Постанова

від 27.11.2006 по справі 19/306

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

19/306

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

27.11.2006                                                                                Справа №19/306

м. Полтава

По позову Міського комунального підприємства „Кременчукенерго”, 39600, м. Кременчук, вул. Чапаєва, 68

До  Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції, 39600, м. Кременчук, вул. Жовтнева, 43

Про визнання недійсними актів органу владних повноважень - податкових повідомлень-рішень КОДПІ

С у д д я     БУНЯКІНА Ганна Іванівна

С е к р е т а р  с у д о в о г о  з а с і д а н н я Костандян Оксана Василівна

Представники:

від позивача –Вигодський С.В. (див. протокол від 21.11.2006р.)  

від відповідача –Биченко О.О., Волочай А.М. (див. протокол від 21.11.2006р.), Охнарович Н.В., Тимошенко С.М. ( див. протокол від 27.11.2006р.)

від прокуратури –Харенко В.М. - прокурор відділу представництв інтересів громадян та держави в судах прокуратури Полтавської області.

Постанова винесена після перерви, оголошеної в судових засіданнях 12 жовтня,  21 листопада  2006 року в порядку ст. 150 КАС України в реагування на процесуальні клопотання сторін та відповідно до ст. 160 КАС України, про що зафіксовано в протоколах судового засідання.

             Суть справи: Розглядається позовна заява Міського комунального підприємства „Кременчукенерго”,  м. Кременчук про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень Кременчуцької ОДПІ: (1) від 30.03.2005р. №0000252602/0 904,  за яким позивачу визначені податкові зобов'язання з податку на прибуток в загальній сумі 2 723 110, 00 грн., в т.ч. основний платіж – 2 094 700, 00 грн. та штрафна (фінансова) санкція -  628 410, 00 грн., та (2) від 30.08.2005р. №0000692602/2/ 2603, за якими позивачу визначено суму податкових зобов'язань з податку на прибуток комунальної власності в загальній сумі 457 640, 00 грн., в т.ч. 25 800, 00 грн. та штрафна (фінансова) санкція –431 840, 00 грн.  

Обґрунтовуючи позовні вимоги щодо неправомірності прийнятих оспорюваних податкових повідомлень-рішень, позивач виходить з наступних обставин:

(а) виробництво теплової енергії ним ніколи, не здійснювалось, оскільки не мав відповідної ліцензії НКРЕ України, засобів її виробництва;

(б) Кременчуцькою міською радою Полтавської області як власником підприємства на нього покладено було виконання  функцій –контролю за розподілом і розрахунками між бюджетними організаціями та населенням (кінцевими споживачами) і, постачальниками теплової енергії ВАТ «Полтаваобленерго», ТЕЦ ВАТ «Кременчуцький вагонобудівний завод» через КП «Кременчуктеплокомуненерго»(транспортування теплової енергії); збирання оплати від таких споживачів, з подальшим перерахуванням у повному обсязі коштів КП «Кременчуктеплокомуненерго»;

(в) розподіл теплової енергії та оплати здійснювалось за державними тарифами як для бюджетних організацій та населення, що є нижчою від фактичної собівартості на підставі Закону України „Про ціни та цінотворення”, Постанов Кабінету Міністрів України від 25.12.1996р. №1548, від 13.02.1995р. №109, а також відповідних розпоряджень голови Полтавської облдержадміністрації;

(г) різниця в тарифах покривалася за рахунок дотацій (субвенцій) з бюджету, в тому числі,  з урахуванням до 2% від суми оплаченої кінцевими споживачами та перерахованої енергопостачальній організації вартості послуг з постачання теплової енергії для забезпечення мінімального рівня рентабельності (покриття виробничих витрат на утримання керівництва та відповідного персоналу).

З огляду на приведені доводи, позивач вважає, що не загальний обсяг розподіленої ним теплової енергії за дорученням КП «Кременчуктеплокомуненерго»між споживачами теплової енергії або загальний обсяг в подальшому отриманих від споживачів коштів та у повному обсязі перерахованих КП «Кременчуктеплокомуненерго», є його валовим доходом, а безпосереднім об'єктом оподаткування являються саме дотації з місцевого бюджету (від власника підприємства) в межах коштів, які залишились у його розпорядженні на відшкодування рентабельності діяльності комунального підприємства або перевищують різницю в тарифах. Позивач стверджує, що ніколи не являвся продавцем-покупцем теплової енергії, отримані кошти від кінцевого споживача у повному обсязі перераховував КП «Кременчуктеплокомуненерго», не отримував на розрахунковий рахунок або в касу підприємства грошових коштів, які б покривали різницю в тарифах та до 2% для забезпечення рівня рентабельності.

             Відповідач позовні вимоги відхилив за письмовими запереченнями від 24.12.2005р., мотивуючи останні правомірністю оспорюваних податкових повідомлень-рішень. Цьому підтвердженням за доводами ДПС є планова та позапланова перевірка підприємства позивача (акти від 08.08.2003р., 28.03.2005р. залучені до матеріалів справи), за результатами яких виявлено порушення вимоги п.11 розділу ІІ Перехідних положень Закону України «Про внесення змін та доповнень до Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 24.12.2002р. №349-ІУ, яке полягає у включенні позивачем до складу валових витрат балансових збитків, які виникли та існували більш 12 кварталів, а тому на відповідну суму задекларованого від'ємного значення, податковим органом правомірно нарахований податок на прибуток та штрафні санкції в порядку та розмірах, визначених законом.

Позивачем було заявлено та задоволено судом клопотання про призначення судової економічної експертизи, проведення якої доручено експертам Полтавського відділення Харківського НДІСЕ імені засл. проф. М.С. Бакаріуса.

Відповідачем неодноразово заявлялися клопотання про зупинення провадження у справі до вирішення по суті кримінальної справи, порушеної стосовно посадових осіб Міського комунального підприємства «Кременчукенерго»та розглядається Автозаводським районним судом міста Кременчука Полтавської області. Із пояснень сторін вбачається, що ухвалою вказаного районного суду, залишеною без змін апеляційним судом Полтавської області, - справу направлено на додаткове розслідування. Вказані клопотання судом відхилені у зв'язку з відсутністю належного обґрунтування відповідачем підстав, за яких він вважає, що розгляд кримінальної справи перешкоджатиме вирішенню цього адміністративного спору по суті ( див. пп. 5.2.6 п. 5.2 ст. 5 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000р. №2181-ІІІ ( зі змінами і доповненнями).

З огляду на наявність висновків 2-х судових експертиз ( в кримінальній та цій), господарський суд за ухвалою від 18.08.2006р. (п.7)  зобов'язав сторони визначитися щодо необхідності проведення додаткової судової бухгалтерської (економічної) експертизи та привести відносно цього письмові судження. Проте, сторони на цю вимогу належним чином у письмовій формі, не відреагували. Представники відповідача пояснили, що у разі призначення додаткової експертизи знов не зможуть надати первинні документи позивача, оскільки вони вилучені податковою міліцією та знаходяться на експертизі у Київському НДІСЕ. Представник позивача послався на  те, що немає необхідності у призначенні додаткової експертизи. Таким чином, при прийнятті цієї постанови, суд керується вимогами ст. ст. 71-72 КАС України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін,

в с т а н о в и в:

І. Позивач - Міське комунальне підприємство «Кременчукенерго» є суб'єктом господарювання, власником та засновником якого є Кременчуцька міська Рада Полтавської області в особі Фонду міського майна цієї ради,  що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію, Статутом підприємства та довідкою статистики про включення до ЄДРПОУ (залучені до матеріалів справи). Стоїть на обліку в ДПС як платник податків.

З 28.07.2003р. по 08.08.2003р. відповідачем-КОДПІ була проведена планова комплексна документальна перевірка дотримання вимог податкового та валютного законодавства МКП «Кременчукенерго»за період 01.10.2000р. по 31.03.2003р., за наслідками якої складено акт від 08.08.2003р., згідно з яким зафіксоване порушення позивачем п.11 розділу ІІ Перехідних положень Закону України «Про внесення змін та доповнень до Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 24.12.2002р. №349-ІУ, в результаті зменшення збитків за 2003р. в сумі 8 250,3 тис. грн., в т.ч. за 1 квартал 2003 року на 8 250, 3 тис. грн. Збитки які переносяться на 2 квартал 2003 року 1 266,1 тис. грн. (стор. 32 акту перевірки). Податкові рішення –повідомлення щодо встановленого порушення, не приймалися.

