Рішення

від 24.10.2022 по справі 369/14532/19

КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 369/14532/19

Провадження № 2/369/238/22

РІШЕННЯ

Іменем України

24.10.2022 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Фінагеєвої І.О.,

при секретарі Світлак Ю.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Публічне акціонерне товариство «Укрнафта», Товариство з обмеженою відповідальністю «Інститут новітніх технологій в освіті» про поділ майна подружжя, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 завернулася до Києво-Святошинського районного суду Київської області з позовом до ОСОБА_2 , треті особи: Публічне акціонерне товариство «Укрнафта», Товариство з обмеженою відповідальністю «Інститут новітніх технологій в освіті» про поділ майна подружжя, мотивуючи його тим, що 04 серпня 1994 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у Центральному міжрайонному управлінні реєстрації шлюбів м. Києва зареєстровано шлюб, про що в книзі реєстрації зроблено відповідний актовий запис № 1490. Від цього шлюбу є четверо дітей, двоє з яких неповнолітні: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . В провадженні Шевченківського райсуду м. Києва перебуває цивільна справа № 761/35788/19 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу. Під час шлюбу позивачем та відповідачем за спільні кошти подружжя було придбано наступне майно:

1) На підставі договору купівлі-продажу від 31 жовтня 2006 року посвідченого нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Ященко П.В., зареєстровано в реєстрі за № 14836, придбано житловий будинок (загальною площею 398,4 кв.м.) та на підставі договору купівлі - продажу від 31 жовтня 2006 року посвідченого нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Ященко П.В., зареєстровано в реєстрі за № 14837, придбано земельну ділянку площею 0,1328 га (кадастровий номер 3222485901:01:003:0059), дане майно знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

2) На підставі договору купівлі-продажу від 12 березня 1997 року укладеного на Київській універсальній біржі, реєстраційний номер С5594/2291 придбано трикімнатну квартиру загальною площею 62,9 кв.м, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .

3) Транспортний засіб TOYOTA PRADO, 2007 року випуску (номер кузова НОМЕР_1 ), д.н.з. НОМЕР_2 .

4) Мотоцикл (мотоцикл -А) YAMAHAFZI-SA, 2008 року випуску (номер кузова НОМЕР_3 ), д.н.з. НОМЕР_4 .

Відповідно до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відповідач є одним з засновників ТОВ «Інститут новітніх технологій в освіті» (код ЄДРПОУ 32918811). За спільні кошти подружжя відповідачем був сформований статутний капітал Товариства з обмеженою відповідальністю «Інститут новітніх технологій в освіті» (код ЄДРПОУ 32918811), частка якого становить 448 203,00 грн.

Право власності на все спірне майно зареєстровано на відповідача, а також в користуванні відповідача перебувають вищеперераховані транспортні засоби, щодо поділу спільного майна існують суперечки, а тому наразі у сторін відсутнє взаєморозуміння щодо поділу майна, яке є спільною сумісною власністю подружжя. Поділу підлягає житловий будинок (загальною площею 398,4 кв.м.) та земельна ділянка площею 0,1328 га (кадастровий номер 3222485901:01:003:0059) які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , та трикімнатна квартира загальною площею 62,9 кв.м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 як спільна сумісна власність подружжя, яка зареєстрована на відповідача, тобто в рівних долях кожному, а саме по 1/2 частині. Оскільки фактично, транспортний засіб марки TOYOTA PRADO, чорного кольору, 2007 року випуску (номер кузова НОМЕР_1 ), д.н.з. НОМЕР_2 , перебуває у користуванні відповідача, позивач не заперечує щоб даний транспортний засіб залишився у користуванні і власності відповідача, а позивачу сплачено відповідачем грошова компенсація у розмірі 1/2 від вартості даного транспортного засобу, що складає 279 830,80 грн. Окрім того, мотоцикл (мотоцикл -А) YAMAHAFZI-SA, синього кольору, 2008 року випуску (номер кузова НОМЕР_3 ), д.н.з. НОМЕР_4 перебуває у користуванні відповідача, позивач не заперечує щоб даний транспортний засіб залишився у користуванні і власності відповідача, а позивачу сплачено відповідачем грошова компенсація у розмірі 1/2 від вартості даного транспортного засобу, що складає 85 560,00 грн. Також, позивач має право на грошову компенсацію 1/2 частки спільних коштів подружжя, які були внесені відповідачем для формування статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «Інститут «Інститут новітніх технологій в освіті» (код ЄДРПОУ 32918811), що становить 224 101,50 грн. (448 203/2 = 224101,50). Просила суд:

в порядку поділу майна, визнати право власності за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_5 ) на 1/2 частину житлового будинку (загальною площею 398,4 кв.м.), який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;

в порядку поділу майна, визнати право власності за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_5 ) на 1/2 частину земельної ділянки площею 0,1328 га (кадастровий номер 3222485901:01:003:0059) яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;

в порядку поділу майна, визнати право власності за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_5 ) на 1/2 частину трикімнатної квартири загальною площею 62,9 кв.м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 ;

в порядку поділу майна подружжя стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_6 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_5 ):

-1/2 вартості транспортного засобу марки TOYOTA PRADO, чорного кольору, 2007 року випуску (номер кузова НОМЕР_1 ), д.н.з. НОМЕР_2 у розмірі 279 830,80 грн.;

-1/2 вартості мотоцикл (мотоцикл -А) YAMAHAFZI-SA, синього кольору, 2008 року випуску (номер кузова НОМЕР_3 ), д.н.з. НОМЕР_4 у розмірі 85 560,00 грн.;

визнати спільною власністю подружжя грошові кошти в розмірі 448 203,00 грн.;

в порядку поділу майна подружжя стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_6 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_5 ) кошти в розмірі 224 101,50 грн.

витрати, пов`язані з розглядом справи в суді стягнути з відповідача.

