Рішення

від 22.03.2010 по справі 7/300пн

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГА НСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВ В, 3а. Тел. 55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.03.10 Справа № 7/300пн.

За позовом Дочірньог о підприємства “Центральний ринок м. Сєвєродонецька” Луг анської обласної спілки спож ивчих товариств, м. Сєвєродон ецьк Луганської області

до Фізичної особи - під приємця ОСОБА_1, м. Сєвєрод онецьк Луганської області

про усунення перешкод у користуванні земельною діля нкою та стягнення 7565 грн. 80 коп.

Суддя Т. Л. К алашник

в присутності представник ів:

від позивача - Масал ов Є.В., довіреність від 13.09.09;

від відповідача - ОСО БА_3, довіреність № 3711 від 04.12.09.

Суть спору: позив ачем заявлені вимоги про стя гнення з відповідача збитків (не одержаний дохід) у розмір і 10732 грн. 80 коп., як оплачену відп овідачем послугу з надання к онкретного торгівельного мі сця К-185 (4 кв.м), К-410 (4,8 кв.м), К-426 (6,4 кв.м) за період з 01.01.09 по 01.02.10 та захисти ти права позивача у наступни й спосіб: припинити правовід ношення між відповідачем та позивачем щодо здійснення в ідповідачем господарської (п ідприємницької) діяльності н а торгівельних місцях К-185, К-410, К -426, що розташовані на територі ї ДП "Центральний ринок м. Сєвє родонецька" за адресою: Луган ська область, м. Сєвєродонець к, пр-кт. Хіміків, 27 (з урахуванн ям заяви, зданої до суду 22.02.10 (т.1 а .с.138-143), якою було частково зміне но предмет позову).

Відповідач проти позову з аперечує з підстав, викладен их у відзиві на позовну заяву (т.1 а.с.71-75), доповненні та уточне нні до відзиву (т.1 а.с.104-107), поясне ннях (т.1 а.с.27-28) та відзиві на уто чнену позовну заяву (т.2 а.с.63-67), п осилаючись зокрема на те, що п исьмової угоди щодо надання відповідачу конкретного тор гівельного місця між сторона ми у справі не укладалось. Кви танції та банківські виписки є підтвердженням лише факту перерахування відповідачем коштів, а не доказами розміще ння на території ринку торгі вельних місць чи надання пос луг ринком. У відповідача від сутня проектна документація щодо функціонального планув ання території ринку щодо ро зміщення торгівельних місць , їх кількості і розміру відпо відно до затвердженого плану , із позначенням усіх торгіве льних місць номерами, узгодж ена у встановленому порядку. Матеріалами справи доведено , що позивач здійснив забудов у земельної ділянки торгівел ьними рядами з порушенням ді ючого законодавства. Матеріа ли про адміністративне право порушення щодо відповідача н е є доказами наявності у пози вача обладнаних торгівельни х місць К-185, К-410, К-426.

У судовому засіданні 22.03.10 від повідач заявив клопотання пр о витребування у позивача ка лькуляції цін на послуги поз ивача.

Розглянувши матеріа ли справи, вислухавши предст авників сторін, встановивши фактичні обставини справи, о цінивши надані докази, суд, -

в с т а н о в и в:

Між Северодонецькою міською радою та позивачем у справі - ДП “Центральний ри нок м. Сєвєродонецька” Луган ської обласної спілки спожив чих товариств укладений Дого вір оренди землі № 305 від 29.10.04, дер жавна реєстрація 02.11.04 за № 305 (т.2 а .с.43-62), за умовами п.2. якого в орен ду передається земельна діля нка площею 1,5560га.

Відповідно до п.14 зазначено го Договору, земельні ділянк и передаються в оренду під бу дівлю та споруди Центральног о ринку.

Северодонецькою міською р адою було передано названу з емельну ділянку позивачу за Актом передачі-прийняття зем ельної ділянки в натурі від 02. 11.04 (т.2 а.с.45).

В обґрунтування заявленог о позову позивач посилається зокрема на те, що право займан ня конкретного торгівельног о міста виникає після сплати ринкового збору та послуги р инку за надання конкретного торгівельного місця. Сплата додаткової послуги ринку, як бронювання - є додатковою о плачуваною послугою, але не є правовою підставою для здій снення торгівлі на займання конкретного торгівельного м ісця. Відповідач є суб' єкто м господарської діяльності т а здійснює свою підприємниць ку діяльність на території п озивача. Цей факт підтверджу ється квитанціями відповіда ча та банківськими виписками позивача про сплату відпові дачем послуг ринку за конкре тні торгівельні місця К-185 (4 кв. м), К-410 (4,8 кв.м), К-426 (6,4 кв.м), листами п озивача, листом Сєвєродонець кого МВ ГУМВС України в Луган ській області, а також матері алами про адміністративне пр авопорушення у відношенні ві дповідача. На підставі викла деного позивач вважає, що від повідач здійснює на територі ї позивача господарську коме рційну діяльність і сплачує позивачу послугу ринку за на дання конкретного торгівель ного місця, але не в повному об сязі, чим спричиняє збитки по зивачу. У зв' язку з чим позив ач вважає, що між сторонами у с праві виникли певні правовід носини, які він просить припи нити.

