Рішення

від 23.10.2007 по справі 16/334

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

16/334

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

 "23" жовтня 2007 р.Справа №  16/334

 Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Коротченко Л.С., розглянув у відкритому судовому засіданні  справу № 16/334

за позовом: прокурора Новоархангельського району в інтересах держави, уповноваженим органом якої виступає Український державний фонд підтримки фермерських господарств, м. Київ, від імені якого діє Кіровоградське відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств,                        м. Кіровоград  

до відповідача: фермерського господарства "Ткаченко Петро Саустіянович",                   с. Небелівка Новоархангельського району Кіровоградської області

про стягнення 26 904,17 грн.

За участю представників сторін:

від прокуратури - Олаг О.С., посвідчення № 352;

від позивача - участі не брав;

від відповідача - Ткаченко П.С., керівник.

Прокурор Новоархангельського району в інтересах держави, уповноваженим органом якої виступає Український державний фонд підтримки фермерських господарств, від імені якого діє Кіровоградське відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств звернувся до господарського суду Кіровоградської області з позовною заявою про стягнення з фермерського господарства "Ткаченко Петро Саустіянович" заборгованості по фінансовій допомозі в сумі 26 904,17 грн., з яких 18 500,00 грн. - сума основного боргу, 5 203,67 грн. - пеня за несвоєчасне повернення коштів та 3 200,5 грн. - сума інфляції.

01.10.2007 р. позивачем у справі до суду надано письмові пояснення, за змістом яких позивач підтримує позов прокурора на загальну суму 23 453,68 грн., з яких 18 500 грн. основний борг, 3200,5 грн. сума інфляції, а також  1752,68 грн. сума пені за період з 01.12.2005 р. по 01.06.2006 р.

Відповідач в наданому в судовому засіданні 23.10.2007 р. відзиві позовні вимоги визнав повністю.

Розглянувши матеріали справи, надані сторонами докази, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

                                                     ВСТАНОВИВ :

Згідно із Законом України "Про фермерське господарство" (далі - Закон) здійснюється державна підтримка фермерських господарств шляхом надання  допомоги за рахунок державного і місцевого бюджетів,  у тому числі через Український державний фонд підтримки фермерських господарств.

За приписами статей 9, 11 вказаного Закону зазначена допомога надається новоствореним фермерським господарствам та фермерським господарствам з відокремленими садибами на безповоротній основі та на конкурсних засадах на поворотній основі, а іншим фермерським господарствам підтримка надається тільки на поворотній основі, а також - спрямовуються на забезпечення гарантій, поруки при кредитуванні банками фермерських господарств.

Виконання функцій з реалізації державної політики щодо фінансової підтримки становлення і розвитку фермерських господарств покладається на Український державний фонд підтримки фермерських господарств, який є державною бюджетною установою, що діє на основі Статуту, який затверджується центральним органом виконавчої влади з питань аграрної політики України.

19.06.2002 р. між дирекцією Українського державного фонду підтримки фермерських господарств (далі - Фонд або позивач) та фермерським господарством "Ткаченко Петро Саустьянович" (далі - ФГ "Ткаченко Петро Саустіянович" або відповідач) укладено договір про надання фінансової підтримки фермерському господарству (далі - Договір) (а.с. 9).

Відповідно до умов Договору, Фонд зобов'язується надати ФГ "Ткаченко Петро Саустіянович" допомогу у розмірі 20 000,00 грн., а ФГ "Ткаченко Петро Саустіянович" зобов'язується використати його за цільовим призначенням на придбання трактора, комбайна, будівельних матеріалів, запчастин і повернути фінансову допомогу у визначений законом строк - до 19.12.2003 р. (пункти 1.1., 1.2. Договору).

За змістом додаткової угоди до Договору від 14.06.2003 р. строк повернення коштів сторонами продовжено до  01.11.2006 р. (а.с.13).

Відповідно п. 3.4.2. Договору, ФГ "Ткаченко Петро Саустіянович", зобов'язалось укласти договір застави на придбаний за кошти кредиту транспортний засіб (трактор). Крім того, згідно п. 3.5. Договору майновий поручитель - Ткаченко Петро Саустіянович зобов'язався укласти договір застави на особистий транспортний засіб (трактор ДТ 75, автомобіль 555) на користь Фонду.

З метою забезпечення виконання боржником взятих на себе зобов'язань  09.07.2002 р. між Фондом  та приватним підприємством "Інтер-Центр" укладено нотаріально посвідчений договір  застави, за умовами якого майновий поручитель передав в заставу Фонду  автомобіль ЗИЛ 431412, 1990 року випуску, державний номер 07526 ОН, який належить майновому поручителю, заставна вартість майна склала 31 809 грн. (а.с. 17).

На виконання взятих на себе Фондом зобов'язань за Договором, позивачем за платіжним дорученням № 10 від 12.07.2002 р. перераховано ФГ "Ткаченко Петро Саустіянович"  кошти  у  визначеній Договором сумі - 20 000 грн. (а.с. 15).

В порушення умов договору відповідач взяті на себе зобов'язання належним чином не виконав, кошти фінансової підтримки на поворотній основі в повному обсязі не повернув, Згідно  прибуткового   касового   ордеру   відповідач повернув   Фонду 1 500 грн. (а.с. 16).

Станом на 01.09.2007 р. сума боргу відповідача становить 18 500 грн., у зв'язку з чим прокурор Новоархангельського району в інтересах держави, уповноваженим органом якої виступає Український державний фонд підтримки фермерських господарств, від імені якого діє Кіровоградське відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств звернувся до господарського суду Кіровоградської області з даним позовом.

Відповідно до статті 175 Господарського кодексу України в силу майново-господарського зобов'язання, яке може виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися  від певної дії, а  управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Суб'єктами майново-господарських зобов'язань можуть бути  суб'єкти господарювання, зазначені у статті 55 вказаного  Кодексу, не господарюючі суб'єкти - юридичні особи, а також органи державної влади, органи місцевого самоврядування, наділені господарською компетенцією.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до статей  525,  526  Цивільного  Кодексу  України  зобов'язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк  згідно  з  умовами  договору  та  вимог  цього Кодексу,  інших  актів цивільного законодавства,  а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового  обороту  або інших  вимог,  що  звичайно  ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна  його  умов  не  допускається, якщо  інше  не  встановлено договором або законом.  З цими нормами кореспондуються  і  приписи  статті  193  Господарського кодексу України,  що  визначають  загальні  умови  виконання господарських зобов'язань.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги про стягнення з ФГ "Ткаченко Петро Саустіянович" 18 500,00 грн. - суми не повернутої за Договором фінансової допомоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 2 статті 193 Господарського кодексу України порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно з частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі, зокрема, невиконання чи неналежного виконання господарського зобов'язання.

В пункті 1.3. Договору сторонами погоджено, що у разі несвоєчасного повернення фінансової допомоги фермерське господарство сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми одержаної, але не повернутої допомоги.

Вказаний розмір пені не перевищує встановлений Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996 р. граничний розмір пені. Однак, за наданим позивачем розрахунком  пеня   у  розмірі  5 203,67 грн. стягується за період з 01.11.06 р. по 01.07.07 р. (8 місяців), тоді як частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України  передбачено граничний строк нарахування штрафних санкцій, який становить шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

За даних обставин, вимога щодо стягнення пені підлягає частковому задоволенню, з урахуванням періоду стягнення з 01.11.2006 р. по 01.05.2007р. (6 місяців), виходячи з наступного розрахунку: 18500 грн. х 19% : 365 х 182 = 1 752,68 грн. Отже, сума пені, що підлягає стягненню з відповідача становить  1 752,68 грн.

Крім того,  пунктом 1.4. Договору передбачено, що сума фінансової допомоги, не повернута своєчасно у визначений договором термін, підлягає індексації у зв'язку з інфляцією за весь період прострочення.