Ухвалою судді Києво-Святошинського районного суду Київської області Пінкевич Н.С. від 13 листопада 2019 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

31 серпня 2020 року на адресу суду від представника позивача ОСОБА_7 надійшла заява про уточнення позовних вимог, в якій зазначила, що протягом всього сімейного життя позивач та відповідач заощаджували, а тому вирішили відкрити депозитні рахунки та банківські комірки на ім`я відповідача. Однак, з того часу як погіршилися сімейні стосунки між сторонами, відповідач приховує документи, які підтверджують факт наявності коштів на депозитних рахунках в банківських установах. Позивач постійно працювала, займалася домашнім господарством та вихованням дітей, тому за спільним рішенням подружжя відповідач оформляв всі рахунки та індивідуальні банківські сейфи на своє ім`я. Також, відповідно до Сертифікату Акцій серія А № 21306 ОСОБА_2 є власником цінних паперів (іменна акція) в кількості 693. Просила суд:

в порядку поділу майна подружжя, визнати право власності за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_5 ) на 1/2 частину житлового будинку (загальною площею 398,4 кв.м.), який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;

в порядку поділу майна, визнати право власності за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_5 ) на 1/2 частину земельної ділянки площею 0,1328 га (кадастровий номер 3222485901:01:003:0059) яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;

в порядку поділу майна, визнати право власності за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_5 ) на 1/2 частину трикімнатної квартири загальною площею 62,9 кв.м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 ;

в порядку поділу майна подружжя стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_6 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_5 ):

-1/2 вартості транспортного засобу марки TOYOTA PRADO, чорного кольору, 2007 року випуску (номер кузова НОМЕР_1 ), д.н.з. НОМЕР_2 у розмірі 279 830,80 грн.;

-1/2 вартості мотоцикл (мотоцикл - А) YAMAHAFZI-SA, синього кольору, 2008 року випуску (номер кузова НОМЕР_3 ), д.н.з. НОМЕР_4 у розмірі 85 560,00 грн.;

визнати спільною власністю подружжя грошові кошти в розмірі 448 203,00 грн.;

в порядку поділу майна подружжя стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_6 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_5 ) кошти в розмірі 224 101,50 грн.;

в порядку поділу майна, визнати право власності за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_5 ) на 1/2 частину іменних акцій ПАТ «УКРНАФТА» власником яких є ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (РНОКПП НОМЕР_6 );

в порядку поділу майна, визнати право власності за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_5 ) на 1/2 частину коштів, які знаходяться на рахунках АТ «Альфа-Банк», АТ КБ «ПРИВАТБАНК», АТ «БТА БАНК» відкритих на ім`я ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (РНОКПП НОМЕР_6 ) за період з 01.01.2007 року по 27.02.2020 року;

витрати, пов`язані з розглядом справи в суді стягнути з відповідача.

31 серпня 2020 року ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області заяву представника позивача ОСОБА_7 про забезпечення доказів по цивільній справ за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Публічне акціонерне товариство «Укрнафта», Товариство з обмеженою відповідальністю «Інститут новітніх технологій в освіті» про поділ майна подружжя задоволено; витребувано в Акціонерного товариства «Альфа-Банк», Акціонерного товариства «БТА БАНК», Акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» інформацію про наявність банківських рахунків, які відкриті на ім`я ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ідентифікаційний номер НОМЕР_6 за період з 01 січня 2007 року по 27 лютого 2020 року; витребувано у приватного акціонерного товариства «Фінансова компанія «Укрнафтогаз» інформацію чи рахується в списках власників іменних акцій ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ідентифікаційний номер НОМЕР_6 , та яка кількість даних цінних паперів.

На підставі протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29 грудня 2020 року, ухвалою від 05 січня 2021 року суддею Фінагеєвою І.О. прийнято справу до свого провадження та призначено підготовче судове засідання.

31 березня 2021 року на через систему «Електронний суд» на адресу суду від представника відповідача ОСОБА_8 надійшла зустрічна позовна заява ОСОБА_8 , який діє в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя.

01 квітня 2021 року ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області в прийнятті зустрічного позову ОСОБА_8 , який діє в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя - відмовлено.

01 квітня 2021 року ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті.

07 червня 2021 року на адресу суду від представника позивача ОСОБА_7 надійшла заява про уточнення позовних вимог, в якій зазначила, що після ознайомлення з матеріалами справи в яких міститься носій інформації наданого АТ КБ «ПРИВАТБАНК» на виконання ухвали Києво-Святошинського районного суду Київської області від 31 серпня 2020 року , з якого вбачається, що на ім`я відповідача були відкриті депозитні рахунки SAMDNWFD007070236520126358629050670 (дата відкриття 04.07.2015 року) та НОМЕР_7 (дата відкриття 29.02.2016 року). Згідно з даними наданими АТ КБ «ПРИВАТБАНК» на депозитних рахунках відповідача в період з 04 липня 2015 року по 17 лютого 2020 року наявні кошти в розмірі 8000 Євро. Станом на момент витребування інформації відповідач закрив всі рахунки відкриті на його ім`я і на яких знаходилися кошти, які спільними зусиллями позивач та відповідач вкладували в банківську установу, та розпорядився ними на власний розсуд без відома позивача та без її дозволу. Таким чином з відповідача на користь позивача підлягають стягненню кошти в розмірі 4000 Євро (8000/2=4000). Просила суд:

в порядку поділу майна подружжя, визнати право власності за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_5 ) на 1/2 частину житлового будинку (загальною площею 398,4 кв.м.), який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;

в порядку поділу майна, визнати право власності за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_5 ) на 1/2 частину земельної ділянки площею 0,1328 га (кадастровий номер 3222485901:01:003:0059) яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;

в порядку поділу майна, визнати право власності за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_5 ) на 1/2 частину трикімнатної квартири загальною площею 62,9 кв.м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 ;

в порядку поділу майна подружжя стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_6 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_5 ):

-1/2 вартості транспортного засобу марки TOYOTA PRADO, чорного кольору, 2007 року випуску (номер кузова НОМЕР_1 ), д.н.з. НОМЕР_2 у розмірі 279 830,80 грн.;

-1/2 вартості мотоцикл (мотоцикл - А) YAMAHAFZI-SA, синього кольору, 2008 року випуску (номер кузова НОМЕР_3 ), д.н.з. НОМЕР_4 у розмірі 85 560,00 грн.;

визнати спільною власністю подружжя грошові кошти в розмірі 448 203,00 грн.;

в порядку поділу майна подружжя стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_6 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_5 ) кошти в розмірі 224 101,50 грн.;

в порядку поділу майна, визнати право власності за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_5 ) на 1/2 частину іменних акцій ПАТ «УКРНАФТА» власником яких є ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (РНОКПП НОМЕР_6 );

в порядку поділу майна, стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_6 на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_5 ) 1/2 частину коштів, які знаходилися на рахунках SAMDNWFD007070236520126358629050670 (дата відкриття 04.07.2015 року) та НОМЕР_7 (дата відкриття 29.02.2016року) відкритих в АТ КБ «ПРИВАБАНК» в розмірі 4000 Євро, що еквівалентно 132 254,00 грн.

витрати, пов`язані з розглядом справи в суді стягнути з відповідача.

07 червня 2021 року ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області в задоволенні заяви, поданої представником відповідача ОСОБА_8 , про відвід головуючої судді Фінагеєвої І.О. від участі у цивільній справі № 369/14532/19 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Публічне акціонерне товариство «Укрнафта», Товариство з обмеженою відповідальністю «Інститут новітніх технологій в освіті» про поділ майна подружжя - відмовлено.

08 липня 2021 року на адресу суду надійшло клопотання від представника відповідача ОСОБА_8 про повернення до підготовчого провадження та об`єднання в одне провадження справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя(справа № 369/14532/19, провадження № 2/369/171/21) та справи за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя (справ № 369/6434/21, провадження № 2/369/4125/21).

21 липня 2022 року ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області в задоволенні заяви представника відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_8 про повернення до стадії підготовчого провадження у цивільній справі № 369/14532/19 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Публічне акціонерне товариство «Укрнафта», Товариство з обмеженою відповідальністю «Інститут новітніх технологій в освіті» про поділ майна подружжя та об`єднання в одне провадження цивільної справи № 369/14532/19 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Публічне акціонерне товариство «Укрнафта», Товариство з обмеженою відповідальністю «Інститут новітніх технологій в освіті» про поділ майна подружжя та справи № 369/6431/21 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя було відмовлено.

21 липня 2022 року ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області в задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_8 про зупинення провадження у цивільній справі № 369/14532/19 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Публічне акціонерне товариство «Укрнафта», Товариство з обмеженою відповідальністю «Інститут новітніх технологій в освіті» про поділ майна подружжя відмовлено.

04 серпня 2022 року на адресу суду від представника позивача ОСОБА_7 надійшла заява про долучення попереднього розрахунку судових витрат, в якій просила суд відповідно до ст.ст. 137, 246 УПК України при вирішенні питання щодо розподілу судових витрат врахувати фактично понесені позивачем ОСОБА_1 витрати на правову допомогу у розмірі 39 000,00 грн. та стягнути їх з відповідача.

У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явилася, надала заяву про розгляд справи у її відсутність та відсутність її представника ОСОБА_7 . Проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

У судове засідання відповідач ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_8 не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

У судове засідання представник третьої особи ПАТ «Укрнафта» не з`явився, про дату , час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

У судове засідання представник третьої особи ТОВ «Інститут новітніх технологій в освіті» не з`явився, про дату , час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

У відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, зібрані у справі докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що сторони з 04 серпня 1994 року перебували у шлюбі, що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_8 , виданим 04 серпня 1994 року Центральним міжрайонним управлінням реєстрації шлюбів м. Києва.

30 вересня 2020 року рішенням Шевченківського районного суду м. Києва (справа № 761/35788/19) шлюб між сторонами розірвано.

Від шлюбу сторони мають четверо дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серія НОМЕР_9 , виданим 25 січня 1996 року Відділом реєстрації актів громадянського стану Радянського району міста Києва; ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серія НОМЕР_10 , виданим 26 травня 1998 року Відділом реєстрації актів громадянського стану Радянського району міста Києва; ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серія НОМЕР_11 , виданим 27 грудня 2005 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Шевченківського районного управління юстиції м. Києва; ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серія НОМЕР_12 , виданим 02 серпня 2008 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Шевченківського районного управління юстиції м. Києва.

Судом встановлено, що у період перебування у шлюбі з позивачем ОСОБА_2 було придбано у власність наступне майно:

житловий будинок з усіма господарсько-побутовими будівлями номер АДРЕСА_1 , що підтверджується копією договору купівлі-продажу житлового будинку, посвідченого приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Ященко П.В. від 31 жовтня 2006 року за реєстровим № 14836;

земельну ділянку площею 0,1328 га, що на плані меж земельної ділянки зазначена за кадастровим номером 3222485901:01:003:0059, розташовану у АДРЕСА_1 з цільовим призначенням: будівництво та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, що підтверджується копією договору купівлі-продажу земельної ділянки, посвідченого приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Ященко П.В. від 31 жовтня 2006 року за реєстровим № 14836 та Державним актом на право власності на земельну ділянку серія ЯЕ № 606180, виданого 15 листопада 2007 року Києво-Святошинським районним відділом земельних ресурсів, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010732900421;

трикімнатну квартиру загальною площею 62,9 кв.м, житловою площею 44,3 кв.м, АДРЕСА_4 , що підтверджується копією договору купівлі-продажу нерухомості від 12 березня 1997 року, зареєстрованого 12 березня 1997 року на Київській Універсальній Біржі за реєстраційним № С559994/2291 та копією реєстраційної посвідки Київського міського бюро технічної інвентаризації від 18 березня 1997 року.