Відповідач проти позову за перечує з підстав, викладени х у відзиві на позовну заяву (т .1 а.с.71-75), доповненні та уточненн і до відзиву (т.1 а.с.104-107), поясненн ях (т.1 а.с.27-28) та відзиві на уточн ену позовну заяву (т.2 а.с.63-67).

Клопотання відповідача су дом відхилено, оскільки на а.с .35 т.1 вже міститься документ пі д назвою "Тарифи ДП "Центральн ий ринок м. Сєвєродонецька" Лу ганської облспоживспілки, ді ючи з 01.12.08".

Оцінивши доводи сторін та о бставини справи у їх сукупно сті, суд вважає позовні вимог и такими, що не підлягають до з адоволення, з огляду на насту пне.

Кожний суб'єкт господарюва ння та споживач має право на з ахист своїх прав і законних і нтересів. Права та законні ін тереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом зокрема у становлення, зміни і припине ння господарських правовідн осин (ч.2 ст. 20 ГК України).

Відповідно до пунктів 6 та 7 ч .2 ст. 16 ЦК України, способами за хисту цивільних прав та інте ресів можуть бути зміна та пр ипинення правовідношення.

Господарськими правовідно синами є відносини між госпо дарюючими суб' єктами (підпр иємствами, підприємцями) та о рганами управління, які утво рюються у процесі організаці ї і безпосереднього здійснен ня господарської діяльності . Сферу господарських віднос ин визначає ст. 3 ГК України.

Зміна та припинення правов ідношення, пов'язані з необхі дністю змінити чи припинити існуюче правовідношення у зв 'язку з, наприклад, порушенням його однією із сторін (ст. 651, 652 Ц К - для договірних зобов'язань ). Зокрема, ця вимога може проя влятися у позові про розірва ння договору у зв'язку з невик онанням або неналежним його виконанням другою стороною.

З наданих позивачем матері алів неможливо з достовірніс тю визначити, які саме правов ідносини виникли між сторона ми у справі та чи наявні взага лі ці правовідносини. Оскіль ки, як свідчать пояснення поз ивача (т.1 а.с.140), правовідносини між сторонами у справі мають наступний вигляд: позивач ре алізує свої функціональні об ов' язки, передбачені Статут ом та Правилами торгівлі на р инках щодо організації торгі влі на ринку, а також надання п ослуг і створення для продав ців умов для торгівлі, а відпо відач зобов' язаний сплачув ати вартість ринкового збору та послуг, які надаються пози вачем і здійснювати торгівлю . Натомість з листів позивача № 64 від 03.03.09 та № 116 від 08.04.09 (т.1 а.с.30, 31) в бачається що певні особи, у то му числі відповідач у цій спр аві, займають торгівельні мі сця без достатніх на то закон них підстав.

Слід окремо зазначити, що ві дповідач у судовому засіданн і заперечив факт користуванн я конкретним торгівельним мі сцем. Також у судовому засіда нні кожна з сторін заперечил а факт належності їй на праві власності спірних контейнер ів К-185 (4 кв.м), К-410 (4,8 кв.м), К-426 (6,4 кв.м).

Таким чином, позивачем не до ведено суду наявність між ст оронами у справі будь-яких пр авовідносин.

Заявлена позивачем вимога не призводить до поновлення порушеного. Предметом позов у є матеріально-правова вимо га позивача до відповідача, в ідносно якої суд повинен при йняти рішення, ця вимога пови нна опиратися на підставу по зову. В підставу позову не мож уть входити такі обставини, я кі виступають доказами у спр аві. З ними закон не пов' язує виникнення, зміни чи припине ння прав або обов' язків. Вон и лише підтверджують наявніс ть чи відсутність юридичних фактів, які входять в підстав у позову.

Крім наведеного слід зазна чити, що позивачем невірно об раний спосіб захисту, як таки й, що не відповідає спору, що в иник між сторонами у справі, т обто спір не відповідає зміс ту обраного способу захисту який кореспондується з норма ми Господарського кодексу Ук раїни та Цивільного кодексу України. Це питання повинно в ирішуватись в процесі розгля ду спору про право, зокрема пр о зобов' язання звільнити са мовільно зайняту земельну ді лянку.

