Ухвала

від 04.12.2020 по справі 760/8138/14-ц

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №760/8138/14

Провадження №2/760/2578/20

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 грудня 2020 року Солом`янський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Кушнір С.І.

за участю секретаря - Федоренко Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «ПІРЕУС БАНК МКБ» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтерфудс» про стягнення заборгованості та звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором про надання кредиту, -

В С Т А Н О В И В:

В квітні 2014 р. позивач ПАТ "ПІРЕУС БАНК МКБ» звернувся до Солом`янського районного суду м. Києва з позовною заявою до ТОВ «Інтерфудс», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на майно.

Заочним рішенням Солом`янського районного суду м. Києва від 19.06.2014 р., позов Публічного акціонерного товариства "ПІРЕУС БАНК МКБ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерфудс", ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на майно, - було задоволено частково.

Ухвалою колегії суддів Судової палати у цивільних справах Апеляційного суду м. Києва від 21.04.2016 р., - заочне рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 19.06.2014 р. залишено без змін.

Ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 02.11.2016 р., заочне рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 19 червня 2014 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 21 квітня 2016 року в частині вирішення позовних вимог публічного акціонерного товариства "ПІРЕУС БАНК МКБ" до товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерфудс» про стягнення заборгованості за кредитним договором скасовано, провадження у справі у цій частині закрито.

Заочне рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 19 червня 2014 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 21 квітня 2016 року в частині вирішення позовних вимог публічного акціонерного товариства «Піреус Банк МКБ» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 про стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на майно скасовано, а справу у цій частині передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

18.09.2020 р. до суду від представника відповідача ОСОБА_2 , - адвоката Млечко І.В. надійшло клопотання про закриття провадження у справі, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, оскільки справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

В обґрунтування клопотання представник відповідача посилається на те, що спір у даній справі виник щодо правочину, укладеного для виконання зобов`язання за кредитним договором, сторонами якого є юридичні особи, що відповідає ознакам спору, який підлягає розгляду в порядку господарського судочинства згідно з приписами п.1 ч.1 ст. 20 ГПК України.

Представник позивача в судовому засіданні заперечував проти клопотання про закриття провадження у справі, посилаючись на те, що в постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2018 р. у справі №415/2542/15-ц визначено, що спір за позовом кредитора - юридичної особи до боржника - юридичної особи та поручителів - фізичних осіб про стягнення кредитної заборгованості, якщо він поданий до 15.12.2017 р., підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства.

В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Млечко І.В. підтримав подане клопотання, просив задовольнити та закрити провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.

Суд, вислухавши думку учасників справи, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.

Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтею 255 ЦПК України визначено вичерпний перелік підстав для закриття провадження у справі.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо: 1) справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства; 2) відсутній предмет спору; 3) набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами; 4) позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом; 5) сторони уклали мирову угоду і вона затверджена судом; 6) суд встановить обставини, які є підставою для відмови у відкритті провадження у справі відповідно до пунктів 4, 5 частини першої статті 186 цього Кодексу; 7) настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва; 8) після відкриття провадження у справі між сторонами укладено угоду про передачу спору на вирішення до третейського суду, якщо тільки суд не визнає, що така угода є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана.

Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду цивільної справи без винесення судового рішення у зв`язку із виявленням після відкриття провадження обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи. Отже, підставами закриття провадження в справі є обставини, які підтверджують: 1) неправомірність виникнення процесу, 2) неможливість його подальшого продовження, 3) недоцільність його продовження. Тому закриття провадження в справі виключає можливість повторного порушення в суді тотожної справи.

Відповдіно до ст. 19 ЦПК України судами загальної юрисдикції розглядаються справи по справах по спорах, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Згідно з ч. 2 ст. 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Статтею 20 ГПК України визначені категорії справ, що відносяться до юрисдикції господарських судів.

Пунктом 1 ч. 1 статті 20 ГПК України визначено, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.

Проте, в постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2018 р. у справі №415/2542/15-ц викладено правову позицію, в якій зазначено, що позовні вимоги кредитора до поручителів, які не мають солідарного обов`язку, та до боржника за основним зобов`язанням щодо стягнення заборгованості за кредитним договором, подані до суду до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03.10.2017 №2147-VІІІ, підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства.

Як вбачається з матеріалів справи позовну заяву до суду подано у 2014 році.

Отже, аналізуючи викладене, даний спір виник між кредитором - юридичною особою і боржником - юридичною особою та поручителями - фізичними особами про стягнення кредитної заборгованості, який подано до 15.12.2017 р., підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства, а тому правові підстави для розгляду даного спору в порядку господарського судочинства відсутні.

За таких обставин, клопотання про закриття провадження є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 255, 259, 260, 353 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

В задоволенні клопотання представника відповідача Млечко І.В. про закриття провадження у справі за позовом Акціонерного товариства «ПІРЕУС БАНК МКБ» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтерфудс» про стягнення заборгованості та звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором про надання кредиту - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Кушнір С.І.