобов`язання перед АТ КБ "Приватбанк", які відображені в його електронній декларації. Початкова сума зобов`язання з 01 січня 2015 року становила 23500 грн., на момент розірвання шлюбу 01 червня 2018 року сума кредитних зобов`язань становила - 40167 грн. 08 коп. Вказані кошти витрачені виключно в інтересах сім`ї. АТ КБ "Приватбанк" було збільшено кредитний ліміт грошових коштів за що він придбав у квітні 2018 року дитячі ліжечка на суму 7100 грн. За період з 01 грудня 2017 року по 29 травня 2018 року, ОСОБА_1 для забезпечення родини за кредитною карткою витратив на сім`ю за 6 місяців - 23702 грн. 43 коп. ОСОБА_1 зазначає, що продовжував перераховувати кошти на картку відповідача, купувати речі, продукти та іграшки донькам, сплачувати комунальні послуги, які нараховувались за адресою: АДРЕСА_1 , яка на праві приватної власності належить його матері, та в якій він зареєстрований він разом із ОСОБА_2 та доньками. У зв`язку з неможливістю проживати в квартирі разом з ОСОБА_2 та доньками через постійні сварки, він був змушений піти з власної квартири. Загальна сума витрат позивача на дітей за період з травня по вересень 2018 року склала 12040 грн. 86 коп. Крім того, з моменту розірвання шлюбу між сторонами, тобто з травня 2018 року, ОСОБА_2 не сплачує комунальні послуги за адресою проживання її та дітей по АДРЕСА_1 , тому він змушений самостійно сплачувати комунальні послуги, що становить 23155 грн. 43 коп., щоб запобігти утворенню заборгованості у квартирі, яка належить його матері. На підставі викладеного ОСОБА_1 просив суд стягнути із ОСОБА_2 на його користь солідарно суму боргового зобов`язання на загальну суму у розмірі - 40167 грн. 08 коп., що є спільною сумісною власністю подружжя перед АТ КБ "Приватбанк" за кредитним договором укладеним в інтересах сім`ї у розмірі 20083 грн. 54 коп. Судові витрати понесені позивачем у разі задоволення позовних вимог зустрічного позову покласти на відповідача в розмірі 704 грн. 80 коп.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 12 січня 2021 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено. Встановлено факт проживання однією сім`єю ОСОБА_2 з ОСОБА_1 , без реєстрації шлюбу з 01 січня 2013 року по 03 травня 2014 року. Визнано будівельні матеріали та конструктивні елементи незавершеного будівництвом будинку, розташованого в АДРЕСА_2 /кадастровий номер земельної ділянки 1211000000:04:201:0025/, придбані в період спільного проживання ОСОБА_2 з ОСОБА_1 без реєстрації шлюбу в період з 01 січня 2013 року по 03 травня 2014 року, а саме цеглу будівельну бувшу у використанні 700 шт., цемент 50 кг 7 мішків, перемичку, плити перекриття 4,7м х 0,8м 14 шт., плити перекриття 4,3 м х 0,8 м 11 шт., плити стінові 1 мх1,2м х 0,4 м 25 шт., плити перекриття 1,2 м. х1,6 м 12 шт., цемент 25 кг 20 мішків, шлак 1 ЗИЛ, арматуру 0,1 тони, піну монтажну 750 мл. 10 флаконів, гідроізоляцію /мастика/ 25 кг 2 відра, на загальну суму з урахуванням вартості виконаних будівельних робіт - 52400 грн., спільним сумісним майном жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошову компенсацію 1/2 частини вартості будівельних матеріалів з урахуванням вартості виконаних будівельних робіт в сумі 26200 грн. Залишено у власності ОСОБА_1 всі будівельні матеріали та конструктивні елементи незакінченого будівництвом житлового будинку, площею 166 кв.м., розташованого в АДРЕСА_2 /кадастровий номер земельної ділянки 1211000000:04:201:0025/. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 1825 грн. 60 коп. та витрати на залучення експерта в розмірі 1000 грн. У задоволенні зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя, відмовлено.

