Рішення

від 20.10.2022 по справі 685/484/22

ТЕОФІПОЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 685/484/22

Провадження № 2/685/123/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 жовтня 2022 року смт Теофіполь

Теофіпольський районний суд Хмельницької області

в складі головуючої судді Бурлак Г.І.

з участю секретаря Ковальчука О.С.

позивача ОСОБА_1

відповідача ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому засіданні в залі суду в смт Теофіполі

справу за позовом ОСОБА_1 до Теофіпольської селищної ради, ОСОБА_4 , ОСОБА_2 про визнання права власності на домоволодіння в порядку спадкування за законом та за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , Теофіпольської селищної ради про визнання права власності на Ѕ домоволодіння в порядку спадкування за заповітом,

встановив:

позивач за первісним позовом звернувся в суд з позовом до відповідачів про визнання права власності на домоволодіння в порядку спадкування за законом, мотивуючи його тим, що він є спадкоємцем за законом після смерті свого батька ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . На частину спадкового майна, а саме на земельну, ділянку він отримав свідоцтво про право на спадщину за законом. Померлому ОСОБА_5 належав житловий будинок з господарськими спорудами, розташований за адресою АДРЕСА_1 , в якому батько був головою двору, проживав та був зареєстрований, однак за життя свої права як власника на житловий будинок не оформив, тому позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок після смерті батька ОСОБА_5 , у зв`язку із відсутністю правовстановлюючих документів, що посвідчують право власності спадкодавця на житловий будинок. Просить позов задовольнити, визнати за ним право власності на житловий будинок розташований за адресою: АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 .

Позивач зазустрічним позовомзвернулася всуд зпозовом довідповідачівпро визнання права власності на домоволодіння в порядку спадкування за заповітом, мотивуючи його тим, що її матір`ю є ОСОБА_6 , яка була дочкою ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після його смерті відкрилася спадщина на майно, а саме на земельну ділянку та спірний житловий будинок. ЇЇ мати, ОСОБА_7 , проживала разом з батьком на час відкриття його спадщини, тому вона, так само як її брат ОСОБА_1 (позивач за первісним позовом), прийняла спадщину батька та стала власником Ѕ частини земельної ділянки та спірного житлового будинку. ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 померла. Згідно з її заповітом від 24.03.2014 усе своє майно вона заповіла їй ( ОСОБА_2 ), і вона прийняла спадщину після смерті матері, однак не може оформити у нотаріуса право власності на свою частину будинку через відсутність правовстановлюючого документа на нього. Просить визнати за нею право власності на Ѕ частину будинку садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та складається з житлового будинку «А1» загальною площею 78,3 кв м, прибудови «а» загальною площею 20,2 кв м, хліва «Б» загальною площею 55,7 кв м в порядку спадкування після померлої ОСОБА_6 .

Відповідачі за первісним та за зустрічним позовами ОСОБА_4 та Теофіпольська селищна рада про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, в судове засідання не з`явилися, Теофіпольська селищна рада подала відзив в якому, зазначила, що у вирішенні справи покладається на розсуд суду, просить розгляд справи проводити без участі представника, ОСОБА_4 подала заяву в якій зазначила, що вона є неналежним відповідачем, оскільки спадщину після смерті матері не приймала і ніякого відношення до спірного майна вона не має, просить розгляд справи проводити у її відсутності. Суд вважає можливим проводити розгляд справи у відсутності відповідачів.

ОСОБА_1 (позивач за первісним позовом) в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити, зустрічний позов не визнав, пояснив, що заповіт ОСОБА_6 є підробленим, тому його племінниця ОСОБА_2 неправомірно успадкувала майно, вона не поділилася із своєю сестрою ОСОБА_4 , а все забрала собі. Також зазначив, що він, приймаючи спадщину після батька, домовився із сестрою ОСОБА_6 що він прийме спадщину на землю, а їй буде будинок, оскільки вона у ньому жила, однак сестра так і не оформила право власності на будинок, а зараз його сестра, яка вимушена евакуюватися у зв`язку із війною, не має де проживати. Крім того, він вважає, що спадщину повинні розділити всі його брати і сестри, яких було шестеро, бо вони всі є спадкоємцями першої черги. Просив його позов задовольнити, у задоволенні зустрічного позову відмовити.