З 04.02.2005р. по 28.03.2005р. відповідачем була проведена позапланова комплексна документальна перевірка дотримання вимог податкового та валютного законодавства МКП «Кременчукенерго»за період 01.04.2003р. по 01.01.2005р., за наслідками якої складено акт від 28.03.2005р., який і ліг в основу оспорюваних податкових повідомлень-рішень КОДПІ з зазначенням його №11/д/26-20-026/30661739, згідно з яким констатується про ті ж самі порушення позивачем п.11 розділу ІІ Перехідних положень Закону України «Про внесення змін та доповнень до Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 24.12. 2002р. №349-ІУ, в результаті „ не зменшення збитків в сумі 8 250,3 тис. грн. Сума недоплати, що привела до заниження податкового зобов'язання податку на прибуток становить 2 094, 7 тис. грн.” ( див. розд. 3 „Висновок” акту перевірки від 28.03.2005р.).

За результатами висновків відмічених перевірок КОДПІ приймає податкове повідомлення –рішення від 30.03.2005р. №0000252602/0 904,  за яким позивачу визначені податкові зобов'язання з податку на прибуток в загальній сумі 2 723 110, 00 грн., в т.ч. основний платіж –2 094 700, 00 грн. та штрафна (фінансова) санкція -  628 410, 00 грн.

При цьому ДПС, опираючись на викладку у пп. 2.4.1.п.2.4. акту перевірки від 28.03.2005р. (стор. 14-16) суті порушення позивачем, виходила з наступного:

- при здійсненні позапланової перевірки (28.03.2005р.) податкової декларації з податку на прибуток за 1-й кв. 2003р. було встановлено, що в рядку 11 її значиться прибуток, який підлягає оподаткуванню: збиток в розмірі 9 424,8 тис. грн. З огляду на  положення вищевказаної норми закону ( п.11 розділу ІІ Перехідних положень Закону України «Про внесення змін та доповнень до Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 24.12.2002р. №349-ІУ), позивач не повинен був в подальшому враховувати його у зменшення об'єкту оподаткування;

- в результаті попередньої перевірки (08.08.2003р.) зменшено від'ємне значення об'єкту оподаткування з податку на прибуток за 1 кв. 2003р. в сумі 8 250,3 тис. грн., а залишок збитків у розмірі 1 266,1 тис. грн. правомірно перенесений на 2 кв. 2003р.;

- за 1 півріччя 2003року підприємство подає податкову декларацію з податку на прибуток в якій у рядку 02.3 не відображено списання кредиторської заборгованості в сумі 8 089,6 тис. грн. строк позовної давності якої минув, в зв'язку з чим занижено валовий дохід на цю ж суму. В листопаді 2003р. підприємство подає уточнюючий розрахунок за 1-е півріччя 2003р. відображаючи при цьому списання кредиторської заборгованості строк позовної давності якої минув, цим самим збільшуючи валові доходи на суму 8 089,6 тис. грн. та безпідставно збільшуючи від'ємне значення на суму 7089,6 тис. грн. В наслідок підприємство занизило податок на прибуток, що підлягає оподаткуванню в сумі 7 089,6 тис. грн.

Не погодившись з висновками податкового повідомлення-рішення КОДПІ від 30.03.2005р. №0000252602/0 904 позивач оскаржив його в адміністративно-апеляційному порядку.

За результатами повторної скарги до ДПА України в Полтавській області остання прийняла рішення від 16.08.2005р.  №1653/10/25-017, за яким оспорювань податкове повідомлення-рішення КОДПІ від 30.03.2005р. залишено без змін та прийнято відповідачем додаткове податкове повідомлення-рішення від 30.08.2005р. №0000692602/2/2603, яким донараховано позивачу податкові зобов'язання  з податку на прибуток в сумі 457 640, 00 грн., в т.ч. 25 800, 00 грн. та штрафна (фінансова) санкція –431 840, 00 грн.

Оскарження позивача до ДПА України залишились без результатними.  

Таким чином, за сукупністю цифрового ряду податкових повідомлень-рішень, що є предметом спору в цій справі, позивачеві визначено ДПС зобов'язань з податку на прибуток –3 180,75 тис. грн., з яких: основний платіж - 2 120,50 тис. грн., штрафні (фінансові) санкції -1 060,25 тис. грн.

Після відміченого вище позивач використав право судового захисту, звернувшись 22.09.2005р. до господарського суду із позовом про визнання податкових повідомлень-рішень від 30.03.2005р. №0000252602/0/904,  від 30.08.2005р. №0000692602/2/2603, недійсними.

В свою чергу відповідач подав суду пояснення за №25744/10/10-044 від 11.10.2006р., заперечення на позов від 24.12.2005р. №27131/10 з яких вбачається, що за наслідками 1-кварталу 2000р. позивач задекларував від'ємне значення з податку на прибуток підприємства в сумі 16 337,8 тис. грн. та протягом наступних 12 звітних календарних кварталів, яке зменшилось на 6 913,0 тис. грн. і, станом на 01.01.2003р. згідно декларації за 1-квартал 2003р. складало 9 424,8 тис. грн. (16 337,8 –6 913,0). Разом з цим, відповідач згідно висновків, викладених у актах перевірки від 08.08.2003р., від 28.03.2005р. (абзаци 1, 3 стор. 15 акту від 28.03.2005р.) та запереченнях на висновки судової експертизи від 19.06.2006р. №15595/10/10-044 вважає, що від'ємне значення повинно бути зменшено на 8 250,3 тис. грн., а 1 266,1 тис. грн. перенесено на 2-квартал 2003р.

Дослідивши наданий сторонами доказовий матеріал, судом встановлено невідповідність, вказаних відповідачем у акті від 28.03.2005р. сум збитків, перенесених на 2-квартал 2003р., оскільки фактична різниця між зменшеним за його даними від'ємним значеннями та задекларованим сумою позивачем складає 1 174,5 тис. грн. (9 424,8 –8250,3), а не 1 266,1 тис. грн., що вказує на наявність розбіжності на 91.6тис.грн. (1 266,1 –1 174,5). Крім того, згідно декларації за І-півріччя 2003р. відображено від'ємне значення  в сумі 1 107,1 тис. грн., тобто також мається розбіжність сум балансових збитків між актами перевірки від 08.08.2003р., 28.03.2005р. та декларацією з податку на прибуток підприємства, яка становить 159тис.грн. (1 266,1 –1 107,1). Разом з цим, судом з'ясовано, що вказана розбіжність виникла в наслідок не врахування відповідачем сумування у декларації за 1-півріччя 2003р. позитивного та від'ємного об'єктів оподаткування: 159 тис. грн. (рядок 08)  –1 266,1 тис. грн. (рядок 09) дорівнює 1 107,1тис.грн. (рядок 11), що додатково підтверджується пунктом 1.15 акту перевірки від 28.03.2005р. (стор. 5).

Враховуючи викладене, за даними сторін (в т.ч. декларації за №47559 від 11.08.2003р.) позивачем фактично перенесено на 2-квартал 1 266,1 тис. грн., у І-півріччі 2003р. зменшено від'ємне значення об'єкту оподаткування в сумі 8 317.7 тис. грн. (9 424,8 –1 266,1 -159,0) та від'ємне значення, що переноситься на 3-квартал 2003р. складає 1 107,1тис.грн. Ці обставини відповідачем не спростовуються,  а навпаки підтверджуються його письмовими поясненнями суду та наявними у справі податковими деклараціями з податку на прибуток підприємства за 1-кваратал, 1-півріччя 2003р.

З урахуванням доводів самого відповідача – позивач правомірно переніс на 2 квартал 2003р. від'ємне значення з податку на прибуток підприємств як балансові збитки не компенсованих прибутками в сумі 1 266,1тис.грн. (рядок 09), тобто не заперечує правильність обчислення цього податку згідно декларації за І-е півріччя 2003р. та відповідно підтверджує правомірність дій позивача щодо перенесення збитків, не компенсованих прибутками на наступний звітний період (ІІІ квартал 2003р.) в сумі 1 107,1тис.грн. (рядок 11). Крім того, позивач у ІІІ кварталі 2003р. фактично не отримав дохід, розмір якого, перевищував би збитки не компенсованих прибутками та перенесеними ним на вказаний квартал року.

З огляду на зазначене, посилаючись до положень п.11. розділу ІІ Перехідних положень Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 24.12.2003р. №349-ІУ (див. друге речення цієї норми), податкова розцінює, що строк  у 12 кварталів щодо від'ємного значення 8250,3тис. грн. минув до набрання чинності цим Законом, і останнім кварталом такого строку вважається квартал, з якого починають застосовуватися норми цього Закону, тобто з 1-кварталу 2003р. ( Закон №349-ІУ надруковано в газеті „Урядовий кур'єр” №12 22.01.2003р.), а отже ця сума від'ємного значення (балансові збитки) в  подальшому, для цілей оподаткування, не повинна враховуватися у зменшенні об'єкта оподаткування та не підлягає включенню до складу валових витрат такого платника податку. Разом з тим, відповідачем-податковою  не з'ясовано (ні матеріали перевірки не містять, відсутній і інший доказовий матеріал)  кварталів до настання яких, від'ємне значення об'єкта оподаткування для цілей оподаткування в сумі 1 107,1тис.грн., не включається до складу валових витрат та враховується таким платником податку у зменшенні об'єкта оподаткування наступних податкових періодів протягом 12 календарних кварталів з моменту виникнення такого від'ємного значення.

В же з огляду тільки на це можна підсумовувати щодо необґрунтованості висновків за спірними податковими повідомленнями-рішеннями.

Як показав аналіз податкової звітності позивача, поданої як суду, так і експерту, який здійснював судову економічну експертизу за дорученням суду по цій справі висновки, ДПС-відповідача щодо користування позивачем балансовими збитками, не компенсованими прибутками у ІІІ-ІУ кварталах 2003року, в тому числі, розмір яких визначений самим же податковим органом у актах перевірки від 08.08.2003р., 28.03.2005р. та який, перевищував би отримані платником податку валові доходи є передчасними та недоведеними.  Уточнююча ж декларація, подана позивачем за І-півріччя 2003року, нічим об'єктивно не підтверджується.  

Згідно податкових декларацій МКП „Кременчукенерго” з податку на прибуток за І-ІІ квартали 2004року, І-ІІ квартали 2005 року: (1) прибуток, що підлягає оподаткуванню має позитивне значення; (2) не значиться розмір будь-якої безнадійної (сумнівної) заборгованості; (3) балансові збитки, не компенсованими прибутками, відсутні. Заборгованість позивача з податку на прибуток за цей період, як і спір щодо цього у вказаному періоді - відсутні.

Згідно рішення ХХІІ сесії Кременчуцької міської ради Полтавської області четвертого скликання від 17.06.2004р. «Про звільнення комунальних підприємств»«Кременчукенерго»та «Теплоенерго»від сплати податку на прибуток на 2004р.» позивач був звільнений від сплати податку на прибуток у ІІ-ому півріччі 2004 року в сумі 85,9 тис. грн., про що відмічається і в п. 2.4.2. акту перевірки від 28.03.2005р. (стор.16).

Відповідно до Свідоцтв про право сплати єдиного податку від 15.06.2005р., 27.12.2005р. позивач з 01.07.2005р. перебуває на спрощеній системі оподаткування та не є платником податку на прибуток підприємств. Крім того, після переходу від загальної на спрощену систему оподаткування відповідач-КОДПІ повідомленням від 03.10.2005р. №20716/10 (залучено до матеріалів справи) здійснив залік переплати податку на прибуток підприємств в сумі 12 702, 67грн. в рахунок сплати єдиного податку.

Таким чином, спірними періодами є лише ІІІ-ІУ квартали 2003р. в частині дотримання позивачем вимог п.11 розділу ІІ Перехідних положень Закону України «Про внесення змін та доповнень до Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 24.12. 2002р. №349-ІУ, та не є доведеними щодо висновку КОДПІ про заниження об'єкту оподаткування податком на прибуток саме в них, з огляду на приписи ч. 2 ст. 71 КАС України.

Доводи податкової-відповідача з посиланням на висновок експерта судової економічної експертизи від 14.07.2005р., проведеної в межах кримінальної справи №05318008, не можуть бути прийняті судом як належний доказ в підтвердження висновків за спірними податковими повідомленнями-рішеннями КОДПІ, з огляду на те, що він( висновок експерта):

- містить посилання на акт попередньої перевірки Кременчуцької ОДПІ від 18.02.2005р., який сторонами суду, не надано (абзац 2 відповіді на перше питання);

- маються істотні розбіжності щодо розміру балансових збитків в сумі 9 516,4тис.грн., некомпенсовані до 01.01.2003р. станом на 01.04.2003р. та встановлення, що позивач повинен був відобразити в податкову обліку списання кредиторської заборгованості в сумі 8 089 572,61грн., за якою строк позовної давності минув станом та 01.07.2003р. (відповідь на друге питання);

-    встановлена експертом сума балансових збитків, не компенсованих прибутками станом на 01.01.2003р. в сумі 9 516,4тис.грн. не співпадає з даними обох сторін у спорі, але фактично підтверджує показники уточнюючого декларації за 1-півріччя 2003р., які не відповідають дійсним обставинам справи. При цьому, дослідна частина таких висновків не містить належного обґрунтування вищевказаним сумам із посиланням на первинну бухгалтерську документацію;

- за сукупністю оспорюваних податкових повідомлень-рішень, позивачеві визначено зобов'язань з податку на прибуток підприємств –3 180,75тис.грн., з них: основний платіж 2 120,50 тис. грн., штрафні (фінансові санкції) -1 060,25тис.грн., тоді як за висновками експерта позивачем занижено не податок на прибуток, а лише об'єкт оподаткування на суму 2 094,7тис.грн., що суттєво впливає на вірність висновків і має істотне значення для правильного вирішення справи (відповідь на шосте питання);

-  судовий експерт за дату виникнення від'ємного значення приймає акт звірки взаємних розрахунків між позивачем та КП «Кременчуктеплокомуненерго»в особі арбітражного керуючого від 08.12.2003р., як першу вимогу кредитора, але в такому разі, 12 календарних кварталів на суму кредиторської заборгованості позивача перед вищезгаданим підприємством збігає у ІУ кварталі 2006р., що ставить під сумнів відповідь на перше питання та, навпаки, підтверджує невідповідність акту перевірки від 28.03.2005р.

Висновок експерта судової економічної експертизи від 28.04.2005р. №133, проведеної в межах цієї господарської справи,  при наданні відповідей на третє-шосте запитання –надає відповіді, які повністю спростовують висновки попередньої експертизи від 14.07.2005р.

ІІ. Відповідно до п.п.2.2., 3.3., 6.5. Статуту МКП «Кременчукенерго»: (1) предметом діяльності комунального підприємства є постачання теплової енергії для потреб населення, бюджетних установ та організацій, промисловим підприємствам;  (2) джерелом формування майна є доходи, отримані від реалізації продукції, робіт, послуг, а також інших видів господарської діяльності; (3) підприємство реалізує свою продукцію, роботи і послуги по цінах і тарифах, встановлених самостійно або на договірній основі, а в випадках, передбачених законодавчими актами України, по державних цінах та тарифах.

Як зазначає КОДПІ-відповідач в пункті 1.9. акту перевірки від 08.08.2003р. (стор.4) в період з 01.10.2000р. по 31.03. 2003р. МКП «Кременчукенерго»мало право займатися виробництвом та розподілом тепла.

Приймаючи до уваги, відсутність:

(1) ліцензії, виданої НКРЕ України, яка надавала б позивачеві право на виробництво та продаж теплової енергії, передбаченої ст. 1 Закону України «Про електроенергетику»та ст. ст. 2, 9 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності»;

(2) договорів постачання теплової енергії, укладених між ним та кінцевим споживачем;

(3) доказів здійснення виробництва та продажу теплової енергії, -

суд приходить до висновку, що позивач виконував функції розподілу теплової енергії, яка передавалась ВАТ «Полтаваобленерго», ТЕЦ ВАТ «Кременчуцький вагонобудівний завод»через Комунальне підприємство «Кременчуктеплокомуненерго»та користувався пільгами (код пільги 14010077 –дотації бюджету по діяльності підприємства, пп. 3.2.7. п.3.2. ст.3 Закону України «Про податок на додану вартість), тобто позивачем надавалися послуги, що повністю підтверджується самим відповідачем у пунктах 1.15., 1.16., 1.18 акту перевірки від 08.08.2003р. (стор. 5-6). Крім того, відповідно до умов п.6 договору на користування тепловою енергією від 01.01.2000р., укладеного між КП «Кременчуктеплокомуненерго»(енергопостачальна організація) та позивачем (абонемент), останній зобов'язаний протягом 3-х днів з моменту надходження коштів від кінцевого споживача перерахувати їх на розрахунковий рахунок енергопостачальної організації.

Згідно до абзацу 3 п.1.16.2. акту перевірки від 28.03.2005р. (стор.6) позивач на відшкодування різниці в тарифах для населення (з урахуванням рентабельності до 2%) отримував з міського бюджету дотації: за 2003р. в сумі 547,3тис.грн., 2004р. –511,0тис.грн. Крім того, позивачем здійснювався розподіл теплової енергії між бюджетними організаціями, що підтверджується таблицями у п.1.18. акту від 08.08.2003р. (стор.7), п.1.16.2. акту від 28.03.2005р. (стор. 9). Ці обставини сторонами не заперечувались, як і те, що балансові збитки, некомпенсовані прибутком виникли у позивача в зв'язку з тим, що діючі тарифи на опалення та підігрів води населенню та бюджетним організаціям не відшкодувалися з місцевого бюджету 100% собівартістю наданих ним послуг (п. 1.15. –стор.5, п.1.18 –стор. 8, п. 2.1.4. –стор.12, п. 2.5.6. –стор.19, 21-22 акту від 08.08.2003р.; п.п. 1.13., 1.15. –стор.5, 1.16.2. – стор. 9 акту від 28.03.2005р.).

Позивачем у І-ІІІ кварталі 2000р. розподілено теплової енергії кінцевим споживачам на загальну суму 26 013,1 тис. грн., відповідно 2% рентабельності складає 520,262тис.грн.

З ІУ-го кварталу 2000р. підприємство позивача розподіл теплової енергії, не здійснювало.

Станом на 01.01. 2001р. заборгованість бюджету по дотаціях перед підприємством-позивачем складала 10 890,657тис.грн., з яких:

(1)  відшкодовано на загальну суму 2 800,984тис.грн., в т.ч.: у 2001 році –298,021 тис. грн., у 2002році –505,611тис.грн., у 2003 році –545,602 тис. грн., у 2004році –511,028тис.грн., у 2005 році –581,4тис.грн., у 2006р. –359,320 тис. грн.;

(2) рішенням Кременчуцької міської ради від 21.08. 2004р. №773 списано заборгованість перед позивачем в сумі 8 089,572тис.грн. ( див. довідку фінансового управління виконавчого комітету Кременчуцької міської ради від 20.11.2006р. №7/10-8612).

Станом на час розгляду справи заборгованість місцевого бюджету перед позивачем складає 99,97грн. Разом з цим, позивач отримав дохід від послуг за розподіл теплової енергії в межах 2% рентабельності підприємства, який підлягав оподаткуванню податком на прибуток лише протягом 2005-2006рр. (у 2005р. –160,942тис.грн., у 2006р. –359,320грн.). Остання обставина ДПС не спростовується та доведена матеріалами справи.

Згідно до пп. 11.3.5. п. 11.3. ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994р. №334/94-ВР, п. 11.11. ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997р. №168/97: «Датою збільшення валового доходу в разі продажу товарів (робіт, послуг) з оплатою за рахунок бюджетних коштів є дата надходження таких коштів на поточний рахунок платника податку або дата отримання відповідної компенсації»; «Тимчасово, до набрання чинності Податковим кодексом України, платники податку, які продають теплову енергію, газ природний (крім скрапленого), включаючи вартість його транспортування, надають послуги водопостачання, водовідведення, чи надають послуги, вартість яких включається до складу квартирної плати чи плати за утримання житла, фізичним особам, бюджетним установам, не зареєстрованим платниками цього податку, а також житлово-експлуатаційним конторам, квартирно-експлуатаційним частинам, товариствам співвласників житла, іншим подібним платникам податку, які здійснюють збір коштів від зазначених покупців з метою подальшого їх перерахування продавцям таких товарів (послуг) у компенсацію їх вартості (далі - ЖЕКи), визначають базу оподаткування операцій з поставки таких товарів (послуг) за касовим способом».

Аналогічну позицію займає відповідач, що викладено в його роз'ясненні безпосередньо платнику податків –позивачу від 24.01.2001р. №1215/10/31-009, який з огляду на останнє підпадає під дію положень підпункт «д» пп. 4.4.2. п.4.2. ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000р. №2181-ІІІ ( зі змінами і доповненнями), за яким не може бути притягнутий до відповідальності  платник податків, який діяв відповідно до наданого йому податкового роз'яснення.

Таким чином, для позивача датою збільшення валового доходу є дата надходження коштів на його розрахунковий рахунок або в касу. Перерахування ним відповідних коштів протягом трьох днів з моменту їх надходження від кінцевого споживача на розрахунковий рахунок енергопостачальної організації (продавця теплової енергії) в повному обсязі із наступним відшкодуванням з місцевого бюджету різниці в тарифах та з урахуванням 2% рентабельності –вказують на існування між позивачем та енергопостачальною організацією  договірних відносин, що витікають із договору доручення.

Позивач та КП «Кременчуктеплокомуненерго»є комунальними підприємствами, що адміністративно підпорядковані власнику –Кременчуцькій міській раді Полтавської області, то відповідно останній своїми рішеннями надавав дотації з місцевого бюджету та у зв'язку із визнанням господарським судом Полтавської області банкрутом КП «Кременчуктеплокомуненерго», неможливістю погашення заборгованості позивача перед ліквідованим підприємством власник обох підприємств списав її в односторонньому порядку.

За викладеного висновки відповідача –КОДПІ з посиланням на положення п.11. розділу ІІ Перехідних положень Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 24.12.2003р. №349-ІУ, що набрали форму оспорюваних податкових повідомлень-рішень, є за межами чинного законодавства та недоведені документально, а вимоги позивача, з огляду на це підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно до ч.1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. Таким чином, з Державного бюджету підлягає стягненню на користь позивача витрати по сплаті державного мита за адміністративним позовом у розмірі 170,00грн., які були здійснені за платіжними дорученнями №199 та №201 від 01.09.2006р.     

На підставі матеріалів справи та керуючись ст. 12 ГПК України, ст.ст. 158, 162, 163, 167, п.6 розд. УІІ  “Прикінцеві та перехідні положення” КАС України ,  суд -

П О С Т А Н О В И В:

         1. Позов задовольнити.

2. Визнати недійсними податкові повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ:

- від 30.03.2005р. №0000252602/0 904,  за яким Міському комунальному підприємству „Кременчукенерго” м. Кременчук визначені податкові зобов'язання з податку на прибуток в загальній сумі 2 723 110, 00 грн., в т.ч. основний платіж –2 094 700, 00 грн. та штрафна (фінансова) санкція -  628 410, 00 грн.;

- від 30.08.2005р. №0000692602/2/ 2603, за якими Міському комунальному підприємству „Кременчукенерго” м. Кременчук  визначено суму податкових зобов'язань з податку на прибуток комунальної власності в загальній сумі 457 640, 00 грн., в т.ч. 25 800, 00 грн. та штрафна (фінансова) санкція –431 840, 00 грн.

3. Стягнути з Державного бюджету України з відповідного бюджетного рахунку  на користь Міського комунального підприємства «Кременчукенерго »(м. Кременчук, вул. Чараєва, 68) р/р 26007000002185 в КФ АППБ „Аваль”, МФО 331606, Код ЄДРПОУ 30661739 –170, 00 грн. судові витрати в вигляді державного мита.

Видати виконавчий лист з набранням постановою законної сили.

4. Копію цієї постанови надіслати сторонам за адресами, зазначеними в її вступній частині, та прокуратурі Полтавської області (36000, м. Полтава, вул. 1100-річчя Полтави.  

СУДДЯ                                                         БУНЯКІНА Г.І.

Примітки:

1. Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 та ч. 3 та ч. 5 ст. 186 КАС України.

2. Наслідки набрання законної сили судовим рішенням зазначені у ст. 255 КАС України