Додатковим рішенням Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 26 січня 2021 року викладено восьмий абзац рішення суду від 12 січня 2021 року у наступній редакції: "Скасувати заходи забезпечення позову відповідно до ухвали Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 29 жовтня 2018 року (справа № 212/6738/18; 2-з/212/57/18). Зняти арешт з будівельних матеріалів та конструктивних елементів незавершеного будівництвом житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 на належній ОСОБА_1 земельній ділянці. Зняти заборону ОСОБА_1 на відчуження вищевказаних будівельних матеріалів та конструктивних елементів незакінченого будівництвом будинку та житлового будинку, у разі реєстрації права власності, за ОСОБА_1 "

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - адвокат Щербатюк В.А. просить рішення суду від 12 січня 2021 року та додаткове рішення суду від 26 січня 2021 року скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 , задовольнити зустрічні позовні вимоги ОСОБА_1 , посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права.

У відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_2 - адвокат Калашникова І.В. просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду залишити без змін, посилаючись на його законність та обгрунтованість.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 13 травня 2021 року апеляційну скаргу представника Щербатюк В.А. , яка діє від імені та в інтересах ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 12 січня 2021 року залишено без змін (т.2 а.с.168-172).

Постановою Верховного Суду від 26 квітня 2022 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Постанову Дніпровського апеляційного суду від 13 травня 2021 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції (т.2 а.с.233-238).

Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст.ст.12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до абз. 1 ч. 2 ст. 3 СК України встановлено, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

Сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства (ч. 4 ст. 3 СК України).

Відповідно до частин першої та другої статті 21 СК України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану. Проживання однією сім`єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення у них прав та обов`язків подружжя.

Згідно із частиною першою статті 36 цього Кодексу шлюб є підставою для виникнення прав та обов`язків подружжя.

Відповідно до статті 74 СК України, якщо жінка та чоловік проживають однією сім`єю, але не перебувають у шлюбі між собою, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними. На майно, що є об`єктом спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, поширюються положення глави 8 цього Кодексу.

Для визначення осіб як таких, що перебувають у фактичних шлюбних відносинах, для вирішення майнового спору на підставі статті 74 СК України, суд повинен встановити факт проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу в період, протягом якого було придбано спірне майно.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі

№ 644/6274/16-ц (провадження № 14-283цс18) вказано, що "згідно з абзацом п`ятим пункту 6 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України

від 03 червня 1999 року № 5-рп/99 у справі про офіційне тлумачення терміна "член сім`ї" членами сім`ї військовослужбовця є, зокрема, особи, які постійно з ним мешкають і ведуть спільне господарство. До таких осіб належать не тільки близькі родичі (рідні брати, сестри, онуки, дід і баба), але й інші родичі чи особи, які не перебувають з військовослужбовцем у безпосередніх родинних зв`язках (брати, сестри дружини (чоловіка); неповнорідні брати і сестри; вітчим, мачуха; опікуни, піклувальники, пасинки, падчерки й інші). Обов`язковими умовами для визнання їх членами сім`ї, крім спільного проживання, є: ведення спільного господарства, тобто наявність спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівля майна для спільного користування, участь у витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин. Отже, законодавство не передбачає вичерпного переліку членів сім`ї та визначає критерії, за наявності яких особи складають сім`ю. Такими критеріями є спільне проживання (за винятком можливості роздільного проживання подружжя з поважних причин і дитини з батьками), спільний побут і взаємні права й обов`язки".

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 554/8023/15-ц (провадження № 14-130цс19) зроблено висновок, що "вирішуючи питання про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, суд має установити факти: спільного проживання однією сім`єю; спільний побут; взаємні права та обов`язки (статті 3, 74 СК України)".

Відповідно до статті 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності. Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Таке положення містить і норма статті 368 ЦК України.

Дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними (стаття 63 СК України).

За статтями 69, 70 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності. У разі поділу такого майна частки майна дружини та чоловіка є рівними.

У разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом (частина друга статті 372 ЦК України).