Крім того, у період перебування у шлюбі з позивачем ОСОБА_2 було придбано у власність наступні транспортні засоби:

автомобіль марки TOYOTA PRADO, тип загальний легковий універсал -В, чорного кольору, 2007 року випуску (номер кузова НОМЕР_1 ), державний номерний знак НОМЕР_2 , дата реєстрації 13 квітня 2016 року, що підтверджується копією Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_13 ;

мотоцикл (мотоцикл - А) YAMAHA FZI-SA, синього кольору, 2008 року випуску (номер кузова НОМЕР_3 ), державний номерний знак НОМЕР_4 , дата реєстрації 31 грудня 2013 року, що підтверджується копією Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_14 .

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до копії Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відповідач ОСОБА_2 є одним з засновників та кінцевим бенефіціарним власником (контролером) Товариства з обмеженою відповідальністю «Інститут новітніх технологій в освіті», ідентифікаційний код юридичної особи 32918811. Розмір внеску до статутного фонду ОСОБА_2 становить 448 203,00 грн.

Згідно до відповіді на адвокатський запит Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» від 19 листопада 2019 року № 01/01/07/1930 зазначено, що за інформацією, що міститься в реєстрі власників іменних цінних паперів ПАТ «УКРНАФТА», складеному відповідно до вимог законодавства Національним депозитарієм України станом на 30 червня 2019 року, серед власників простих іменних акцій ПАТ «УКРНАФТА» без документарної форми зазначений, у тому числі, ОСОБА_2 .

Відповідно до відповіді від 12 жовтня 2021 року № 1210/1 на ухвалу суду від 31 серпня 2020 року депозитарна установа ПАТ «Фінансова компанія «УКРНАФТОГАЗ», на рахунку у цінних паперах № НОМЕР_15 , який відкритий на ім`я ОСОБА_2 обліковується 693 простих іменних акцій ПАТ «УКРНАФТА» номінальною вартістю 0,25 грн. кожна, загальною номінальною вартістю 173,25 грн.

Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтями 12, 81, 82 ЦПК України стверджується, що кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини, визнанні сторонами, не підлягають доказуванню.

Відповідно до ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

Стаття 321 ЦК України закріплює конституційний принцип непорушності права власності, передбачений ст. 41 Конституції України. Він означає, що право власності є недоторканим, власник може бути позбавлений або обмежений у його здійсненні лише відповідно і в порядку, встановлених законом.

Поняття, зміст права власності та його здійснення закріплено у статтях 316, 317, 319 ЦК України, аналіз яких свідчить, що право власності має абсолютний характер, його зміст становлять правомочності власника з володіння, користування і розпорядження належним йому майном. Забезпечуючи всім власникам рівні умови здійснення своїх прав, держава гарантує власнику захист від порушень його права власності з боку будь-яких осіб.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 368 ЦК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 2 статті 372 ЦК України встановлено, що у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.

Згідно зі статтею 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

При цьому конструкція норми статті 60 СК України свідчить про презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу. Разом з тим зазначена презумпція може бути спростована одним із подружжя. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує.

Об`єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту (стаття 61 СК України).

Здійснення подружжям права спільної сумісної власності регламентується статтею 63 СК України, згідно з якою дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Розпорядження спільним сумісним майном подружжя може відбутися шляхом його поділу, виділення частки. Поділ майна, що є у спільній сумісній власності подружжя, є підставою набуття особистої власності кожним з подружжя.

Дружина, чоловік розпоряджаються майном, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, за взаємною згодою. Договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім`ї, створює обов`язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім`ї (частини перша, четверта статті 65 СК України).

Право подружжя на поділ майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, закріплено у статті 69 СК України. Поділ майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, здійснюється шляхом виділення його в натурі, а в разі неподільності присуджується одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними (частини перша, друга статті 71 СК України), або реалізується через виплату грошової чи іншої матеріальної компенсації вартості його частки (частина друга статті 364 Цивільного кодексу України).

Частинами 1, 2 ст.70 СК України встановлено, що у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. При вирішенні спору про поділ майна суд може відступити від засади рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення, зокрема якщо один із них не дбав про матеріальне забезпечення сім`ї, приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім`ї. Принцип рівності часток застосовується незалежно від того, чи здійснюється поділ у судовому або у позасудовому порядку.

Частинами першою, четвертою статті 71 СК України передбачено, що майно, яке є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення. Присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, зокрема на житловий будинок, квартиру, земельну ділянку, допускається лише за його згодою, крім випадків, передбачених Цивільним кодексом України.

Сутність поділу полягає в тому, що кожному з подружжя присуджуються в особисту власність конкретні речі, а також здійснюється розподіл майнових прав та обов`язків. При здійсненні поділу в судовому порядку суд має виходити з презумпції рівності часток. При винесенні рішення суд має керуватися "обставинами, що мають істотне значення", якими можуть бути, насамперед, ступінь трудової та (або) фінансової участі кожного з подружжя в утриманні спільного майна, зроблених поліпшення, доцільність та обґрунтованість укладених правочинів, спрямованих на розпорядження спільним майном, наявність або відсутність вчинення одним з подружжя дій, що порушують права другого з подружжя, суперечать інтересам сім`ї, матеріальне становище співвласників тощо. Поділ спільного сумісного майна подружжя здійснюється з визначення кола об`єктів спільної сумісної власності подружжя і встановлення їхньої вартості. Вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи (абзац перший пункту 22 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя" від 21 грудня 2007 року №11).

Зі змісту п.п. 23, 24 постанови Пленуму ВСУ від 21 грудня 2007 року №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» вбачається, що вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з`ясовувати джерело і час його придбання. Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу можуть бути будь-які види майна, незалежно від того, на ім`я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом. До складу майна, що підлягає поділу включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб. При поділі майна враховуються також борги подружжя та правовідносини за зобов`язаннями, що виникли в інтересах сім`ї.

Відповідно до п. 30 постанови Пленуму ВСУ від 21 грудня 2007 року №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», рівність прав кожного із подружжя на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності (якщо інше не встановлено домовленістю між ними) та необхідність взаємної згоди подружжя на розпорядження майном, що є об`єктом права його спільної сумісної власності, передбачено ч. 1 ст.63, ч.1 ст.65 СК.