Щодо стягнення збитків , то слід зазначити наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 224 ГК Укра їни, на яку посилається позив ач, Учасник господарських ві дносин, який порушив господа рське зобов'язання або устан овлені вимоги щодо здійсненн я господарської діяльності, повинен відшкодувати завдан і цим збитки суб'єкту, права аб о законні інтереси якого пор ушено.

Під збитками розуміються в итрати, зроблені кредитором, втрата або пошкодження його майна, а також не одержані кре дитором доходи, які він одерж ав би, якби зобов' язання бул о виконано боржником ( ст. 224 ГК України).

До складу збитків, що підляг ають відшкодуванню особою, я ка допустила господарське пр авопорушення, включаються зо крема неодержаний прибут ок (втрачена вигода), на яки й сторона, яка зазнала збиткі в, мала право розраховувати у разі належного виконання зо бов'язання другою стороною (ч .1 ст. 225 ГК України).

Для застосування такої мі ри відповідальності, як відш кодування збитків потрібна н аявність повного складу циві льного правопорушення: проти правна поведінка, дія чи безд іяльність особи; шкідливий р езультат такої поведінки (шк ода); причинний зв' язок між п ротиправною поведінкою та шк одою; вина правопорушника. За відсутності хоча б одного з ц их елементів цивільна відпов ідальність не настає.

Розмір збитків, завдани х порушенням зобов'язання , доказується кредитором (ч.2 с т. 623 ЦК України).

При визначенні неодержан их доходів (упущеної вигоди ) враховуються заходи, вжиті к редитором щодо їх одержання (ч.4 ст. 623 ЦК України).

Таким чином, пред'явлення ви моги про відшкодування неоде ржаних доходів (втраченої ви годи) покладає на кредитора о бов'язок довести, що ці доходи (вигода) не є абстрактними, а д ійсно були би ним отримані у р азі належного виконання борж ником своїх обов'язків. При ви значенні реальності неодерж аних доходів мають враховува тися заходи, вжиті кредиторо м для їх одержання, зроблені з цією метою приготування.

При обчисленні розміру нео держаних доходів (втраченої вигоди) мають враховуватися тільки ті точні дані, які безс пірно підтверджують реальну можливість отримання грошов их сум, або інших цінностей, як би зобов'язання було виконан о боржником належним чином. Н ічим не підтверджені розраху нки кредитора про можливі до ходи не можуть братися судом до уваги. Розмір неодержаних доходів (втраченої вигоди) по винен визначатися з урахуван ням часу, протягом якого трив али протиправні дії відповід ача, розумних витрат на отрим ання доходів, які кредитор по ніс би, якби не відбулося пору шення права. Обґрунтування і доказування розміру збитків здійснюється кредитором. Та ка вимога обумовлена основно ю спрямованістю інститутів ц ивільно-правової відповідал ьності саме на відшкодування збитків. Нездатність кредит ора обґрунтувати вимоги про відшкодування неодержаних д оходів (втраченої вигоди) є пі дставою для суду для відмови в задоволенні таких вимог.

Відповідно до ч.2 ст. 34 ГПК Укр аїни, обставини справи, які ві дповідно до законодавства по винні бути підтверджені певн ими засобами доказування, не можуть підтверджуватись інш ими засобами доказування.

Кожна сторона повинна дове сти ті обставини, на які вона п осилається як на підставу св оїх вимог і заперечень (ч.1 ст. 33 ГПК України).

З наданих позивачем доказі в неможливо з достовірністю визначити, що він у період з 01.01 .09 по 01.02.10 отримав би доход у розм ірі 16552,80 грн. Тарифи на послуги р инку, затверджені позивачем, які інші докази надані позив ачем, не є доказом заподіяння збитків та доказом, який під тверджує реальну можливість отримання ним грошових сум.

З огляду на вищенаведене, по зивачем не доведено суду ная вність усіх складових цивіль ного правопорушення за цим п озовом, а також розмір заявле них до стягнення збитків.

За вказаних обставин у задо воленні позову слід відмовит и з віднесенням судових витр ат на позивача згідно ст. 49 ГПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 84, 85 Госп одарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. У задоволенні позову відмовити.

2. Судові витрати покласти н а позивача.

Рішення господарського су ду набирає законної сили піс ля закінчення 10-денного строк у з дня його підписання.

Дата підписання: 24.03.10.

Суддя Т.Л. Калашник