У ЦК України, крім понять "нерухомість", "нерухоме майно", "об`єкт нерухомого майна" (частина перша статті 181, пункт 6 частини першої статті 346, статті 350, 351), вживаються також інші поняття, наприклад: "об`єкт незавершеного будівництва" (стаття 331), "об`єкт будівництва" (статті 876, 877, 879-881, 883), однак прямого визначення цих понять не міститься.

Виходячи з аналізу чинного законодавства та враховуючи характерні ознаки незавершеного будівництва, слід визнати, що об`єкт будівництва (об`єкт незавершеного будівництва) - це нерухома річ особливого роду: її фізичне створення розпочато, однак не завершено. Щодо такої речі можливе встановлення будь-яких суб`єктивних майнових, а також зобов`язальних прав, у випадках та в порядку, визначених актами цивільного законодавства.

Вирішуючи питання про виникнення, зміну та припинення суб`єктивних цивільних прав стосовно об`єкта незавершеного будівництва, потрібно враховувати особливості та обмеження, встановлені законодавчими актами.

Відповідно до частини другої статті 331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

У частині тертій статті 331 ЦК України встановлено, що до завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна).

Отже, новостворене нерухоме майно набуває юридичного статусу житлового будинку після прийняття його до експлуатації і з моменту державної реєстрації права власності на нього. Однак до цього, не будучи житловим будинком з юридичного погляду, об`єкт незавершеного будівництва є сукупністю будівельних матеріалів, тобто речей, як предметів матеріального світу, щодо яких можуть виникати цивільні права та обов`язки, тому такий об`єкт є майном, яке за передбачених законом умов може належати на праві спільної сумісної власності подружжю і з дотриманням будівельних норм і правил підлягати поділу між ними.

За позовом дружини, членів сім`ї забудовника, які спільно будували будинок, а також спадкоємців суд має право здійснити поділ об`єкта незавершеного будівництва, якщо, враховуючи ступінь його готовності, можна визначити окремі частини, що підлягають виділу, і технічно можливо довести до кінця будівництво зазначеними особами.

У разі неможливості поділу об`єкта незавершеного будівництва суд може визнати право за цими особами на будівельні матеріали і конструктивні елементи будинку або з урахуванням конкретних обставин залишити його одній зі сторін, а іншій присудити грошову компенсацію.

Правовий аналіз наведених норм матеріального права дозволяє дійти висновку про те, що об`єкт незавершеного будівництва, зведений за час шлюбу, може бути визнаний об`єктом права спільної сумісної власності подружжя із визначенням часток.

При цьому суд може визнати право на частину об`єкта незавершеного будівництва за кожною зі сторін.

З матеріалів справи вбачається, рішенням Криворізької міської ради № 1328 від 22 серпня 2012 року ОСОБА_1 передано у власність земельну ділянку площею 840 кв.м. під будівництво житлового будинку, яка розташована в АДРЕСА_2 , кадастровий номер: 1211000000:04:201:0025 (т.1 а.с. 20).

Відповідно до Державного акта на право власності на земельну ділянку від 16 жовтня 2012 року ОСОБА_1 було надано у власність земельну ділянку для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка розташована в АДРЕСА_2 , кадастровий номер: 1211000000:04:201:0025 (т.1 а.с. 93).

03 травня 2014 року між сторонами було укладено шлюб, який зареєстровано Довгинцівським районним у місті Кривому Розі відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, актовий запис №149 (т.1 а.с. 15).

Від шлюбу сторони мають двох малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (т.1 а.с. 18, 19).

Відповідно до довідки про доходи КЗО "Багатопрофільний навчально-реабілітаційний центр "Сузір`я" ДОР" від 01 серпня 2018 року № 01.04/254 загальна сума доходу ОСОБА_2 за період з 22 червня 2015 року до 31 грудня 2015 року становила 8197 грн. 85 коп. (т.1 а.с. 24).

У вказаній довідці зазначено, що ОСОБА_2 працювала з 29 серпня 2011 року до 04 травня 2018 року на посаді вчителя КЗО "Багатопрофільний навчально-реабілітаційний центр "Сузір`я" ДОР" .