Відповідач ОСОБА_2 за первісним позовом та її представник позовні вимоги за первісним позовом не визнали, просили у їх задоволенні відмовити, зустрічний позов підтримали.

Вислухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, суд прийшов до висновку про те, що первісний позов підлягає задоволенню частково, зустрічний позов підлягає задоволенню повністю.

Відповідно дост. 316 ЦК Україниправом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно з ст. 328 ЦК Україниправо власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно дост. 392 ЦК Українивласник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до ч.1 ст 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

До складу спадщини, згідно ст 1218 ЦК України, входять всі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Частиною 1ст.1296 ЦК Українивизначено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

За приписами ч.1ст.1297 ЦК Україниспадкоємець,який прийнявспадщину,у складіякої єнерухоме майно,зобов`язанийзвернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Відповідно до ст 549 ЦК України в редакції , яка діяла на час смерті ОСОБА_5 , спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном.

В судовому засіданні встановлено, що померлий ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_5 був батьком ОСОБА_1 та ОСОБА_6 (свідоцтво про смерть, свідоцтва про народження, свідоцтво про укладення шлюбу). ОСОБА_1 видано свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_5 на земельну ділянку розміром 2,37 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території Ординецької сільської ради кадастровий номер 6824785500:04:016:0004 (свідоцтво про право на спадщину, державний акт на право власності на земельну ділянку). Відповідно до довідки Теофіпольської селищної ради від 18.01.2022 та виписки з по господарських книг за 2002-2019 роки померлий ОСОБА_5 на день смерті був головою двору, постійно проживав та був зареєстрований в АДРЕСА_1 і склад його сім`ї був: ОСОБА_6 (дочка, померла ІНФОРМАЦІЯ_2 ), ОСОБА_4 (онука), ОСОБА_2 (онука), з 2005 року ОСОБА_6 по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 - проживала у вказаному будинку одиноко. Відповідно до Технічного паспорту житловий будинок в АДРЕСА_1 побудований в1960році. Відповідно додовідки державного нотаріусавід 17.12.2021у провадженніТеофіпольської державноїнотаріальної конторизнаходиться спадковасправа щодомайна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 .Згідно зпостановою державногонотаріуса від17.12.2021 ОСОБА_1 відмовлено увидачі свідоцтвапро правона спадщинуза закономна житловийбудинок,який знаходиться АДРЕСА_1 ,що належав ОСОБА_5 ,який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у зв`язкуіз відсутністюправовстановлюючого документуна житловийбудинок. Відповідно до довідки Ординецької сільської ради від 19.05.2020, житловий будинок за адресою АДРЕСА_1 до комунальної власностіне належить. ОСОБА_6 ,яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 все своємайно заповіладочці ОСОБА_2 (заповітвід 24.03.2014,свідоцтво просмерть).Відповідно додовідки приватногонотаріуса від21.05.2020у провадженніПриватного нотаріусаТеофіпольського РНОСурми Г.Ф.знаходиться спадковасправа №227/2019після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 ОСОБА_2 видано свідоцтвопро правона спадщинуза заповітомвід 03.06.2020 після смерті ОСОБА_6 на земельну ділянку розміром 2,37 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території Ординецької сільради кадастровий номер 6824785500:04:016:0005 (свідоцтво про право на спадщину за заповітом). Згідно з постановою приватного нотаріуса від 21.05.2020 ОСОБА_2 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_6 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , на житловий будинок, який знаходиться АДРЕСА_1 у зв`язку із відсутністю правовстановлюючого документу на житловий будинок. Відповідно до заяви ОСОБА_8 від 21.03.2005, дочки померлого ОСОБА_5 , вона відмовилася від прийняття спадщини після ОСОБА_5 .