При цьому суд враховує правові позиції ВСУ з аналогічних спорів, в яких ВСУ роз`яснює, що у процесі розгляду спорів про поділ майна подружжя необхідно враховувати такі обставини: час придбання майна; кошти, за які таке майно було придбано (джерело придбання); мета придбання майна, яка дозволяє визначити правовий статус сумісної власності подружжя.

При цьому суд підкреслює, що тільки у випадку, якщо придбання майна відповідало зазначеним критеріям, таке майно може бути визнане спільно нажитим і підлягає розподілу між подружжям на підставі ст. 60 СК України.

Як встановлено з матеріалів справи, сторони з 04 серпня 1994 року по 30 вересня 2020 року перебували в зареєстрованому шлюбі та під час шлюбу придбали майнові права на:

-житловий будинок з усіма господарсько-побутовими будівлями номер АДРЕСА_1 , що підтверджується копією договору купівлі-продажу житлового будинку, посвідченого приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Ященко П.В. від 31 жовтня 2006 року за реєстровим № 14836;

-земельну ділянку площею 0,1328 га, з кадастровим номером 3222485901:01:003:0059, розташовану у АДРЕСА_1 , що підтверджується копією договору купівлі-продажу земельної ділянки, посвідченого приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Ященко П.В. від 31 жовтня 2006 року за реєстровим № 14836 та Державним актом на право власності на земельну ділянку серія ЯЕ № 606180, виданого 15 листопада 2007 року Києво-Святошинським районним відділом земельних ресурсів;

-трикімнатну квартиру загальною площею 62,9 кв.м, житловою площею 44,3 кв.м, АДРЕСА_4 , що підтверджується копією договору купівлі-продажу нерухомості від 12 березня 1997 року, зареєстрованого 12 березня 1997 року на Київській Універсальній Біржі за реєстраційним № С559994/2291 та копією реєстраційної посвідки Київського міського бюро технічної інвентаризації від 18 березня 1997 року;

-автомобіль марки TOYOTA PRADO, тип загальний легковий універсал -В, чорного кольору, 2007 року випуску (номер кузова НОМЕР_1 ), державний номерний знак НОМЕР_2 , дата реєстрації 13 квітня 2016 року, що підтверджується копією Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_13 ;

-мотоцикл (мотоцикл - А) YAMAHA FZI-SA, синього кольору, 2008 року випуску (номер кузова НОМЕР_3 ), державний номерний знак НОМЕР_4 , дата реєстрації 31 грудня 2013 року, що підтверджується копією Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_14 ;

-693 іменних акцій ПАТ «УКРНАФТА», номінальною вартістю 0,25 грн. кожна, загальною номінальною вартістю 173,25 грн. та внесок до статутного фонду Товариства з обмеженою відповідальністю «Інститут новітніх технологій в освіті» 448 203,00 грн.

Презумпцію спільності права власності подружжя на вказане майно, яке набуте ними в період шлюбу, відповідачем під час розгляду справи не спростовано.

Отже, майнові права на вищевказане майно, відповідно до ст. 60 СК України є спільною сумісною власністю подружжя та підлягають поділу, оскільки судовим розглядом не встановлено іншого.

Щодо вимоги позивача про визнання за нею в порядку поділу спільного сумісного майна подружжя права власності на 1/2 частину житлового будинку, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , на 1/2 частину земельної ділянки площею 0,1328 га (кадастровий номер 3222485901:01:003:0059) яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , на 1/2 частину трикімнатної квартири загальною площею 62,9 кв.м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , суд приходить до висновку про задоволення позову в цій частині, оскільки зі змісту позовних вимог та обставин, встановлених в судовому засіданні, вбачається, що спірне нерухоме майно придбавалося під час перебування сторін у шлюбі, за спільні кошти чоловіка та дружини, право власності на яке зареєстровано за відповідачем.

Щодо вимоги позивача про визнання спільною власністю подружжя грошових коштів, які були внесені відповідачем для формування статутного капіталу ТОВ «Інститут новітніх технологій в освіті» в розмірі 448 203,00 грн. та в порядку поділу майна подружжя стягнення з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_6 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_5 ) коштів в розмірі 224 101,50 грн., суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що відповідно до копії Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відповідач ОСОБА_2 є одним з засновників та кінцевим бенефіціарним власником (контролером) Товариства з обмеженою відповідальністю «Інститут новітніх технологій в освіті», ідентифікаційний код юридичної особи 32918811, яке зареєстроване 30 березня 2004 року. Розмір внеску до статутного фонду ОСОБА_2 становить 448 203,00 грн. Дата закінчення формування статутного капіталу - 30 березня 2005 року.

За змістом ст. 113 ЦК України та ст. 1 Закону України «Про господарські товариства», товариство з обмеженою відповідальністю належить до господарських товариств. Господарські товариства можуть набувати майнових та особистих немайнових прав.

Згідно зі ст. 115 ЦК України господарське товариство є власником: 1) майна, переданого йому учасниками товариства у власність як вклад до статутного (складеного) капіталу; 2) продукції, виробленої товариством у результаті господарської діяльності; 3) одержаних доходів; 4) іншого майна, набутого на підставах, що не заборонені законом. Вкладом до статутного (складеного) капіталу господарського товариства можуть бути гроші, цінні папери, інші речі або майнові чи інші відчужувані права, що мають грошову оцінку, якщо інше не встановлено законом. Грошова оцінка вкладу учасника господарського товариства здійснюється за згодою учасників товариства, а у випадках, встановлених законом, вона підлягає незалежній експертній перевірці.

Разом із тим з урахуванням положень ст. 115 ЦК України, ст. 85 ГК України та ст.12,13 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», за якими власником майна, переданого господарському товариству у власність його учасниками як вклад до статутного капіталу, є саме товариство, відчуження учасником товариства частки в статутному капіталі на користь іншої особи не припиняє права власності товариства на майно, яке обліковується на його балансі, у тому числі на внесені до статутного капіталу вклади учасників.

