Ухвала

від 07.06.2021 по справі 369/14532/19

КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 369/14532/19

Провадження №2/369/171/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.06.2021 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:

головуючої судді Фінагеєвої І. О.,

при секретарі Вець О.І.,

за участю:

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

розглянувши заяву, подану представником відповідача ОСОБА_3 , про відвід головуючої судді Фінагеєвої І.О. від участі у цивільній справі №369/14532/19 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про поділ майна подружжя, -

ВСТАНОВИВ::

На електронну адресу суду представник відповідача подав заяву про відвід судді. Свої доводи обґрунтовував тим, що під час ознайомлення з матеріалами справи було встановлено, що незважаючи на ту обставину, що повістку про виклик позивач не отримував, а представник адвокат Гелла С. В. направив до суду клопотання про відкладення судового засідання з поважних причин, однак головуюча у справі суддя Фінагеєва І.О. провела судове засідання 01 квітня 2021 року та закрила підготовче провадження. Тому просив суд задовольнити заяву про відвід судді.

Відповідно до ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді; суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу; до складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя.

Подана заява не містить вищевказаних обставин, не додано до заяви жодного доказу на підтвердження таких доводів.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є обставини, що викликають сумнів в неупередженості або необ`єктивності судді.

В частині 4 статті 36 ЦПК України прямо зазначено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Визначення юридичного змісту оціночної категорії безсторонній суд зумовлює необхідність врахування суб`єктивного та об`єктивного критеріїв безсторонності. Перший з них означає, що суддя має бути суб`єктивно вільним від упередженості при розгляді справи; другий - що суддя має забезпечити достатні гарантії для усунення будь-яких обґрунтованих сумнівів щодо його неупередженості.

Аналіз практики рішень ЄСПЛ з цього питання дає можливість прийти до висновку що критерієм порушення суб`єктивної складової даного поняття, можуть бути висловлювання судді по суті правової проблеми, яка порушена у позові, у засобах масової інформації до свого головування у суді при розгляді конкретної справи; не реагування судді на расистські висловлювання; якщо головуючий у справі, у пресі вжив висловлювання, які натякали на негативну оцінку заявника, ще до того, як суд під його головуванням повинен був винести рішення у справі тощо. Конкретизуючи суб`єктивний критерій, Суд підкреслює, що поки не доведено інше, діє презумпція особистої безсторонності судді. Суб`єктивна упередженість полягає, як правило, в умисних чи необережних діях суддів перед початком чи під час судового розгляду справи

Стосовно об`єктивної неупередженості в рішеннях ЄСПЛ зазначено, що вона полягає у відсутності будь-яких законних сумнівів в тому, що її забезпечено та гарантовано судом, а для перевірки на об`єктивну неупередженість слід визначити, чи є факти, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості. Мова йде про ту довіру, яку суди повинні викликати в учасників цивільного процесу.

Об`єктивними обставинами, що можуть свідчити про упередженість суду, у практиці ЄСПЛ визнавались такі: члени суду, що мали розглядати справу, вже брали участь у ній у іншій процесуальній ролі, наприклад, прокурор, адвокат, суддя у суді нижчої інстанції тощо; суддя, що бере участь у справі про оспорювання законодавчих нормативних актів раніше висловлювався з цього приводу як консультант; наявність дискреційних повноважень у одного з суддів, що розглядають справу у колегіальному складі, участь судді у прийнятті законодавчих або підзаконних нормативних актів, на основі яких потім виноситься судове рішення тощо.

Тобто, особа, яка заявляє відвід судді, повинна довести на підставі доказів факт зацікавленості судді у розгляді справи, зважаючи на дію презумпції особистої неупередженості судді, яка діє до тих пір поки не доведено інше.

Як зазначено вище, підставою, яка викликає сумнів в об`єктивності та неупередженості судді та зазначена в заяві є процесуальні дії, наявність підозр у сторони. Так, прийняття судом доказів, розгляд справи, вирішення клопотань, наявність підозр у заявника без подання доказів не є безумовною підставою для відводу, зважаючи на дію презумпції особистої неупередженості суддів, яка діє до тих пір поки не доведено інше. Будь-яких доказів на підтвердження факту упередженості суддів не надано.

За ст. 40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.

Підстави для відводу та самовідводу визначаються ст. 36 ЦПК України.

Оскільки заявник фактично не погоджується з рішенням судді, не навів в заяві підстави для обґрунтованості сумнівів в неупередженості та об`єктивності, а навів лише загальні вислови, без конкретизації обставин, тому заява про відвід є необґрунтованою і не підлягає до задоволення.

Враховуючи викладено та керуючись ст.ст. 36-40, ст.252 ЦПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні заяви про відвід головуючої судді Фінагеєвої І.О. від участі у цивільній справі №369/14532/19 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про поділ майна подружжя відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: І.О. Фінагеєва