Ухвала

від 08.09.2022 по справі 490/1833/22

ЦЕНТРАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

08.09.2022 Справа № 490/1833/22

н\п 1-кс/490/2291/2022

Центральний районний суд м. Миколаєва

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 вересня 2022 року м. Миколаїв

Слідчий суддя Центрального районного суду м. Миколаєва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого в ОВС відділу УСБУ в Миколаївській області ОСОБА_3 погоджено з прокурором відділу Миколаївської обласної прокуратури ОСОБА_4 про арешт майна, -

ВСТАНОВИВ:

Слідчий звернувся до слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва погоджено з прокурора відділу Миколаївської обласної прокуратури ОСОБА_4 з клопотанням про накладення арешту на майно підозрюваної ОСОБА_5 .

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що 24 лютого 2022 року, всупереч вказаним нормам міжнародного гуманітарного права, президент Російської Федерації (далі - РФ) ОСОБА_6 , а також інші невстановлені на цей час досудовим розслідуванням представники влади РФ, діючи в порушення вимогам п.п. 1,2 Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 05.12.1994, принципам Заключного акта Наради з безпеки та співробітництва в Європі від 01.08.1975 та вимогам ч. 4 ст. 2 Статуту ООН і Декларацій Генеральної Асамблеї Організації Об`єднаних Націй від 09.12.1981 № 36/103, від 16.12.1970 № 2734 (ХХV) від 21.12.1965 № 2131 (ХХ), від 14.12.1974 № 3314 (ХХІХ), спланували, підготували і розв`язали агресивну війну та воєнний конфлікт проти України, а саме віддали наказ на вторгнення підрозділів ЗС РФ на територію України.

Так, 24.02.2022, на виконання вищевказаного наказу, військовослужбовці Збройних Сил Російської Федерації, представники спеціальних служб РФ та інші незаконні збройні формування, шляхом збройної агресії, з погрозою застосування зброї та її фактичним застосуванням, незаконно вторглась на територію Україну через державні кордони України в Херсонській, Миколаївській, Сумській, Чернігівській, Харківській, Київській, інших областях та розпочали окупацію населених пунктів вказаних областей з метою зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, що продовжується по теперішній час та призводить до загибелі людей та інших тяжких наслідків.

24 лютого 2022 року указом президента України Володимира Зеленського №64/2022, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено воєнний стан на всій території України.

Рішенням Верховної ради України відповідно до Резолюції Генеральної Асамблеї ООН 3314 «Визначення агресії» від 14 грудня 1974 року Російська Федерація визнана державою-агресором, яка здійснює збройну агресію проти України, розв`язала і веде повномасштабну агресивну війну проти України та Українського народу з порушенням норм міжнародного права, вчиняючи злочини проти людства.

У період з 16 березня по 19 березня 2022 року невстановлені на даний час представники (військовослужбовці) ЗС РФ, здійснила збройний напад на державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, інші об`єкти, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення, розташовані на території м. Снігурівка Баштанського району Миколаївської області, тобто здійснили тимчасову окупацію вказаної території, яка триває і до цього часу, в т.ч. з залученням місцевого населення, представників правоохоронних органів, органів місцевого самоврядування, для підтримки своїх дій і рішень, здійснення пропаганди своєї діяльності щодо невизнання поширення державного суверенітету України на тимчасово окуповані території, отримання від них матеріальних ресурсів для відновлення і забезпечення своїх потреб, організації та проведення заходів політичного характеру, здійснення інформаційної діяльності, спрямованої на підтримку держави-агресора, її збройних формувань та на уникнення нею відповідальності за збройну агресію проти України.

Як встановлено, ОСОБА_5 , не раніше 19.03.2022 (точна дата та час органом досудового розслідування не встановлена) будучи депутатом Баштанської районної ради Баштанського району Миколаївської області VIII скликання, обраною в територіальному виборчому окрузі № 5 від Миколаївської регіональної організації Політичної партії «Європейська Солідарність», діючи умисно, достовірно розуміючи, що на території м. Снігурівка Баштанського району Миколаївської області, у зв`язку з із захопленням території та державної влади військовослужбовцями та представникам ЗС РФ, діє окупаційний режим, перебуваючи на території вказаного тимчасово окупованого населеного пункту України, вирішили співпрацювати з представниками такої держави-агресора у їх інтересах та з метою створення у населення позитивної думки про всі рішення і дії окупаційної адміністрації, на уникнення нею відповідальності за збройну агресію проти України.