Відповідно до довідки Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Довгинцівської районної у місті ради від 15 серпня 2018 року допомога призначена та виплачена ОСОБА_2 з 01 грудня 2014 року по 30 червня 2015 року становила 12 040 грн. (т.1 а.с. 22).

Згідно довідки виконавчого комітету Інгулецької районної у місті ради Управління праці та соціального захисту населення від 13 серпня 2018 року допомога призначена та виплачена ОСОБА_2 з 01 січня 2017 року по 31 січня 2017 року, з 01 червня 2017 року по 31 жовтня 2017 року становила 10320 грн. (т.1 а.с. 23).

Відповідно до довідки про доходи КЗО "Багатопрофільний навчально-реабілітаційний центр "Сузір`я" ДОР" від 01 серпня 2018 року № 01.04/254 загальна сума доходу ОСОБА_2 за період з 22 червня 2015 року до 31 грудня 2015 року становила 8197 грн. 85 коп. (т.1 а.с. 24).

У довідці про доходи КЗО "Багатопрофільний навчально-реабілітаційний центр "Сузір`я" ДОР" від 01 серпня 2018 року № 01.04/255 загальна сума доходу ОСОБА_2 за період з 01 січня 2016 року до 31 грудня 2016 року становила 10009 грн. 67 коп. (т.1 а.с. 25).

Згідно довідки про доходи КЗО "Багатопрофільний навчально-реабілітаційний центр "Сузір`я" ДОР" від 01 серпня 2018 року № 01.04/256 загальна сума доходу ОСОБА_2 за період з 01 січня 2017 року до 31 грудня 2017 року становила 62944 грн. 38 коп.( т.1 а.с. 26).

З довідки про доходи КЗО "Багатопрофільний навчально-реабілітаційний центр "Сузір`я" ДОР" від 01 серпня 2018 року № 01.04/257 вбачається, загальна сума доходу ОСОБА_2 за період з 01 січня 2018 року до 03 травня 2018 року становила 40735 грн. 07 коп. (т.1 а.с. 24).

Рішенням Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 22 червня 2018 року, яке набрало законної сили, шлюб між сторонами було розірвано (т.1 а.с.16-17).

Рішенням Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 20 вересня 2018 року у справі №213/1330/18 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання малолітніх дітей, було задоволено позовні вимоги ОСОБА_2 . Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітніх доньок: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/3 частки з усіх видів його заробітної плати (доходу) щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для кожної дитини відповідного віку, починаючи з 18 травня 2018 року і до повноліття дітей. Допущено рішення до негайного виконання в межах суми платежу за один місяць. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 704 грн. 80 коп. (т.1 а.с. 91-92).

Звернувшись до суду із вказаними позовними вимогами, ОСОБА_2 , крім іншого, просила суд встановити факт проживання однією сім`єю ОСОБА_2 з ОСОБА_1 , без реєстрації шлюбу з 01 січня 2013 року по 03 травня 2014 року.

У судовому засіданні у суді першої інстанції позивач ОСОБА_2 належними та допустимими доказами, поясненнями свідків, довела свої позовні вимоги щодо спільного проживання із ОСОБА_1 однією сім`єю без реєстрації шлюбу з 01 січня 2013 року по 03 травня 2014 року - до дня укладення шлюбу.

Зокрема, довела належними та допустимими доказами проживання її та ОСОБА_1 однією сім`єю без реєстрації шлюбу - свідоцтва про народження дітей, які народилися ІНФОРМАЦІЯ_2 , а шлюб між сторонами було укладено 03 травня 2014 року, довідки з місця проживання, свідчення свідків, докази про спільне проживання до реєстрації шлюбу, з яких вбачається, що сторони вважали себе чоловіком та дружиною, піклувалися один про одного та мали спільне господарства, вони мали спільний бюджет, особи були пов`язані спільним побутом і мали спільні права та обов`язки, тобто між ними склалися усталені відносини, що притаманні подружжю.

Такий висновок суду узгоджується із позицією, що викладена в Постанові Верховного Суду від 15 липня 2020 року у справі №524/10054/16 (61-21748св18).

Надані ОСОБА_2 докази щодо спільного проживання сторін без реєстрації шлюбу у вказаний період часу, не спростовані належними та допустимими доказами.