За роз`ясненнями п. 28 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 р. № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», відповідно до якого вклад до статутного фонду господарського товариства не є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя. Виходячи зі змісту частин 2, 3ст. 61 СК України якщо вклад до статутного фонду господарського товариства зроблено за рахунок спільного майна подружжя, в інтересах сім`ї, той із подружжя, хто не є учасником товариства, має право на поділ одержаних доходів. У разі використання одним із подружжя спільних коштів усупереч ст. 65 СК України інший із подружжя має право на компенсацію вартості його частки.

Тобто критеріями, які дозволяють надати спірному набутому майну режим спільного майна є: 1) час набуття такого майна, 2) кошти, за які таке майно було набуте (джерело набуття), 3) мета придбання майна, яка дозволяє надати йому правовий режим спільної власності подружжя.

Тільки в разі встановлення цих фактів і визначення критеріїв норма статті 60 СК України вважається правильно застосованою.

У зв`язку з викладеним грошові кошти або майно, внесені одним з подружжя, який є учасником господарського товариства, у статутний капітал цього товариства за рахунок спільних коштів подружжя, стають власністю цього товариства, а право іншого з подружжя на спільні кошти трансформується в інший об`єкт - право вимоги на виплату частини вартості такого внеску. При цьому одним з визначних є той факт, що грошові кошти набуті подружжям під час їх спільного проживання.

Відтак, якщо один з подружжя є учасником господарського товариства і вносить до його статутного капіталу майно, придбане за рахунок спільних коштів подружжя, то таке майно переходить у власність цього підприємства, а в іншого з подружжя право власності на майно (тобто речове право) трансформується в право вимоги (зобов`язальне право), сутність якого полягає у праві вимоги виплати половини вартості внесеного майна в разі поділу майна подружжя або право вимоги половини отриманого доходу від діяльності підприємства.

Вказана правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 03 червня 2015 року № 6-38цс15, Верховним Судом у постанові від 11 грудня 2019 року по справі №638/19826/15-ц (провадження №61-26190св18).

З урахуванням встановлених обставин справи, суд прийшов до висновку про задоволення позову в частині визнання спільною власністю подружжя грошових коштів, які були внесені відповідачем для формування статутного капіталу ТОВ «Інститут новітніх технологій в освіті» в розмірі 448 203,00 грн. та стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 коштів в розмірі 224 101,50 грн. (1/2 внеску в статутний капітал Товариства), оскільки під час судового розгляду було встановлено, що внесок в статутний капітал Товариства було зроблено під час перебування сторін у шлюбі, за рахунок спільних коштів подружжя.

Щодо вимоги позивача про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 в порядку поділу спільного майна 1/2 вартості транспортного засобу марки TOYOTA PRADO, чорного кольору, 2007 року випуску (номер кузова НОМЕР_1 ), д.н.з. НОМЕР_2 у розмірі 279 830,80 грн. та 1/2 вартості мотоциклу (мотоцикл - А) YAMAHAFZI-SA, синього кольору, 2008 року випуску (номер кузова НОМЕР_3 ), д.н.з. НОМЕР_4 у розмірі 85 560,00 грн., суд дійшов наступного висновку.

Так, відповідно до положень статті 71 СК України майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення. Неподільні речі присуджуються одному із подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними. Присудження одному із подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, зокрема на житловий будинок, квартиру, земельну ділянку, допускається лише за його згодою, крім випадків, передбачених ЦК України. Присудження одному з подружжя грошової компенсації можливе за умови попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду.

Аналіз змісту положень статті 71 СК України дає підстави для висновку про те, що частини четверта та п`ята цієї статті виступають як єдиний правовий механізм захисту інтересів того з подружжя, який погоджується на компенсацію належної йому частки у спільному майні за рахунок іншого з подружжя, з подальшим припиненням права власності на цю частку.

Принцип обов`язкового отримання згоди особи на присудження їй грошової компенсації, крім випадків, передбачених ЦК України (стаття 365 цього Кодексу), в першу чергу застосовується до правовідносин, які виникають при зверненні одного з подружжя до суду з вимогами про припинення права іншого з подружжя на частку у спільному майні з одночасним присудженням грошової компенсації. Гарантуючи, що компенсація буде виплачена, позивач вносить необхідну суму на депозитний рахунок суду.

Такий підхід відповідає закріпленим у статті 7 СК України засадам розумності і добросовісності, оскільки відповідач надає свою згоду на позбавлення його частки у праві власності, отримуючи, у свою чергу, гарантоване грошове відшкодування.

У пунктах 1-3 частини першої статті 365 ЦК України передбачено, що право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо: частка є незначною і не може бути виділена в натурі; річ є неподільною; спільне володіння і користування майном є неможливим.

Правовідносини, в яких позивач просить припинити не право власності відповідача у спільному майні з виплатою компенсації, а своє право на частку в майні з отриманням компенсації на свою користь, є відмінними за своєю природою і регулюються статтею 364 ЦК України, яка передбачає, що співвласник, частка якого в майні не може бути виділена в натурі, має право на отримання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості цієї частки.

Заявляючи відповідні вимоги, позивач погоджується на отримання грошової компенсації, а відповідач, у свою чергу, не завжди згоден її виплачувати. При цьому залишення неподільної речі у спільній власності без проведення реального поділу не позбавить того з подружжя, хто фактично цією річчю користується, можливості користуватися нею в подальшому. Одночасно інший з подружжя позбавляється як можливості користуватися спірною річчю, хоча вона перебуває у спільній власності, так і грошової компенсації, яку інша сторона добровільно на депозитний рахунок не внесла.

В той же час, ОСОБА_1 , заявляючи вимогу про стягнення з ОСОБА_2 на її користь в порядку поділу спільного майна 1/2 вартості транспортних засобів, які перебувають у власності та користуванні відповідача, не надала до суду належних та допустимих доказів на підтвердження вартості спірних транспортних засобів, під час розгляду справи не заявляла клопотань про призначення експертизи. Роздруківки із сайту ОЛХ щодо вартості спірного майна не є належним підтвердженням вартості транспортних засобів, з огляду на той факт, що автомобілі однакової марки, однакового року випуску різняться як технічними характеристиками, так і технічним станом, а відтак суд позбавлений можливості встановити дійсну вартість спірних транспортних засобів.