Відповідно до частини 2  статті  625  Цивільного  кодексу  України  боржник,  який   прострочив   виконання  грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з   урахуванням   встановленого   індексу  інфляції  за весь час прострочення.

В наданих до суду письмових поясненнях Фонд підтвердив наявність заборгованості відповідача перед Фондом в сумі 23 453,18 грн., з яких 3200,5 грн. інфляційні за період з 01.12.2005 р. по 01.07.2007 р., 1752,68 грн. - пеня за період з 01.12.2005 р. по 01.06.2006 р. (а.с. 37).

Отже позивач не підтримав наданий до суду прокурором розрахунок заборгованості в частині періоду її нарахування, у зв'язку з чим господарський суд вважає, що нарахування пені за весь час прострочення платежу, а саме з 01.11.2006 р. по 01.07.2007 р. є помилковим, з огляду на ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України.

В наданому до суду розрахунку позивачем правомірно нарахована пеня за період з 01.12.2005р. по 01.06.2006 р., а саме:1752,68 грн. (18500 х 19 % : 365 х 182 = 1752,68 грн.).

Таким чином, вимога позивача про сплату суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за період прострочення з 01.11.2006 р. по 01.07.07 р. з наступним розрахунком: 18 500 х 17,3 % = 3200,5 грн., а також нарахована позивачем пеня за шість місяців є правомірною та підлягає задоволенню.

Враховуючи відсутність в матеріалах справи доказів належного виконання відповідачем договірного зобов'язання по своєчасному поверненню у повному обсязі отриманої суми фінансової допомоги, позовні вимоги підлягають задоволенню, однак частково на загальну суму 23 453,18 грн., з яких 18 500 грн. сума основного боргу; 3200,5 грн. інфляційні за період з 01.12.2005 р. по 01.07.2007 р.; 1752,68 грн. - пеня за період з 01.12.2005 р. по 01.06.2006 р.

Позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені в сумі 3 450,99 грн. є безпідставними, а тому в цій частині в позові слід відмовити прокурору.

На підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись 49, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

                                                     ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з фермерського господарства "Ткаченко Петро Саустіянович" (Новоархангельський район, с. Небелівка, р/р 260042038 в Райфайзен банк "Аваль", МФО 323538, код 23098154) на користь  Українського державного фонду підтримки фермерських господарств (01010, м. Київ, вул. Суворова, 9, ідентифікаційний код 20029342, р/р 35211003000169 в ГУДКУ у м. Києві, МФО 820019) заборгованість в сумі 23 453,18 грн.,  з яких 18 500 грн. сума основного боргу, 3200,5 грн. інфляційні, 1752,68 грн. - пеня.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

У задоволенні позову в іншій частині відмовити.

Стягнути з фермерського господарства "Ткаченко Петро Саустіянович" (Новоархангельський район, с. Небелівка, р/р 260042038 в Райфайзен банк "Аваль", МФО 323538, код 23098154) в доход Державного бюджету України (р/р 31115095700002 в ГУДКУ у Кіровоградській області, отримувач УДК у м. Кіровограді ГУДКУ у Кіровоградській області, МФО 823016, код 24145329) - 234,53 грн. державного мита.

Наказ видати після набрання  судовим рішенням законної сили.

Стягнути з фермерського господарства "Ткаченко Петро Саустіянович" (Новоархангельський район, с. Небелівка, р/р 260042038 в Райфайзен банк "Аваль", МФО 323538, код 23098154) в доход Державного бюджету України (р/р 31218259700002, отримувач коштів: УДК у м. Кіровограді, банк отримувача: ГУДКУ у Кіровоградській області, МФО 823016, код 24145329)  - 102,66 грн. витрат на оплату послуг по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Згідно ч. 3 ст. 85 ГПК України рішення  господарського суду  набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні  було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, з дня   підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

До набрання рішенням законної сили воно може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду  у встановленому законом порядку.

 Суддя                   Л.С. Коротченко