Щодо доводів ОСОБА_2 про ведення сторонами спільного побуту, то ОСОБА_2 ґрунтує такі твердження на показах свідків, які підтверджують придбання певного майна та речей для подальшого використання сторонами та те, що ОСОБА_1 з першого дня знайомства матеріально забезпечував ОСОБА_2 усім необхідним та вирішував усі матеріальні питання щодо їхнього проживання.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку, що сторони у період з 01 січня 2013 року по 03 травня 2014 року, спільно проживали в одному житловому приміщенні, забезпечували себе всім необхідним для життя, вели спільне господарство, витрачали спільні кошти для спільного проживання.

Оскільки починаючи з січня 2013 року сторони несли спільні витрати на придбання та утримання майна, своєю працею брали участь у спільному веденні господарства, як за місцем проживання, квартиру яку винаймали, підтримували інтимні стосунки, як чоловік та жінка, брали спільну участь у святкуванні урочистих подій та вирішенні побутових питань, тому суд дійшов обгрунтованого висновку про існування між ними у вказаний вище період часу взаємних прав і обов`язків, притаманних подружжю, а отже і доведеності факту їх проживання, як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу у зазначений період.

Щодо позовних вимог ОСОБА_2 в частині поділу будівельних матеріалів, придбаних період проживання сторін без реєстрації шлюбу, які використовувалися для будівництва будинку, слід зазначити наступне.

Рішенням Криворізької міської ради № 1328 від 22 серпня 2012 року ОСОБА_1 передано у власність земельну ділянку площею 840 кв.м. під будівництво житлового будинку, яка розташована в АДРЕСА_2 , кадастровий номер: 1211000000:04:201:0025 (т.1 а.с. 20, 93).

Відповідно до Державного акта на право власності на земельну ділянку від 16 жовтня 2012 року ОСОБА_1 було надано у власність земельну ділянку для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка розташована в АДРЕСА_2 , кадастровий номер: 1211000000:04:201:0025 (т.1 а.с. 93).

Відповідно до наданих ОСОБА_1 кошторисних розрахунків по сплаті монтажних робіт ПП "Сервер" від 25 лютого 2013 року та від 28 серпня 2013 року, було проведено роботи та придбано матеріали для монтажу плит перекриття будинку та за монтаж підземного переходу між будинком та гаражем було сплачено 25440 грн. та 26960 грн. (т.1 а.с.94, 95).

У вказаних кошторисних розрахунках зазначені всі будівельні матеріали та перелік будівельних робіт, що вказані ОСОБА_2 у її первісній позовній заяві.

Всього було сплачено за будівельні матеріали та оплачено за будівельні роботи по незакінченому будівництву житлового будинку в сумі 52 400 грн.

Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи доказів на підтвердження введення в експлуатацію завершеного будівництва будинку на вказаній земельній ділянці з кадастровим номером 1211000000:04:201:0025 в АДРЕСА_2 , матеріали справи не містять.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 14 серпня 2020 року було призначено судову будівельно-технічну експертизу у цій справі для визначення вартості 1/2 частини будівельних матеріалів та конструктивних елементів недобудованого житлового будинку, розташованого на належній ОСОБА_1 земельній ділянці з кадастровим номером 1211000000:04:201:0025 в АДРЕСА_2 (т.2 а.с. 83).

Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно власником земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:04:201:0025 в АДРЕСА_2 є ОСОБА_7 на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 10 липня 2020 року (т.2 а.с.98).

Відповідно до повідомлення про неможливість надання висновку №69/20 судової будівельно-технічної експертизи складеного 28 вересня 2020 року, судовим експертом Ткаленко О.М. повідомлено про неможливість проведення судової експертизи через ненадання експерту доступу до об`єкту дослідження (т.2 а.с.89, 90).

ОСОБА_1 не спростував належними доказами відсутність вказаних будівельних матеріалів, та не довів того, що купівля будівельних матеріалів і виконання робіт було здійснено не за спільні кошти із ОСОБА_2 в період їх спільного проживання без реєстрації шлюбу у період часу з 01 січня 2013 року по 03 травня 2014 року.

Таким чином, врахувавши ті обставини, що об`єкт незавершеного будівництва збудований за спільні кошти ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , є об`єктом спільної сумісної власності, суд першої інстанції, дійшов обґрунтованого висновку про визнання будівельних матеріалів та конструктивних елементів незавершеного будівництвом будинку, розташованого в АДРЕСА_2 /кадастровий номер земельної ділянки 1211000000:04:201:0025/, придбаних в період спільного проживання ОСОБА_2 із ОСОБА_1 без реєстрації шлюбу в період з 01 січня 2013 року по 03 травня 2014 року, спільним сумісним майном жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі, та ОСОБА_2 має право на грошову компенсацію 1/2 частки будівельних матеріалів та вартості будівельних робіт по незакінченому будівництву житлового будинку, відповідно до вимог ст. 74 СК України, що становить 26 200 грн., задовольнивши первісні позовні вимоги ОСОБА_2 в цій частині.

Щодо зустрічних позовних вимог ОСОБА_1 про солідарну із ОСОБА_2 суму боргового зобов`язання за кредитним договором укладеного між ним та АТ КБ "Приватбанк" в інтересах сім`ї у розмірі на загальну суму у розмірі 40167 грн. 08 коп., слід зазначити наступне.

Відповідно до частини третьої статті 61 СК України якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім`ї, то гроші, інше майно, в тому числі гонорар, виграш, які були одержані за цим договором, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Частина четверта статті 65 СК України встановлює, що договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім`ї, створює обов`язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім`ї.

Таким чином, якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім`ї, то цивільні права та обов`язки за цим договором виникають в обох із подружжя.

Відповідно до ч.1 ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

ОСОБА_1 надав до Дніпровського апеляційного суду виписки по картці/рахунку НОМЕР_1 , відкритого на його ім"я, за період часу з 01 травня 2014 року по 22 листопада 2018 рік АТ КБ "ПриватБанк" (т.3 а.с. 57-92).

Із вказаних виписки по картці/рахунку вбачається, що ОСОБА_1 користувався коштами у вказаний період часу, які надавалися йому АТ КБ "ПриватБанк" на цю картку. Кошти тривалий час ним витрачалися на придбання продуктів, одягу, взуття, ліків в аптеці, АЗС, поповнення мобільного телефону, придбання у будівельному магазині. Однак, слід зазначити із вказаного переліку здійсненого ОСОБА_1 придбання не встановлено, який саме одяг та взуття і для кого придбавалися, які саме продукти, ліки і для чийого споживання придбавалися. Також не встановлено, які саме витрати на АЗС, їх призначення, поповнення коштів належного кому мобільного телефону проводилися ОСОБА_1 .

Отже, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про недоведеність зустрічних позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення суми боргового зобов`язання за кредитним договором у розмірі 20 083 грн. 54 коп.

За таких обставин, враховуючи встановлені в судовому засіданні фактичні обставини відповідно до наведених норм діючого законодавства, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення первісних позовних вимог ОСОБА_2 , та обґрунтовано відмовив у задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_1 за недоведеністю.

Доводи апеляційної скарги про недоведеність первісних позовних вимог ОСОБА_2 та доведеність зустрічних позовних вимог ОСОБА_1 є безпідставними та спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.

Доводи апеляційної скарги стосовно незаконності та необґрунтованості рішення суду, невідповідності рішення суду фактичним обставинам справи є необгрунтованими.

Приведені в апеляційній скарзі інші доводи зводяться до тлумачення діючого законодавства, незгоди з рішенням суду, переоцінки висновків рішення суду та не спростовують правильність рішення суду першої інстанції.

Будь-яких інших доказів, що спростовують правильність рішення суду в апеляційній скарзі не наведено, тому рішення суду, додаткове рішення суду слід залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Щербатюк Валентини Анатоліївни - залишити без задоволення.

Рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 12 січня 2021 року та додаткове рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 26 січня 2021 року - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя І.А.Єлізаренко

Судді Т.П. Красвітна

О.В.Свистунова