Зокрема, ОСОБА_5 , у період з 19.03.2022 та щонайменше по 17.04.2022, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на надання РФ допомоги в забезпеченні діяльності окупаційною адміністрації на території м. Снігурівка Миколаївської області, передбачаючи, що її дії можуть завдати шкоди національній безпеці України та бажаючи настання таких суспільно небезпечних наслідків, тобто діючи умисно, усвідомлюючи відсутність в такому тимчасово окупованому місті керівників органів місцевого самоврядування, фактично виконувала функції управління містом від імені та в інтересах ЗС РФ, направлених на підтримання окупаційного режиму країни агресора на території м. Снігурівка Баштанського району Миколаївської області, а саме: надала допомогу в розміщенні та організації забезпечення військовослужбовців ЗС РФ в місті; здійснювала організацію розподілу гуманітарної допомоги від імені РФ, в т.ч. отриманої від українських волонтерів, з висвітленням таких заходів в ЗМІ РФ; контролювала та організовувала переміщення мешканців до тимчасово окупованого ЗС РФ м. Херсона, тощо.

17.04.2022, ОСОБА_5 , на виконання свого злочинного умислу, направленого на створення у місцевих мешканців позитивної думки про всі рішення і дії окупаційної адміністрації, діючи умисно, на шкоду основам національної безпеки України, будучи достовірно обізнаною про перебування систем забезпечення міста комунальними послугами під повним контролем ЗС РФ та їх тимчасової окупаційної адміністрації, організувала зібрання місцевих мешканців в АДРЕСА_1 , на якому, в присутності представників збройних формувань ЗС РФ, закликала населення налагоджувати взаємодію з приводу організації останніми відновлення газо-, водо-, електрозабезпечення, яке неодноразово висвітлювалось в проросійськи налаштованих «Telegram» каналах.

Санкцією ч. 6 ст. 111-1 Кримінального кодексу України передбачено покарання, в тому числі, у вигляді конфіскації майна, у зв`язку з чим належить накласти арешт на майно, яке відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно №307025484 від 10.08.2022 перебуває у власності підозрюваної ОСОБА_5 а саме на:

-квартиру розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 66.9 м2;

-квартиру розташованої за адресою: АДРЕСА_3 , загальною площею 47 м2;

-земельну ділянку площею 2 гектари із кадастровим номером 4825785200:03:000:0096 за адресою: Миколаївська обл., Снігурівський район;

Слідчий до суду не з`явився направив клопотання про розгляд справи за його відсутності, клопотання просив задовольнити.

Вивчивши матеріали клопотання та кримінального провадження, приходжу до наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Згідно вимог п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Згідно п.3ч.2ст.170КПК України,накладається арештна майно підозрюваного, з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання.

Санкцією ч. 5 ст. 191КК України, передбачено обов`язкове додаткове покарання у вигляді конфіскації майна.

Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Таким чином, з урахуванням наданих стороною обвинувачення доказів, що вказують на вчинення кримінального правопорушення з боку ОСОБА_5 можливої конфіскації, а також забезпечення вимоги співрозмірності обмеження права власності ОСОБА_5 вважаю, що накладення арешту на майно, є достатнім заходом забезпечення завдань кримінального провадження №22022150000000145.

Керуючись ст.ст. 170-173, 309 КПК України, -

УХВАЛИВ:

Клопотання - задовольнити.

Накласти арешт на майно ОСОБА_5 ., ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме:

-квартиру розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 66.9 м2;

-квартиру розташованої за адресою: АДРЕСА_3 , загальною площею 47 м2;

-земельну ділянку площею 2 гектари із кадастровим номером 4825785200:03:000:0096 за адресою: Миколаївська обл., Снігурівський район;

Ухвала підлягає негайному виконанню слідчим, у провадженні якого перебуває кримінальне провадження №22022150000000145.

Відповідно до ч.1 ст.174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

На ухвалу протягом п`яти днів з дня її оголошення може бути також подана апеляція до Миколаївського апеляційного суду, подача якої не зупиняє дії ухвали.

Слідчий суддя ОСОБА_1