Проте з огляду на ту обставину, що спірні транспортні засоби придбані під час перебування Позивача та Відповідача у шлюбі та є спільною сумісно власністю подружжя, суд вважає за можливе задовольнити позов в цій частині частково та порядку поділу майна, визнати право власності за ОСОБА_1 на 1/2 транспортного засобу марки TOYOTA PRADO, чорного кольору, 2007 року випуску (номер кузова НОМЕР_1 ), д.н.з. НОМЕР_2 та на 1/2 мотоцикла (мотоцикл - А) YAMAHAFZI-SA, синього кольору, 2008 року випуску (номер кузова НОМЕР_3 ), д.н.з. НОМЕР_4 .

Щодо вимоги позивача про визнання права власності за ОСОБА_1 на 1/2 частину іменних акцій ПАТ «УКРНАФТА» власником яких є ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , суд вважає зазначити наступне.

Статтею 177 ЦК України визначено, що об`єктами цивільних прав є речі, в тому числі гроші та цінні папери.

Спірні цінні папери (акції) були придбані відповідачем за час шлюбу сторін та за спільні кошти подружжя, що не заперечувалося сторонами.

Відповідно до частини першої статті 3 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» та статті 194 ЦК України цінним папером є документ установленої форми з відповідними реквізитами, що посвідчує грошове або інше майнове право, визначає взаємовідносини емітента цінного папера (особи, яка видала цінний папір) і особи, яка має права на цінний папір, та передбачає виконання зобов`язань за таким цінним папером, а також можливість передачі прав на цінний папір та прав за цінним папером іншим особам.

За частиною першою статті 6 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» акція - іменний цінний папір, який посвідчує майнові права його власника (акціонера), що стосуються акціонерного товариства, включаючи право на отримання частини прибутку акціонерного товариства у вигляді дивідендів та право на отримання частини майна акціонерного товариства у разі його ліквідації, право на управління акціонерним товариством, а також немайнові права, передбачені Цивільним кодексом України та законом, що регулює питання створення, діяльності та припинення акціонерних товариств. Акція є неподільною.

Порядок реалізації прав співвласників акції (акцій) визначається Цивільним кодексом України та законом, що регулює питання створення, діяльності та припинення акціонерних товариств.

Відповідно до частини першої статті 197 ЦК України до особи, яка набула право на цінний папір, одночасно переходять у сукупності всі права, які ним посвідчуються (права за цінним папером).

Закон України «Про акціонерні товариства» визначає корпоративні права як сукупність майнових і немайнових прав акціонера - власника акцій товариства, які випливають з права власності на акції, що включають право на участь в управлінні акціонерним товариством, отримання дивідендів та активів акціонерного товариства у разі його ліквідації відповідно до закону, а також інші права та правомочності, передбачені законом чи статутними документами.

У пунктах 23, 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» судам роз`яснено, що вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з`ясовувати джерело і час його придбання. Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу (статті 60, 69 СК України частина третя статті 368 ЦК України), відповідно до частин другої, третьої статті 325 ЦК України можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати (виключені з цивільного обороту), незалежно від того, на ім`я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом.

Спільною сумісною власністю подружжя, зокрема, можуть бути: грошові кошти, акції та інші цінні папери.

До складу майна, що підлягає поділу включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб.

Таким чином, оскільки спірні акції є іменними, тобто персоніфікують права особи, яка є їх власником, а право акціонера є корпоративним, і надає йому право на участь в управлінні приватним акціонерним товариством, вони були придбані за час шлюбу сторін за спільні кошти подружжя та позивач не може набути право власності на такі іменні акції у порядку поділу спільного сумісного майна, суд вважає за можливе задовольнити позов в цій частині частково та стягнути з відповідача на користь позивача 1/2 частину номінальної вартості цінних паперів у розмірі 86,63 грн.

Позовна вимога позивача про стягнення з ОСОБА_2 1/2 частину коштів, які знаходилися на рахунках SAMDNWFD007070236520126358629050670 (дата відкриття 04.07.2015 року) та НОМЕР_7 (дата відкриття 29.02.2016 року) відкритих в АТ КБ «ПРИВАБАНК» в розмірі 4000 Євро, що еквівалентно 132 254,00 грн. не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до відповіді за запит АТ КБ «ПРИВАТБАНК від 12 жовтня 2020 року № 20.1.0.0/7-20200910/335, до якої додано виписки по рахункам на оптичному носії CD-R, на ім`я відповідача ОСОБА_2 були відкриті депозитні рахунки SAMDNWFD007070236520126358629050670 (дата відкриття 04 липня 2015 року) та НОМЕР_7 (дата відкриття 29 лютого 2016 року). Згідно з даними наданими АТ КБ «ПРИВАТБАНК» на депозитних рахунках відповідача в період з 04 липня 2015 року по 17 лютого 2020 року були наявні кошти в розмірі 8000,00 Євро.

Згідно до довідки ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» надано інформацію про депозити клієнта: ОСОБА_2 станом на 15 вересня 2020 року грошові кошти на відкритих рахунках відсутні.

Як зазначає Верховний Суд (Постанова Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі №554/8023/15) у випадку коли при розгляді вимог про поділ спільного сумісного майна подружжя буде встановлено, що один із них здійснив його відчуження чи використав його на свій розсуд проти волі іншого з подружжя і не в інтересах сім`ї чи не на її потреби або приховав його, таке майно або його вартість враховується при поділі.

Відповідно до п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» №11, від 21 грудня 2007 року до складу майна, що підлягає поділу включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб.

На момент подачі позову до суду 08 листопада 2019 року подружжя перебувало у зареєстрованому шлюбі, а станом на 15 вересня 2020 року грошові кошти на відкритих рахунках ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» ОСОБА_2 відсутні, рішенням від 30 вересня 2020 року Шевченківського районного суду м. Києва (справа № 761/35788/19) не встановлено, що сторони припинили шлюбні відносини до розірвання шлюбу, більш того вказаним рішенням було встановлено, що спір про поділ майна між сторонами відсутній. А відтак суд вважає, що грошові кошти, які знаходяться на рахунках відповідача та наявні на момент поділу майна подружжя відсутні, а витрачені під час перебування сторін у шлюбі та в інтересах сім`ї грошові кошти не підлягають поділу. Позивачем під час розгляду справи не доведено протилежного.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається яка на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч.ч. 5, 6 ст.81 ЦПК України).

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до ч. 2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Таким чином, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно наявні у справі докази, оцінив їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, з`ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням того, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичної особи, суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення поданого позову.

У відповідності до ст. 141 ЦПК України, з відповідача слід стягнути на користь позивачки сплачений при подачі позову судовий збір у розмірі 6810,00 грн., а також витрати на правничу допомогу у розмірі 39000,00 грн.

Статтею 59 Конституції України визначено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків встановлених законом.

За змістом ч.1 п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 1-4 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до ч. 5 ст. 137 ЦПК України у разі недотримання вимог ч. 4 ст. 137 ЦПК суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ч. 6 ст. 137 ЦПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Таким чином, при визначенні розміру витрат на правничу допомогу, що підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, суд враховує обставини, визначені ст. 137 ЦПК України, зокрема й те, що зменшення розміру витрат на правничу допомогу відбувається за клопотанням сторони.

Відповідно до постанови об`єднаної палати Касаційного господарського суд Верховного Суду від 22 січня 2021 року у справі № 925/1137/19 за умови підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості витрати на надану професійну правничу допомогу підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Суду як джерело права.

У рішення ЄСПЛ, ухваленому в справі "Бєлоусов проти України", констатовано, що навіть у разі не сплати заявником адвокатського гонорару на час розгляду справи, витрати за цим гонораром є "фактично понесеними", оскільки заявник має сплатити його згідно із договірними зобов`язаннями.

А відтак посилання представника відповідача у його заяві від 03 грудня 2021 року про відсутність документів, які підтверджують факт того, що позивач дійсно понесла витрати на правову допомогу не заслуговують на увагу. Доводів про не співмірність розміру витрат на правову допомогу заява представника відповідача не містить. Клопотання про зменшення таких витрат ні відповідачем, ні його представником подано не було.

Позивачкою підтверджено витрати на правову допомогу та надано на їх підтвердження письмові докази: Договір про надання правової допомоги від 07.11.2019 року, Додаткову угоду до договору про надання правової допомоги від 07.11.2019 року, Акт здачі - прийняття робіт (надання послуг) від 07.11.2019 року на суму 3000,00 грн., Акт здачі - прийняття робіт (надання послуг) від 30.08.2020 року на суму 3000,00 грн., Акт здачі - прийняття робіт (надання послуг) від 04.12.2020 року на суму 12000,00 грн., Акт здачі - прийняття робіт (надання послуг) від 06.06.2021 року на суму 3000,00 грн., Акт здачі - прийняття робіт (надання послуг) від 04.08.2021 року на суму 15000,00 грн.

А відтак, стягненню з відповідача на користь позивача підлягають витрати на правничу допомогу у розмірі 39 000 гривень 00 копійок.

Керуючись ст.ст. 57, 60,69-71 СК України, ст.ст. 4, 12, 13, 81, 82, 141, 137, 258, 259, 263-265, 268, 273, 280-282, 317, 321, 354, 368, 372 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Публічне акціонерне товариство «Укрнафта», Товариство з обмеженою відповідальністю «Інститут новітніх технологій в освіті» про поділ майна подружжя - задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_5 ) право власності на 1/2 частину житлового будинку (загальною площею 398,4 кв.м.), який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_5 ) право власності на 1/2 частину земельної ділянки площею 0,1328 га (кадастровий номер 3222485901:01:003:0059), яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_5 ) право власності на 1/2 частину трикімнатної квартири загальною площею 62,9 кв.м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 .

Визнати за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_5 ) право власності на 1/2 частину транспортного засобу марки TOYOTA PRADO, чорного кольору, 2007 року випуску (номер кузова НОМЕР_1 ), д.н.з. НОМЕР_2 .

Визнати за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_5 ) право власності на 1/2 частину мотоцикла (мотоцикл - А) YAMAHA FZI-SA, синього кольору, 2008 року випуску (номер кузова НОМЕР_3 ), д.н.з. НОМЕР_4 .

Визнати спільною власністю подружжя грошові кошти в розмірі 448 203 (чотириста сорок вісім тисяч двісті три) грн. 00 коп., які внесено до статутного фонду Товариства з обмеженою відповідальністю «Інститут новітніх технологій в освіті».

Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_6 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_5 ) кошти в розмірі 224 101 (двісті двадцять чотири тисячі сто одна) грн. 50 коп., що становить Ѕ частини внеску до статутного фонду Товариства з обмеженою відповідальністю «Інститут новітніх технологій в освіті».

Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_6 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_5 ) 1/2 частину номінальної вартості цінних паперів у розмірі 86 (вісімдесят шість) грн. 63 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 6810 (шість тисяч вісімсот десять) гривень 00 копійок та витрати на правничу допомогу у розмірі 39 000 (тридцять дев`ять тисяч) гривень 00 копійок.

В решті позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Інформація про позивача: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП: НОМЕР_5 , адреса: АДРЕСА_5 .

Інформація про відповідача: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП: НОМЕР_6 , адреса: АДРЕСА_5 .

Інформація про третю особу: Товариство з обмеженою відповідальністю Публічне акціонерне товариство «Укрнафта», код ЄДРПОУ: 00135390, адреса місцезнаходження: 04053, м. Київ, провул. Несторівський, 3-5.

Інформація про третю особу:Товариство з обмеженою відповідальністю «Інститут новітніх технологій в освіті», код ЄДРПОУ: 32918811, адреса місцезнаходження: 04136, м. Київ, вул. Північно-Сирецька, буд. 1-3.

Суддя І.О. Фінагеєва