ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Провадження № 22-ц/803/7506/22 Справа № 210/6356/21 Суддя у 1-й інстанції - Літвіненко Н.А. Суддя у 2-й інстанції - Остапенко В. О.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 жовтня 2022 року м. Кривий Ріг
Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - судді Остапенко В.О.,
суддів Бондар Я.М., Зубакової В.П.,
розглянувши заяву про самовідвід головуючого - судді Остапенко Вікторії Олександрівни у справі по апеляційній скарзі Споживчого товариства «Нова кооперативна ініціатива» на рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 10 серпня 2022 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Споживчого товариства «Нова кооперативна ініціатива», ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору Приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Бойченко Тетяна Миколаївна про скасування державної реєстрації права власності на майно у зв`язку із нікчемністю договорів купівлі-продажу та поновлення державної реєстрації,
УСТАНОВИВ
Згідно із протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Дніпровського апеляційного суду від 30 вересня 2022 року справу передано у провадження судді-доповідача Остапенко В.О. та визначено склад колегії: головуючий суддя - Остапенко В.О., судді: Бондар Я.М., Зубакова В.П.
При вирішенні питання про відкриття провадження у справі головуючий суддя (суддя-доповідач) Остапенко В.О. заявила про самовідвід у цій справі у зв`язку з наявністю обставин, що можуть викликати сумнів у сторін по справі щодо неупередженості або об`єктивності головуючого судді, а саме у зв`язку з тим, що з моменту надходження справи до суду апеляційної інстанції та передачі справи судді-доповідачу Остапенко В.О., перебігом справи активно і наполегливо цікавляться невідомі судді-доповідачу особи, які мають на меті особисту зустріч зі суддею-доповідачем.
Однією з процесуальних форм забезпечення об`єктивності та неупередженості судового розгляду є гарантоване законом право відводу у визначених законом випадках.
Як випливає зі змісту норм ЦПК України, відвід судді є одним з механізмів, що забезпечує законність та обґрунтованість судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.
Згідно із ч. 1 ст. 39 ЦПК України з підстав, зазначених у ст. 36, 37 і 38 цього Кодексу, суддя зобов`язаний заявити самовідвід.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права.
За приписами ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основних свобод і ст. 9 Конституції України, п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України, суддя не може брати участь у розгляді справи у випадку наявності обставин, які викликають сумнів в його неупередженості або об`єктивності.
Пунктом 28 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Газета Україна-центр» проти України» від 15 жовтня 2010 року зазначено, що відповідно до усталеної практики Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно визначатися на підставі суб`єктивного критерію, в контексті якого слід враховувати особисті переконання та поведінку певного судді, що означає необхідність встановити, чи мав суддя у певній справі будь-яку особисту зацікавленість або упередженість, а також на підставі об`єктивного критерію, в контексті якого необхідно встановити, чи забезпечував суд і, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії аби виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо його безсторонності («Фей проти Австрії» (Fey v. Austria) від 24 лютого 1993 року, пп. 27, 28 і 30, Series A, no. 255, «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), заява №33958/96, п. 42, ECHR 2000-XII).
У пунктах 105, 106 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Олександр Волков проти України» зазначено, що у деяких випадках, коли може бути важко забезпечити докази для спростування презумпції суб`єктивної безсторонності судді, вимога об`єктивної безсторонності забезпечує ще одну важливу гарантію («Пулар проти Сполученого Королівства», 10 червня 1996 року §32, Звіти 1996- ІІІ).
У зв`язку з цим, навіть отримане враження щодо безсторонності судді має важливе значення, бо, іншими словами, «правосуддя повинно не лише здійснюватися; але й виглядати таким, що здійснюється». На кону стоїть довіра, яку суди в демократичному суспільстві повинні вселяти громадськості («Де Куббер проти Бельгії», 26 жовтня 1984 року, §26, Серія А, №86).
Суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і сторонам у процесі довіру («Пєрсак проти Бельгії», 01.10.1982 року, «Ветштайн проти Швейцарії», «Паскал проти України», 15.12.2011 року та інші).
Як зазначено в рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Білуха проти України», наявність безсторонності визначається в тому числі і тим, чи забезпечує суд умови, за яких були б неможливі сумніви у його безсторонності.
Об`єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті ухваленого рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття.
Як роз`яснив Європейський суд з прав людини в рішеннях у справах «Микаллеф проти Мальти», «Мезнарич проти Хорватії», в демократичному суспільстві суди повинні вселяти довіру. Тому, кожний суддя, у відношенні якого маються щонайменші сумніви в неупередженості, зобов`язаний вийти з процесу. Правила, що регулюють відвід суддів, є спробою забезпечення неупередженості судді шляхом усунення будь-яких сумнівів у учасників цивільного процесу. Ці правила направлені на усунення будь-яких ознак необ`єктивності судді та слугують зміцненню довіри, яку суди повинні асимілювати в демократичному суспільстві.
Пунктом 2.5. Бангалорських принципів поведінки суддів, схвалених резолюцією 2006/23 Економічної та Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року, встановлено, що суддя заявляє самовідвід від участі у розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення по справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
Отже, відводу підлягає суддя не лише у разі існування фактів, що свідчать про упередженість судді, але й у тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді. Аналогічне правило має розповсюджуватись і на розгляд питання щодо відводу (самовідводу).
Відповідно до ст. 40 ЦПК України, питання про самовідвід може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі, судом, який розглядає справу. За результатами вирішення заяви про самовідвід суд постановляє ухвалу.
З метою уникнення будь-яких сумнів учасників процесу щодо об`єктивності та упередженості судді Остапенко В.О. щодо розгляду справи, колегія суддів дійшла висновку, що заява головуючого судді (судді-доповідача) Дніпровського апеляційного суду Остапенко В.О. про самовідвід у цій справі підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 36, 37, 39, 40 ЦПК України, апеляційний суд,
УХВАЛИВ:
Задовольнити заяву про самовідвід судді Остапенко Вікторії Олександрівни.
Цивільну справу № 210/6356/21, апеляційне провадження № 22-ц/803/7506/22, передати до канцелярії Дніпровського апеляційного суду для формування повного складу колегії.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий:
Судді:
Суд | Дніпровський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 26.10.2022 |
Оприлюднено | 27.10.2022 |
Номер документу | 106948858 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на нерухоме майно (крім землі), з них: |
Цивільне
Дніпровський апеляційний суд
Остапенко В. О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні