Ухвала

від 24.10.2022 по справі 707/2901/21

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

24 жовтня 2022 року

м. Київ

справа № 707/2901/21

провадження № 61-10087ск22

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Хопти С. Ф., Шиповича В. В.,

розглянув касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 25 травня 2022 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 14 вересня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «УКРПРОДАКОРД ОР» про стягнення заборгованості по заробітній платі, суми компенсації за невикористану відпустку, середнього заробітку за час затримки розрахунку та моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до ТОВ «УКРПРОДАКОРД ОР», у якій просила стягнути з відповідача на її користь: нараховану, але не виплачену заробітну плату, за грудень 2018 року у розмірі 3 730, 00 грн; компенсацію за невикористану відпустку за період роботи з 01 квітня 2017 року до 31 грудня 2018 року у розмірі 7 161, 00 грн; середній заробіток за весь час затримки розрахунку у розмірі 126 474, 21 грн; моральну шкоду у розмірі 5 000, 00 грн; а всього - 142 365, 81 грн.

Рішенням Черкаського районного суду Черкаської області від 25 травня 2022 року, залишеним без змін постановою Черкаського апеляційного суду від 14 вересня 2022 року, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено у зв`язку із необґрунтованістю.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

14 жовтня 2022 року засобами поштового зв`язку представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 25 травня 2022 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 14 вересня 2022 року і ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки касаційна скарга подана на судові рішення у малозначній справі,

що не підлягають касаційному оскарженню.

Згідно зі статтею 129 Конституції України та статтями 2, 17 Цивільного процесуального кодексу України однією з основних засад цивільного судочинства є забезпечення апеляційного перегляду справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

У відповідності до пункту «с» статті 7 Рекомендацій № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися у тих справах, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справах, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. При цьому особа, яка подає касаційну скаргу, має обґрунтувати, що справа відповідає вказаним цілям.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень

та застосування практики Європейського суду з прав людини», частина четверта статті 10 ЦПК України), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви.

Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, специфіку його повноважень як «суду права», процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, враховуючи те, що провадження здійснюється після розгляду справи судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції, і учасникам справи був наданий відповідний обсяг гарантій права на справедливий суд у судах попередніх інстанцій.

Повноваження суду касаційної інстанції не можуть використовуватися для здійснення нового судового розгляду справи та переоцінки доказів.

Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах

та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, зазначених

у цій же статті ЦПК України.

Встановлення у процесуальному законі виняткових підстав для касаційного оскарження судових рішень у малозначних справах, лише у тих випадках, коли таке оскарження є дійсно необхідним (зокрема, коли касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу), має гарантувати право на остаточне та обов`язкове до виконання судове рішення, сприяти дотриманню розумного строку розгляду справи, а також визначеності й стабільності у цивільних правовідносинах.

Відповідно до пункту 1 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами визнаються справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом

на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев`ята статті 19 ЦПК України).

Пунктом 1 частини першої статті 176 ЦПК України передбачено, що

у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою,

яка стягується, чи оспорюваною сумою за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

Ціна позову у цій справі становить 142 365, 81 грн, тобто суму, яка станом

на 01 січня 2022 року не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму

для працездатних осіб (2 481, 00 грн х 100 = 248 100, 00 грн).

Отже, справа, на судові рішення у якій подана касаційна скарга, відноситься до категорії малозначних в силу вимог процесуального закону, які відповідають критеріям правової визначеності та передбачуваності. На це також звертав увагу суд першої інстанції в ухвалі про відкриття провадження у справі від 24 грудня 2021 року.

Касаційна скарга не містить прямих посилань на наявність обставин,

які передбачені підпунктами а-г пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України. Обставин, за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню, Верховним Судом у цій справі не встановлено. При цьому враховано зміст правовідносин сторін, висновки суду першої та апеляційної інстанції про необґрунтованість позовних вимог, значення результату розгляду справи для сторін та суспільства.

Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

З урахуванням наведеного, оскільки представник ОСОБА_1 -

ОСОБА_2 подала касаційну скаргу на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.

Керуючись статтею 129 Конституції України, частинами шостою, дев`ятою статті 19, пунктом 2 частини третьої статті 389, частиною першою, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 25 травня 2022 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 14 вересня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «УКРПРОДАКОРД ОР» про стягнення заборгованості по заробітній платі, суми компенсації за невикористану відпустку, середнього заробітку за час затримки розрахунку та моральної шкоди - відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали надіслати особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді: Є. В. Синельников

С. Ф. Хопта

В. В. Шипович