Право власності на збудований житловий будинок набувається в порядку, який існував на час його будівництва. Судом встановлено, що згідно з техпаспортом, житловий будинок був збудований у 1960 році. У 1960 році питання набуття права власності регулювались Указом Президії Верховної Ради СРСР від 26 серпня 1948 року «Про право громадян на купівлю і будівництво індивідуальних житлових будинків» (далі Указ від 26 серпня 1948 року), що був визнаний таким, що втратив чинність Указом Президії Верховної Ради СРСР від 22 лютого 1988 року № 8502-ІІ, і прийнятою відповідно до Указу від 26 серпня 1948 року постановою Ради Міністрів СРСР від 26 серпня 1948 року «Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради СРСР від 26 серпня 1948 року «Про право громадян на купівлю і будівництво індивідуальних житлових будинків» (далі Постанова від 26 серпня 1948 року), які, зокрема, визначали умови та правові наслідки будівництва. Згідно зі статтею 1 Указу від 26 серпня 1948 року кожен громадянин і кожна громадянка мали право купити або збудувати для себе на праві особистої власності жилий будинок на один або два поверхи з числом кімнат від однієї до п`яти як у місті, так і поза містом. Пункт 2 Постанови від 26 серпня 1948 року визначав, що земельні ділянки для будівництва індивідуальних жилих будинків відводяться за рахунок земель міст, селищ, держземфонду і земель держлісфонду у безстрокове користування, а збудовані на цих ділянках будинки є особистою власністю забудовника. Отже, за Указом від 26 серпня 1948 року та Постановою від 26 серпня 1948 року підставою виникнення у громадянина права власності на жилий будинок був сам факт збудування ним його з додержанням вимог цих актів законодавства. Ці правові акти не пов`язували виникнення права власності на житловий будинок із проведенням його реєстрації (правова позиція викладена у постанові ВСУ від 18.12.2013 справа №6-137цс13).

Оцінюючи докази у їх сукупності, суд дійшов до висновку,що ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 на праві власності належав будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами за адресою АДРЕСА_1 . Згідно приписів ст. 549 ЦК України в редакції станом на 16.10.2002 року, у фактичне володіння майном ОСОБА_5 вступила його донька ОСОБА_6 , оскільки вона на час смерті батька та до 2019 року проживала у вказаному будинку. Разом з тим, відповідно до спадкової справи, ОСОБА_1 теж прийняв спадщину після смерті батька. Таким чином, після смерті ОСОБА_5 спадщину прийняли двоє його дітей, в рівних частках по Ѕ. Оскільки ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 і її спадкоємцем є ОСОБА_2 , то ОСОБА_2 успадкувала Ѕ будинку садибного типу з господарськими будівлями та спорудами за адресою АДРЕСА_1 .

На підставі викладеного, суд прийшов до висновку, що за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 необхідно визнати право власності по Ѕ житлового будинку садибного типу з господарськими будівлями та спорудами за адресою АДРЕСА_1 .

Разом з тим, суд зазначає, що Відповідно до постанови Пленуму ВСУ від 30.05.2008 N7 «Про судову практику у справах про спадкування», відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом,усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. Враховуючи, що спадщину після ОСОБА_5 прийняли ОСОБА_1 та ОСОБА_6 , а після її смерті спадкоємцем є ОСОБА_2 , то суд прийшов до висновку, що Теофіпольська селищна рада та ОСОБА_4 є неналежними відповідачами у справі.

Виходячи з наведеного, керуючись ст. 1216,1218 1296,1297 ЦК України в редакції 2004,ст. 549 ЦК України в редакції 1963 року, яка діяла станом на 16.10.2002 р., ст. 12, 81, 89, 259, 263-265 ЦПК України, районний суд

ухвалив:

позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на домоволодіння в порядку спадкування за законом задовольнити частково, позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права власності на Ѕ домоволодіння в порядку спадкування за заповітом задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 ( РНОКПП НОМЕР_1 ) право власності в порядку спадкування після ОСОБА_5 на 1/2 житлового будинку садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, який розташований за адресою АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_2 ( РНОКПП НОМЕР_2 ) право власності в порядку спадкування після ОСОБА_6 на 1/2 житлового будинку садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, який розташований за адресою АДРЕСА_1 .

Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом 30 днів з дня проголошення рішення до Хмельницького апеляційного суду через районний суд.

Учасник справи,якому повнерішення абоухвала судуне буливручені удень його(її)проголошення абоскладення,має правона поновленняпропущеного строкуна апеляційнеоскарження рішеннясуду -якщо апеляційнаскарга поданапротягом тридцятиднів здня врученняйому повногорішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених уч.2статті 358 цього Кодексу.

Головуюча