10/1
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
Господарський суд Чернігівської області
14000 м. Чернігів, проспект Миру 20 Тел. 698-166, факс 7-44-62
Іменем України
ПОСТАНОВА
"09" жовтня 2007 р. Справа № 10/1
12годин 00 хвилин
За позовом: Управління Пенсійного фонду України в Коропському районі 16200, Чернігівська область, смт. Короп, вул.. Горького, 9
До: Учбово –оздоровчого центру „ Сузір”я” 16231, Чернігівська область, Коропський район,с. Вишеньки
про стягнення 11077,04 грн.
Суддя І.Г. Мурашко
Секретар О.В.Пилипенко
ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:
Від позивача: не з”явився
Від відповідача: не з”явився
СУТЬ СПОРУ:
Управлінням Пенсійного фонду України в Коропському районі заявлено позов до Учбово –оздоровчого центру „Сузір”я” про стягнення 11077,04 грн. боргу із страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
25.09.07 на виконання вимог ухвали господарського суду від 11 вересня 2007 року від позивача надійшло клопотання про залучення до матеріалів справи копії розгорнутого розрахунку заборгованості відповідача, копії наказу від 06.08.07, копії повідомлення про те, що станом на 24.09.07р. вимоги про сплату боргу по Учбово –оздоровчому центру „Сузір”я” на користь позивача на виконанні відсутні. Судом клопотання задоволено та приєднано документи до матеріалів справи.
До початку судового засідання на адресу господарського суду надійшло клопотання позивача про розгляд справи без участі його повноважного представника.
Суд ухвалив за можливе задовольнити клопотання позивача та розглянути справу без участі його представника.
Відповідач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду адмінстративної справи двічі, але в судове засідання не з"явився, повноважного представника не направив, заяву про розгляд справи за його відсутності не надав.
Зважаючи на те, що розгляд справи відкладався у зв"язку з неявкою представника відповідача без поважних причин, а позовні вимоги є обгрунтованими та підтверджуються належними і допустимими доказами, суд вирішує справу на основі наявних доказів на підставі ч. 6 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України.
Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, господарський суд
ВСТАНОВИВ:
Порядок стягнення заборгованості за страховими внесками визначається Законом України „ Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування” №1058-ІУ від 09.07.2003 р. ( далі Закон ) і поширюється на суми боргу по страхових внесках, який виник як до, так і після 1 січня 2004 р.
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 15 Закону платниками страхових внесків до солідарної системи є, зокрема, страхувальники, зазначені в ст. 14 цього Закону, а саме підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання. Страхувальники набувають статусу платників страхових внесків із дня їх реєстрації у територіальному органі Пенсійного фонду.
03 лютого 2000 року Управлінням Пенсійного фонду України в Коропському районі на підставі поданої заяви, зареєстровано в якості платника страхових внесків на загальнообов”язкове державне пенсійне страхування „Учбово –оздоровчий центр „ Сузір”я” за № 277.
На виконання вимог п.4 ч.2 ст.17 Закону, відповідач подав до Управління Пенсійного фонду України, Розрахунки сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за період з січня по червень 2007 року. Згідно поданого розгорнутого розрахунку сума нарахованих і несплачених своєчасно внесків за вищезазначений період становить 11077,04 грн.
Згідно п.6 ч.2 ст.17 Закону, страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.
Строки та порядок сплати страхових внесків встановлені ч. 6 ст. 20 Закону та п.п. 5.1.4. Інструкції про порядок обчислення і сплату страхувальниками і застрахованими особами внесків на загальнообов”язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України від 19.12.03 № 21-1 (зареєстрована Міністерством юстиції України 19.01.04 № 364/8663), а саме, нараховані за відповідний базовий період страхові внески сплачуються шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду незалежно від виплати заробітної плати, на суми яких нараховуються страхові внески, базовим звітним періодом є календарний місяць.
Даний обов'язок щодо сплати страхових внесків відповідачем не виконано і за ним рахується заборгованість по сплаті страхових внесків за період з 01.01.07 по 30.06.07 в сумі 11077,04 грн.
Згідно п. 2 ст. 106 Закону, суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені ст. 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених ч.3 ст. 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (недоїмкою) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.
У відповідності до ч. 1-3 п. 3 ст. 106 Закону, територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату, яка є виконавчим документом. Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій.
Позивачем була направлена Учбово –оздоровчому центру „ Сузір”я” вимога № Ю-03 від 03.08.2007 про сплату боргу, яка згідно зворотнього повідомлення про вручення за № 23258, була ним отримана 07.08.2007р.
Відповідно до абз. 8 ч. 3 ст. ст. 106 Закону, у разі, якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією, включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки. У разі звернення органу Пенсійного фонду з позовом про стягнення недоїмки до господарського суду передбачені законодавством заходи досудового врегулювання спорів не застосовуються.
Позивачем були надані докази підтвердження того факту, що вимога про сплату боргу не знаходиться на виконанні в органах Державної виконавчої служби.
На день прийняття рішення борг в сумі 11077,04 грн. відповідачем добровільно не сплачений.
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підтверджені належними доказами, а тому підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем –фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись ст. ст. 1, 3, 15, 17, 106 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” 94, 158-163 п. 6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд
П О С Т А Н О В И В:
1. Позов задовольнити повністю.
2.Стягнути з Учбово –оздоровчого центру „Сузір”я” (16231, Чернігівська область, Коропський район, с. Вишеньки, код 30713645, р/р 260041819 МФО 353348 ЧОД ВАТ “Райффайзен банк “Аваль”) на користь Управління Пенсійного фонду України в Коропському районі (16200, Чернігівська область, смт. Короп, вул.. Горького, 9, код 21404730, р/р 2560230301218, МФО 343080 Коропське відділення Ощадбанку), заборгованість в сумі 11077,07 грн.
Дана постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в наступному порядку: про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі, відповідно до ст. 160 цього Кодексу –з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Дана постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя І.Г.Мурашко
Суд | Господарський суд Чернігівської області |
Дата ухвалення рішення | 09.10.2007 |
Оприлюднено | 31.10.2007 |
Номер документу | 1069708 |
Судочинство | Господарське |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні