Ухвала

від 03.08.2021 по справі 212/6738/18

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

03 серпня 2021 року

місто Київ

справа № 212/6738/18

провадження № 61-10167ск21

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Погрібного С. О. (суддя-доповідач), Усика Г. І., Яремка В. В., дослідив касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 12 січня 2021 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 13 травня 2021 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного сумісного майна подружжя, за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя,

ВСТАНОВИВ:

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

Стислий виклад позиції позивачів

ОСОБА_2 у вересні 2018 року звернулася до суду із позовом, у якому просила встановити факт проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу та визнати будівельні матеріали та конструктивні елементи незавершеного будівництвом будинку спільним сумісним майном чоловіка та жінки, здійснити поділ зазначеного майна та стягнути з ОСОБА_1 компенсацію 1/2 частини вартості зазначених матеріалів з врахуванням вартості виконаних будівельних робіт у розмірі 26 200, 00 грн, тобто від загальної суми 52 400, 00 грн, залишивши у власності відповідача всі будівельні матеріали та конструктивні елементи незавершеного будівництвом житлового будинку.

ОСОБА_1 у листопаді 2018 року звернувся до суду із зустрічним позовом, у якому просив стягнути із ОСОБА_2 солідарно суму боргового зобов`язання у розмірі 40 167, 08 грн, що є спільною сумісною власністю подружжя перед Публічним акціонерним товариством Комерційним банком ПРИВАТБАНК .

Стислий виклад змісту рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 12 січня 2021 року, з врахуванням додаткового рішення цього суду від 26 січня 2021 року, залишеним без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 13 травня 2021 року, позов ОСОБА_2 задоволено.

Встановлено факт проживання однією сім`єю ОСОБА_2 з ОСОБА_1 без реєстрації шлюбу з 01 січня 2013 року до 03 травня 2014 року.

Визнано будівельні матеріали та конструктивні елементи незавершеного будівництвом будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки 1211000000:04:201:0025, придбані у період спільного проживання ОСОБА_2 з ОСОБА_1 без реєстрації шлюбу з 01 січня 2013 року до 03 травня 2014 року, а саме: цеглу будівельну, що була у використанні 700 шт., цемент 50 кг (7 мішків), перемичку, плити перекриття 4, 7 м х 0, 8 м - 14 шт., плити перекриття 4, 3 м х 0, 8 м - 11 шт., плити стінові 1 м х 1, 2 м х 0, 4 м - 25 шт., плити перекриття 1, 2 м. х 1, 6 м - 12 шт., цемент 25 кг (20 мішків), шлак 1 ЗИЛ, арматуру 0, 1 тони, піну монтажну 750 мл. (10 флаконів), гідроізоляцію (мастика) 25 кг - 2 відра, на загальну суму з урахуванням вартості виконаних будівельних робіт - 52 400, 00 грн, спільним сумісним майном жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошову компенсацію 1/2 частини вартості будівельних матеріалів з урахуванням вартості виконаних будівельних робіт в сумі 26 200, 00 грн.

Залишено у власності ОСОБА_1 всі будівельні матеріали та конструктивні елементи незакінченого будівництвом житлового будинку, площею 166 кв. м, розташованого адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки 1211000000:04:201:0025.

Здійснено розподіл судових витрат.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 відмовлено.

Скасовано заходи забезпечення позову відповідно до ухвали Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 29 жовтня 2018 року.

Знято арешт з будівельних матеріалів та конструктивних елементів незавершеного будівництвом житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 на належній ОСОБА_1 земельній ділянці.

Знято заборону ОСОБА_1 на відчуження зазначених будівельних матеріалів та конструктивних елементів незакінченого будівництвом будинку та житлового будинку.

ІІ. ВИМОГИ та АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

ОСОБА_1 12 червня 2021 року із застосуванням засобів поштового зв`язку звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, у якій просить скасувати рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 12 січня 2021 року та постанову Дніпровський апеляційного суду від 13 травня 2021 року, справу направити на новий розгляд або ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_2 відмовити, зустрічний позов задовольнити.

Ухвалою Верховного Суду від 30 червня 2021 року касаційну скаргу залишено без руху та надано заявнику строк для її виконання.

Від заявника у липні 2021 року надійшла заява про усунення недоліків касаційної скарги, подано виправлену редакцію касаційної скарги.

Визначення заявником підстав касаційного оскарження

Провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи (частина третя статті 3 ЦПК України).

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.

Пунктами 1-4 частини другої статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадках, врегульованих процесуальним законом.

Вивчивши зміст касаційної скарги, Верховний Суд встановив, що касаційна скарга містить визначення підстав касаційного оскарження відповідно до вимог статті 389 ЦПК України.

Заявником як підстави касаційного оскарження наведених судових рішень визначено, що:

- оскаржувані судові рішення ухвалено з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права;

- судом апеляційної інстанції ухвалено рішення без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених, зокрема у постановах Верховного Суду від 14 лютого 2018 року у справі № 129/2115/15-ц (провадження № 61-2080св18), від 27 лютого 2019 року у справі № 522/25049/16-ц (провадження № 61-11607св18), від 14 липня 2020 року у справі № 552/5693/18 (провадження № 61-6203св20);

- суд апеляційної інстанції безпідставно послався на висновок, який викладено у постанові Верховного Суду від 07 листопада 2018 року у справі № 360/2428/13-ц (провадження № 61-15135св18) з посиланням на постанову Верховного Суду України від 07 вересня 2016 року у справі № 6-47цс16;

- судом апеляційної інстанції не досліджував наявних у матеріалах справи доказів та не з`ясовував обставини, що мають істотне значення для вирішення справи та не прийняв до уваги показання свідка;

- судом першої інстанції безпідставно відмовив у задоволенні клопотання про витребування доказів та огляд доказів за їх місцезнаходженням;

- судом апеляційної інстанції розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу, що підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження;

- судом встановив обставини на підставі недопустимих доказів, зокрема показів свідків позивача, кошторисного розрахунку, який не є розрахунком щодо сплати вартості будівельних матеріалів;

- у справі заявлено обґрунтований відвід судді суду першої інстанції.

Отже, серед підстав касаційного оскарження рішень судів першої та апеляційної інстанцій заявником зазначені ті підстави, які згадані у пункті 1 частини другої статті 389, пункті 2 частини першої, пунктах 1, 2, 3, 4 частини третьої статті 411 ЦПК України, що свідчить про виконання ним вимог пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України щодо форми та змісту касаційної скарги.

ІІІ. ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ ЩОДО ВІДКРИТТЯ КАСАЦІЙНОГО ПРОВАДЖЕННЯ

Оскільки, вимоги ухвали Суду виконані, касаційна скарга подана з дотриманням вимог статті 392 ЦПК України, а наведені підстави касаційного оскарження відповідають положенням статті 389 ЦПК України для відкриття касаційного провадження.

Судом не встановлено наявності достатніх й обґрунтованих підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги, а так само відмови у відкритті касаційного провадження.

Керуючись статтями 389, 390, 392, 394, 395 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Відкрити касаційне провадження у справі.

Витребувати із Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області цивільну справу № 212/6738/18 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного сумісного майна подружжя, за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя.

Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз`яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у строк тривалістю в десять днів від моменту отримання копії цієї ухвали суду.

Провести попередній розгляд справи колегією у складі трьох суддів.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: С. О. Погрібний

Г. І. Усик

В. В. Яремко